Огляд законодавства України, у галузі правового регулювання обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, та визначення поняття соціально-деструктивних речовин.

Огляд зако­но­дав­ства Укра­ї­ни, у галу­зі пра­во­во­го регу­лю­ва­н­ня обі­гу нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин їх ана­ло­гів та пре­кур­со­рів, та визна­че­н­ня поня­т­тя соці­аль­но-дестру­ктив­них речо­вин.

Кар­до­поль­цев А.С. про­ві­зор, юрист, аспі­рант Інсти­ту­ту зако­но­дав­чих перед­ба­чень і пра­во­вих екс­пер­тиз.

Клю­чо­ві сло­ва: соціо­де­стру­ктив­ні речо­ви­ни, нар­ко­ти­чні засо­би, пре­кур­со­ри, пси­хо­тро­пні засо­би, зако­но­дав­ство, кри­мі­наль­не пра­во.

 

 

В зако­но­дав­стві Укра­ї­ни пра­во­ве регу­лю­ва­н­ня обі­гу нар­ко­ти­чних засо­бів регла­мен­ту­ють май­же 90 нор­ма­тив­них актів рів­ня зако­нів та підза­кон­них нор­ма­тив­них доку­мен­тів [1–6].

У всіх зако­но­дав­чих актах, речо­ви­ни які мають нар­ко­ти­чну або пси­хо­тро­пну дію, та речо­ви­ни що вико­ри­сто­ву­ю­ться для їх виго­тов­лен­ні, нази­ва­ю­ться досить гро­мі­зд­ким тер­мі­ном «нар­ко­ти­чні та пси­хо­тро­пні речо­ви­ни, їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри». При цьо­му, вар­то зазна­чи­ти, що під нар­ко­ти­чни­ми та пси­хо­тро­пни­ми речо­ви­на­ми, має­ться на ува­зі кон­кре­тний пере­лік «пси­хо-небез­пе­чних» речо­вин, який затвер­дже­ний поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни «Про затвер­дже­н­ня пере­лі­ку нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів» № 770 [2]. Усі речо­ви­ни, які не вхо­дять у цей пере­лік, але мають схо­жу хімі­чну стру­кту­ру, або фар­ма­ко­ло­гі­чну дію, вва­жа­ю­ться ана­ло­га­ми таких речо­вин.

 

Про­бле­ма­ти­ка тако­го під­хо­ду поля­гає у тому, що суча­сні мето­ди син­те­зу та роз­роб­ки нових пси­хо­тро­пних та нар­ко­ти­чних речо­вин, дозво­ля­ють хімі­чній нау­ці роз­ро­бля­ти нові біо­ло­гі­чно актив­ні речо­ви­ни з нар­ко­ти­чною та пси­хо­тро­пною дією наба­га­то скор­ше, ніж зако­но­да­вець може вно­си­ти змі­ни в цей пере­лік [7, с. 4–6].

Так, згі­дно інфор­ма­ції, яка опу­блі­ко­ва­на у «Все­сві­тній допо­віді про нар­ко­ти­ки» — щорі­чно­му зві­ті Управ­лі­н­ня ООН по нар­ко­ти­кам та зло­чин­но­сті [7, с. 277–299]

З цієї допо­віді зро­зумі­ло, що сьо­го­дні в сві­ті спо­сте­рі­га­є­ться стій­ка тен­ден­ція виро­бни­цтва нових видів нар­ко­ти­чних засо­бів. Постій­но зро­ста­ю­чий попит на нові види нар­ко­ти­ків, які про­да­ю­ться по реце­птам, зво­дить нані­вець всі успі­хи, яких дося­гло сві­то­ве спів­то­ва­ри­ство в галу­зі зни­же­н­ня вжи­ва­н­ня геро­ї­ну та кока­ї­ну. При цьо­му, якщо в 2009 році в Євро­пі було зафі­ксо­ва­но 24 види нових нар­ко­ти­ків, то в 2010 році це число нових пре­па­ра­тів-замін­ни­ків нар­ко­ти­чних речо­вин зро­сло до 40 [7]. І в цю кіль­кість вхо­дять саме нові види нар­ко­ти­ків з абсо­лю­тно новим хімі­чним скла­дом, який рані­ше не вико­ри­сто­ву­вав­ся, і саме тому такі речо­ви­ни не є ана­ло­га­ми жодних нар­ко­ти­чних чи пси­хо­тро­пних речо­вин.

Так, у від­по­від­но­сті до того ж зві­ту, серед жите­лів Євро­пи спо­сте­рі­га­є­ться вини­кне­н­ня зале­жно­сті в окре­мих кате­го­рій насе­ле­н­ня до пси­хо-актив­них речо­вин (ПАР). Пред­став­ни­ки ООН звер­та­ють ува­гу на те, що новий вид нар­ко­ти­ків часто про­по­ну­ю­ться під вигля­дом нових меди­чних пре­па­ра­тів, які легаль­но рекла­му­ю­ться як замін­ни­ки таких попу­ляр­них нар­ко­ти­ків, як екста­зі та кока­їн.

Як бачи­мо, навіть у сво­їх зві­тах Орга­ні­за­ція об’єднаних націй, уни­кає тако­го незру­чно­го та гро­мі­зд­ко­го тер­мі­ну як «нар­ко­ти­чні, пси­хо­тро­пні засо­би їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри», однак тер­мін який вжи­ва­є­ться в ООН – пси­хо-актив­ні речо­ви­ни, є занад­то вузь­ким для від­обра­же­н­ня про­бле­ми обі­гу нар­ко­ти­чних та пси­хо­тро­пних речо­вин.

Роз­гля­не­мо, що озна­ча­ю­ться тер­мі­ни нар­ко­ти­чні, пси­хо­тро­пні речо­ви­ни їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри в укра­їн­сько­му зако­но­дав­стві [8]:

Нарко­ти­чні засо­би — речо­ви­ни при­ро­дні чи син­те­ти­чні, пре­па­ра­ти, росли­ни, вклю­че­ні до Пере­лі­ку нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів.

Пси­хо­тро­пні речо­ви­ни — це вклю­че­ні до пере­лі­ку речо­ви­ни при­ро­дно­го чи син­те­ти­чно­го похо­дже­н­ня, пре­па­ра­ти при­ро­дні мате­рі­а­ли, які зда­тні чини­ти депре­сив­ний або сти­му­лю­ю­чий вплив на цен­траль­ну нер­во­ву систе­му .

Пре­кур­со­ри — це речо­ви­ни та їх солі, що вико­ри­сто­ву­ю­ться при виро­бни­цтві, виго­тов­лен­ні нар­ко­ти­чних засо­бів і пси­хо­тро­пних речо­вин, вклю­че­них до пере­лі­ку (зокре­ма ети­ло­вий ефір, аце­тон, ефе­дрин; ангі­дрид оцто­вої кисло­ти, соля­на і сір­ча­на кисло­ти).

Пере­лік кон­тро­льо­ва­них речо­вин регла­мен­то­ва­ний поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни «Про затвер­дже­н­ня пере­лі­ку нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів» № 770 [2] і скла­да­є­ться з чоти­рьох таблиць, поді­ле­них на спи­ски, до яких від­по­від­но з вра­ху­ва­н­ням небез­пе­чно­сті вклю­че­ні нар­ко­ти­чні засо­би, пси­хо­тро­пні речо­ви­ни і пре­кур­со­ри.

Ана­ло­ги нар­ко­ти­чних засо­бів і пси­хо­тро­пних речо­вин — забо­ро­не­ні до обі­гу на тери­то­рії Укра­ї­ни речо­ви­ни син­те­ти­чні чи при­ро­дні, не вклю­че­ні до Пере­лі­ку нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів, хімі­чна
стру­кту­ра та вла­сти­во­сті яких поді­бні до хімі­чної стру­кту­ри та вла­сти­во­стей нар­ко­ти­чних засо­бів і пси­хо­тро­пних речо­вин, пси­хо-актив­ну дію яких вони від­тво­рю­ють.

Отже, визна­че­н­ня таких тер­мі­нів як нар­ко­ти­чні засо­би, пси­хо­тро­пні речо­ви­ни, ана­ло­ги нар­ко­ти­чних засо­бів, пре­кур­со­ри – хоч і є юри­ди­чно пра­виль­ни­ми, однак вони не є доста­тньо міс­тки­ми, а вжи­ва­н­ня цих тер­мі­нів є над­то гро­мі­зд­ким та зде­біль­шо­го вима­гає постій­но­го пере­лі­ку в одно­му речен­ні всіх тер­мі­нів, і що саме голов­не, суку­пність усіх цих тер­мі­нів, все одно не від­обра­жає ні суті про­бле­ми, ні усі­єї суку­пно­сті речо­вин, що мають під­па­да­ти під кон­тро­льо­ва­ний обіг, у зв’язку із сво­єю небез­пе­чні­стю для суспіль­ства.

Для порів­ня­н­ня наве­де­мо при­клад визна­че­н­ня «Нар­ко­ти­чні речо­ви­ни» з фар­ма­ко­ло­гі­чної точки зору за мате­рі­а­ла­ми Вікі­пе­дії [9]:

Нарко́тик (від грец. narkoticos — той, що при­зво­дить до заці­пе­ні­н­ня, одур­ма­ню­ю­чий) — дуже різні по від­но­шен­ню до обмі­ну речо­вин суб­стан­ції при­ро­дних чи шту­чних речо­вин, зда­тні викли­ка­ти і фізи­чну зале­жність, вна­слі­док замі­ще­н­ня одні­єї з речо­вин-уча­сни­ків при­ро­дно­го мета­бо­лі­зму, і — пси­хі­чну. Впли­ва­ю­чи на нер­во­ві цен­три голов­но­го моз­ку, нар­ко­тик може ство­рю­ва­ти шту­чне під­ня­т­тя настрою, чи надмір­ну сон­ли­вість, хво­ро­бли­ву, незви­чай­ну весе­лість — ейфо­рію, а іно­ді й пору­ше­н­ня сві­до­мо­сті. У пато­ло­гі­чних випад­ках цей стан може бути ціл­ком нере­а­лі­сти­чним, викли­ка­ти манію вели­чі та невра­зли­во­сті.

Це загаль­не визна­че­н­ня нар­ко­ти­чних речо­вин у меди­ци­ні, однак у самій фар­ма­ко­ло­гії таке поня­т­тя від­су­тнє, нато­мість визна­че­н­ня «нар­ко­ти­чні» вико­ри­сто­ву­є­ться як які­сна озна­ка дії того чи іншо­го виду лікар­ських засо­бів, і най­більш близь­ким до тер­мі­ну «нар­ко­ти­чні засо­би» є визна­че­н­ня нар­ко­ти­чних аналь­ге­ти­ків — Нар­ко­ти­чні аналь­ге­ти­ки це лікар­ські засо­би при­ро­дно­го (рослин­но­го і тва­рин­но­го), напів­син­те­ти­чно­го і син­те­ти­чно­го похо­дже­н­ня, що мають зна­чний боле­за­спо­кій­ли­вий ефект з пере­ва­жним впли­вом на ЦНС, а також зда­тність викли­ка­ти пси­хі­чну і фізи­чну зале­жність (наркоманію).[10]

Поня­т­тя ж пси­хо­тро­пних речо­вин, у фар­ма­ко­ло­гії також від­су­тнє – у фар­ма­ко­ло­гі­чній нау­ці засто­ву­ють більш чіткі визна­че­н­ня, напри­клад: пси­хо­тро­пні лікар­ські засо­би, які поді­ля­ють на Нев­ро­ле­пти­чні засо­би, або ней­ро­ле­пти­ки (застар.: вели­кі тран­кві­лі­за­то­ри, ата­ра­кти­ки), Анксі­о­лі­ти­чні засо­би (застар.: малі тран­кві­лі­за­то­ри, анти­де­пре­сан­ти (пси­хі­чні енер­гі­за­то­ри, тимо­ле­пти­ки), які засто­со­ву­ють у випад­ках пато­ло­гі­чних депре­сив­них ста­нів, пси­хо­сти­му­ля­то­ри (фена­мін, кофе­їн тощо), пси­хо­ди­сле­пти­ки (галю­ци­но­ге­ни, пси­хо­зо­мі­ме­ти­чні речо­ви­ни). Пси­хо­тро­пни­ми засо­ба­ми можна вва­жа­ти також седа­тив­ні засо­би, пси­хо­мо­тор­ні сти­му­ля­то­ри, ана­ле­пти­ки, ноо­тро­пні засо­би, ада­пто­ге­ни, засо­би, що покра­щу­ють мікро­цир­ку­ля­цію кро­во­обі­гу в моз­ку тощо. При цьо­му усі пере­лі­че­ні види пре­па­ра­тів мають пси­хо­тро­пну дію, однак не нази­ва­ю­ться пси­хо­тро­пни­ми пре­па­ра­та­ми, і тіль­ки деякі з пред­став­ни­ків цих кла­сів пре­па­ра­тів вне­се­ні в пере­лік затвер­дже­ний поста­но­вою Кабі­не­ту Міні­стрів №770 [2], хоча при цьо­му всі вони у надмір­ній дозі зда­тні змі­ню­ва­ти сві­до­мість, що є хара­ктер­ною озна­кою пси­хо­тро­пних речо­вин.

Вини­кає пита­н­ня, як тоді нази­ва­ти пре­па­ра­ти, уни­ка­ю­чи гро­мі­зд­ких тер­мі­но­ло­гі­чних побу­дов, і при цьо­му макси­маль­но охо­пи­ти саме ту кате­го­рію хімі­чних пре­па­ра­тів, які мають нега­тив­ний вплив на суспіль­ство. І як від­рі­зня­ти серед числен­ної кіль­ко­сті речо­вин з пси­хо­тро­пною та нар­ко­ти­чною дією такі, які дій­сно небез­пе­чні для соці­у­му, тоб­то мають соціо­де­стру­ктив­ний хара­ктер.

Саме вплив на суспіль­ство, а не на окре­мо­го інди­ві­ду­у­ма, зга­да­ний в даній стат­ті неви­пад­ко­во, адже нар­ко­ти­чні засо­би, пси­хо­тро­пні речо­ви­ни, їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри є забо­ро­не­ни­ми саме через нега­тив­ний вплив на соці­ум, а не на окре­мих інди­ві­ду­у­мів. Дія таких пре­па­ра­тів при одно­ра­зо­во­му чи кіль­ка­ра­зо­во­му при­йо­мі на окре­му осо­би­стість, є незна­чною, і при пра­виль­но­му при­йо­мі, як пра­ви­ло навіть не нано­сить вели­кої шко­ди орга­ні­зму. Зви­чай­но, що при регу­ляр­но­му вжи­ва­ні та подаль­шо­му вини­кнен­ню зале­жно­сті у інди­ві­ду­у­ма, нар­ко­ти­чний чи пси­хо­тро­пний пре­па­рат, нано­сить вели­ку і непо­прав­ну шко­ду його пси­хі­чно­му та фізи­чно­му здоров’ю [7].

Однак, це інди­ві­ду­аль­ні озна­ки, які в пооди­но­ко­му випад­ку, є тра­ге­ді­єю окре­мо­го інди­ві­ду­у­му, як і небез­пе­чне захво­рю­ва­н­ня, або отру­є­н­ня. А з точки зору пра­ва осо­би­сто­сті на сво­бо­ду вибо­ру – є інди­ві­ду­аль­ним вибо­ром кожно­го. Саме роз­гля­да­ю­чи про­бле­му з цієї пози­ції біль­шість при­хиль­ни­ків лега­лі­за­ції лег­ких видів нар­ко­ти­чних та пси­хо­тро­пних речо­вим, вва­жа­ють пока­ра­н­ня чи пере­слі­ду­ва­н­ня соці­у­мом люди­ни за свій осо­би­стий вибір непра­виль­ним.

Однак, якщо взя­ти соці­аль­ний аспект вжи­ва­н­ня, роз­ви­ток зале­жно­сті, осо­бли­во­сті поши­ре­н­ня нар­ко­ти­чних та пси­хо­тро­пних речо­вин серед насе­ле­н­ня, вплив на еко­но­мі­ку, роз­ви­ток зло­чин­но­сті, то регу­ляр­не вжи­ва­н­ня пев­ним від­со­тком інди­ві­ду­у­мів в окре­мій соці­аль­ній гру­пі, то соціо­де­стру­ктив­ний вплив нар­ко­ти­чних, пси­хо­тро­пних засо­бів та їх ана­ло­гів є над­зви­чай­но висо­ким.

Напри­клад, візьме­мо два випад­ки:

Інди­ві­ду­ум, в себе в квар­ти­рі, де він про­жи­ває само­стій­но, вирі­шує спро­бу­ва­ти нар­ко­ти­чний пре­па­рат, при цьо­му він вико­ри­сто­вує меди­чно чистий пре­па­рат, не кустар­но виго­тов­ле­ний, сте­риль­ний без шкі­дли­вих домі­шок. За час дії пре­па­ра­ту, інди­ві­ду­ум не кон­та­ктує з інши­ми інди­ві­ду­у­ма­ми жодним чином – тоб­то нега­тив­ний вплив від дано­го пре­па­ра­ту інди­ві­ду­у­мом на соці­ум рів­ний нулю.

У дру­го­му випад­ку, інди­ві­ду­ум при­ймає неочи­ще­ний, виго­тов­ле­ний в кустар­них умо­вах пре­па­рат, до яко­го він має вже стій­ку нар­ко­ти­чну зале­жність. Для при­йо­му дано­го пре­па­ра­ту, інди­ві­ду­ум жодним чином не ізо­лю­є­ться від суспіль­ства, і вза­є­мо­діє з ним побу­то­ви­ми шля­ха­ми (вихо­дить в мага­зин, йде гуля­ти в гро­мад­ське місце, спіл­ку­є­ться з пере­хо­жи­ми, сідає за кер­мо транс­порт­но­го засо­бу, тощо). В тако­му випад­ку, при­йом нар­ко­ти­чно­го пре­па­ра­ту даним інди­ві­ду­у­мом вже є небез­пе­чним для суспіль­ства, тоб­то можна вва­жа­ти, що даний пре­па­рат має соціо­де­стру­ктив­ну дію.

Наве­де­мо кон­кре­тні при­кла­ди такої соціо­де­стру­ктив­ної дії пре­па­ра­ту:

Інди­ві­ду­ум, що зна­хо­ди­ться під впли­вом нар­ко­ти­чної речо­ви­ни, кон­та­ктує з інши­ми інди­ві­ду­у­ма­ми, можли­во з дітьми, чим можна пода­ва­ти остан­нім пога­ний при­клад. Інди­ві­ду­ум, під дією нар­ко­ти­чної або пси­хо­тро­пної речо­ви­ни, зна­хо­ди­ться у ста­ні змі­не­ної сві­до­мо­сті, а отже його сприйня­т­тя реаль­но­сті є викрив­ле­ним, і він може вчи­ня­ти дії неприйня­тні для суспіль­ства – хулі­ган­ство, демон­стра­ція ого­ле­них частин тіла, лай­ка, викри­ки, тощо. Зви­чай­но, я беру для при­кла­ду дуже ради­каль­ні про­я­ви нар­ко­ти­чно­го сп’яніння, однак нега­тив­ний вплив на ото­че­н­ня при про­я­ві таких є оче­ви­дним. І це можна назва­ти асо­ці­аль­ні­стю пре­па­ра­ту [12].

Інди­ві­ду­ум, який має роз­ви­не­ну нар­ко­ти­чну зале­жність до пре­па­ра­ту, і виму­ше­ний його купля­ти за зави­ще­ни­ми (порів­ня­но із собі­вар­ті­стю в 10–100разів) ціна­ми, зму­ше­ний постій­но шука­ти гро­ші на при­дба­н­ня пре­па­ра­ту. Що у випад­ку від­су­тно­сті у інди­ві­ду­у­ма постій­но­го і доста­тньо­го дохо­ду, зму­шує його шука­ти дода­тко­ві дже­ре­ла готів­ки, і зде­біль­шо­го кри­мі­наль­ні. Отже, ми має­мо ще один соціо­де­стру­ктив­ний чин­ник викли­ка­ний пре­па­ра­том – кри­мі­но­ген­ність пре­па­ра­ту.

Купля­ю­чи на чор­но­му рин­ку пре­па­рат, інди­ві­ду­ум сти­му­лює існу­ва­н­ня чор­но­го рин­ку дано­го пре­па­ра­ту. Таким чином, пре­па­рат має кри­мі­но­ген­ну дію не тіль­ки на інди­ві­ду­у­ма, але й на осіб, які йому даний пре­па­рат дають. В свою чер­гу осо­би, які тор­гу­ють даним пре­па­ра­том у роз­дріб сти­му­лю­ють наяв­ні­стю попи­ту опто­вих поста­чаль­ни­ків пре­па­ра­ту, чи осіб які утри­му­ють під­піль­ні лабо­ра­то­рії по виго­тов­лен­ню пре­па­ра­ту.

Отже з п. 3 ми мимо­во­лі про­сте­жу­є­мо як інди­ві­ду­аль­ний при­йом пре­па­ра­ту, що має соціо­де­стру­ктив­ну дію, тягне за собою вели­че­зну кіль­кість дрі­бних факто­рів, які в той чи інший спо­сіб сто­су­ю­ться усьо­го соці­у­му, в межах його тери­то­рі­аль­ної ізо­ля­ції, а вра­хо­ву­ю­чи що у суча­сно­му сві­ті кор­до­ни дер­жав, чи вели­кі від­ста­ні пере­тво­ри­лись лише на умов­ні ізо­ля­то­ри етні­чних чи тери­то­рі­аль­них груп, то можна вва­жа­ти, що будь-який пре­па­рат, який має нар­ко­ти­чну чи пси­хо­тро­пну дію, та зда­тний змі­ню­ва­ти сві­до­мість осо­би­сто­сті має соці­аль­но-дестру­ктив­ну дію.

Таким чином, поня­т­тя соціо-дестру­ктив­них речо­вин охо­плює не тіль­ки самі нар­ко­ти­чні і пси­хо­тро­пні засо­би але й ті їх ана­ло­ги, які ще не вне­се­ні в табли­ці, згі­дно поста­но­ви Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни «Про затвер­дже­н­ня пере­лі­ку нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів» № 770 [2].

Вра­хо­ву­ю­чи вище­ска­за­не, можна зро­би­ти висно­вок, що пра­кти­чно у всіх галу­зях пра­ва, можли­ве засто­су­ва­н­ня тер­мі­ну соціо-дестру­ктив­ні речо­ви­ни та їх пре­кур­со­ри, замість визна­че­н­ня «нар­ко­ти­чні та пси­хо­тро­пні речо­ви­ни їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри».

Пре­кур­со­ри — це речо­ви­ни та їх солі, що вико­ри­сто­ву­ю­ться при виро­бни­цтві, виго­тов­лен­ні нар­ко­ти­чних засо­бів і пси­хо­тро­пних речо­вин, вклю­че­них до пере­лі­ку (зокре­ма ети­ло­вий ефір, аце­тон, ефе­дрин; ангі­дрид оцто­вої кисло­ти, соля­на і сір­ча­на кисло­ти). Пере­лік кон­тро­льо­ва­них речо­вин скла­да­є­ться з чоти­рьох таблиць, поді­ле­них на спи­ски, до яких від­по­від­но з вра­ху­ва­н­ням небез­пе­чно­сті вклю­че­ні нар­ко­ти­чні засо­би, пси­хо­тро­пні речо­ви­ни і пре­кур­со­ри.

Однак, таке визна­че­н­ня пре­кур­со­рів, є дуже роз­ми­те, хоч і кожна кон­кре­тна речо­ви­на, що від­но­си­ться до дано­го пере­лі­ку зазна­че­на у табли­цях Нака­зу Міні­стер­ства охо­ро­ни здоров’я Укра­ї­ни №188 від 01.08.2000р. про «Вели­кі та осо­бли­во вели­кі роз­мі­ри пре­кур­со­рів, що зна­хо­дя­ться у неза­кон­но­му обі­гу» [13].

Роз­ми­ті­стю дано­го поня­т­тя у юри­ди­чній пло­щи­ні, слід вва­жа­ти саме кіль­кі­сні озна­ки пре­кур­со­рів, та й сам тер­мін «пре­кур­со­ри» взя­тий досить умов­но, за від­су­тно­сті у юри­ди­чній та фар­ма­ко­ло­гі­чній тер­мі­но­ло­гії більш ємко­го поня­т­тя, що може оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти поня­т­тя саме тих речо­вин, обме­же­н­ням обі­гу яких можна змен­ши­ти обся­ги неза­кон­но­го виро­бни­цтва соціо­де­стру­ктив­них речо­вин.

Вар­то також зазна­чи­ти про юри­ди­чну колі­зію кри­мі­наль­но­го пра­ва сто­сов­но кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті за збе­рі­га­н­ня, пере­ве­зе­н­ня чи збут нар­ко­ти­чних, пси­хо­тро­пних засо­бів та пре­кур­со­рів, оскіль­ки визна­че­н­ня «вели­кі», «неве­ли­кі» та «осо­бли­во вели­кі» роз­мі­ри пре­па­ра­тів, затвер­джу­ю­ться під­пи­сом міні­стра охо­ро­ни здоров’я, а отже вихо­дить, що саме міністр охо­ро­ни здоров’я визна­чає сту­пінь кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті осіб, які при­тя­гу­ю­ться за ст.ст. 305, 307, 309, 311 Кри­мі­наль­но­го коде­ксу Укра­ї­ни [14], що факти­чно супе­ре­чить прин­ци­пам вер­хо­вен­ства пра­ва, оскіль­ки сту­пінь кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті осо­би пови­нен вста­нов­лю­ва­тись зако­но­дав­цем.

Напри­клад, до спи­ску пре­кур­со­рів від­но­си­ться аце­тон, і його обіг факти­чно є обме­же­ним, однак такі обме­же­н­ня, та від­по­від­аль­ність за пору­ше­н­ня даних обме­жень насту­пає, лише за пере­ви­ще­н­ня пев­но­го об’єму обі­гу цьо­го пре­кур­со­ра. Так, згі­дно табли­ці вели­ких та осо­бли­во вели­ких роз­мі­рів пре­кур­со­рів, що зна­хо­дя­ться у неза­кон­но­му обі­гу, обся­ги аце­то­ну, які слід вва­жа­ти вели­ки­ми ста­нов­лять  від 50,0 до 200,0 л! Однак кіль­кість аце­то­ну, необ­хі­дна для виго­тов­ле­н­ня такої кіль­ко­сті нар­ко­ти­чно­го засо­бу, як діа­це­тил мор­фін, аце­ти­льо­ва­ний опій, або для екс­тра­кції мор­фі­ну з опію сир­цю, для отри­ма­н­ня таких речо­вин у осо­бли­во вели­ких роз­мі­рах, є мен­шою ніж 50 літрів, оскіль­ки лужна осно­ва мор­фі­ну добре роз­чин­на у аце­то­ні та інших орга­ні­чних роз­чин­ни­ках [15]. При цьо­му аце­тон широ­ко засто­со­ву­є­ться у бага­тьох галу­зях, в тому числі і серед насе­ле­н­ня, тому змен­шу­ва­ти обме­же­н­ня його кіль­ко­сті, у визна­чен­ні «вели­ких роз­мі­рів» недо­ціль­но. Отже факти­чно, обме­же­н­ня обі­гу аце­то­ну є абсо­лю­тно недо­ціль­ним, оскіль­ки з тим самим успі­хом можна вва­жа­ти пре­кур­со­ром дис­ти­льо­ва­ну, або й водо­про­від­ну воду, яка теж вико­ри­сто­ву­є­ться при неза­кон­но­му обі­гу нар­ко­ти­ків. Однак є бага­то речо­вин, які мають більш вузь­кий спектр засто­су­ва­н­ня, і виго­тов­ле­н­ня нар­ко­ти­чних, пси­хо­тро­пних пре­па­ра­тів та їх ана­ло­гів, без вико­ри­ста­н­ня цих речо­вин є немо­жли­вим, або дуже ускла­дне­ним.

Визна­че­н­ня «нар­ко­ти­чні та пси­хо­тро­пні засо­би, їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри» є не тіль­ки занад­то гро­мі­зд­ким з фоне­ти­чної та лекси­чної точки зору, але й таким, що недо­ста­тньо чітко вста­нов­лює коло хімі­чних речо­вин, що під­па­дає під це визна­че­н­ня.

Змі­ни зако­но­дав­ства, в части­ні роз­ши­ре­н­ня спи­сків забо­ро­не­них для віль­но­го обі­гу соціо­де­стру­ктив­них речо­вин, які можна від­но­си­ти до нар­ко­ти­чних, пси­хо­тро­пних їх ана­ло­гів та пре­кур­со­рів, має вели­ку інер­тність, та зако­но­да­вець не може всти­га­ти із постій­но зро­ста­ю­чим пере­лі­ком таких речо­вин, і вно­си­ти нові дані в спи­ски «нар­ко­ти­чних та пси­хо­тро­пних засо­бів, їх ана­ло­гів та пре­кур­со­рів».

Роз­мі­ри речо­вин, та сту­пінь пока­ра­н­ня за їх неза­кон­ний обіг, часто є не спів­мір­ним із соці­аль­но-нега­тив­ним дія­н­ням вчи­не­ним осо­бою, що його вчи­ни­ла, саме через від­но­сність поня­т­тя «вели­кі» та «осо­бли­во вели­кі» роз­мі­ри для різних груп речо­вин. Оскіль­ки такі роз­мі­ри визна­ча­ю­ться не сту­пе­нем можли­во­го соці­аль­но­де­стру­ктив­но­го впли­ву на насе­ле­н­ня такої кіль­ко­сті пре­па­ра­ту, а випли­ва­ють з вста­нов­ле­них Орга­ні­за­ці­єю об’єднаних нації роз­мі­рів. Саме така не спів­мір­ність в інди­ві­ду­аль­них випад­ках і викли­кає неза­до­во­ле­н­ня деяких про­шар­ків соці­у­му, та зму­шує їх вима­га­ти лега­лі­за­ції або декри­мі­на­лі­за­ції «лег­ких нар­ко­ти­ків».

Замі­нив­ши поня­т­тям «соціо­де­стру­ктив­ні речо­ви­ни», юри­ди­чний тер­мін «нар­ко­ти­чні та пси­хо­тро­пні речо­ви­ни, їх ана­ло­ги та пре­кур­со­ри», можна би було про­во­ди­ти зако­но­дав­чі дослі­дже­н­ня та вча­сно вво­ди­ти змі­ни в дію­че зако­но­дав­ство, з метою обме­же­н­ня обі­гу тих чи інших соці­аль­но-небез­пе­чних речо­вин. Вве­де­н­ня тако­го тер­мі­ну дозво­ли­ло б також вра­хо­ву­ва­ти в кожно­му інди­ві­ду­аль­но­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні роз­мі­ри соціо­де­стру­ктив­них речо­вин та можли­ві наслід­ки, які могли б наста­ти для соці­у­му, у випад­ку попа­да­н­ня визна­че­ної кіль­ко­сті забо­ро­не­но­го пре­па­ра­ту у віль­ний обіг, і чи міг цей пре­па­рат потра­пи­ти у такий обіг. Такий під­хід дозво­лив би про­во­ди­ти у кожно­му кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні окре­му екс­пер­ти­зу, за виснов­ка­ми якої можна було би вста­нов­лю­ва­ти в кожно­му кон­кре­тно­му випад­ку соціо­де­стру­ктив­ну дію об’єкту зло­чи­ну. Суди змо­гли б вино­си­ти пока­ра­н­ня більш спів­мір­ні із сту­пе­нем вчи­не­но­го дія­н­ня, що дозво­ли­ло би дава­ти вели­кий тер­мін про­фе­сій­ним нар­ко­ди­ле­рам та роз­по­всю­джу­ва­чам нар­ко­ти­чних речо­вин, та обме­жу­ва­тись пока­ра­н­ням про­фі­ла­кти­чним та доста­тнім для усві­дом­ле­н­ня осо­бою зна­че­н­ня сво­го кри­мі­наль­но кара­но­го дія­н­ня, у випад­ку якщо вона при­тя­га­є­ться до кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті упер­ше, або не мала уми­слу до роз­по­всю­дже­н­ня пре­па­ра­ту, або поши­ре­н­ня нею пре­па­ра­ту мало не масо­вий хара­ктер. Напри­клад, части­ми є випад­ки при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті осіб, які нео­бду­ма­но, зна­йшов­ши в інтер­не­ті мето­ди­ки виго­тов­ле­н­ня нар­ко­ти­чних пре­па­ра­тів, виго­тов­ля­ли їх без мети збу­ту, однак отри­ма­ні ними кіль­ко­сті пре­па­ра­ту, під­ля­га­ли визна­чен­ню «вели­кі» або й «осо­бли­во вели­кі», при тому що ці осо­би навіть не усві­дом­лю­ва­ли які саме роз­мі­ри дано­го пре­па­ра­ту вони виго­то­ви­ли. Кри­мі­наль­не пра­во перед­ба­чає уми­сел, який у пра­кти­ці веде­н­ня справ щодо зло­чи­нів у сфе­рі обі­гу нар­ко­ти­чних, пси­хо­тро­пних речо­вин їх ана­ло­гів та пре­кур­со­рів, дослі­джу­є­ться дуже рід­ко.

 

Вико­ри­ста­на літе­ра­ту­ра:

  1. Газе­та “нови­ни меди­ци­ни та фар­ма­ції” 19 (391) 2011
  2. Поста­но­ва Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни «Про затвер­дже­н­ня пере­лі­ку нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів» № 770.
  3. Закон Укра­ї­ни «Про захо­ди про­ти­дії неза­кон­но­му обі­гу нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин і пре­кур­со­рів та зло­вжи­ван­ню ними» № 58
  4. Закон Укра­ї­ни «Про ліцен­зу­ва­н­ня пев­них видів госпо­дар­ської діяль­но­сті»
  5. поста­но­ва Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни «Про затвер­дже­н­ня поряд­ку про­ва­дже­н­ня діяль­но­сті, пов’язаної з обі­гом нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин та пре­кур­со­рів у ліку­валь­но-про­фі­ла­кти­чних закла­дах та уста­но­вах» № 106
  6. Поря­док обі­гу нар­ко­ти­чних засо­бів, пси­хо­тро­пних речо­вин та пре­кур­со­рів в дер­жав­них і кому­наль­них закла­дах охо­ро­ни здоров’я Укра­ї­ни, затвер­дже­ний нака­зом Міні­стер­ства охо­ро­ни здоров’я Укра­ї­ни № 356
  7. «Все­мир­ный доклад о нар­ко­ти­ках», Управ­ле­ние Орга­ни­за­ции Объе­ди­нен­ных Наций по нар­ко­ти­кам и пре­сту­пно­сти (ЮНОДК), ISBN 978–92-1–048762-7, Изда­ние Орга­ни­за­ции Объе­ди­нен­ных Наций, 2010 р.
  8. Закон Укра­ї­ни «Про нар­ко­ти­чні засо­би, пси­хо­тро­пні речо­ви­ни і пре­кур­со­ри».
  9. Вікі­пе­дія: https://uk.wikipedia.org/wiki/Наркотик
  10. Фар­ма­ко­ло­гія, За реда­кці­єю чл.-кор. НАН і АМН Укра­ї­ни проф. Чекма­на І.С., Київ, Вища шко­ла 2001 р.
  11. Баба­ян Є.А., Гоно­поль­ский М.Х. Нар­ко­ло­гія: Уче­бное посо­бие. — М.: Меди­ци­на, 1990.
  12. Про­фес­сор Джон А. Солом­зес, про­фес­сор Вэлд Чебур­сон, доктор Г. Соко­лов­ский. Нар­ко­ти­ки и обще­ство. — М.: Иллайн. 1998. — 170 с.
  13. Наказ Міні­стер­ства охо­ро­ни здоров’я Укра­ї­ни №188 від 01.08.2000р. про «Вели­кі та осо­бли­во вели­кі роз­мі­ри пре­кур­со­рів, що зна­хо­дя­ться у неза­кон­но­му обі­гу»
  14. Кри­мі­наль­ний кодекс Укра­ї­ни.
  15. Машков­ский М.Д. Лекар­ствен­ные сред­ства, в 2 тт. М.: «Меди­ци­на», 2001
0

Автор публікації

Офлайн 3 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...