25.08.2016

Кримінальний кодекс України

Звер­ну­тись до адво­ка­тазахист у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні

Роз­діл XIX
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ)

Ста­т­тя 401. Поня­т­тя вій­сько­во­го зло­чи­ну

  1. Вій­сько­ви­ми зло­чи­на­ми визна­ю­ться перед­ба­че­ні цим роз­ді­лом зло­чи­ни про­ти вста­нов­ле­но­го зако­но­дав­ством поряд­ку несе­н­ня або про­хо­дже­н­ня вій­сько­вої слу­жби, вчи­не­ні вій­сько­во­слу­жбов­ця­ми, а також військовозобов’язаними під час про­хо­дже­н­ня ними навчаль­них (чи пере­вір­них) або спе­ці­аль­них збо­рів.
  2. За від­по­від­ни­ми ста­т­тя­ми цьо­го роз­ді­лу несуть від­по­від­аль­ність вій­сько­во­слу­жбов­ці Зброй­них Сил Укра­ї­ни, Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни, Дер­жав­ної при­кор­дон­ної слу­жби Укра­ї­ни, Націо­наль­ної гвар­дії Укра­ї­ни та інших вій­сько­вих фор­му­вань, утво­ре­них від­по­від­но до зако­нів Укра­ї­ни, Дер­жав­ної спе­ці­аль­ної слу­жби транс­пор­ту, Дер­жав­ної слу­жби спе­ці­аль­но­го зв’язку та захи­сту інфор­ма­ції Укра­ї­ни, а також інші осо­би, визна­че­ні зако­ном.
  3. Осо­би, не зазна­че­ні у цій стат­ті, за спів­у­часть у вій­сько­вих зло­чи­нах під­ля­га­ють від­по­від­аль­но­сті за від­по­від­ни­ми ста­т­тя­ми цьо­го роз­ді­лу.
  4. Осо­ба, яка вчи­ни­ла зло­чин, перед­ба­че­ний ста­т­тя­ми цьо­го роз­ді­лу, може бути звіль­не­на від кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті згі­дно зі стат­тею 44 цьо­го Коде­ксу із засто­су­ва­н­ням до неї захо­дів, перед­ба­че­них Дисци­плі­нар­ним ста­ту­том Зброй­них Сил Укра­ї­ни.

{Ста­т­тя 401 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 662-IV від 03.04.2003, 1414-VI від 02.06.2009, 877-VII від 13.03.2014, 1194-VII від 09.04.2014}

Ста­т­тя 402. Непо­ко­ра

  1. Непо­ко­ра, тоб­то від­кри­та від­мо­ва вико­на­ти наказ началь­ни­ка, а також інше уми­сне неви­ко­на­н­ня нака­зу -

кара­є­ться слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Те саме дія­н­ня, якщо воно вчи­не­но гру­пою осіб або спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Непо­ко­ра, вчи­не­на в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до семи років.

  1. Непо­ко­ра, вчи­не­на в умо­вах воєн­но­го ста­ну чи в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

При­мі­тка. Під бойо­вою обста­нов­кою в роз­ді­лі XIX цьо­го Коде­ксу слід розу­мі­ти обста­нов­ку насту­паль­но­го, обо­рон­но­го чи іншо­го загаль­но­вій­сько­во­го, тан­ко­во­го, про­ти­по­ві­тря­но­го, пові­тря­но­го, мор­сько­го тощо бою, тоб­то без­по­се­ре­дньо­го засто­су­ва­н­ня вій­сько­вої зброї і техні­ки сто­сов­но вій­сько­во­го супро­тив­ни­ка або вій­сько­вим супро­тив­ни­ком. Обста­нов­ка бою, в яко­му бере участь вій­сько­ве з’єднання, части­на (кора­бель) або під­роз­діл, роз­по­чи­на­є­ться і закін­чу­є­ться з нака­зу про вступ у бій (при­пи­не­н­ня бою) або з факти­чно­го поча­тку (завер­ше­н­ня) бою.

{Ста­т­тя 402 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 403. Неви­ко­на­н­ня нака­зу

  1. Неви­ко­на­н­ня нака­зу началь­ни­ка, вчи­не­не за від­су­тно­сті ознак, зазна­че­них у части­ні пер­шій стат­ті 402 цьо­го Коде­ксу, якщо воно спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до одно­го року, або позбав­ле­н­ням волі на строк до двох років.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну чи в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

{Ста­т­тя 403 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 404. Опір началь­ни­ко­ві або при­му­шу­ва­н­ня його до пору­ше­н­ня слу­жбо­вих обов’язків

  1. Опір началь­ни­ко­ві, а також іншій осо­бі, яка вико­нує покла­де­ні на неї обов’язки з вій­сько­вої слу­жби, або при­му­шу­ва­н­ня їх до пору­ше­н­ня цих обов’язків -

кара­ю­ться слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Ті самі дії, вчи­не­ні гру­пою осіб або із засто­су­ва­н­ням зброї, або такі, що спри­чи­ни­ли тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони були вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до деся­ти років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони були вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну чи в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до два­над­ця­ти років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми дру­гою, тре­тьою або четвер­тою цієї стат­ті, якщо вони були пов’язані з уми­сним вбив­ством началь­ни­ка або іншої осо­би, яка вико­нує обов’язки з вій­сько­вої слу­жби, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років або дові­чним позбав­ле­н­ням волі.

{Ста­т­тя 404 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 405. Погро­за або насиль­ство щодо началь­ни­ка

  1. Погро­за вбив­ством або запо­ді­я­н­ням тіле­сних ушко­джень чи побо­їв началь­ни­ко­ві, або зни­ще­н­ням чи пошко­дже­н­ням його май­на у зв’язку з вико­на­н­ням ним обов’язків з вій­сько­вої слу­жби -

кара­є­ться три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Запо­ді­я­н­ня тіле­сних ушко­джень, побо­їв або вчи­не­н­ня інших насиль­ни­цьких дій щодо началь­ни­ка у зв’язку з вико­на­н­ням ним обов’язків з вій­сько­вої слу­жби -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до семи років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні гру­пою осіб, або із засто­су­ва­н­ням зброї, або в умо­вах воєн­но­го ста­ну чи в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тя 405 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 406. Пору­ше­н­ня ста­ту­тних пра­вил вза­є­мо­від­но­син між вій­сько­во­слу­жбов­ця­ми за від­су­тно­сті від­но­син під­ле­гло­сті

  1. Пору­ше­н­ня ста­ту­тних пра­вил вза­є­мо­від­но­син між вій­сько­во­слу­жбов­ця­ми за від­су­тно­сті між ними від­но­син під­ле­гло­сті, що вияви­ло­ся в зав­дан­ні побо­їв чи вчи­нен­ні іншо­го насиль­ства, -

кара­є­ться аре­штом на строк до шести міся­ців або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до одно­го року, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Те саме дія­н­ня, якщо воно вчи­не­не щодо кіль­кох осіб або запо­ді­я­ло лег­кі чи сере­дньої тяж­ко­сті тіле­сні ушко­дже­н­ня, а також таке, що має хара­ктер зну­ща­н­ня або глум­ле­н­ня над вій­сько­во­слу­жбов­цем, -

кара­є­ться три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні гру­пою осіб або із засто­су­ва­н­ням зброї, або такі, що спри­чи­ни­ли тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до деся­ти років.

Ста­т­тя 407. Само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби

  1. Само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби вій­сько­во­слу­жбов­цем стро­ко­вої слу­жби, а також нез’явлення його вча­сно без пова­жних при­чин на слу­жбу у разі звіль­не­н­ня з части­ни, при­зна­че­н­ня або пере­ве­де­н­ня, нез’явлення з від­ря­дже­н­ня, від­пус­тки або з ліку­валь­но­го закла­ду три­ва­лі­стю понад три доби, але не біль­ше міся­ця, -

кара­ю­ться три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби вій­сько­во­слу­жбов­цем (крім стро­ко­вої слу­жби), а також нез’явлення його вча­сно на слу­жбу без пова­жних при­чин три­ва­лі­стю понад десять діб, але не біль­ше міся­ця, або хоч і мен­ше деся­ти діб, але біль­ше трьох діб, вчи­не­ні повтор­но про­тя­гом року, -

кара­ю­ться штра­фом до ста нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби, а також нез’явлення вча­сно на слу­жбу без пова­жних при­чин три­ва­лі­стю понад один місяць, вчи­не­не осо­ба­ми, зазна­че­ни­ми в части­нах пер­шій або дру­гій цієї стат­ті, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби, а також нез’явлення вча­сно на слу­жбу без пова­жних при­чин, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, вчи­не­не осо­ба­ми, зазна­че­ни­ми в части­нах пер­шій або дру­гій цієї стат­ті, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби, а також нез’явлення вча­сно на слу­жбу без пова­жних при­чин, вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, вчи­не­не осо­ба­ми, зазна­че­ни­ми в части­нах пер­шій або дру­гій цієї стат­ті, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тя 407 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 158-VIII від 05.02.2015; в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 408. Дезер­тир­ство

  1. Дезер­тир­ство, тоб­то само­віль­не зали­ше­н­ня вій­сько­вої части­ни або місця слу­жби з метою ухи­ли­ти­ся від вій­сько­вої слу­жби, а також нез’явлення з тією самою метою на слу­жбу у разі при­зна­че­н­ня, пере­ве­де­н­ня, з від­ря­дже­н­ня, від­пус­тки або з ліку­валь­но­го закла­ду -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дезер­тир­ство із збро­єю або за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до два­над­ця­ти років.

{Ста­т­тя 408 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 409. Ухи­ле­н­ня від вій­сько­вої слу­жби шля­хом само­ка­лі­че­н­ня або іншим спосо­бом

  1. Ухи­ле­н­ня вій­сько­во­слу­жбов­ця від несе­н­ня обов’язків вій­сько­вої слу­жби шля­хом само­ка­лі­че­н­ня або шля­хом симу­ля­ції хво­ро­би, під­ро­бле­н­ня доку­мен­тів чи іншо­го обма­ну -

кара­є­ться три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Від­мо­ва від несе­н­ня обов’язків вій­сько­вої слу­жби -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тя 409 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 410. Викра­де­н­ня, при­вла­сне­н­ня, вима­га­н­ня вій­сько­во­слу­жбов­цем зброї, бойо­вих при­па­сів, вибу­хо­вих або інших бойо­вих речо­вин, засо­бів пере­су­ва­н­ня, вій­сько­вої та спе­ці­аль­ної техні­ки чи іншо­го вій­сько­во­го май­на, а також заво­ло­ді­н­ня ними шля­хом шахрай­ства або зло­вжи­ва­н­ня слу­жбо­вим ста­но­ви­щем

  1. Викра­де­н­ня, при­вла­сне­н­ня, вима­га­н­ня вій­сько­во­слу­жбов­цем зброї, бойо­вих при­па­сів, вибу­хо­вих або інших бойо­вих речо­вин, засо­бів пере­су­ва­н­ня, вій­сько­вої та спе­ці­аль­ної техні­ки чи іншо­го вій­сько­во­го май­на або заво­ло­ді­н­ня ними шля­хом шахрай­ства -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Ті самі дії, вчи­не­ні вій­сько­вою слу­жбо­вою осо­бою із зло­вжи­ва­н­ням слу­жбо­вим ста­но­ви­щем, або повтор­но, або за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб, або такі, що запо­ді­я­ли істо­тну шко­ду, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до два­над­ця­ти років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, роз­бій з метою заво­ло­ді­н­ня збро­єю, бойо­ви­ми при­па­са­ми, вибу­хо­ви­ми чи інши­ми бойо­ви­ми речо­ви­на­ми, засо­ба­ми пере­су­ва­н­ня, вій­сько­вою та спе­ці­аль­ною техні­кою, а також вима­га­н­ня цих пре­дме­тів, поєд­на­не з насиль­ством, небез­пе­чним для жит­тя і здоров’я потер­пі­ло­го, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років.

{Ста­т­тя 410 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 411. Уми­сне зни­ще­н­ня або пошко­дже­н­ня вій­сько­во­го май­на

  1. Уми­сне зни­ще­н­ня або пошко­дже­н­ня зброї, бойо­вих при­па­сів, засо­бів пере­су­ва­н­ня, вій­сько­вої та спе­ці­аль­ної техні­ки чи іншо­го вій­сько­во­го май­на -

кара­ю­ться слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на той самий строк, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчи­не­ні шля­хом під­па­лу або іншим загаль­но­не­без­пе­чним спосо­бом, або якщо вони спри­чи­ни­ли заги­бель людей чи інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тя 411 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 412. Необе­ре­жне зни­ще­н­ня або пошко­дже­н­ня вій­сько­во­го май­на

  1. Необе­ре­жне зни­ще­н­ня або пошко­дже­н­ня зброї, бойо­вих при­па­сів, засо­бів пере­су­ва­н­ня, вій­сько­вої і спе­ці­аль­ної техні­ки чи іншо­го вій­сько­во­го май­на, що запо­ді­я­ло шко­ду у вели­ких роз­мі­рах, -

кара­ю­ться штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років, або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до одно­го року.

  1. Ті самі дія­н­ня, якщо вони спри­чи­ни­ли заги­бель людей або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

Ста­т­тя 413. Втра­та вій­сько­во­го май­на

  1. Втра­та або зіпсу­ва­н­ня вві­ре­них для слу­жбо­во­го кори­сту­ва­н­ня зброї, бойо­вих при­па­сів, засо­бів пере­су­ва­н­ня, пре­дме­тів техні­чно­го поста­ча­н­ня або іншо­го вій­сько­во­го май­на вна­слі­док пору­ше­н­ня пра­вил їх збе­рі­га­н­ня -

кара­ю­ться аре­штом на строк до шести міся­ців або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Ті самі дія­н­ня, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

{Ста­т­тя 413 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 270-VI від 15.04.2008; в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 414. Пору­ше­н­ня пра­вил пово­дже­н­ня зі збро­єю, а також із речо­ви­на­ми і пре­дме­та­ми, що ста­нов­лять під­ви­ще­ну небез­пе­ку для ото­че­н­ня

  1. Пору­ше­н­ня пра­вил пово­дже­н­ня зі збро­єю, а також із боє­при­па­са­ми, вибу­хо­ви­ми, інши­ми речо­ви­на­ми і пре­дме­та­ми, що ста­нов­лять під­ви­ще­ну небез­пе­ку для ото­че­н­ня, а так само з радіо­актив­ни­ми мате­рі­а­ла­ми, якщо це запо­ді­я­ло потер­пі­ло­му тіле­сні ушко­дже­н­ня або ство­ри­ло небез­пе­ку для дов­кі­л­ля, -

кара­є­ться слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років або три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на той самий строк, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Те саме дія­н­ня, що запо­ді­я­ло тіле­сні ушко­дже­н­ня кіль­ком осо­бам або смерть потер­пі­ло­го, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до деся­ти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, що спри­чи­ни­ло заги­бель кіль­кох осіб чи інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до два­над­ця­ти років.

{Ста­т­тя 414 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1071-V від 24.05.2007}

Ста­т­тя 415. Пору­ше­н­ня пра­вил воді­н­ня або екс­плу­а­та­ції машин

  1. Пору­ше­н­ня пра­вил воді­н­ня або екс­плу­а­та­ції бойо­вої, спе­ці­аль­ної чи транс­порт­ної маши­ни, що спри­чи­ни­ло потер­пі­ло­му сере­дньої тяж­ко­сті чи тяж­кі тіле­сні ушко­дже­н­ня або заги­бель потер­пі­ло­го, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, що спри­чи­ни­ло заги­бель кіль­кох осіб, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

Ста­т­тя 416. Пору­ше­н­ня пра­вил польо­тів або під­го­тов­ки до них

Пору­ше­н­ня пра­вил польо­тів або під­го­тов­ки до них, а також пору­ше­н­ня пра­вил екс­плу­а­та­ції літаль­них апа­ра­тів, що спри­чи­ни­ло ката­стро­фу або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Ста­т­тя 417. Пору­ше­н­ня пра­вил кора­бле­во­ді­н­ня

Пору­ше­н­ня пра­вил кора­бле­во­ді­н­ня, що спри­чи­ни­ло заги­бель людей, заги­бель кора­бля або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Ста­т­тя 418. Пору­ше­н­ня ста­ту­тних пра­вил вар­то­вої слу­жби чи патру­лю­ва­н­ня

  1. Пору­ше­н­ня ста­ту­тних пра­вил вар­то­вої (вахто­вої) слу­жби чи патру­лю­ва­н­ня, що спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, для запо­бі­га­н­ня яким при­зна­че­но дану вар­ту (вахту) чи патру­лю­ва­н­ня, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк від двох до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

{Ста­т­тя 418 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 419. Пору­ше­н­ня пра­вил несе­н­ня при­кор­дон­ної слу­жби

  1. Пору­ше­н­ня пра­вил несе­н­ня при­кор­дон­ної слу­жби осо­бою, яка вхо­дить до скла­ду наря­ду з охо­ро­ни дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни, якщо це спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну чи в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

{Ста­т­тя 419 в реда­кції Зако­нів 270-VI від 15.04.2008, 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 420. Пору­ше­н­ня пра­вил несе­н­ня бойо­во­го чер­гу­ва­н­ня

  1. Пору­ше­н­ня пра­вил несе­н­ня бойо­во­го чер­гу­ва­н­ня (бойо­вої слу­жби), вста­нов­ле­них для своє­ча­сно­го вияв­ле­н­ня і від­би­т­тя рапто­во­го напа­ду на Укра­ї­ну або для захи­сту та без­пе­ки Укра­ї­ни, якщо це спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тя 420 в реда­кції Зако­нів 270-VI від 15.04.2008, 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 421. Пору­ше­н­ня ста­ту­тних пра­вил вну­трі­шньої слу­жби

  1. Пору­ше­н­ня осо­бою, яка вхо­дить у добо­вий наряд части­ни (крім вар­ти і вахти), ста­ту­тних пра­вил вну­трі­шньої слу­жби, якщо воно спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, запо­бі­га­н­ня яким вхо­ди­ло в обов’язки даної осо­би, -

кара­є­ться три­ма­н­ням у дисци­плі­нар­но­му баталь­йо­ні на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк до п’яти років.

{Ста­т­тя 421 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 422. Роз­го­ло­ше­н­ня відо­мо­стей вій­сько­во­го хара­кте­ру, що ста­нов­лять дер­жав­ну таєм­ни­цю, або втра­та доку­мен­тів чи мате­рі­а­лів, що містять такі відо­мо­сті

  1. Роз­го­ло­ше­н­ня відо­мо­стей вій­сько­во­го хара­кте­ру, що ста­нов­лять дер­жав­ну таєм­ни­цю, за від­су­тно­сті ознак дер­жав­ної зра­ди -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Втра­та доку­мен­тів або мате­рі­а­лів, що містять відо­мо­сті вій­сько­во­го хара­кте­ру, які ста­нов­лять дер­жав­ну таєм­ни­цю, пре­дме­тів, відо­мо­сті про які ста­нов­лять дер­жав­ну таєм­ни­цю, осо­бою, якій вони були дові­ре­ні, якщо втра­та ста­ла резуль­та­том пору­ше­н­ня вста­нов­ле­них пра­вил пово­дже­н­ня із зазна­че­ни­ми доку­мен­та­ми, мате­рі­а­ла­ми або пре­дме­та­ми, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони спри­чи­ни­ли тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тю 423 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 746-VII від 21.02.2014}

{Ста­т­тю 424 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 746-VII від 21.02.2014}

Ста­т­тя 425. Недба­ле став­ле­н­ня до вій­сько­вої слу­жби

  1. Недба­ле став­ле­н­ня вій­сько­вої слу­жбо­вої осо­би до слу­жби, якщо це запо­ді­я­ло істо­тну шко­ду, -

кара­є­ться штра­фом до ста нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Те саме дія­н­ня, якщо воно спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

При­мі­тка. 1. Під вій­сько­ви­ми слу­жбо­ви­ми осо­ба­ми розу­мі­ю­ться вій­сько­ві началь­ни­ки, а також інші вій­сько­во­слу­жбов­ці, які обі­йма­ють постій­но чи тим­ча­со­во поса­ди, пов’язані з вико­на­н­ням орга­ні­за­цій­но-роз­по­ряд­чих або адмі­ні­стра­тив­но-госпо­дар­ських обов’язків, або вико­ну­ють такі обов’язки за спе­ці­аль­ним дору­че­н­ням пов­но­ва­жно­го коман­ду­ва­н­ня.

  1. У ста­т­тях 425 та 426 цьо­го Коде­ксу істо­тною шко­дою, якщо вона поля­гає в зав­дан­ні мате­рі­аль­них зби­тків, вва­жа­є­ться така шко­да, яка в дві­сті п’ятдесят і біль­ше разів пере­ви­щує нео­по­да­тко­ву­ва­ний міні­мум дохо­дів гро­ма­дян, а тяж­ки­ми наслід­ка­ми за тієї самої умо­ви вва­жа­є­ться шко­да, яка у п’ятсот і біль­ше разів пере­ви­щує нео­по­да­тко­ву­ва­ний міні­мум дохо­дів гро­ма­дян.

{Ста­т­тя 425 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 746-VII від 21.02.2014; в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 426. Без­ді­яль­ність вій­сько­вої вла­ди

  1. Уми­сне непри­пи­не­н­ня зло­чи­ну, що вчи­ня­є­ться під­ле­глим, або нена­прав­ле­н­ня вій­сько­вою слу­жбо­вою осо­бою до орга­ну досу­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня пові­дом­ле­н­ня про під­ле­гло­го, який вчи­нив кри­мі­наль­не пра­во­по­ру­ше­н­ня, а також інше уми­сне неви­ко­на­н­ня вій­сько­вою слу­жбо­вою осо­бою дій, які вона за сво­ї­ми слу­жбо­ви­ми обов’язками повин­на була вико­на­ти, якщо це запо­ді­я­ло істо­тну шко­ду, -

кара­ю­ться штра­фом від п’ятдесяти до дво­хсот нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або слу­жбо­вим обме­же­н­ням на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дія­н­ня, якщо вони спри­чи­ни­ли тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, що вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

{Ста­т­тя 426 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 4652-VI від 13.04.2012; в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 426–1. Пере­ви­ще­н­ня вій­сько­вою слу­жбо­вою осо­бою вла­ди чи слу­жбо­вих пов­но­ва­жень

  1. Пере­ви­ще­н­ня вій­сько­вою слу­жбо­вою осо­бою вла­ди чи слу­жбо­вих пов­но­ва­жень, тоб­то уми­сне вчи­не­н­ня дій, які явно вихо­дять за межі нада­них цій осо­бі прав чи пов­но­ва­жень, крім перед­ба­че­них части­ною дру­гою цієї стат­ті, якщо ці дії запо­ді­я­ли істо­тну шко­ду, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк від двох до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Засто­су­ва­н­ня неста­ту­тних захо­дів впли­ву щодо під­ле­гло­го або пере­ви­ще­н­ня дисци­плі­нар­ної вла­ди, якщо ці дії запо­ді­я­ли істо­тну шко­ду, а також засто­су­ва­н­ня насиль­ства щодо під­ле­гло­го -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­ною дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні із засто­су­ва­н­ням зброї, а також дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони спри­чи­ни­ли тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою, дру­гою або тре­тьою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою, дру­гою або тре­тьою цієї стат­ті, вчи­не­ні в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від восьми до два­над­ця­ти років.

{Кодекс допов­не­но стат­тею 426-1 згі­дно із Зако­ном 290-VIII від 07.04.2015}

Ста­т­тя 427. Зда­ча або зали­ше­н­ня воро­го­ві засо­бів веде­н­ня вій­ни

Зда­ча воро­го­ві началь­ни­ком вві­ре­них йому вій­сько­вих сил, а також не зумов­ле­не бойо­вою обста­нов­кою зали­ше­н­ня воро­го­ві укрі­плень, бойо­вої та спе­ці­аль­ної техні­ки чи інших засо­бів веде­н­ня вій­ни, якщо зазна­че­ні дії вчи­не­ні не з метою спри­я­н­ня воро­го­ві, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до деся­ти років.

Ста­т­тя 428. Зали­ше­н­ня гину­чо­го вій­сько­во­го кора­бля

  1. Зали­ше­н­ня гину­чо­го вій­сько­во­го кора­бля коман­ди­ром, який не вико­нав до кін­ця сво­їх слу­жбо­вих обов’язків, а також осо­бою із скла­ду коман­ди кора­бля без нале­жно­го на те роз­по­ря­дже­н­ня коман­ди­ра -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­не в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в бойо­вій обста­нов­ці, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

{Ста­т­тя 428 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

Ста­т­тя 429. Само­віль­не зали­ше­н­ня поля бою або від­мо­ва дія­ти збро­єю

Само­віль­не зали­ше­н­ня поля бою під час бою або від­мо­ва під час бою дія­ти збро­єю -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

Ста­т­тя 430. Добро­віль­на зда­ча в полон

Добро­віль­на зда­ча в полон через боя­гуз­тво або лег­ко­ду­хість -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

Ста­т­тя 431. Зло­чин­ні дії вій­сько­во­слу­жбов­ця, який пере­бу­ває в поло­ні

  1. Добро­віль­на участь вій­сько­во­слу­жбов­ця, який пере­бу­ває в поло­ні, у робо­тах, що мають вій­сько­ве зна­че­н­ня, або в інших захо­дах, які заві­до­мо можуть запо­ді­я­ти шко­ду Укра­ї­ні або сою­зним з нею дер­жа­вам, за від­су­тно­сті ознак дер­жав­ної зра­ди -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Насиль­ство над інши­ми вій­сько­во­по­ло­не­ни­ми або жор­сто­ке пово­дже­н­ня з ними з боку вій­сько­во­по­ло­не­но­го, який пере­бу­ває на ста­но­ви­щі стар­шо­го, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Вчи­не­н­ня вій­сько­во­слу­жбов­цем, який пере­бу­ває в поло­ні, дій, спря­мо­ва­них на шко­ду іншим вій­сько­во­по­ло­не­ним, з кори­сли­вих моти­вів або з метою забез­пе­че­н­ня побла­жли­во­го до себе став­ле­н­ня з боку воро­га -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

Ста­т­тя 432. Маро­дер­ство

Викра­де­н­ня на полі бою речей, що зна­хо­дя­ться при вби­тих чи пора­не­них (маро­дер­ство), -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до деся­ти років.

Ста­т­тя 433. Насиль­ство над насе­ле­н­ням у райо­ні воєн­них дій

  1. Насиль­ство, про­ти­за­кон­не зни­ще­н­ня май­на, а також про­ти­за­кон­не віді­бра­н­ня май­на під при­во­дом воєн­ної необ­хі­дно­сті, вчи­ню­ва­ні щодо насе­ле­н­ня в райо­ні воєн­них дій, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Роз­бій, вчи­ню­ва­ний щодо насе­ле­н­ня в райо­ні воєн­них дій, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

Ста­т­тя 434. Пога­не пово­дже­н­ня з вій­сько­во­по­ло­не­ни­ми

Пога­не пово­дже­н­ня з вій­сько­во­по­ло­не­ни­ми, яке мало місце нео­дно­ра­зо­во, або пов’язане з осо­бли­вою жор­сто­кі­стю, або спря­мо­ва­не про­ти хво­рих і пора­не­них, а також недба­ле вико­на­н­ня обов’язків щодо хво­рих і пора­не­них осо­ба­ми, на яких покла­де­но їх ліку­ва­н­ня і піклу­ва­н­ня про них, за від­су­тно­сті ознак більш тяж­ко­го зло­чи­ну -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

Ста­т­тя 435. Неза­кон­не вико­ри­ста­н­ня сим­во­лі­ки Чер­во­но­го Хре­ста, Чер­во­но­го Пів­мі­ся­ця, Чер­во­но­го Кри­ста­ла та зло­вжи­ва­н­ня нею

  1. Носі­н­ня в райо­ні воєн­них дій сим­во­лі­ки Чер­во­но­го Хре­ста, Чер­во­но­го Пів­мі­ся­ця, Чер­во­но­го Кри­ста­ла осо­ба­ми, які не мають на те пра­ва, а також зло­вжи­ва­н­ня в умо­вах осо­бли­во­го пері­о­ду, крім воєн­но­го ста­ну, пра­по­ра­ми чи зна­ка­ми Чер­во­но­го Хре­ста, Чер­во­но­го Пів­мі­ся­ця, Чер­во­но­го Кри­ста­ла або пофар­бу­ва­н­ням, при­сво­є­ним сані­тар­но-транс­порт­ним засо­бам, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до двох років.

  1. Носі­н­ня в райо­ні воєн­них дій сим­во­лі­ки Чер­во­но­го Хре­ста, Чер­во­но­го Пів­мі­ся­ця, Чер­во­но­го Кри­ста­ла осо­ба­ми, які не мають на те пра­ва, а також зло­вжи­ва­н­ня в умо­вах воєн­но­го ста­ну пра­по­ра­ми чи зна­ка­ми Чер­во­но­го Хре­ста, Чер­во­но­го Пів­мі­ся­ця, Чер­во­но­го Кри­ста­ла або пофар­бу­ва­н­ням, при­сво­є­ним сані­тар­но-транс­порт­ним засо­бам, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк до двох років.

{Ста­т­тя 435 в реда­кції Зако­ну 194-VIII від 12.02.2015}

0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...