25.08.2016

Кримінальний кодекс України

Звер­ну­тись до адво­ка­тазахист у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Роз­діл I
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Ста­т­тя 109. Дії, спря­мо­ва­ні на насиль­ни­цьку змі­ну чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або на захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди

  1. Дії, вчи­не­ні з метою насиль­ни­цької змі­ни чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди, а також змо­ва про вчи­не­н­ня таких дій, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

  1. Публі­чні закли­ки до насиль­ни­цької змі­ни чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або до захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди, а також роз­по­всю­дже­н­ня мате­рі­а­лів із закли­ка­ми до вчи­не­н­ня таких дій, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до трьох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­ною дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні осо­бою, яка є пред­став­ни­ком вла­ди, або повтор­но, або орга­ні­зо­ва­ною гру­пою, або з вико­ри­ста­н­ням засо­бів масо­вої інфор­ма­ції, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

{Ста­т­тя 109 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 721-VII від 16.01.2014 — втра­тив чин­ність на під­ста­ві Зако­ну 732-VII від 28.01.2014; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми767-VII від 23.02.2014, 1689-VII від 07.10.2014}

Ста­т­тя 110. Пося­га­н­ня на тери­то­рі­аль­ну цілі­сність і недо­тор­кан­ність Укра­ї­ни

  1. Уми­сні дії, вчи­не­ні з метою змі­ни меж тери­то­рії або дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни на пору­ше­н­ня поряд­ку, вста­нов­ле­но­го Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни, а також публі­чні закли­ки чи роз­по­всю­дже­н­ня мате­рі­а­лів із закли­ка­ми до вчи­не­н­ня таких дій, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

  1. Ті самі дії, якщо вони вчи­не­ні осо­бою, яка є пред­став­ни­ком вла­ди, або повтор­но, або за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб, або поєд­на­ні з роз­па­лю­ва­н­ням націо­наль­ної чи релі­гій­ної воро­жне­чі, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, які при­зве­ли до заги­бе­лі людей або інших тяж­ких наслід­ків, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років або дові­чним позбав­ле­н­ням волі з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

{Ста­т­тя 110 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1183-VII від 08.04.2014, 1689-VII від 07.10.2014}

{Ста­т­тю 110-1 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 767-VII від 23.02.2014}

Ста­т­тя 110–2. Фінан­су­ва­н­ня дій, вчи­не­них з метою насиль­ни­цької змі­ни чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди, змі­ни меж тери­то­рії або дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни

  1. Фінан­су­ва­н­ня дій, вчи­не­них з метою змі­ни меж тери­то­рії або дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни на пору­ше­н­ня поряд­ку, вста­нов­ле­но­го Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди або займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до двох років та з кон­фі­ска­ці­єю май­на.

  1. Фінан­су­ва­н­ня дій, вчи­не­них з метою насиль­ни­цької змі­ни чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до семи років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди або займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до двох років та з кон­фі­ска­ці­єю май­на.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні повтор­но або з кори­сли­вих моти­вів, або за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб, або у вели­ко­му роз­мі­рі, або якщо вони при­зве­ли до запо­ді­я­н­ня зна­чної май­но­вої шко­ди, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від шести до восьми років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди або займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років та з кон­фі­ска­ці­єю май­на.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні орга­ні­зо­ва­ною гру­пою чи в осо­бли­во вели­ко­му роз­мі­рі, або якщо вони при­зве­ли до інших тяж­ких наслід­ків, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від восьми до деся­ти років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди або займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років та з кон­фі­ска­ці­єю май­на.

  1. Осо­ба, крім керів­ни­ка орга­ні­зо­ва­ної гру­пи, звіль­ня­є­ться від кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті за дії, перед­ба­че­ні цією стат­тею, якщо вона до пові­дом­ле­н­ня їй про підо­зру у вчи­нен­ні нею зло­чи­ну добро­віль­но заяви­ла про те, що ста­ло­ся, орга­ну, слу­жбо­ва осо­ба яко­го наді­ле­на зако­ном пра­вом пові­дом­ля­ти про підо­зру, про від­по­від­ну неза­кон­ну діяль­ність або іншим чином спри­я­ла її при­пи­нен­ню або запо­бі­ган­ню зло­чи­ну, який вона фінан­су­ва­ла або вчи­нен­ню яко­го спри­я­ла, за умо­ви, що в її діях немає скла­ду іншо­го зло­чи­ну.

При­мі­тка. 1. Фінан­су­ва­н­ням дій, перед­ба­че­них у цій стат­ті, є дії, вчи­не­ні з метою їх фінан­со­во­го або мате­рі­аль­но­го забез­пе­че­н­ня.

  1. Фінан­су­ва­н­ня дій, вчи­не­них з метою насиль­ни­цької змі­ни чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди, змі­ни меж тери­то­рії або дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни, визна­є­ться вчи­не­ним у вели­ко­му роз­мі­рі, якщо роз­мір фінан­со­во­го або мате­рі­аль­но­го забез­пе­че­н­ня пере­ви­щує шість тисяч нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян.
  2. Фінан­су­ва­н­ня дій, вчи­не­них з метою насиль­ни­цької змі­ни чи пова­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ладу або захо­пле­н­ня дер­жав­ної вла­ди, змі­ни меж тери­то­рії або дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни, визна­є­ться вчи­не­ним в осо­бли­во вели­ко­му роз­мі­рі, якщо роз­мір фінан­со­во­го або мате­рі­аль­но­го забез­пе­че­н­ня пере­ви­щує вісім­над­цять тисяч нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян.

{Кодекс допов­не­но стат­тею 110-2 згі­дно із Зако­ном 1533-VII від 19.06.2014}

Ста­т­тя 111. Дер­жав­на зра­да

  1. Дер­жав­на зра­да, тоб­то дія­н­ня, уми­сно вчи­не­не гро­ма­дя­ни­ном Укра­ї­ни на шко­ду суве­ре­ні­те­то­ві, тери­то­рі­аль­ній цілі­сно­сті та недо­тор­кан­но­сті, обо­ро­но­зда­тно­сті, дер­жав­ній, еко­но­мі­чній чи інфор­ма­цій­ній без­пе­ці Укра­ї­ни: пере­хід на бік воро­га в умо­вах воєн­но­го ста­ну або в пері­од зброй­но­го кон­флі­кту, шпи­гун­ство, нада­н­ня іно­зем­ній дер­жа­ві, іно­зем­ній орга­ні­за­ції або їх пред­став­ни­кам допо­мо­ги в про­ве­ден­ні під­рив­ної діяль­но­сті про­ти Укра­ї­ни, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від два­над­ця­ти до п’ятнадцяти років з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

  1. Звіль­ня­є­ться від кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті гро­ма­дя­нин Укра­ї­ни, якщо він на вико­на­н­ня зло­чин­но­го зав­да­н­ня іно­зем­ної дер­жа­ви, іно­зем­ної орга­ні­за­ції або їх пред­став­ни­ків ніяких дій не вчи­нив і добро­віль­но заявив орга­нам дер­жав­ної вла­ди про свій зв’язок з ними та про отри­ма­не зав­да­н­ня.

{Ста­т­тя 111 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1183-VII від 08.04.2014, 1689-VII від 07.10.2014}

Ста­т­тя 112. Пося­га­н­ня на жит­тя дер­жав­но­го чи гро­мад­сько­го дія­ча

Пося­га­н­ня на жит­тя Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, Голо­ви Вер­хов­ної Ради Укра­ї­ни, наро­дно­го депу­та­та Укра­ї­ни, Прем’єр-міністра Укра­ї­ни, чле­на Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни, Голо­ви чи суд­ді Кон­сти­ту­цій­но­го Суду Укра­ї­ни або Вер­хов­но­го Суду Укра­ї­ни, або вищих спе­ці­а­лі­зо­ва­них судів Укра­ї­ни, Гене­раль­но­го про­ку­ро­ра Укра­ї­ни, Дире­кто­ра Націо­наль­но­го анти­ко­ру­пцій­но­го бюро Укра­ї­ни, Упов­но­ва­же­но­го Вер­хов­ної Ради Укра­ї­ни з прав люди­ни, Голо­ви або іншо­го чле­на Рахун­ко­вої пала­ти, Голо­ви Націо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни, керів­ни­ка полі­ти­чної пар­тії, вчи­не­не у зв’язку з їх дер­жав­ною чи гро­мад­ською діяль­ні­стю, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років або дові­чним позбав­ле­н­ням волі з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

{Ста­т­тя 112 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1689-VII від 07.10.2014, 1698-VII від 14.10.2014, 576-VIII від 02.07.2015}

Ста­т­тя 113. Дивер­сія

Вчи­не­н­ня з метою осла­бле­н­ня дер­жа­ви вибу­хів, під­па­лів або інших дій, спря­мо­ва­них на масо­ве зни­ще­н­ня людей, запо­ді­я­н­ня тіле­сних ушко­джень чи іншої шко­ди їхньо­му здоров’ю, на зруй­ну­ва­н­ня або пошко­дже­н­ня об’єктів, які мають важли­ве наро­дно­го­спо­дар­ське чи обо­рон­не зна­че­н­ня, а також вчи­не­н­ня з тією самою метою дій, спря­мо­ва­них на радіо­актив­не забру­дне­н­ня, масо­ве отру­є­н­ня, поши­ре­н­ня епі­де­мій, епі­зоо­тій чи епі­фі­то­тій, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

{Ста­т­тя 113 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1183-VII від 08.04.2014, 1689-VII від 07.10.2014}

Ста­т­тя 114. Шпи­гун­ство

  1. Пере­да­ча або зби­ра­н­ня з метою пере­да­чі іно­зем­ній дер­жа­ві, іно­зем­ній орга­ні­за­ції або їх пред­став­ни­кам відо­мо­стей, що ста­нов­лять дер­жав­ну таєм­ни­цю, якщо ці дії вчи­не­ні іно­зем­цем або осо­бою без гро­ма­дян­ства, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років з кон­фі­ска­ці­єю май­на або без такої.

  1. Звіль­ня­є­ться від кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті осо­ба, яка при­пи­ни­ла діяль­ність, перед­ба­че­ну части­ною пер­шою цієї стат­ті, та добро­віль­но пові­до­ми­ла орга­ни дер­жав­ної вла­ди про вчи­не­не, якщо вна­слі­док цьо­го і вжи­тих захо­дів було від­вер­не­но запо­ді­я­н­ня шко­ди інте­ре­сам Укра­ї­ни.

{Ста­т­тя 114 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1183-VII від 08.04.2014, 1689-VII від 07.10.2014}

Ста­т­тя 114–1. Пере­шко­джа­н­ня закон­ній діяль­но­сті Зброй­них Сил Укра­ї­ни та інших вій­сько­вих фор­му­вань

  1. Пере­шко­джа­н­ня закон­ній діяль­но­сті Зброй­них Сил Укра­ї­ни та інших вій­сько­вих фор­му­вань в осо­бли­вий пері­од -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Те саме дія­н­ня, яке при­зве­ло до заги­бе­лі людей або інших тяж­ких наслід­ків, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

{Роз­діл I Осо­бли­вої части­ни допов­не­но стат­тею 114-1 згі­дно із Зако­ном 1183-VII від 08.04.2014}

Роз­діл II
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

Ста­т­тя 115. Уми­сне вбив­ство

  1. Вбив­ство, тоб­то уми­сне про­ти­прав­не запо­ді­я­н­ня смер­ті іншій люди­ні, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

  1. Уми­сне вбив­ство:

1) двох або біль­ше осіб;

2) мало­лі­тньої дити­ни або жін­ки, яка заві­до­мо для вин­но­го пере­бу­ва­ла у ста­ні вагі­тно­сті;

3) зару­чни­ка або викра­де­ної люди­ни;

4) вчи­не­не з осо­бли­вою жор­сто­кі­стю;

5) вчи­не­не спосо­бом, небез­пе­чним для жит­тя бага­тьох осіб;

6) з кори­сли­вих моти­вів;

7) з хулі­ган­ських моти­вів;

8) осо­би чи її близь­ко­го роди­ча у зв’язку з вико­на­н­ням цією осо­бою слу­жбо­во­го або гро­мад­сько­го обов’язку;

9) з метою при­хо­ва­ти інший зло­чин або полег­ши­ти його вчи­не­н­ня;

10) поєд­на­не із зґвал­ту­ва­н­ням або насиль­ни­цьким задо­во­ле­н­ням ста­те­вої при­стра­сті непри­ро­дним спосо­бом;

11) вчи­не­не на замов­ле­н­ня;

12) вчи­не­не за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб;

13) вчи­не­не осо­бою, яка рані­ше вчи­ни­ла уми­сне вбив­ство, за виня­тком вбив­ства, перед­ба­че­но­го ста­т­тя­ми 116–118 цьо­го Коде­ксу;

14) з моти­вів расо­вої, націо­наль­ної чи релі­гій­ної нетер­пи­мо­сті, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від деся­ти до п’ятнадцяти років або дові­чним позбав­ле­н­ням волі, з кон­фі­ска­ці­єю май­на у випад­ку, перед­ба­че­но­му пун­ктом 6 части­ни дру­гої цієї стат­ті.

{Ста­т­тя 115 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 270-VI від 15.04.2008, 1707-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 116. Уми­сне вбив­ство, вчи­не­не в ста­ні силь­но­го душев­но­го хви­лю­ва­н­ня

Уми­сне вбив­ство, вчи­не­не в ста­ні силь­но­го душев­но­го хви­лю­ва­н­ня, що рапто­во вини­кло вна­слі­док про­ти­за­кон­но­го насиль­ства, систе­ма­ти­чно­го зну­ща­н­ня або тяж­кої обра­зи з боку потер­пі­ло­го, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

Ста­т­тя 117. Уми­сне вбив­ство матір’ю сво­єї ново­на­ро­дже­ної дити­ни

Уми­сне вбив­ство матір’ю сво­єї ново­на­ро­дже­ної дити­ни під час поло­гів або від­ра­зу після поло­гів -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

Ста­т­тя 118. Уми­сне вбив­ство при пере­ви­щен­ні меж необ­хі­дної обо­ро­ни або у разі пере­ви­ще­н­ня захо­дів, необ­хі­дних для затри­ма­н­ня зло­чин­ця

Уми­сне вбив­ство, вчи­не­не при пере­ви­щен­ні меж необ­хі­дної обо­ро­ни, а також у разі пере­ви­ще­н­ня захо­дів, необ­хі­дних для затри­ма­н­ня зло­чин­ця, -

кара­є­ться виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до двох років.

Ста­т­тя 119. Вбив­ство через необе­ре­жність

  1. Вбив­ство, вчи­не­не через необе­ре­жність, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Вбив­ство двох або біль­ше осіб, вчи­не­не через необе­ре­жність, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

Ста­т­тя 120. Дове­де­н­ня до само­губ­ства

  1. Дове­де­н­ня осо­би до само­губ­ства або до зама­ху на само­губ­ство, що є наслід­ком жор­сто­ко­го з нею пово­дже­н­ня, шан­та­жу, при­му­су до про­ти­прав­них дій або систе­ма­ти­чно­го при­ни­же­н­ня її люд­ської гідно­сті, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до трьох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не щодо осо­би, яка пере­бу­ва­ла в мате­рі­аль­ній або іншій зале­жно­сті від вину­ва­то­го, або щодо двох або біль­ше осіб, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­не части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо воно було вчи­не­не щодо непов­но­лі­тньо­го, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

Ста­т­тя 121. Уми­сне тяж­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня

  1. Уми­сне тяж­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня, тоб­то уми­сне тіле­сне ушко­дже­н­ня, небез­пе­чне для жит­тя в момент запо­ді­я­н­ня, чи таке, що спри­чи­ни­ло втра­ту будь-яко­го орга­ну або його фун­кцій, пси­хі­чну хво­ро­бу або інший роз­лад здоров’я, поєд­на­ний зі стій­кою втра­тою пра­це­зда­тно­сті не менш як на одну тре­ти­ну, або пере­ри­ва­н­ня вагі­тно­сті чи непо­прав­не зні­ве­че­н­ня облич­чя, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до восьми років.

  1. Уми­сне тяж­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня, вчи­не­не спосо­бом, що має хара­ктер осо­бли­во­го муче­н­ня, або вчи­не­не гру­пою осіб, а також з метою заля­ку­ва­н­ня потер­пі­ло­го або інших осіб, чи з моти­вів расо­вої, націо­наль­ної або релі­гій­ної нетер­пи­мо­сті, або вчи­не­не на замов­ле­н­ня, або таке, що спри­чи­ни­ло смерть потер­пі­ло­го, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від семи до деся­ти років.

{Ста­т­тя 121 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1707-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 122. Уми­сне сере­дньої тяж­ко­сті тіле­сне ушко­дже­н­ня

  1. Уми­сне сере­дньої тяж­ко­сті тіле­сне ушко­дже­н­ня, тоб­то уми­сне ушко­дже­н­ня, яке не є небез­пе­чним для жит­тя і не потя­гло за собою наслід­ків, перед­ба­че­них у стат­ті 121 цьо­го Коде­ксу, але таке, що спри­чи­ни­ло три­ва­лий роз­лад здоров’я або зна­чну стій­ку втра­ту пра­це­зда­тно­сті менш як на одну тре­ти­ну, -

кара­є­ться виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчи­не­ні з метою заля­ку­ва­н­ня потер­пі­ло­го або його роди­чів чи при­му­су до пев­них дій або з моти­вів расо­вої, націо­наль­ної чи релі­гій­ної нетер­пи­мо­сті, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі від трьох до п’яти років.

{Ста­т­тя 122 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1707-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 123. Уми­сне тяж­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня, запо­ді­я­не у ста­ні силь­но­го душев­но­го хви­лю­ва­н­ня

Уми­сне тяж­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня, запо­ді­я­не у ста­ні силь­но­го душев­но­го хви­лю­ва­н­ня, що рапто­во вини­кло вна­слі­док про­ти­за­кон­но­го насиль­ства або тяж­кої обра­зи з боку потер­пі­ло­го, -

кара­є­ться гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк від ста п’ятдесяти до дво­хсот соро­ка годин або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до двох років.

Ста­т­тя 124. Уми­сне запо­ді­я­н­ня тяж­ких тіле­сних ушко­джень у разі пере­ви­ще­н­ня меж необ­хі­дної обо­ро­ни або у разі пере­ви­ще­н­ня захо­дів, необ­хі­дних для затри­ма­н­ня зло­чин­ця

Уми­сне запо­ді­я­н­ня тяж­ких тіле­сних ушко­джень, вчи­не­не у разі пере­ви­ще­н­ня меж необ­хі­дної обо­ро­ни або у разі пере­ви­ще­н­ня захо­дів, необ­хі­дних для затри­ма­н­ня зло­чин­ця, -

кара­є­ться гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк від ста п’ятдесяти до дво­хсот соро­ка годин або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або аре­штом на строк до шести міся­ців, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років.

Ста­т­тя 125. Уми­сне лег­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня

  1. Уми­сне лег­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня -

кара­є­ться штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк до дво­хсот годин, або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до одно­го року.

  1. Уми­сне лег­ке тіле­сне ушко­дже­н­ня, що спри­чи­ни­ло коро­тко­ча­сний роз­лад здоров’я або незна­чну втра­ту пра­це­зда­тно­сті, -

кара­є­ться штра­фом від п’ятдесяти до ста нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк від ста п’ятдесяти до дво­хсот соро­ка годин або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до одно­го року, або аре­штом на строк до шести міся­ців, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років.

{Ста­т­тя 125 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 270-VI від 15.04.2008}

Ста­т­тя 126. Побої і мор­ду­ва­н­ня

  1. Уми­сне зав­да­н­ня уда­ру, побо­їв або вчи­не­н­ня інших насиль­ни­цьких дій, які завда­ли фізи­чно­го болю і не спри­чи­ни­ли тіле­сних ушко­джень, -

кара­є­ться штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк до дво­хсот годин, або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до одно­го року.

  1. Ті самі дія­н­ня, що мають хара­ктер мор­ду­ва­н­ня, вчи­не­ні гру­пою осіб, або з метою заля­ку­ва­н­ня потер­пі­ло­го чи його близь­ких, або з моти­вів расо­вої, націо­наль­ної чи релі­гій­ної нетер­пи­мо­сті, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

{Ста­т­тя 126 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1707-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 127. Кату­ва­н­ня

  1. Кату­ва­н­ня, тоб­то уми­сне запо­ді­я­н­ня силь­но­го фізи­чно­го болю або фізи­чно­го чи мораль­но­го стра­ж­да­н­ня шля­хом нане­се­н­ня побо­їв, муче­н­ня або інших насиль­ни­цьких дій з метою при­му­си­ти потер­пі­ло­го чи іншу осо­бу вчи­ни­ти дії, що супе­ре­чать їх волі, у тому числі отри­ма­ти від ньо­го або іншої осо­би відо­мо­сті чи визна­н­ня, або з метою пока­ра­ти його чи іншу осо­бу за дії, ско­є­ні ним або іншою осо­бою чи у ско­єн­ні яких він або інша осо­ба підо­зрю­є­ться, а також з метою заля­ку­ва­н­ня чи дис­кри­мі­на­ції його або інших осіб -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Ті самі дії, вчи­не­ні повтор­но або за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб, або з моти­вів расо­вої, націо­наль­ної чи релі­гій­ної нетер­пи­мо­сті, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

{Ста­т­тя 127 в реда­кції Зако­нів 2322-IV від 12.01.2005, 270-VI від 15.04.2008; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1707-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 128. Необе­ре­жне тяж­ке або сере­дньої тяж­ко­сті тіле­сне ушко­дже­н­ня

Необе­ре­жне тяж­ке або сере­дньої тяж­ко­сті тіле­сне ушко­дже­н­ня -

кара­є­ться гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк від ста п’ятдесяти до дво­хсот соро­ка годин або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років.

Ста­т­тя 129. Погро­за вбив­ством

  1. Погро­за вбив­ством, якщо були реаль­ні під­ста­ви побо­ю­ва­ти­ся здій­сне­н­ня цієї погро­зи, -

кара­є­ться аре­штом на строк до шести міся­ців або обме­же­н­ням волі на строк до двох років.

  1. Те саме дія­н­ня, вчи­не­не чле­ном орга­ні­зо­ва­ної гру­пи або з моти­вів расо­вої, націо­наль­ної чи релі­гій­ної нетер­пи­мо­сті, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років.

{Ста­т­тя 129 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1707-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 130. Зара­же­н­ня віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би

  1. Сві­до­ме постав­ле­н­ня іншої осо­би в небез­пе­ку зара­же­н­ня віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би, що є небез­пе­чною для жит­тя люди­ни, -

кара­є­ться аре­штом на строк до трьох міся­ців або обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Зара­же­н­ня іншої осо­би віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би осо­бою, яка зна­ла про те, що вона є носі­єм цьо­го віру­су, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­ною дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні щодо двох чи біль­ше осіб або непов­но­лі­тньо­го, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

  1. Уми­сне зара­же­н­ня іншої осо­би віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би, що є небез­пе­чною для жит­тя люди­ни, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до деся­ти років.

Ста­т­тя 131. Нена­ле­жне вико­на­н­ня про­фе­сій­них обов’язків, що спри­чи­ни­ло зара­же­н­ня осо­би віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би

  1. Нена­ле­жне вико­на­н­ня меди­чним, фар­ма­цев­ти­чним або іншим пра­ців­ни­ком сво­їх про­фе­сій­них обов’язків вна­слі­док недба­ло­го чи несум­лін­но­го став­ле­н­ня до них, що спри­чи­ни­ло зара­же­н­ня осо­би віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би, що є небез­пе­чною для жит­тя люди­ни, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до трьох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди або займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

  1. Те саме дія­н­ня, якщо воно спри­чи­ни­ло зара­же­н­ня двох чи біль­ше осіб, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

Ста­т­тя 132. Роз­го­ло­ше­н­ня відо­мо­стей про про­ве­де­н­ня меди­чно­го огля­ду на вияв­ле­н­ня зара­же­н­ня віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би

Роз­го­ло­ше­н­ня слу­жбо­вою осо­бою ліку­валь­но­го закла­ду, допо­мі­жним пра­ців­ни­ком, який само­чин­но здо­був інфор­ма­цію, або меди­чним пра­ців­ни­ком відо­мо­стей про про­ве­де­н­ня меди­чно­го огля­ду осо­би на вияв­ле­н­ня зара­же­н­ня віру­сом іму­но­де­фі­ци­ту люди­ни чи іншої неви­лі­ков­ної інфе­кцій­ної хво­ро­би, що є небез­пе­чною для жит­тя люди­ни, або захво­рю­ва­н­ня на син­дром набу­то­го іму­но­де­фі­ци­ту (СНІД) та його резуль­та­тів, що ста­ли їм відо­мі у зв’язку з вико­на­н­ням слу­жбо­вих або про­фе­сій­них обов’язків, -

кара­є­ться штра­фом від п’ятдесяти до ста нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк до дво­хсот соро­ка годин, або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

Ста­т­тя 133. Зара­же­н­ня вене­ри­чною хво­ро­бою

  1. Зара­же­н­ня іншої осо­би вене­ри­чною хво­ро­бою осо­бою, яка зна­ла про наяв­ність у неї цієї хво­ро­би, -

кара­є­ться виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або аре­штом на строк до шести міся­ців, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­ні осо­бою, рані­ше суди­мою за зара­же­н­ня іншої осо­би вене­ри­чною хво­ро­бою, а також зара­же­н­ня двох чи біль­ше осіб або непов­но­лі­тньо­го, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони спри­чи­ни­ли тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

Ста­т­тя 134. Неза­кон­не про­ве­де­н­ня абор­ту

  1. Про­ве­де­н­ня абор­ту осо­бою, яка не має спе­ці­аль­ної меди­чної осві­ти, -

кара­є­ться штра­фом від п’ятдесяти до ста нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк від ста до дво­хсот соро­ка годин, або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років.

  1. Неза­кон­не про­ве­де­н­ня абор­ту, якщо воно спри­чи­ни­ло три­ва­лий роз­лад здоров’я, без­плі­дність або смерть потер­пі­лої, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

Ста­т­тя 135. Зали­ше­н­ня в небез­пе­ці

  1. Заві­до­ме зали­ше­н­ня без допо­мо­ги осо­би, яка пере­бу­ває в небез­пе­чно­му для жит­тя ста­ні і позбав­ле­на можли­во­сті вжи­ти захо­дів до само­збе­ре­же­н­ня через мало­літ­ство, ста­рість, хво­ро­бу або вна­слі­док іншо­го без­по­ра­дно­го ста­ну, якщо той, хто зали­шив без допо­мо­ги, зобов’язаний був піклу­ва­ти­ся про цю осо­бу і мав змо­гу нада­ти їй допо­мо­гу, а також у разі, коли він сам поста­вив потер­пі­ло­го в небез­пе­чний для жит­тя стан, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до двох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Ті самі дії, вчи­не­ні матір’ю сто­сов­но ново­на­ро­дже­ної дити­ни, якщо матір не пере­бу­ва­ла в обумов­ле­но­му поло­га­ми ста­ні, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до трьох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони спри­чи­ни­ли смерть осо­би або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від трьох до восьми років.

Ста­т­тя 136. Нена­да­н­ня допо­мо­ги осо­бі, яка пере­бу­ває в небез­пе­чно­му для жит­тя ста­ні

  1. Нена­да­н­ня допо­мо­ги осо­бі, яка пере­бу­ває в небез­пе­чно­му для жит­тя ста­ні, при можли­во­сті нада­ти таку допо­мо­гу або непо­ві­дом­ле­н­ня про такий стан осо­би нале­жним уста­но­вам чи осо­бам, якщо це спри­чи­ни­ло тяж­кі тіле­сні ушко­дже­н­ня, -

кара­ю­ться штра­фом від дво­хсот до п’ятисот нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк від ста п’ятдесяти до дво­хсот соро­ка годин, або аре­штом на строк до шести міся­ців.

  1. Нена­да­н­ня допо­мо­ги мало­лі­тньо­му, який заві­до­мо пере­бу­ває в небез­пе­чно­му для жит­тя ста­ні, при можли­во­сті нада­ти таку допо­мо­гу або непо­ві­дом­ле­н­ня про такий стан дити­ни нале­жним уста­но­вам чи осо­бам -

кара­ю­ться штра­фом від п’ятисот до тися­чі нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або аре­штом на строк до шести міся­ців, або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років.

  1. Дія­н­ня, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою або дру­гою цієї стат­ті, якщо вони спри­чи­ни­ли смерть потер­пі­ло­го, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на строк від двох до п’яти років.

{Ста­т­тя 136 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 270-VI від 15.04.2008}

Ста­т­тя 137. Нена­ле­жне вико­на­н­ня обов’язків щодо охо­ро­ни жит­тя та здоров’я дітей

  1. Неви­ко­на­н­ня або нена­ле­жне вико­на­н­ня про­фе­сій­них чи слу­жбо­вих обов’язків щодо охо­ро­ни жит­тя та здоров’я непов­но­лі­тніх вна­слі­док недба­ло­го або несум­лін­но­го до них став­ле­н­ня, якщо це спри­чи­ни­ло істо­тну шко­ду здоров’ю потер­пі­ло­го, -

кара­є­ться штра­фом від ста до трьо­хсот нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

{Абзац дру­гий части­ни пер­шої стат­ті 137 в реда­кції Зако­ну 2556-VI від 23.09.2010}

  1. Ті самі дія­н­ня, якщо вони спри­чи­ни­ли смерть непов­но­лі­тньо­го або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

{Части­на дру­га стат­ті 137 в реда­кції Зако­ну 2556-VI від 23.09.2010}

Ста­т­тя 138. Неза­кон­на ліку­валь­на діяль­ність

Заня­т­тя ліку­валь­ною діяль­ні­стю без спе­ці­аль­но­го дозво­лу, здій­сню­ва­не осо­бою, яка не має нале­жної меди­чної осві­ти, якщо це спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки для хво­ро­го, -

кара­є­ться виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років.

Ста­т­тя 139. Нена­да­н­ня допо­мо­ги хво­ро­му меди­чним пра­ців­ни­ком

  1. Нена­да­н­ня без пова­жних при­чин допо­мо­ги хво­ро­му меди­чним пра­ців­ни­ком, який зобов’язаний, згі­дно з уста­нов­ле­ни­ми пра­ви­ла­ми, нада­ти таку допо­мо­гу, якщо йому заві­до­мо відо­мо, що це може мати тяж­кі наслід­ки для хво­ро­го, -

кара­є­ться штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк до дво­хсот годин, або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років.

  1. Те саме дія­н­ня, якщо воно спри­чи­ни­ло смерть хво­ро­го або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до чоти­рьох років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

{Ста­т­тя 139 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 270-VI від 15.04.2008}

Ста­т­тя 140. Нена­ле­жне вико­на­н­ня про­фе­сій­них обов’язків меди­чним або фар­ма­цев­ти­чним пра­ців­ни­ком

  1. Неви­ко­на­н­ня чи нена­ле­жне вико­на­н­ня меди­чним або фар­ма­цев­ти­чним пра­ців­ни­ком сво­їх про­фе­сій­них обов’язків вна­слі­док недба­ло­го чи несум­лін­но­го до них став­ле­н­ня, якщо це спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки для хво­ро­го, -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до п’яти років або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років, або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Те саме дія­н­ня, якщо воно спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки непов­но­лі­тньо­му, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

Ста­т­тя 141. Пору­ше­н­ня прав паці­єн­та

Про­ве­де­н­ня клі­ні­чних випро­бу­вань лікар­ських засо­бів без письмо­вої зго­ди паці­єн­та або його закон­но­го пред­став­ни­ка, або сто­сов­но непов­но­лі­тньо­го чи неді­є­зда­тно­го, якщо ці дії спри­чи­ни­ли смерть паці­єн­та або інші тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк від трьох до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

{Ста­т­тя 141 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 270-VI від 15.04.2008}

Ста­т­тя 142. Неза­кон­не про­ве­де­н­ня дослі­дів над люди­ною

  1. Неза­кон­не про­ве­де­н­ня меди­ко-біо­ло­гі­чних, пси­хо­ло­гі­чних або інших дослі­дів над люди­ною, якщо це ство­рю­ва­ло небез­пе­ку для її жит­тя чи здоров’я, -

кара­є­ться штра­фом до дво­хсот нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до чоти­рьох років, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­ні щодо непов­но­лі­тньо­го, двох або біль­ше осіб, шля­хом при­му­шу­ва­н­ня або обма­ну, а так само якщо вони спри­чи­ни­ли три­ва­лий роз­лад здоров’я потер­пі­ло­го, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

Ста­т­тя 143. Пору­ше­н­ня вста­нов­ле­но­го зако­ном поряд­ку транс­план­та­ції орга­нів або тка­нин люди­ни

  1. Пору­ше­н­ня вста­нов­ле­но­го зако­ном поряд­ку транс­план­та­ції орга­нів або тка­нин люди­ни -

кара­є­ться штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до трьох років, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

  1. Вилу­че­н­ня у люди­ни шля­хом при­му­шу­ва­н­ня або обма­ну її орга­нів або тка­нин з метою їх транс­план­та­ції -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до трьох років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­ною дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні щодо осо­би, яка пере­бу­ва­ла в без­по­ра­дно­му ста­ні або в мате­рі­аль­ній чи іншій зале­жно­сті від вин­но­го, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

  1. Неза­кон­на тор­гів­ля орга­на­ми або тка­ни­на­ми люди­ни -

кара­є­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на той самий строк.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми дру­гою, тре­тьою чи четвер­тою цієї стат­ті, вчи­не­ні за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб, або участь у транс­на­ціо­наль­них орга­ні­за­ці­ях, які займа­ю­ться такою діяль­ні­стю, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк від п’яти до семи років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди і займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

Ста­т­тя 144. Насиль­ни­цьке донор­ство

  1. Насиль­ни­цьке або шля­хом обма­ну вилу­че­н­ня кро­ві у люди­ни з метою вико­ри­ста­н­ня її як доно­ра -

кара­є­ться позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років, або обме­же­н­ням волі на строк до двох років, з штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян чи без тако­го.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­ною пер­шою цієї стат­ті, вчи­не­ні щодо непов­но­лі­тньо­го або осо­би, яка пере­бу­ва­ла в без­по­ра­дно­му ста­ні чи в мате­рі­аль­ній зале­жно­сті від вин­но­го, -

кара­ю­ться обме­же­н­ням волі на строк до п’яти років або позбав­ле­н­ням волі на строк до трьох років, з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років або без тако­го.

  1. Дії, перед­ба­че­ні части­на­ми пер­шою і дру­гою цієї стат­ті, вчи­не­ні за попе­ре­дньою змо­вою гру­пою осіб або з метою про­да­жу, -

кара­ю­ться позбав­ле­н­ням волі на строк до п’яти років з позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років.

Ста­т­тя 145. Неза­кон­не роз­го­ло­ше­н­ня лікар­ської таєм­ни­ці

Уми­сне роз­го­ло­ше­н­ня лікар­ської таєм­ни­ці осо­бою, якій вона ста­ла відо­ма у зв’язку з вико­на­н­ням про­фе­сій­них чи слу­жбо­вих обов’язків, якщо таке дія­н­ня спри­чи­ни­ло тяж­кі наслід­ки, -

кара­є­ться штра­фом до п’ятдесяти нео­по­да­тко­ву­ва­них міні­му­мів дохо­дів гро­ма­дян або гро­мад­ськи­ми робо­та­ми на строк до дво­хсот соро­ка годин, або позбав­ле­н­ням пра­ва обі­йма­ти пев­ні поса­ди чи займа­ти­ся пев­ною діяль­ні­стю на строк до трьох років, або виправ­ни­ми робо­та­ми на строк до двох років.

Звер­ну­тись до адво­ка­тазахист у кри­мі­наль­но­му про­ва­джен­ні
0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...