Земельний кодекс України

Звер­ну­тись до адво­ка­тапо земель­ним пита­н­ням

Гла­ва 11
Зем­лі лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня

{Назва гла­ви 11 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3404-IV від 08.02.2006}

Ста­т­тя 55. Визна­че­н­ня земель лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня

  1. До земель лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня нале­жать зем­лі, вкри­ті лісо­вою рослин­ні­стю, а також не вкри­ті лісо­вою рослин­ні­стю, нелі­со­ві зем­лі, які нада­ні та вико­ри­сто­ву­ю­ться для потреб лісо­во­го госпо­дар­ства.
  2. До земель лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня не нале­жать зем­лі, зайня­ті:

а) зеле­ни­ми наса­дже­н­ня­ми у межах насе­ле­них пун­ктів, які не від­не­се­ні до кате­го­рії лісів;

{Пункт “б” части­ни дру­гої стат­ті 55 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 3404-IV від 08.02.2006}

в) окре­ми­ми дере­ва­ми і гру­па­ми дерев, чагар­ни­ка­ми на сіль­сько­го­спо­дар­ських угі­д­дях, при­са­ди­бних, дачних і садо­вих ділян­ках.

{Ста­т­тя 55 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3404-IV від 08.02.2006}

Ста­т­тя 56. Вла­сність на зем­лі лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня

  1. Зем­лі лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня можуть пере­бу­ва­ти у дер­жав­ній, кому­наль­ній та при­ва­тній вла­сно­сті.
  2. Гро­ма­дя­нам та юри­ди­чним осо­бам за ріше­н­ням орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня та орга­нів вико­нав­чої вла­ди можуть без­опла­тно або за пла­ту пере­да­ва­тись у вла­сність замкне­ні земель­ні ділян­ки лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня загаль­ною пло­щею до 5 гекта­рів у скла­ді угідь селян­ських, фер­мер­ських та інших госпо­дарств.
  3. Гро­ма­дя­ни і юри­ди­чні осо­би в уста­нов­ле­но­му поряд­ку можуть набу­ва­ти у вла­сність земель­ні ділян­ки дегра­до­ва­них і мало­про­ду­ктив­них угідь для залі­се­н­ня.

{Ста­т­тя 56 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3404-IV від 08.02.2006}

Ста­т­тя 57. Вико­ри­ста­н­ня земель лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня

{ Назва стат­ті 57 в реда­кції Зако­ну 3404-IV від 08.02.2006}

  1. Земель­ні ділян­ки лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня за ріше­н­ням орга­нів вико­нав­чої вла­ди або орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня нада­ю­ться в постій­не кори­сту­ва­н­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­ним дер­жав­ним або кому­наль­ним лісо­го­спо­дар­ським під­при­єм­ствам, іншим дер­жав­ним і кому­наль­ним під­при­єм­ствам, уста­но­вам та орга­ні­за­ці­ям, у яких ство­ре­но спе­ці­а­лі­зо­ва­ні під­роз­ді­ли, для веде­н­ня лісо­во­го госпо­дар­ства.

{Части­на пер­ша стат­ті 57 в реда­кції Зако­ну 3404-IV від 08.02.2006}

  1. Поря­док вико­ри­ста­н­ня земель лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня визна­ча­є­ться зако­ном.

{Ста­т­тя 57 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3404-IV від 08.02.2006}

Гла­ва 12
Зем­лі водно­го фон­ду

Ста­т­тя 58. Склад земель водно­го фон­ду

  1. До земель водно­го фон­ду нале­жать зем­лі, зайня­ті:

а) моря­ми, річка­ми, озе­ра­ми, водо­схо­ви­ща­ми, інши­ми водни­ми об’єктами, боло­та­ми, а також остро­ва­ми, не зайня­ти­ми ліса­ми;

{Пункт “а” части­ни пер­шої стат­ті 58 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3404-IV від 08.02.2006}

б) при­бе­ре­жни­ми захи­сни­ми сму­га­ми вздовж морів, річок та нав­ко­ло водойм, крім земель, зайня­тих ліса­ми;

{Пункт “б” части­ни пер­шої стат­ті 58 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3404-IV від 08.02.2006}

в) гідро­те­хні­чни­ми, інши­ми водо­го­спо­дар­ськи­ми спо­ру­да­ми та кана­ла­ми, а також зем­лі, виді­ле­ні під сму­ги від­ве­де­н­ня для них;

г) бере­го­ви­ми сму­га­ми водних шля­хів;

ґ) шту­чно ство­ре­ни­ми земель­ни­ми ділян­ка­ми в межах аква­то­рій мор­ських пор­тів.

{Части­ну пер­шу стат­ті 58 допов­не­но пун­ктом “ґ” згі­дно із Зако­ном 4709-VI від 17.05.2012}

  1. Для ство­ре­н­ня спри­я­тли­во­го режи­му водних об’єктів уздовж морів, нав­ко­ло озер, водо­схо­вищ та інших водойм вста­нов­лю­ю­ться водо­охо­рон­ні зони, роз­мі­ри яких визна­ча­ю­ться за про­е­кта­ми зем­ле­устрою.

Ста­т­тя 59. Пра­во на зем­лі водно­го фон­ду

  1. Зем­лі водно­го фон­ду можуть пере­бу­ва­ти у дер­жав­ній, кому­наль­ній та при­ва­тній вла­сно­сті.
  2. Гро­ма­дя­нам та юри­ди­чним осо­бам за ріше­н­ням орга­нів вико­нав­чої вла­ди або орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня можуть без­опла­тно пере­да­ва­тись у вла­сність замкне­ні при­ро­дні водо­йми (загаль­ною пло­щею до 3 гекта­рів). Вла­сни­ки на сво­їх земель­них ділян­ках можуть у вста­нов­ле­но­му поряд­ку ство­рю­ва­ти рибо­го­спо­дар­ські, про­ти­е­ро­зій­ні та інші шту­чні водо­йми.
  3. Зем­лі водно­го фон­ду за ріше­н­ням орга­нів вико­нав­чої вла­ди або орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня нада­ю­ться у постій­не кори­сту­ва­н­ня:

а) дер­жав­ним водо­го­спо­дар­ським орга­ні­за­ці­ям для догля­ду за водни­ми об’єктами, при­бе­ре­жни­ми захи­сни­ми сму­га­ми, сму­га­ми від­ве­де­н­ня, бере­го­ви­ми сму­га­ми водних шля­хів, гідро­те­хні­чни­ми спо­ру­да­ми, а також веде­н­ня аква­куль­ту­ри тощо;

б) дер­жав­ним під­при­єм­ствам для роз­мі­ще­н­ня та догля­ду за дер­жав­ни­ми об’єктами пор­то­вої інфра­стру­кту­ри;

в) дер­жав­ним рибо­го­спо­дар­ським під­при­єм­ствам, уста­но­вам і орга­ні­за­ці­ям для веде­н­ня аква­куль­ту­ри.

{Части­на тре­тя стат­ті 59 в реда­кції Зако­нів 4709-VI від 17.05.2012, 5293-VI від 18.09.2012}

  1. Гро­ма­дя­нам та юри­ди­чним осо­бам орга­на­ми вико­нав­чої вла­ди або орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня із земель водно­го фон­ду можуть пере­да­ва­ти­ся на умо­вах орен­ди земель­ні ділян­ки при­бе­ре­жних захи­сних смуг, смуг від­ве­де­н­ня і бере­го­вих смуг водних шля­хів, озе­ра, водо­схо­ви­ща, інші водо­йми, боло­та та остро­ви для сіно­ко­сі­н­ня, рибо­го­спо­дар­ських потреб (у тому числі рибни­цтва (аква­куль­ту­ри), куль­тур­но-оздо­ров­чих, рекре­а­цій­них, спор­тив­них і тури­сти­чних цілей, про­ве­де­н­ня нау­ко­во-дослі­дних робіт, догля­ду, роз­мі­ще­н­ня та обслу­го­ву­ва­н­ня об’єктів пор­то­вої інфра­стру­кту­ри і гідро­те­хні­чних спо­руд тощо, а також шту­чно ство­ре­ні земель­ні ділян­ки для будів­ни­цтва та екс­плу­а­та­ції об’єктів пор­то­вої інфра­стру­кту­ри та інших об’єктів водно­го транс­пор­ту. Зем­лі водно­го фон­ду можуть бути від­не­се­ні до земель мор­сько­го і річко­во­го транс­пор­ту в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му зако­ном.

{Части­на четвер­та стат­ті 59 в реда­кції Зако­ну 4709-VI від 17.05.2012; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5293-VI від 18.09.2012}

  1. Вико­ри­ста­н­ня земель­них діля­нок водно­го фон­ду для рибаль­ства здій­сню­є­ться за зго­дою їх вла­сни­ків або за пого­дже­н­ням із зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча­ми.

Ста­т­тя 60. При­бе­ре­жні захи­сні сму­ги

  1. Вздовж річок, морів і нав­ко­ло озер, водо­схо­вищ та інших водойм з метою охо­ро­ни поверх­не­вих водних об’єктів від забру­дне­н­ня і засмі­че­н­ня та збе­ре­же­н­ня їх водно­сті вста­нов­лю­ю­ться при­бе­ре­жні захи­сні сму­ги.

{Части­на пер­ша стат­ті 60 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3613-VI від 07.07.2011}

  1. При­бе­ре­жні захи­сні сму­ги вста­нов­лю­ю­ться по бере­гах річок та нав­ко­ло водойм уздовж урі­зу води (у межен­ний пері­од) шири­ною:

а) для малих річок, струм­ків і поті­чків, а також став­ків пло­щею менш як 3 гекта­ри — 25 метрів;

б) для сере­дніх річок, водо­схо­вищ на них, водойм, а також став­ків пло­щею понад 3 гекта­ри — 50 метрів;

в) для вели­ких річок, водо­схо­вищ на них та озер — 100 метрів.

При кру­ти­зні схи­лів біль­ше трьох гра­ду­сів міні­маль­на шири­на при­бе­ре­жної захи­сної сму­ги подво­ю­є­ться.

  1. Уздовж морів та нав­ко­ло мор­ських заток і лима­нів вста­нов­лю­є­ться при­бе­ре­жна захи­сна сму­га шири­ною не мен­ше двох кіло­ме­трів від урі­зу води.

При­бе­ре­жні захи­сні сму­ги вста­нов­лю­ю­ться за окре­ми­ми про­е­кта­ми зем­ле­устрою.

Межі вста­нов­ле­них при­бе­ре­жних захи­сних смуг і пля­жних зон зазна­ча­ю­ться в доку­мен­та­ції з зем­ле­устрою, када­стро­вих пла­нах земель­них діля­нок, а також у місто­бу­дів­ній доку­мен­та­ції.

При­бе­ре­жні захи­сні сму­ги вста­нов­лю­ю­ться на земель­них ділян­ках усіх кате­го­рій земель, крім земель мор­сько­го транс­пор­ту.

{Части­на тре­тя стат­ті 60 в реда­кції Зако­ну 2740-VI від 02.12.2010}

Ста­т­тя 61. Обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель­них діля­нок при­бе­ре­жних захи­сних смуг уздовж річок, нав­ко­ло водойм та на остро­вах

  1. При­бе­ре­жні захи­сні сму­ги є при­ро­до­охо­рон­ною тери­то­рі­єю з режи­мом обме­же­ної госпо­дар­ської діяль­но­сті.
  2. У при­бе­ре­жних захи­сних сму­гах уздовж річок, нав­ко­ло водойм та на остро­вах забо­ро­ня­є­ться:

а) розо­рю­ва­н­ня земель (крім під­го­тов­ки ґрун­ту для залу­же­н­ня і залі­се­н­ня), а також садів­ни­цтво та горо­дни­цтво;

б) збе­рі­га­н­ня та засто­су­ва­н­ня пести­ци­дів і добрив;

в) вла­шту­ва­н­ня літніх табо­рів для худо­би;

г) будів­ни­цтво будь-яких спо­руд (крім гідро­те­хні­чних, наві­га­цій­но­го при­зна­че­н­ня, гід­ро­ме­три­чних та ліній­них), у тому числі баз від­по­чин­ку, дач, гара­жів та сто­я­нок авто­мо­бі­лів;

{Пункт “г” части­ни дру­гої стат­ті 61 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 4709-VI від 17.05.2012}

ґ) вла­шту­ва­н­ня зва­лищ смі­т­тя, гно­є­схо­вищ, нако­пи­чу­ва­чів рід­ких і твер­дих від­хо­дів виро­бни­цтва, кла­до­вищ, ско­то­мо­гиль­ни­ків, полів філь­тра­ції тощо;

д) мит­тя та обслу­го­ву­ва­н­ня транс­порт­них засо­бів і техні­ки.

  1. Об’єкти, що зна­хо­дя­ться у при­бе­ре­жній захи­сній сму­зі, можуть екс­плу­а­ту­ва­ти­ся, якщо при цьо­му не пору­шу­є­ться її режим. Не при­да­тні для екс­плу­а­та­ції спо­ру­ди, а також ті, що не від­по­від­а­ють вста­нов­ле­ним режи­мам госпо­да­рю­ва­н­ня, під­ля­га­ють вине­сен­ню з при­бе­ре­жних захи­сних смуг.
  2. Режим госпо­дар­ської діяль­но­сті на земель­них ділян­ках при­бе­ре­жних захи­сних смуг уздовж річок, нав­ко­ло водойм та на остро­вах вста­нов­лю­є­ться зако­ном.

Ста­т­тя 62. Обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель­них діля­нок при­бе­ре­жних захи­сних смуг уздовж морів, мор­ських заток і лима­нів та на остро­вах у вну­трі­шніх мор­ських водах

  1. У при­бе­ре­жних захи­сних сму­гах уздовж морів, мор­ських заток і лима­нів та на остро­вах у вну­трі­шніх мор­ських водах забо­ро­ня­є­ться:

а) вла­шту­ва­н­ня полі­го­нів побу­то­вих та про­ми­сло­вих від­хо­дів і нако­пи­чу­ва­чів сті­чних вод;

б) вла­шту­ва­н­ня вигре­бів для нако­пи­че­н­ня госпо­дар­сько-побу­то­вих сті­чних вод об’ємом понад 1 кубі­чний метр на добу;

в) вла­шту­ва­н­ня полів філь­тра­ції та ство­ре­н­ня інших спо­руд для при­йма­н­ня і зне­за­ра­жу­ва­н­ня рід­ких від­хо­дів;

г) засто­су­ва­н­ня силь­но­ді­ю­чих пести­ци­дів.

  1. Режим госпо­дар­ської діяль­но­сті на земель­них ділян­ках при­бе­ре­жних захи­сних смуг уздовж морів, мор­ських заток і лима­нів та на остро­вах у вну­трі­шніх мор­ських водах вста­нов­лю­є­ться зако­ном.
  2. У межах пля­жної зони при­бе­ре­жних захи­сних смуг забо­ро­ня­є­ться будів­ни­цтво будь-яких спо­руд, крім гідро­те­хні­чних, гід­ро­ме­три­чних та ліній­них.

{Ста­т­тю 62 допов­не­но части­ною тре­тьою згі­дно із Зако­ном 2740-VI від 02.12.2010}

Ста­т­тя 63. Сму­ги від­ве­де­н­ня

  1. Для забез­пе­че­н­ня екс­плу­а­та­ції та захи­сту від забру­дне­н­ня, пошко­дже­н­ня і руй­ну­ва­н­ня кана­лів зро­шу­валь­них і осу­шу­валь­них систем, гідро­те­хні­чних та гід­ро­ме­три­чних спо­руд, водойм і гре­бель на бере­гах річок виді­ля­ю­ться земель­ні ділян­ки смуг від­ве­де­н­ня з осо­бли­вим режи­мом вико­ри­ста­н­ня.
  2. Роз­мі­ри та режим вико­ри­ста­н­ня земель­них діля­нок смуг від­ве­де­н­ня визна­ча­ю­ться за про­е­кта­ми зем­ле­устрою, які роз­ро­бля­ю­ться і затвер­джу­ю­ться в уста­нов­ле­но­му поряд­ку.
  3. Земель­ні ділян­ки в межах смуг від­ве­де­н­ня нада­ю­ться для ство­ре­н­ня водо­охо­рон­них наса­джень, бере­го­укрі­плю­валь­них та про­ти­е­ро­зій­них гідро­те­хні­чних спо­руд, будів­ни­цтва пере­прав тощо.

Ста­т­тя 64. Бере­го­ві сму­ги водних шля­хів

  1. На судно­плав­них водних шля­хах за межа­ми насе­ле­них пун­ктів для про­ве­де­н­ня робіт, пов’язаних з судно­плав­ством, вста­нов­лю­ю­ться бере­го­ві сму­ги.
  2. Роз­мі­ри бере­го­вих смуг водних шля­хів визна­ча­ю­ться за про­е­кта­ми зем­ле­устрою, які роз­ро­бля­ю­ться і затвер­джу­ю­ться в уста­нов­ле­но­му поряд­ку.
  3. Поря­док вста­нов­ле­н­ня та вико­ри­ста­н­ня бере­го­вих смуг водних шля­хів визна­ча­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

Гла­ва 13
Зем­лі про­ми­сло­во­сті, транс­пор­ту, зв’язку, енер­ге­ти­ки, обо­ро­ни та іншо­го при­зна­че­н­ня

Ста­т­тя 65. Визна­че­н­ня земель про­ми­сло­во­сті, транс­пор­ту, зв’язку, енер­ге­ти­ки, обо­ро­ни та іншо­го при­зна­че­н­ня

  1. Зем­ля­ми про­ми­сло­во­сті, транс­пор­ту, зв’язку, енер­ге­ти­ки, обо­ро­ни та іншо­го при­зна­че­н­ня визна­ю­ться земель­ні ділян­ки, нада­ні в уста­нов­ле­но­му поряд­ку під­при­єм­ствам, уста­но­вам та орга­ні­за­ці­ям для здій­сне­н­ня від­по­від­ної діяль­но­сті.
  2. Поря­док вико­ри­ста­н­ня земель про­ми­сло­во­сті, транс­пор­ту, зв’язку, енер­ге­ти­ки, обо­ро­ни та іншо­го при­зна­че­н­ня вста­нов­лю­є­ться зако­ном.

Ста­т­тя 66. Зем­лі про­ми­сло­во­сті

  1. До земель про­ми­сло­во­сті нале­жать зем­лі, нада­ні для роз­мі­ще­н­ня та екс­плу­а­та­ції основ­них, під­со­бних і допо­мі­жних буді­вель та спо­руд про­ми­сло­вих, гір­ни­чо­до­був­них, транс­порт­них та інших під­при­ємств, їх під’їзних шля­хів, інже­нер­них мереж, адмі­ні­стра­тив­но-побу­то­вих буді­вель, інших спо­руд.
  2. Зем­лі про­ми­сло­во­сті можуть пере­бу­ва­ти у дер­жав­ній, кому­наль­ній та при­ва­тній вла­сно­сті.
  3. Роз­мі­ри земель­них діля­нок, що нада­ю­ться для зазна­че­них цілей, визна­ча­ю­ться від­по­від­но до затвер­дже­них в уста­нов­ле­но­му поряд­ку дер­жав­них норм і прое­кт­ної доку­мен­та­ції, а від­ве­де­н­ня земель­них діля­нок здій­сню­є­ться з ура­ху­ва­н­ням чер­го­во­сті їх осво­є­н­ня.
  4. Нада­н­ня земель­них діля­нок для потреб, пов’язаних з кори­сту­ва­н­ням надра­ми, про­во­ди­ться після оформ­ле­н­ня в уста­нов­ле­но­му поряд­ку прав кори­сту­ва­н­ня надра­ми і від­нов­ле­н­ня земель згі­дно із затвер­дже­ним від­по­від­ним робо­чим про­е­ктом зем­ле­устрою на рані­ше від­пра­цьо­ва­них пло­щах у вста­нов­ле­ні стро­ки.

{Части­на четвер­та стат­ті 66 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 497-VIII від 02.06.2015}

Ста­т­тя 66-1. Зем­лі інду­стрі­аль­них пар­ків

  1. Зем­лі інду­стрі­аль­них пар­ків нале­жать до земель про­ми­сло­во­сті.
  2. Інду­стрі­аль­ні пар­ки ство­рю­ю­ться на земель­них ділян­ках пло­щею не мен­ше 15 гекта­рів і не біль­ше 700 гекта­рів.

{Кодекс допов­не­но стат­тею 66-1 згі­дно із Зако­ном 5018-VI від 21.06.2012}

Ста­т­тя 67. Зем­лі транс­пор­ту

  1. До земель транс­пор­ту нале­жать зем­лі, нада­ні під­при­єм­ствам, уста­но­вам та орга­ні­за­ці­ям залі­зни­чно­го, авто­мо­біль­но­го транс­пор­ту і доро­жньо­го госпо­дар­ства, мор­сько­го, річко­во­го, авіа­цій­но­го, тру­бо­про­від­но­го транс­пор­ту та місько­го еле­ктро­транс­пор­ту для вико­на­н­ня покла­де­них на них зав­дань щодо екс­плу­а­та­ції, ремон­ту і роз­ви­тку об’єктів транс­пор­ту.
  2. Зем­лі транс­пор­ту можуть пере­бу­ва­ти у дер­жав­ній, кому­наль­ній та при­ва­тній вла­сно­сті.

Ста­т­тя 68. Зем­лі залі­зни­чно­го транс­пор­ту

До земель залі­зни­чно­го транс­пор­ту нале­жать зем­лі смуг від­ве­де­н­ня залі­зниць під залі­зни­чним поло­тном та його обла­шту­ва­н­ням, стан­ці­я­ми з усі­ма будів­ля­ми і спо­ру­да­ми енер­ге­ти­чно­го, локо­мо­тив­но­го, вагон­но­го, колій­но­го, ван­та­жно­го і паса­жир­сько­го госпо­дар­ства, сигна­лі­за­ції та зв’язку, водо­по­ста­ча­н­ня, кана­лі­за­ції; під захи­сни­ми та укрі­плю­валь­ни­ми наса­дже­н­ня­ми, слу­жбо­ви­ми, куль­тур­но-побу­то­ви­ми будів­ля­ми та інши­ми спо­ру­да­ми, необ­хі­дни­ми для забез­пе­че­н­ня робо­ти залі­зни­чно­го транс­пор­ту.

Ста­т­тя 69. Зем­лі мор­сько­го транс­пор­ту

  1. До земель мор­сько­го транс­пор­ту нале­жать зем­лі під:

а) мор­ськи­ми пор­та­ми з набе­ре­жни­ми, май­дан­чи­ка­ми, при­ча­ла­ми, вок­за­ла­ми, будів­ля­ми, спо­ру­да­ми, уста­тку­ва­н­ням, об’єктами загаль­но­пор­то­во­го і ком­пле­ксно­го обслу­го­ву­ва­н­ня фло­ту;

б) гідро­те­хні­чни­ми спо­ру­да­ми і засо­ба­ми наві­га­цій­ної обста­нов­ки, судно­ре­мон­тни­ми заво­да­ми, май­стер­ня­ми, база­ми, скла­да­ми, радіо­цен­тра­ми, слу­жбо­ви­ми та куль­тур­но-побу­то­ви­ми будів­ля­ми та інши­ми спо­ру­да­ми, що обслу­го­ву­ють мор­ський транс­порт.

  1. На під­хо­дах до пор­тів (кана­лів), мосто­вих, кабель­них і пові­тря­них пере­хо­дів, водо­за­бір­них та інших об’єктів від­по­від­но до зако­ну можуть вста­нов­лю­ва­тись обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель.

Ста­т­тя 70. Зем­лі річко­во­го транс­пор­ту

До земель річко­во­го транс­пор­ту нале­жать зем­лі під:

а) пор­та­ми, спе­ці­а­лі­зо­ва­ни­ми при­ча­ла­ми, при­ста­ня­ми і зато­на­ми з усі­ма техні­чни­ми спо­ру­да­ми та уста­тку­ва­н­ням, що обслу­го­ву­ють річко­вий транс­порт;

б) паса­жир­ськи­ми вок­за­ла­ми, павіль­йо­на­ми і при­ча­ла­ми;

в) судно­плав­ни­ми кана­ла­ми, судно­плав­ни­ми, енер­ге­ти­чни­ми та гідро­те­хні­чни­ми спо­ру­да­ми, слу­жбо­во-техні­чни­ми будів­ля­ми;

г) бере­го­укрі­плю­валь­ни­ми спо­ру­да­ми й наса­дже­н­ня­ми;

ґ) вузла­ми зв’язку, радіо­цен­тра­ми і радіо­стан­ці­я­ми;

д) будів­ля­ми, бере­го­ви­ми наві­га­цій­ни­ми зна­ка­ми та інши­ми спо­ру­да­ми для обслу­го­ву­ва­н­ня водних шля­хів, судно­ре­мон­тни­ми заво­да­ми, ремон­тно-екс­плу­а­та­цій­ни­ми база­ми, май­стер­ня­ми, судноверф’ями, від­стій­но-ремон­тни­ми пун­кта­ми, скла­да­ми, мате­рі­аль­но-техні­чни­ми база­ми, інже­нер­ни­ми мере­жа­ми, слу­жбо­ви­ми та куль­тур­но-побу­то­ви­ми будів­ля­ми, інши­ми об’єктами, що забез­пе­чу­ють робо­ту річко­во­го транс­пор­ту.

Ста­т­тя 71. Зем­лі авто­мо­біль­но­го транс­пор­ту та доро­жньо­го госпо­дар­ства

  1. До земель авто­мо­біль­но­го транс­пор­ту нале­жать зем­лі під спо­ру­да­ми та уста­тку­ва­н­ням енер­ге­ти­чно­го, гара­жно­го і пали­во­ро­зда­валь­но­го госпо­дар­ства, авто­вок­за­ла­ми, авто­стан­ці­я­ми, ліній­ни­ми виро­бни­чи­ми спо­ру­да­ми, слу­жбо­во-техні­чни­ми будів­ля­ми, стан­ці­я­ми техні­чно­го обслу­го­ву­ва­н­ня, авто­за­прав­ни­ми стан­ці­я­ми, авто­транс­порт­ни­ми, транс­порт­но-екс­пе­ди­цій­ни­ми під­при­єм­ства­ми, авто­ре­мон­тни­ми заво­да­ми, база­ми, ван­та­жни­ми дво­ра­ми, май­дан­чи­ка­ми кон­тей­нер­ни­ми та для пере­че­пле­н­ня, слу­жбо­ви­ми та куль­тур­но-побу­то­ви­ми будів­ля­ми й інши­ми об’єктами, що забез­пе­чу­ють робо­ту авто­мо­біль­но­го транс­пор­ту.
  2. До земель доро­жньо­го госпо­дар­ства нале­жать зем­лі під про­їзною части­ною, узбіч­чям, зем­ля­ним поло­тном, деко­ра­тив­ним озе­ле­не­н­ням, резер­ва­ми, кюве­та­ми, моста­ми, туне­ля­ми, транс­порт­ни­ми розв’язками, водо­про­пу­скни­ми спо­ру­да­ми, під­пір­ни­ми стін­ка­ми і роз­та­шо­ва­ни­ми в межах смуг від­ве­де­н­ня інши­ми доро­жні­ми спо­ру­да­ми та обла­дна­н­ням, а також зем­лі, що зна­хо­дя­ться за межа­ми смуг від­ве­де­н­ня, якщо на них роз­мі­ще­ні спо­ру­ди, що забез­пе­чу­ють фун­кціо­ну­ва­н­ня авто­мо­біль­них доріг, а саме:

а) пара­лель­ні об’їзні доро­ги, пором­ні пере­пра­ви, сні­го­за­хи­сні спо­ру­ди і наса­дже­н­ня, про­ти­ла­вин­ні та про­ти­се­льо­ві спо­ру­ди, влов­лю­ю­чі з’їзди;

б) май­дан­чи­ки для сто­ян­ки транс­пор­ту і від­по­чин­ку, під­при­єм­ства та об’єкти слу­жби доро­жньо­го сер­ві­су;

в) будин­ки (в тому числі жилі) та спо­ру­ди доро­жньої слу­жби з виро­бни­чи­ми база­ми;

г) захи­сні наса­дже­н­ня.

Ста­т­тя 72. Зем­лі авіа­цій­но­го транс­пор­ту

  1. До земель авіа­цій­но­го транс­пор­ту нале­жать зем­лі під:

а) аеро­пор­та­ми, аеро­дро­ма­ми, від­окрем­ле­ни­ми спо­ру­да­ми (об’єктами управ­лі­н­ня пові­тря­ним рухом, радіо­на­ві­га­ції та посад­ки, очи­сни­ми та інши­ми спо­ру­да­ми), слу­жбо­во-техні­чни­ми тери­то­рі­я­ми з будів­ля­ми та спо­ру­да­ми, що забез­пе­чу­ють робо­ту авіа­цій­но­го транс­пор­ту;

б) вер­то­льо­тни­ми стан­ці­я­ми, вклю­ча­ю­чи вер­то­льо­то­дро­ми, слу­жбо­во-техні­чни­ми тери­то­рі­я­ми з усі­ма будів­ля­ми та спо­ру­да­ми;

в) ремон­тни­ми заво­да­ми цивіль­ної авіа­ції, аеро­дро­ма­ми, вер­то­льо­то­дро­ма­ми, гідро­а­е­ро­дро­ма­ми та інши­ми май­дан­чи­ка­ми для екс­плу­а­та­ції пові­тря­них суден;

г) слу­жбо­ви­ми об’єктами, що забез­пе­чу­ють робо­ту авіа­цій­но­го транс­пор­ту.

  1. На при­а­е­ро­дром­ній тери­то­рії від­по­від­но до зако­ну запро­ва­джу­є­ться осо­бли­вий режим вико­ри­ста­н­ня земель.

Ста­т­тя 73. Зем­лі тру­бо­про­від­но­го транс­пор­ту

  1. До земель тру­бо­про­від­но­го транс­пор­ту нале­жать земель­ні ділян­ки, нада­ні під назем­ні і над­зем­ні тру­бо­про­во­ди та їх спо­ру­ди, а також під назем­ні спо­ру­ди під­зем­них тру­бо­про­во­дів.
  2. Уздовж назем­них, над­зем­них і під­зем­них тру­бо­про­во­дів вста­нов­лю­ю­ться охо­рон­ні зони.

Ста­т­тя 74. Зем­лі місько­го еле­ктро­транс­пор­ту

До земель місько­го еле­ктро­транс­пор­ту нале­жать зем­лі під від­окрем­ле­ни­ми трам­вай­ни­ми колі­я­ми та їх обла­шту­ва­н­ням, метро­по­лі­те­ном, колі­я­ми і стан­ці­я­ми фуні­ку­ле­рів, кана­тни­ми доро­га­ми, еска­ла­то­ра­ми, трам­вай­но-тро­лей­бу­сни­ми депо, ваго­но­ре­мон­тни­ми заво­да­ми, спо­ру­да­ми енер­ге­ти­чно­го і колій­но­го госпо­дар­ства, сигна­лі­за­ції і зв’язку, слу­жбо­ви­ми і куль­тур­но-побу­то­ви­ми будів­ля­ми та інши­ми спо­ру­да­ми, необ­хі­дни­ми для забез­пе­че­н­ня робо­ти місько­го еле­ктро­транс­пор­ту.

Ста­т­тя 75. Зем­лі зв’язку

  1. До земель зв’язку нале­жать земель­ні ділян­ки, нада­ні під пові­тря­ні і кабель­ні теле­фон­но-теле­гра­фні лінії та супу­тни­ко­ві засо­би зв’язку.
  2. Зем­лі зв’язку можуть пере­бу­ва­ти у дер­жав­ній, кому­наль­ній та при­ва­тній вла­сно­сті.
  3. Уздовж пові­тря­них і під­зем­них кабель­них ліній зв’язку, що про­хо­дять поза насе­ле­ни­ми пун­кта­ми, а також нав­ко­ло випро­мі­ню­валь­них спо­руд теле­ра­діо­стан­цій та радіо­ре­лей­них ліній вста­нов­лю­ю­ться охо­рон­ні зони.

Ста­т­тя 76. Зем­лі енер­ге­ти­чної систе­ми

  1. Зем­ля­ми енер­ге­ти­чної систе­ми визна­ю­ться зем­лі, нада­ні під еле­ктро­ге­не­ру­ю­чі об’єкти (атом­ні, тепло­ві, гідро­еле­ктро­стан­ції, еле­ктро­стан­ції з вико­ри­ста­н­ням енер­гії вітру і сон­ця та інших дже­рел), під об’єкти транс­пор­ту­ва­н­ня еле­ктро­енер­гії до кори­сту­ва­ча.
  2. Зем­лі енер­ге­ти­чної систе­ми можуть пере­бу­ва­ти у дер­жав­ній, кому­наль­ній та при­ва­тній вла­сно­сті.
  3. Уздовж пові­тря­них і під­зем­них кабель­них ліній еле­ктро­пе­ре­да­чі вста­нов­лю­ю­ться охо­рон­ні зони.

Ста­т­тя 77. Зем­лі обо­ро­ни

  1. Зем­ля­ми обо­ро­ни визна­ю­ться зем­лі, нада­ні для роз­мі­ще­н­ня і постій­ної діяль­но­сті вій­сько­вих частин, уста­нов, вій­сько­во-навчаль­них закла­дів, під­при­ємств та орга­ні­за­цій Зброй­них Сил Укра­ї­ни, інших вій­сько­вих фор­му­вань, утво­ре­них від­по­від­но до зако­но­дав­ства Укра­ї­ни.
  2. Зем­лі обо­ро­ни можуть пере­бу­ва­ти лише в дер­жав­ній вла­сно­сті.

{Части­на дру­га стат­ті 77 в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Нав­ко­ло вій­сько­вих та інших обо­рон­них об’єктів у разі необ­хі­дно­сті ство­рю­ю­ться захи­сні, охо­рон­ні та інші зони з осо­бли­ви­ми умо­ва­ми кори­сту­ва­н­ня.
  2. Поря­док вико­ри­ста­н­ня земель обо­ро­ни вста­нов­лю­є­ться зако­ном.
  3. Осо­бли­во­сті від­чу­же­н­ня земель­них діля­нок, на яких роз­та­шо­ва­ні об’єкти неру­хо­мо­го вій­сько­во­го май­на, що під­ля­га­ють реа­лі­за­ції, та земель­них діля­нок, які вивіль­ня­ю­ться у про­це­сі рефор­му­ва­н­ня Зброй­них Сил Укра­ї­ни, Дер­жав­ної спе­ці­аль­ної слу­жби транс­пор­ту, вста­нов­лю­ю­ться зако­ном.

Кошти, отри­ма­ні від від­чу­же­н­ня таких земель­них діля­нок, зара­хо­ву­ю­ться до Дер­жав­но­го бюдже­ту Укра­ї­ни та вико­ри­сто­ву­ю­ться виклю­чно на потре­би обо­ро­ни від­по­від­но до кошто­ри­су Міні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни у поряд­ку, визна­че­но­му Бюдже­тним коде­ксом Укра­ї­ни.

{Ста­т­тю 77 допов­не­но части­ною п’ятою згі­дно із Зако­ном 4226-VI від 22.12.2011}

Звер­ну­тись до адво­ка­тапо земель­ним пита­н­ням
0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...