Земельний кодекс України

Звер­ну­тись до адво­ка­тапо земель­ним пита­н­ням

Гла­ва 18
Обме­же­н­ня прав на зем­лю

Ста­т­тя 110. Поня­т­тя обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель­них діля­нок, обтя­же­н­ня прав на земель­ну ділян­ку

{Назва стат­ті 110 в реда­кції Зако­ну 3613-VI від 07.07.2011}

  1. На вико­ри­ста­н­ня вла­сни­ком земель­ної ділян­ки або її части­ни може бути вста­нов­ле­но обме­же­н­ня.

Пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку може бути обтя­же­но пра­ва­ми інших осіб.

{Части­на пер­ша стат­ті 110 в реда­кції Зако­ну 3613-VI від 07.07.2011}

  1. Пере­хід пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку не при­пи­няє вста­нов­ле­них обме­жень, обтя­жень.

{Части­на дру­га стат­ті 110 в реда­кції Зако­ну 3613-VI від 07.07.2011}

  1. Поділ чи об’єднання земель­них діля­нок не при­пи­няє дії обме­жень, обтя­жень, вста­нов­ле­них на земель­ні ділян­ки, крім випад­ків, коли обме­же­н­ня (обтя­же­н­ня) поши­рю­ва­ло­ся лише на части­ну земель­ної ділян­ки, яка в резуль­та­ті поді­лу земель­ної ділян­ки не уві­йшла до сфор­мо­ва­ної нової земель­ної ділян­ки.

{Ста­т­тю 110 допов­не­но части­ною тре­тьою згі­дно із Зако­ном 1066-VI від 05.03.2009}

Ста­т­тя 111. Обтя­же­н­ня прав на земель­ну ділян­ку, обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель

  1. Обтя­же­н­ня прав на земель­ну ділян­ку вста­нов­лю­є­ться зако­ном або актом упов­но­ва­же­но­го на це орга­ну дер­жав­ної вла­ди, поса­до­вої осо­би, або дого­во­ром шля­хом вста­нов­ле­н­ня забо­ро­ни на кори­сту­ва­н­ня та/або роз­по­ря­дже­н­ня, у тому числі шля­хом її від­чу­же­н­ня.
  2. Зако­ном, прийня­ти­ми від­по­від­но до ньо­го нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми, дого­во­ром, ріше­н­ням суду можуть бути вста­нов­ле­ні такі обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель:

а) умо­ва роз­по­ча­ти і завер­ши­ти забу­до­ву або осво­є­н­ня земель­ної ділян­ки про­тя­гом вста­нов­ле­них стро­ків;

б) забо­ро­на на про­ва­дже­н­ня окре­мих видів діяль­но­сті;

в) забо­ро­на на змі­ну цільо­во­го при­зна­че­н­ня земель­ної ділян­ки, ланд­ша­фту;

г) умо­ва здій­сни­ти будів­ни­цтво, ремонт або утри­ма­н­ня доро­ги, ділян­ки доро­ги;

ґ) умо­ва додер­жа­н­ня при­ро­до­охо­рон­них вимог або вико­на­н­ня визна­че­них робіт;

д) умо­ви нада­ва­ти пра­во полю­ва­н­ня, вило­ву риби, зби­ра­н­ня дико­ро­слих рослин на сво­їй земель­ній ділян­ці в уста­нов­ле­ний час і в уста­нов­ле­но­му поряд­ку.

  1. Обтя­же­н­ня прав на земель­ні ділян­ки (крім обтя­жень, без­по­се­ре­дньо вста­нов­ле­них зако­ном) під­ля­га­ють дер­жав­ній реє­стра­ції в Дер­жав­но­му реє­стрі речо­вих прав на неру­хо­ме май­но у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му зако­ном.
  2. Обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель (крім обме­жень, без­по­се­ре­дньо вста­нов­ле­них зако­ном та прийня­ти­ми від­по­від­но до них нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми) під­ля­га­ють дер­жав­ній реє­стра­ції в Дер­жав­но­му земель­но­му када­стрі у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му зако­ном, і є чин­ни­ми з момен­ту дер­жав­ної реє­стра­ції.

Обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель, без­по­се­ре­дньо вста­нов­ле­ні зако­на­ми та прийня­ти­ми від­по­від­но до них нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми, є чин­ни­ми з момен­ту набра­н­ня чин­но­сті нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми, яки­ми вони були вста­нов­ле­ні.

  1. Відо­мо­сті про обме­же­н­ня у вико­ри­стан­ні земель зазна­ча­ю­ться у схе­мах зем­ле­устрою і техні­ко-еко­но­мі­чних обґрун­ту­ва­н­нях вико­ри­ста­н­ня та охо­ро­ни земель адмі­ні­стра­тив­но-тери­то­рі­аль­них оди­ниць, про­е­ктах зем­ле­устрою щодо орга­ні­за­ції і вста­нов­ле­н­ня меж тери­то­рій при­ро­дно-запо­від­но­го фон­ду та іншо­го при­ро­до­охо­рон­но­го при­зна­че­н­ня, оздо­ров­чо­го, рекре­а­цій­но­го, істо­ри­ко-куль­тур­но­го, лісо­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня, земель водно­го фон­ду та водо­охо­рон­них зон, обме­жень у вико­ри­стан­ні земель та їх режи­мо­утво­рю­ю­чих об’єктів, про­е­ктах зем­ле­устрою, що забез­пе­чу­ють еко­ло­го-еко­но­мі­чне обґрун­ту­ва­н­ня сіво­змі­ни та впо­ряд­ку­ва­н­ня угідь, про­е­ктах зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­них діля­нок, техні­чній доку­мен­та­ції із зем­ле­устрою щодо вста­нов­ле­н­ня (від­нов­ле­н­ня) меж земель­ної ділян­ки в нату­рі (на місце­во­сті). Відо­мо­сті про такі обме­же­н­ня вно­ся­ться до Дер­жав­но­го земель­но­го када­стру.

{Части­на п’ята стат­ті 111 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 497-VIII від 02.06.2015}

{Ста­т­тя 111 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1559-VI від 17.11.2009; текст стат­ті 111 в реда­кції Зако­ну 1878-VI від 11.02.2010; в реда­кції Зако­ну 3613-VI від 07.07.2011}

Ста­т­тя 112. Охо­рон­ні зони

  1. Охо­рон­ні зони ство­рю­ю­ться:

а) нав­ко­ло осо­бли­во цін­них при­ро­дних об’єктів, об’єктів куль­тур­ної спад­щи­ни, гід­ро­ме­тео­ро­ло­гі­чних стан­цій тощо з метою охо­ро­ни і захи­сту їх від неспри­я­тли­вих антро­по­ген­них впли­вів;

б) уздовж ліній зв’язку, еле­ктро­пе­ре­да­чі, земель транс­пор­ту, нав­ко­ло про­ми­сло­вих об’єктів для забез­пе­че­н­ня нор­маль­них умов їх екс­плу­а­та­ції, запо­бі­га­н­ня ушко­дже­н­ня, а також змен­ше­н­ня їх нега­тив­но­го впли­ву на людей та дов­кі­л­ля, сумі­жні зем­лі та інші при­ро­дні об’єкти.

  1. Пра­во­вий режим земель охо­рон­них зон визна­ча­є­ться зако­но­дав­ством Укра­ї­ни.

Ста­т­тя 113. Зони сані­тар­ної охо­ро­ни

  1. Зони сані­тар­ної охо­ро­ни ство­рю­ю­ться нав­ко­ло об’єктів, де є під­зем­ні та від­кри­ті дже­ре­ла водо­по­ста­ча­н­ня, водо­за­бір­ні та водо­очи­сні спо­ру­ди, водо­во­ди, об’єкти оздо­ров­чо­го при­зна­че­н­ня та інші, для їх сані­тар­но-епі­де­міо­ло­гі­чної захи­ще­но­сті.
  2. У межах зон сані­тар­ної охо­ро­ни забо­ро­ня­є­ться діяль­ність, яка може при­зве­сти до зав­да­н­ня шко­ди під­зем­ним та від­кри­тим дже­ре­лам водо­по­ста­ча­н­ня, водо­за­бір­ним і водо­очи­сним спо­ру­дам, водо­во­дам, об’єктам оздо­ров­чо­го при­зна­че­н­ня, нав­ко­ло яких вони ство­ре­ні.
  3. Пра­во­вий режим земель зон сані­тар­ної охо­ро­ни визна­ча­є­ться зако­но­дав­ством Укра­ї­ни.

Ста­т­тя 114. Сані­тар­но-захи­сні зони

  1. Сані­тар­но-захи­сні зони ство­рю­ю­ться нав­ко­ло об’єктів, які є дже­ре­ла­ми виді­ле­н­ня шкі­дли­вих речо­вин, запа­хів, під­ви­ще­них рів­нів шуму, вібра­ції, уль­тра­зву­ко­вих і еле­ктро­ма­гні­тних хвиль, еле­ктрон­них полів, іоні­зу­ю­чих випро­мі­ню­вань тощо, з метою від­окрем­ле­н­ня таких об’єктів від тери­то­рій житло­вої забу­до­ви.
  2. У межах сані­тар­но-захи­сних зон забо­ро­ня­є­ться будів­ни­цтво житло­вих об’єктів, об’єктів соці­аль­ної інфра­стру­кту­ри та інших об’єктів, пов’язаних з постій­ним пере­бу­ва­н­ням людей.
  3. Пра­во­вий режим земель сані­тар­но-захи­сних зон визна­ча­є­ться зако­но­дав­ством Укра­ї­ни.

Ста­т­тя 115. Зони осо­бли­во­го режи­му вико­ри­ста­н­ня земель

  1. Зони осо­бли­во­го режи­му вико­ри­ста­н­ня земель ство­рю­ю­ться нав­ко­ло вій­сько­вих об’єктів Зброй­них Сил Укра­ї­ни та інших вій­сько­вих фор­му­вань, утво­ре­них від­по­від­но до зако­но­дав­ства Укра­ї­ни, для забез­пе­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня цих об’єктів, збе­ре­же­н­ня озбро­є­н­ня, вій­сько­вої техні­ки та іншо­го вій­сько­во­го май­на, охо­ро­ни дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни, а також захи­сту насе­ле­н­ня, госпо­дар­ських об’єктів і дов­кі­л­ля від впли­ву ава­рій­них ситу­а­цій, сти­хій­них лих і пожеж, що можуть вини­кну­ти на цих об’єктах.
  2. Уздовж дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни вста­нов­лю­є­ться при­кор­дон­на сму­га, у межах якої діє осо­бли­вий режим вико­ри­ста­н­ня земель.
  3. Роз­мір та пра­во­вий режим при­кор­дон­ної сму­ги вста­нов­лю­ю­ться від­по­від­но до зако­ну.

Роз­діл IV
НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЛЮ

Гла­ва 19
Набу­т­тя пра­ва на зем­лю гро­ма­дя­на­ми та юри­ди­чни­ми осо­ба­ми

Ста­т­тя 116. Під­ста­ви набу­т­тя пра­ва на зем­лю із земель дер­жав­ної та кому­наль­ної вла­сно­сті

{Назва стат­ті 116 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Гро­ма­дя­ни та юри­ди­чні осо­би набу­ва­ють пра­ва вла­сно­сті та пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ни­ми ділян­ка­ми із земель дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті за ріше­н­ням орга­нів вико­нав­чої вла­ди або орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня в межах їх пов­но­ва­жень, визна­че­них цим Коде­ксом або за резуль­та­та­ми аукціо­ну.

{Абзац пер­ший части­ни пер­шої стат­ті 116 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 509-VI від 16.09.2008}

Набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті гро­ма­дя­на­ми та юри­ди­чни­ми осо­ба­ми на земель­ні ділян­ки, на яких роз­та­шо­ва­ні об’єкти, які під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції, від­бу­ва­є­ться в поряд­ку, визна­че­но­мучасти­ною пер­шою стат­ті 128 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на пер­ша стат­ті 116 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3235-IV від 20.12.2005, 489-V від 19.12.2006, 107-VI від 28.12.2007 — змі­ну визна­но некон­сти­ту­цій­ною згі­дно з Ріше­н­ням Кон­сти­ту­цій­но­го Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в реда­кції Зако­ну 309-VI від 03.06.2008}

  1. Набу­т­тя пра­ва на зем­лю гро­ма­дя­на­ми та юри­ди­чни­ми осо­ба­ми здій­сню­є­ться шля­хом пере­да­чі земель­них діля­нок у вла­сність або нада­н­ня їх у кори­сту­ва­н­ня.
  2. Без­опла­тна пере­да­ча земель­них діля­нок у вла­сність гро­ма­дян про­ва­ди­ться у разі:

а) при­ва­ти­за­ції земель­них діля­нок, які пере­бу­ва­ють у кори­сту­ван­ні гро­ма­дян;

б) одер­жа­н­ня земель­них діля­нок вна­слі­док при­ва­ти­за­ції дер­жав­них і кому­наль­них сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, уста­нов та орга­ні­за­цій;

в) одер­жа­н­ня земель­них діля­нок із земель дер­жав­ної і кому­наль­ної вла­сно­сті в межах норм без­опла­тної при­ва­ти­за­ції, визна­че­них цим Коде­ксом.

  1. Пере­да­ча земель­них діля­нок без­опла­тно у вла­сність гро­ма­дян у межах норм, визна­че­них цим Коде­ксом, про­ва­ди­ться один раз по кожно­му виду вико­ри­ста­н­ня.
  2. Земель­ні ділян­ки, які пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті чи кори­сту­ван­ні гро­ма­дян або юри­ди­чних осіб, пере­да­ю­ться у вла­сність чи кори­сту­ва­н­ня за ріше­н­ням орга­нів вико­нав­чої вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня лише після при­пи­не­н­ня пра­ва вла­сно­сті чи кори­сту­ва­н­ня ними в поряд­ку, визна­че­но­му зако­ном.

{Части­на п’ята стат­ті 116 в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

Ста­т­тя 117. Пере­да­ча земель­них діля­нок дер­жав­ної вла­сно­сті у кому­наль­ну вла­сність чи земель­них діля­нок кому­наль­ної вла­сно­сті у дер­жав­ну вла­сність

  1. Пере­да­ча земель­них діля­нок дер­жав­ної вла­сно­сті у кому­наль­ну вла­сність чи нав­па­ки здій­сню­є­ться за ріше­н­ня­ми від­по­від­них орга­нів вико­нав­чої вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, які здій­сню­ють роз­по­ря­дже­н­ня зем­ля­ми дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них цим Коде­ксом.

У рішен­ні орга­нів вико­нав­чої вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня про пере­да­чу земель­ної ділян­ки у дер­жав­ну чи кому­наль­ну вла­сність зазна­ча­ю­ться када­стро­вий номер земель­ної ділян­ки, її місце роз­та­шу­ва­н­ня, пло­ща, цільо­ве при­зна­че­н­ня, відо­мо­сті про обтя­же­н­ня речо­вих прав на земель­ну ділян­ку, обме­же­н­ня у її вико­ри­стан­ні.

На під­ста­ві ріше­н­ня орга­нів вико­нав­чої вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня про пере­да­чу земель­ної ділян­ки у дер­жав­ну чи кому­наль­ну вла­сність скла­да­є­ться акт при­йма­н­ня-пере­да­чі такої земель­ної ділян­ки.

Ріше­н­ня орга­нів вико­нав­чої вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня про пере­да­чу земель­ної ділян­ки у дер­жав­ну чи кому­наль­ну вла­сність разом з актом при­йма­н­ня-пере­да­чі такої земель­ної ділян­ки є під­ста­вою для дер­жав­ної реє­стра­ції пра­ва вла­сно­сті дер­жа­ви, тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди на неї.

  1. До земель дер­жав­ної вла­сно­сті, які не можуть пере­да­ва­ти­ся у кому­наль­ну вла­сність, нале­жать земель­ні ділян­ки, що вико­ри­сто­ву­ю­ться Чор­но­мор­ським фло­том Росій­ської Феде­ра­ції на тери­то­рії Укра­ї­ни на під­ста­ві між­на­ро­дних дого­во­рів, зго­да на обов’язковість яких нада­на Вер­хов­ною Радою Укра­ї­ни, земель­ні ділян­ки, на яких роз­та­шо­ва­ні будів­лі, спо­ру­ди, інші об’єкти неру­хо­мо­го май­на дер­жав­ної вла­сно­сті, а також земель­ні ділян­ки, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні орга­нів дер­жав­ної вла­ди, дер­жав­них під­при­ємств, уста­нов, орга­ні­за­цій, крім випад­ків пере­да­чі таких об’єктів у кому­наль­ну вла­сність.
  2. До земель кому­наль­ної вла­сно­сті, які не можуть пере­да­ва­ти­ся у дер­жав­ну вла­сність, нале­жать земель­ні ділян­ки, на яких роз­та­шо­ва­ні будів­лі, спо­ру­ди, інші об’єкти неру­хо­мо­го май­на кому­наль­ної вла­сно­сті, а також земель­ні ділян­ки, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, кому­наль­них під­при­ємств, уста­нов, орга­ні­за­цій, крім випад­ків пере­да­чі таких об’єктів у дер­жав­ну вла­сність.

{Ста­т­тя 117 в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

Ста­т­тя 118. Поря­док без­опла­тної при­ва­ти­за­ції земель­них діля­нок гро­ма­дя­на­ми

  1. Гро­ма­дя­нин, заці­кав­ле­ний у при­ва­ти­за­ції земель­ної ділян­ки, яка пере­бу­ває у його кори­сту­ван­ні, подає заяву до від­по­від­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу. У разі якщо земель­на ділян­ка дер­жав­ної вла­сно­сті роз­та­шо­ва­на за межа­ми насе­ле­них пун­ктів і не вхо­дить до скла­ду пев­но­го райо­ну, заява пода­є­ться до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим.

{Части­на пер­ша стат­ті 118 в реда­кції Зако­ну 3123-VI від 03.03.2011; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Ріше­н­ня орга­нів вико­нав­чої вла­ди та орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня щодо при­ва­ти­за­ції земель­них діля­нок при­йма­є­ться у міся­чний строк на під­ста­ві техні­чних мате­рі­а­лів та доку­мен­тів, що під­твер­джу­ють роз­мір земель­ної ділян­ки.
  2. Гро­ма­дя­ни — пра­ців­ни­ки дер­жав­них та кому­наль­них сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, уста­нов та орга­ні­за­цій, а також пен­сіо­не­ри з їх числа, заці­кав­ле­ні в одер­жан­ні без­опла­тно у вла­сність земель­них діля­нок, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні цих під­при­ємств, уста­нов та орга­ні­за­цій, звер­та­ю­ться з кло­по­та­н­ням про при­ва­ти­за­цію цих земель до від­по­від­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на тре­тя стат­ті 118 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3123-VI від 03.03.2011, 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Від­по­від­ний орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня або орган вико­нав­чої вла­ди в міся­чний тер­мін роз­гля­дає кло­по­та­н­ня і надає дозвіл під­при­єм­ствам, уста­но­вам та орга­ні­за­ці­ям на роз­роб­ку про­е­кту при­ва­ти­за­ції земель.
  2. Пере­да­ча земель­них діля­нок у вла­сність гро­ма­дя­нам — пра­ців­ни­кам дер­жав­них та кому­наль­них сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, уста­нов та орга­ні­за­цій, а також пен­сіо­не­рам з їх числа про­ва­ди­ться після затвер­дже­н­ня про­е­кту при­ва­ти­за­ції земель у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му цим Коде­ксом.
  3. Гро­ма­дя­ни, заці­кав­ле­ні в одер­жан­ні без­опла­тно у вла­сність земель­ної ділян­ки із земель дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті для веде­н­ня фер­мер­сько­го госпо­дар­ства, веде­н­ня осо­би­сто­го селян­сько­го госпо­дар­ства, веде­н­ня садів­ни­цтва, будів­ни­цтва та обслу­го­ву­ва­н­ня жило­го будин­ку, госпо­дар­ських буді­вель і спо­руд (при­са­ди­бної ділян­ки), інди­ві­ду­аль­но­го дачно­го будів­ни­цтва, будів­ни­цтва інди­ві­ду­аль­них гара­жів у межах норм без­опла­тної при­ва­ти­за­ції, пода­ють кло­по­та­н­ня до від­по­від­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу. У кло­по­тан­ні зазна­ча­ю­ться цільо­ве при­зна­че­н­ня земель­ної ділян­ки та її орі­єн­тов­ні роз­мі­ри. До кло­по­та­н­ня дода­ю­ться гра­фі­чні мате­рі­а­ли, на яких зазна­че­но бажа­не місце роз­та­шу­ва­н­ня земель­ної ділян­ки, пого­дже­н­ня зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча (у разі вилу­че­н­ня земель­ної ділян­ки, що пере­бу­ває у кори­сту­ван­ні інших осіб) та доку­мен­ти, що під­твер­джу­ють досвід робо­ти у сіль­сько­му госпо­дар­стві або наяв­ність осві­ти, здо­бу­тої в аграр­но­му навчаль­но­му закла­ді (у разі нада­н­ня земель­ної ділян­ки для веде­н­ня фер­мер­сько­го госпо­дар­ства). У разі якщо земель­на ділян­ка дер­жав­ної вла­сно­сті роз­та­шо­ва­на за межа­ми насе­ле­них пун­ктів і не вхо­дить до скла­ду пев­но­го райо­ну, заява пода­є­ться до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим. Вер­хов­ній Раді Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Раді міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, орга­нам вико­нав­чої вла­ди або орга­нам місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, які пере­да­ють земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, забо­ро­ня­є­ться вима­га­ти дода­тко­ві мате­рі­а­ли та доку­мен­ти, не перед­ба­че­ні цією стат­тею.

{Части­на шоста стат­ті 118 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 509-VI від 16.09.2008; в реда­кції Зако­нів 1702-VI від 05.11.2009, 3123-VI від 03.03.2011; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3523-VI від 16.06.2011, 5245-VI від 06.09.2012, 5395-VI від 02.10.2012, 366-VII від 02.07.2013}

  1. Від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, роз­гля­дає кло­по­та­н­ня у міся­чний строк і дає дозвіл на роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки або надає моти­во­ва­ну від­мо­ву у його надан­ні. Під­ста­вою від­мо­ви у надан­ні тако­го дозво­лу може бути лише невід­по­від­ність місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта вимо­гам зако­нів, прийня­тих від­по­від­но до них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, гене­раль­них пла­нів насе­ле­них пун­ктів та іншої місто­бу­дів­ної доку­мен­та­ції, схем зем­ле­устрою і техні­ко-еко­но­мі­чних обґрун­ту­вань вико­ри­ста­н­ня та охо­ро­ни земель адмі­ні­стра­тив­но-тери­то­рі­аль­них оди­ниць, про­е­ктів зем­ле­устрою щодо впо­ряд­ку­ва­н­ня тери­то­рій насе­ле­них пун­ктів, затвер­дже­них у вста­нов­ле­но­му зако­ном поряд­ку.

{Абзац пер­ший части­ни сьо­мої стат­ті 118 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3123-VI від 03.03.2011, 5245-VI від 06.09.2012}

Про­ект зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки роз­ро­бля­є­ться за замов­ле­н­ням гро­ма­дян суб’єктами госпо­да­рю­ва­н­ня, що є вико­нав­ця­ми робіт із зем­ле­устрою згі­дно із зако­ном, у стро­ки, що обумов­лю­ю­ться уго­дою сто­рін.

{Абзац дру­гий части­ни сьо­мої стат­ті 118 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5394-VI від 02.10.2012}

У разі якщо у міся­чний строк з дня реє­стра­ції кло­по­та­н­ня Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, не надав дозво­лу на роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки або моти­во­ва­ну від­мо­ву у його надан­ні, то осо­ба, заці­кав­ле­на в одер­жан­ні без­опла­тно у вла­сність земель­ної ділян­ки із земель дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті, у міся­чний строк з дня закін­че­н­ня зазна­че­но­го стро­ку має пра­во замо­ви­ти роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки без нада­н­ня тако­го дозво­лу, про що письмо­во пові­дом­ляє Вер­хов­ну Раду Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Раду міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня. До письмо­во­го пові­дом­ле­н­ня дода­є­ться дого­вір на вико­на­н­ня робіт із зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки.

{Части­ну сьо­му стат­ті 118 допов­не­но абза­цом тре­тім згі­дно із Зако­ном 366-VII від 02.07.2013}

{Части­на сьо­ма стат­ті 118 в реда­кції Зако­нів 509-VI від 16.09.2008, 1702-VI від 05.11.2009}

  1. Про­ект зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки пого­джу­є­ться в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му стат­тею 186-1 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на восьма стат­ті 118 в реда­кції Зако­нів 1702-VI від 05.11.2009, 5395-VI від 02.10.2012}

{Змі­ни до части­ни восьмої стат­ті 118 див. в Зако­ні 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у вла­сність від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, у дво­ти­жне­вий строк з дня отри­ма­н­ня пого­дже­но­го про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки (а в разі необ­хі­дно­сті здій­сне­н­ня обов’язкової дер­жав­ної екс­пер­ти­зи зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції згі­дно із зако­ном — після отри­ма­н­ня пози­тив­но­го виснов­ку такої екс­пер­ти­зи) при­ймає ріше­н­ня про затвер­дже­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки та нада­н­ня її у вла­сність.

{Части­на дев’ята стат­ті 118 в реда­кції Зако­нів 1626-IV від 18.03.2004, 1702-VI від 05.11.2009; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3123-VI від 03.03.2011, 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Від­мо­ва орга­ну вико­нав­чої вла­ди чи орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня у пере­да­чі земель­ної ділян­ки у вла­сність або зали­ше­н­ня кло­по­та­н­ня без роз­гля­ду можуть бути оскар­же­ні до суду.

{Части­на деся­та стат­ті 118 в реда­кції Зако­ну 1702-VI від 05.11.2009}

  1. У разі від­мо­ви орга­ну вико­нав­чої вла­ди чи орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня у пере­да­чі земель­ної ділян­ки у вла­сність або зали­ше­н­ня заяви без роз­гля­ду пита­н­ня вирі­шу­є­ться в судо­во­му поряд­ку.

Ста­т­тя 119. Набу­т­тя пра­ва на земель­ну ділян­ку за дав­ні­стю кори­сту­ва­н­ня (набу­валь­на дав­ність)

  1. Гро­ма­дя­ни, які добро­со­ві­сно, від­кри­то і без­пе­рерв­но кори­сту­ю­ться земель­ною ділян­кою про­тя­гом 15 років, але не мають доку­мен­тів, які б свід­чи­ли про наяв­ність у них прав на цю земель­ну ділян­ку, можуть звер­ну­ти­ся до орга­ну дер­жав­ної вла­ди, Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня з кло­по­та­н­ням про пере­да­чу її у вла­сність або нада­н­ня у кори­сту­ва­н­ня. Роз­мір цієї земель­ної ділян­ки вста­нов­лю­є­ться у межах норм, визна­че­них цим Коде­ксом.

{Части­на пер­ша стат­ті 119 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3123-VI від 03.03.2011}

  1. Пере­да­ча земель­ної ділян­ки у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня гро­ма­дян на під­ста­ві набу­валь­ної дав­но­сті здій­сню­є­ться в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му цим Коде­ксом.

Ста­т­тя 120. Пере­хід пра­ва на земель­ну ділян­ку у разі набу­т­тя пра­ва на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду

  1. У разі набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду, що пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті, кори­сту­ван­ні іншої осо­би, при­пи­ня­є­ться пра­во вла­сно­сті, пра­во кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою, на якій роз­та­шо­ва­ні ці об’єкти. До осо­би, яка набу­ла пра­во вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду, роз­мі­ще­ні на земель­ній ділян­ці, що пере­бу­ває у вла­сно­сті іншої осо­би, пере­хо­дить пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку або її части­ну, на якій вони роз­мі­ще­ні, без змі­ни її цільо­во­го при­зна­че­н­ня.
  2. Якщо жилий буди­нок, будів­ля або спо­ру­да роз­мі­ще­ні на земель­ній ділян­ці, що пере­бу­ває у кори­сту­ван­ні, то в разі набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на ці об’єкти до набу­ва­ча пере­хо­дить пра­во кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою, на якій вони роз­мі­ще­ні, на тих самих умо­вах і в тому ж обся­зі, що були у попе­ре­дньо­го зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча.
  3. У разі пере­хо­ду пра­ва вла­сно­сті на буди­нок або його части­ну від одні­єї осо­би до іншої за дого­во­ром дові­чно­го утри­ма­н­ня пра­во на земель­ну ділян­ку пере­хо­дить на умо­вах, на яких ця земель­на ділян­ка нале­жа­ла попе­ре­дньо­му зем­ле­вла­сни­ку (зем­ле­ко­ри­сту­ва­чу).
  4. У разі набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду кіль­ко­ма осо­ба­ми пра­во на земель­ну ділян­ку визна­ча­є­ться про­пор­цій­но до часток осіб у пра­ві вла­сно­сті жило­го будин­ку, будів­лі або спо­ру­ди.
  5. У разі набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду фізи­чни­ми або юри­ди­чни­ми осо­ба­ми, які не можуть мати у вла­сно­сті земель­них діля­нок, до них пере­хо­дить пра­во кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою, на якій роз­та­шо­ва­ний жилий буди­нок, будів­ля або спо­ру­да, на умо­вах орен­ди.
  6. Істо­тною умо­вою дого­во­ру, який перед­ба­чає набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду, є када­стро­вий номер земель­ної ділян­ки, пра­во на яку пере­хо­дить у зв’язку з набу­т­тям пра­ва вла­сно­сті на ці об’єкти.

Укла­де­н­ня дого­во­ру, який перед­ба­чає набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду, що пов’язане з пере­хо­дом пра­ва на части­ну земель­ної ділян­ки, здій­сню­є­ться після виді­ле­н­ня цієї части­ни в окре­му земель­ну ділян­ку та при­сво­є­н­ня їй окре­мо­го када­стро­во­го номе­ра.

У разі набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок (крім бага­то­квар­тир­но­го), який роз­та­шо­ва­ний на зем­лях дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті, що пере­бу­ва­ють у кори­сту­ван­ні іншої осо­би, та необ­хі­дно­сті поді­лу земель­ної ділян­ки пло­ща земель­ної ділян­ки, що фор­му­є­ться, не може бути мен­шою, ніж макси­маль­ний роз­мір земель­них діля­нок від­по­від­но­го цільо­во­го при­зна­че­н­ня, визна­че­них стат­тею 121 Земель­но­го коде­ксу Укра­ї­ни (крім випад­ків, коли фор­му­ва­н­ня земель­ної ділян­ки в тако­му роз­мі­рі є немо­жли­вим).

{Ста­т­тя 120 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 997-V від 27.04.2007; в реда­кції Зако­ну 1702-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 121. Нор­ми без­опла­тної пере­да­чі земель­них діля­нок гро­ма­дя­нам

  1. Гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни мають пра­во на без­опла­тну пере­да­чу їм земель­них діля­нок із земель дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті в таких роз­мі­рах:

а) для веде­н­ня фер­мер­сько­го госпо­дар­ства — в роз­мі­рі земель­ної час­тки (паю), визна­че­ної для чле­нів сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, роз­та­шо­ва­них на тери­то­рії сіль­ської, сели­щної, міської ради, де зна­хо­ди­ться фер­мер­ське госпо­дар­ство. Якщо на тери­то­рії сіль­ської, сели­щної, міської ради роз­та­шо­ва­но декіль­ка сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, роз­мір земель­ної час­тки (паю) визна­ча­є­ться як сере­дній по цих під­при­єм­ствах. У разі від­су­тно­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств на тери­то­рії від­по­від­ної ради роз­мір земель­ної час­тки (паю) визна­ча­є­ться як сере­дній по райо­ну;

б) для веде­н­ня осо­би­сто­го селян­сько­го госпо­дар­ства — не біль­ше 2,0 гекта­ра;

в) для веде­н­ня садів­ни­цтва — не біль­ше 0,12 гекта­ра;

г) для будів­ни­цтва і обслу­го­ву­ва­н­ня жило­го будин­ку, госпо­дар­ських буді­вель і спо­руд (при­са­ди­бна ділян­ка) у селах — не біль­ше 0,25 гекта­ра, в сели­щах — не біль­ше 0,15 гекта­ра, в містах — не біль­ше 0,10 гекта­ра;

ґ) для інди­ві­ду­аль­но­го дачно­го будів­ни­цтва — не біль­ше 0,10 гекта­ра;

д) для будів­ни­цтва інди­ві­ду­аль­них гара­жів — не біль­ше 0,01 гекта­ра.

  1. Роз­мір земель­них діля­нок, що пере­да­ю­ться без­опла­тно гро­ма­дя­ни­ну для веде­н­ня осо­би­сто­го селян­сько­го госпо­дар­ства, може бути збіль­ше­но у разі отри­ма­н­ня в нату­рі (на місце­во­сті) земель­ної час­тки (паю).
  2. Роз­мір земель­ної ділян­ки, що пере­да­є­ться без­опла­тно гро­ма­дя­ни­ну у вла­сність у зв’язку з набу­т­тям ним пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, не може бути мен­шим, ніж макси­маль­ний роз­мір земель­ної ділян­ки від­по­від­но­го цільо­во­го при­зна­че­н­ня, вста­нов­ле­ний части­ною пер­шою цієї стат­ті (крім випад­ків, якщо роз­мір земель­ної ділян­ки, на якій роз­та­шо­ва­ний буди­нок, є мен­шим).

{Ста­т­тю 121 допов­не­но части­ною тре­тьою згі­дно із Зако­ном 1702-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 122. Пов­но­ва­же­н­ня орга­нів вико­нав­чої вла­ди, Вер­хов­ної Ради Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня щодо пере­да­чі земель­них діля­нок у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня

  1. Сіль­ські, сели­щні, міські ради пере­да­ють земель­ні ділян­ки у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня із земель кому­наль­ної вла­сно­сті від­по­від­них тери­то­рі­аль­них гро­мад для всіх потреб.
  2. Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, обла­сні, район­ні ради пере­да­ють земель­ні ділян­ки у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня з від­по­від­них земель спіль­ної вла­сно­сті тери­то­рі­аль­них гро­мад для всіх потреб.
  3. Район­ні дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції на їхній тери­то­рії пере­да­ють земель­ні ділян­ки із земель дер­жав­ної вла­сно­сті, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми четвер­тою і восьмою цієї стат­ті, у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня у межах сіл, селищ, міст район­но­го зна­че­н­ня для всіх потреб та за межа­ми насе­ле­них пун­ктів для:

а) веде­н­ня водно­го госпо­дар­ства;

б) будів­ни­цтва об’єктів, пов’язаних з обслу­го­ву­ва­н­ням жите­лів тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди райо­ну (шкіл, закла­дів куль­ту­ри, ліка­рень, під­при­ємств тор­гів­лі тощо), з ура­ху­ва­н­ням вимог части­ни сьо­мої цієї стат­ті;

в) інди­ві­ду­аль­но­го дачно­го будів­ни­цтва.

  1. Цен­траль­ний орган вико­нав­чої вла­ди з питань земель­них ресур­сів у галу­зі земель­них від­но­син та його тери­то­рі­аль­ні орга­ни пере­да­ють земель­ні ділян­ки сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня дер­жав­ної вла­сно­сті, крім випад­ків, визна­че­них части­ною восьмою цієї стат­ті, у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня для всіх потреб.
  2. Обла­сні дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції на їхній тери­то­рії пере­да­ють земель­ні ділян­ки із земель дер­жав­ної вла­сно­сті, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми тре­тьою, четвер­тою і восьмою цієї стат­ті, у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня у межах міст обла­сно­го зна­че­н­ня та за межа­ми насе­ле­них пун­ктів, а також земель­ні ділян­ки, що не вхо­дять до скла­ду пев­но­го райо­ну, або у випад­ках, коли район­на дер­жав­на адмі­ні­стра­ція не утво­ре­на, для всіх потреб.
  3. Київ­ська та Сева­сто­поль­ська міські дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції у межах їхніх тери­то­рій пере­да­ють земель­ні ділян­ки із земель дер­жав­ної вла­сно­сті, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми четвер­тою і восьмою цієї стат­ті, у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня для всіх потреб.
  4. Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим на тери­то­рії Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим пере­дає земель­ні ділян­ки із земель дер­жав­ної вла­сно­сті, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми тре­тьою, четвер­тою і восьмою цієї стат­ті, у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня у межах сіл, селищ, міст, що не вхо­дять до скла­ду пев­но­го райо­ну, та за межа­ми насе­ле­них пун­ктів для всіх потреб, а також пого­джує пере­да­чу таких земель у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня район­ни­ми дер­жав­ни­ми адмі­ні­стра­ці­я­ми на їхній тери­то­рії для будів­ни­цтва об’єктів, пов’язаних з обслу­го­ву­ва­н­ням жите­лів тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди райо­ну (шкіл, закла­дів куль­ту­ри, ліка­рень, під­при­ємств тор­гів­лі тощо).
  5. Кабі­нет Міні­стрів Укра­ї­ни пере­дає земель­ні ділян­ки із земель дер­жав­ної вла­сно­сті у вла­сність або у кори­сту­ва­н­ня у випад­ках, визна­че­них стат­тею 149 цьо­го Коде­ксу, та земель­ні ділян­ки дна тери­то­рі­аль­но­го моря, а також у кори­сту­ва­н­ня земель­ні ділян­ки зони від­чу­же­н­ня та зони без­умов­но­го (обов’язкового) від­се­ле­н­ня тери­то­рії, що зазна­ла радіо­актив­но­го забру­дне­н­ня вна­слі­док Чор­но­биль­ської ката­стро­фи.

{Части­на восьма стат­ті 122 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1507-VII від 17.06.2014, 1472-VIII від 14.07.2016}

  1. Дер­жав­ні орга­ни при­ва­ти­за­ції здій­сню­ють про­даж земель­них діля­нок, на яких роз­та­шо­ва­ні об’єкти, які під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції.
  2. Земель­ні ділян­ки, що вилу­ча­ю­ться, вику­по­ву­ю­ться або при­му­со­во від­чу­жу­ю­ться для суспіль­них потреб чи з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті, нада­ю­ться у кори­сту­ва­н­ня для таких потреб орга­на­ми вико­нав­чої вла­ди та орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, які прийня­ли ріше­н­ня про їх вилу­че­н­ня, викуп або при­му­со­ве від­чу­же­н­ня для суспіль­них потреб чи з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті.

{Ста­т­тю 122 допов­не­но части­ною деся­тою згі­дно із Зако­на­ми 862-VIII від 08.12.2015}

{Ста­т­тя 122 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3404-IV від 08.02.2006, 509-VI від 16.09.2008, 3123-VI від 03.03.2011, 4539-VI від 15.03.2012, 5070-VI від 05.07.2012; в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

Ста­т­тя 123. Поря­док нада­н­ня земель­них діля­нок дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті у кори­сту­ва­н­ня

  1. Нада­н­ня земель­них діля­нок дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті у кори­сту­ва­н­ня здій­сню­є­ться Вер­хов­ною Радою Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Радою міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, орга­на­ми вико­нав­чої вла­ди або орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня.

Ріше­н­ня зазна­че­них орга­нів при­йма­є­ться на під­ста­ві про­е­ктів зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­них діля­нок у разі:

нада­н­ня земель­ної ділян­ки із змі­ною її цільо­во­го при­зна­че­н­ня;

фор­му­ва­н­ня нової земель­ної ділян­ки (крім поді­лу та об’єднання).

Нада­н­ня у кори­сту­ва­н­ня земель­ної ділян­ки, заре­є­стро­ва­ної в Дер­жав­но­му земель­но­му када­стрі від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни “Про Дер­жав­ний земель­ний кадастр”, пра­во вла­сно­сті на яку заре­є­стро­ва­но у Дер­жав­но­му реє­стрі речо­вих прав на неру­хо­ме май­но, без змі­ни її меж та цільо­во­го при­зна­че­н­ня здій­сню­є­ться без скла­де­н­ня доку­мен­та­ції із зем­ле­устрою.

Нада­н­ня у кори­сту­ва­н­ня земель­ної ділян­ки в інших випад­ках здій­сню­є­ться на під­ста­ві техні­чної доку­мен­та­ції із зем­ле­устрою щодо вста­нов­ле­н­ня меж земель­ної ділян­ки в нату­рі (на місце­во­сті). У тако­му разі роз­ро­бле­н­ня такої доку­мен­та­ції здій­сню­є­ться на під­ста­ві дозво­лу, нада­но­го Вер­хов­ною Радою Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Радою міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, орга­ном вико­нав­чої вла­ди або орга­ном місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, крім випад­ків, коли осо­ба, заці­кав­ле­на в одер­жан­ні земель­ної ділян­ки у кори­сту­ва­н­ня, набу­ває пра­во замо­ви­ти роз­ро­бле­н­ня такої доку­мен­та­ції без нада­н­ня тако­го дозво­лу.

Земель­ні ділян­ки дер­жав­ної та кому­наль­ної вла­сно­сті, на яких роз­та­шо­ва­ні будів­лі, спо­ру­ди, інші об’єкти неру­хо­мо­го май­на, що пере­бу­ва­ють у дер­жав­ній чи кому­наль­ній вла­сно­сті, пере­да­ю­ться осо­бам, зазна­че­ним у пун­кті “а” части­ни дру­гої стат­ті 92 цьо­го Коде­ксу, лише на пра­ві постій­но­го кори­сту­ва­н­ня.

{Части­на пер­ша стат­ті 123 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3613-VI від 07.07.2011, 5395-VI від 02.10.2012; в реда­кції Зако­ну 366-VII від 02.07.2013}

  1. Осо­ба, заці­кав­ле­на в одер­жан­ні у кори­сту­ва­н­ня земель­ної ділян­ки із земель дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті за про­е­ктом зем­ле­устрою щодо її від­ве­де­н­ня, звер­та­є­ться з кло­по­та­н­ням про нада­н­ня дозво­лу на його роз­роб­ку до від­по­від­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, які від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, пере­да­ють у вла­сність або кори­сту­ва­н­ня такі земель­ні ділян­ки.

{Абзац пер­ший части­ни дру­гої стат­ті 123 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

У кло­по­тан­ні зазна­ча­ю­ться орі­єн­тов­ний роз­мір земель­ної ділян­ки та її цільо­ве при­зна­че­н­ня. До кло­по­та­н­ня дода­ю­ться гра­фі­чні мате­рі­а­ли, на яких зазна­че­но бажа­не місце роз­та­шу­ва­н­ня та роз­мір земель­ної ділян­ки, письмо­ва зго­да зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча, засвід­че­на нота­рі­аль­но (у разі вилу­че­н­ня земель­ної ділян­ки). Вер­хов­ній Раді Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Раді міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, орга­нам вико­нав­чої вла­ди або орга­нам місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, які пере­да­ють земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у кори­сту­ва­н­ня від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, забо­ро­ня­є­ться вима­га­ти дода­тко­ві мате­рі­а­ли та доку­мен­ти, не перед­ба­че­ні цією стат­тею.

{Абзац дру­гий части­ни дру­гої стат­ті 123 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 5395-VI від 02.10.2012, 366-VII від 02.07.2013}

  1. Від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня в межах їх пов­но­ва­жень у міся­чний строк роз­гля­дає кло­по­та­н­ня і дає дозвіл на роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки або надає моти­во­ва­ну від­мо­ву у його надан­ні. Під­ста­вою від­мо­ви у надан­ні тако­го дозво­лу може бути лише невід­по­від­ність місця роз­та­шу­ва­н­ня земель­ної ділян­ки вимо­гам зако­нів, прийня­тих від­по­від­но до них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, а також гене­раль­них пла­нів насе­ле­них пун­ктів, іншої місто­бу­дів­ної доку­мен­та­ції, схем зем­ле­устрою і техні­ко-еко­но­мі­чних обґрун­ту­вань вико­ри­ста­н­ня та охо­ро­ни земель адмі­ні­стра­тив­но-тери­то­рі­аль­них оди­ниць, про­е­ктів зем­ле­устрою щодо впо­ряд­ку­ва­н­ня тери­то­рії насе­ле­них пун­ктів, затвер­дже­них у вста­нов­ле­но­му зако­ном поряд­ку.

Забо­ро­ня­є­ться від­мо­ва у надан­ні дозво­лу на роз­роб­ку про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­них діля­нок, місце роз­та­шу­ва­н­ня об’єктів на яких пого­дже­но від­по­від­ним орга­ном вико­нав­чої вла­ди або орга­ном місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня згі­дно із стат­тею 151 цьо­го Коде­ксу.

У разі якщо у міся­чний строк з дня реє­стра­ції кло­по­та­н­ня Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, який пере­дає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної чи кому­наль­ної вла­сно­сті у кори­сту­ва­н­ня від­по­від­но до пов­но­ва­жень, визна­че­них стат­тею 122цьо­го Коде­ксу, не надав дозво­лу на роз­ро­бле­н­ня доку­мен­та­ції із зем­ле­устрою або моти­во­ва­ну від­мо­ву у його надан­ні, то осо­ба, заці­кав­ле­на в одер­жан­ні у кори­сту­ва­н­ня земель­ної ділян­ки із земель дер­жав­ної або кому­наль­ної вла­сно­сті, у міся­чний строк з дня закін­че­н­ня зазна­че­но­го стро­ку має пра­во замо­ви­ти роз­ро­бле­н­ня доку­мен­та­ції із зем­ле­устрою без нада­н­ня тако­го дозво­лу, про що письмо­во пові­дом­ляє Вер­хов­ну Раду Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Раду міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня. До письмо­во­го пові­дом­ле­н­ня дода­є­ться дого­вір на вико­на­н­ня робіт із зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки.

{Части­ну тре­тю стат­ті 123 допов­не­но новим абза­цом згі­дно із Зако­ном 366-VII від 02.07.2013}

Умо­ви і стро­ки роз­ро­бле­н­ня про­е­ктів зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­них діля­нок визна­ча­ю­ться дого­во­ром, укла­де­ним замов­ни­ком з вико­нав­цем цих робіт від­по­від­но до типо­во­го дого­во­ру. Типо­вий дого­вір на роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки затвер­джу­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

  1. Про­ект зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки пого­джу­є­ться в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му стат­тею 186-1 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на четвер­та стат­ті 123 в реда­кції Зако­ну 5395-VI від 02.10.2012}

{Змі­ни до части­ни четвер­тої стат­ті 123 див. в Зако­ні 5462-VI від 16.10.2012}

  1. У разі якщо місце роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта, роз­мі­ри і межі земель­ної ділян­ки, що про­по­ну­є­ться до вилу­че­н­ня (вику­пу), та умо­ви вилу­че­н­ня (вику­пу) цієї ділян­ки пого­дже­ні згі­дно з вимо­га­ми стат­ті 151 цьо­го Коде­ксу, які під час роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки не змі­ни­ли­ся, про­ект пого­джен­ню не під­ля­гає.
  2. Від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня у дво­ти­жне­вий строк з дня отри­ма­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки, а в разі необ­хі­дно­сті здій­сне­н­ня обов’язкової дер­жав­ної екс­пер­ти­зи зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції згі­дно із зако­ном — після отри­ма­н­ня пози­тив­но­го виснов­ку такої екс­пер­ти­зи при­ймає ріше­н­ня про нада­н­ня земель­ної ділян­ки у кори­сту­ва­н­ня.
  3. Якщо земель­на ділян­ка нада­є­ться у кори­сту­ва­н­ня за пого­дже­н­ням з Вер­хов­ною Радою Укра­ї­ни, пого­дже­ний про­ект зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки пода­є­ться до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, обла­сних, Київ­ської та Сева­сто­поль­ської міських дер­жав­них адмі­ні­стра­цій, які із сво­ї­ми про­по­зи­ці­я­ми та пози­тив­ним виснов­ком дер­жав­ної екс­пер­ти­зи зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції пода­ють зазна­че­ний про­ект до Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни, який роз­гля­дає ці мате­рі­а­ли та подає їх до Вер­хов­ної Ради Укра­ї­ни для прийня­т­тя від­по­від­но­го ріше­н­ня.

{Части­на сьо­ма стат­ті 123 в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Якщо земель­на ділян­ка нада­є­ться у кори­сту­ва­н­ня за ріше­н­ням Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни або за пого­дже­н­ням з Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни, пого­дже­ний про­ект зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки (крім про­е­ктів зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня у кори­сту­ва­н­ня земель­них діля­нок зони від­чу­же­н­ня та зони без­умов­но­го (обов’язкового) від­се­ле­н­ня тери­то­рії, що зазна­ла радіо­актив­но­го забру­дне­н­ня вна­слі­док Чор­но­биль­ської ката­стро­фи) пода­є­ться від­по­від­но до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, обла­сних, Київ­ської та Сева­сто­поль­ської міських дер­жав­них адмі­ні­стра­цій, які роз­гля­да­ють його і в міся­чний строк пода­ють зазна­че­ний про­ект зі сво­ї­ми про­по­зи­ці­я­ми та пози­тив­ним виснов­ком дер­жав­ної екс­пер­ти­зи зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції до Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни для прийня­т­тя від­по­від­но­го ріше­н­ня.

Про­е­кти зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня у кори­сту­ва­н­ня земель­них діля­нок зони від­чу­же­н­ня та зони без­умов­но­го (обов’язкового) від­се­ле­н­ня тери­то­рії, що зазна­ла радіо­актив­но­го забру­дне­н­ня вна­слі­док Чор­но­биль­ської ката­стро­фи, пода­ю­ться до Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни цен­траль­ним орга­ном вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі управ­лі­н­ня зоною від­чу­же­н­ня та зоною без­умов­но­го (обов’язкового) від­се­ле­н­ня, разом із про­по­зи­ці­я­ми та пози­тив­ним виснов­ком дер­жав­ної екс­пер­ти­зи зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції.

{Части­на восьма стат­ті 123 в реда­кції Зако­нів 5245-VI від 06.09.2012, 1472-VIII від 14.07.2016}

  1. Якщо земель­на ділян­ка нада­є­ться у кори­сту­ва­н­ня Вер­хов­ною Радою Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, пого­дже­ний про­ект зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки (а у разі необ­хі­дно­сті здій­сне­н­ня обов’язкової дер­жав­ної екс­пер­ти­зи зем­ле­впо­ря­дної доку­мен­та­ції згі­дно із зако­ном — після отри­ма­н­ня пози­тив­но­го виснов­ку дер­жав­ної екс­пер­ти­зи) пода­є­ться до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, яка роз­гля­дає його і в міся­чний строк подає зазна­че­ний про­ект із сво­ї­ми про­по­зи­ці­я­ми до Вер­хов­ної Ради Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим.

{Части­на стат­ті 123 в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Ріше­н­ням про нада­н­ня земель­ної ділян­ки у кори­сту­ва­н­ня за про­е­ктом зем­ле­устрою щодо її від­ве­де­н­ня здій­сню­ю­ться:

затвер­дже­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки;

вилу­че­н­ня земель­них діля­нок у зем­ле­ко­ри­сту­ва­чів із затвер­дже­н­ням умов вилу­че­н­ня земель­них діля­нок (у разі необ­хі­дно­сті);

нада­н­ня земель­ної ділян­ки осо­бі у кори­сту­ва­н­ня з визна­че­н­ням умов її вико­ри­ста­н­ня і затвер­дже­н­ням умов нада­н­ня, у тому числі (у разі необ­хі­дно­сті) вимог щодо від­шко­ду­ва­н­ня втрат сіль­сько­го­спо­дар­сько­го та лісо­го­спо­дар­сько­го виро­бни­цтва.

  1. У разі нада­н­ня земель­них діля­нок дер­жав­ної вла­сно­сті у постій­не кори­сту­ва­н­ня під­при­єм­ствам, уста­но­вам, орга­ні­за­ці­ям кому­наль­ної вла­сно­сті одно­ча­сно здій­сню­є­ться пере­да­ча земель­них діля­нок дер­жав­ної вла­сно­сті у кому­наль­ну вла­сність і нав­па­ки.

{Ста­т­тю 123 допов­не­но новою части­ною згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

  1. На під­ста­ві ріше­н­ня про пере­да­чу будів­лі, спо­ру­ди, іншо­го об’єкта неру­хо­мо­го май­на дер­жав­ної вла­сно­сті у кому­наль­ну вла­сність при­йма­є­ться ріше­н­ня про пере­да­чу у кому­наль­ну вла­сність земель­ної ділян­ки, на якій роз­мі­ще­ний об’єкт пере­да­чі.

На під­ста­ві ріше­н­ня про пере­да­чу будів­лі, спо­ру­ди, іншо­го об’єкта неру­хо­мо­го май­на кому­наль­ної вла­сно­сті у дер­жав­ну вла­сність, також пере­да­є­ться у дер­жав­ну вла­сність земель­на ділян­ка, на якій роз­мі­ще­ний об’єкт пере­да­чі.

{Ста­т­тю 123 допов­не­но новою части­ною згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Під­ста­вою від­мо­ви у затвер­джен­ні про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки може бути лише його невід­по­від­ність вимо­гам зако­нів та прийня­тих від­по­від­но до них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів.
  2. Від­мо­ва орга­ну вико­нав­чої вла­ди чи орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня у надан­ні земель­ної ділян­ки у кори­сту­ва­н­ня або зали­ше­н­ня кло­по­та­н­ня без роз­гля­ду можуть бути оскар­же­ні до суду.

{Ста­т­тя 123 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1119-IV від 11.07.2003; в реда­кції Зако­нів 509-VI від 16.09.2008, 1702-VI від 05.11.2009}

Ста­т­тя 124. Поря­док пере­да­чі земель­них діля­нок в орен­ду

  1. Пере­да­ча в орен­ду земель­них діля­нок, що пере­бу­ва­ють у дер­жав­ній або кому­наль­ній вла­сно­сті, здій­сню­є­ться на під­ста­ві ріше­н­ня від­по­від­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня згі­дно з їх пов­но­ва­же­н­ня­ми, визна­че­ни­ми стат­тею 122 цьо­го Коде­ксу, чи дого­во­ру купів­лі-про­да­жу пра­ва орен­ди земель­ної ділян­ки (у разі про­да­жу пра­ва орен­ди) шля­хом укла­де­н­ня дого­во­ру орен­ди земель­ної ділян­ки чи дого­во­ру купів­лі-про­да­жу пра­ва орен­ди земель­ної ділян­ки.

{Части­на пер­ша стат­ті 124 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3123-VI від 03.03.2011, 5059-VI від 05.07.2012}

  1. Пере­да­ча в орен­ду земель­них діля­нок, що пере­бу­ва­ють у дер­жав­ній або кому­наль­ній вла­сно­сті, здій­сню­є­ться за резуль­та­та­ми про­ве­де­н­ня земель­них тор­гів, крім випад­ків, вста­нов­ле­них части­на­ми дру­гою, тре­тьою стат­ті 134 цьо­го Коде­ксу.
  2. Пере­да­ча в орен­ду земель­них діля­нок, що пере­бу­ва­ють у дер­жав­ній або кому­наль­ній вла­сно­сті, гро­ма­дя­нам, юри­ди­чним осо­бам, визна­че­ним части­на­ми дру­гою, тре­тьою стат­ті 134 цьо­го Коде­ксу, здій­сню­є­ться в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му стат­тею 123 цьо­го Коде­ксу.
  3. Пере­да­ча в орен­ду земель­них діля­нок, що пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті гро­ма­дян і юри­ди­чних осіб, здій­сню­є­ться за дого­во­ром орен­ди між вла­сни­ком земель­ної ділян­ки і орен­да­рем. Під­ста­вою для укла­де­н­ня дого­во­ру орен­ди може бути цивіль­но-пра­во­вий дого­вір про від­чу­же­н­ня пра­ва орен­ди.

{Ста­т­тя 124 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 107-VI від 28.12.2007 — змі­ну визна­но некон­сти­ту­цій­ною згі­дно з Ріше­н­ням Кон­сти­ту­цій­но­го Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, 309-VI від 03.06.2008; в реда­кції Зако­ну 509-VI від 16.09.2008}

Ста­т­тя 125. Вини­кне­н­ня пра­ва на земель­ну ділян­ку

Пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку, а також пра­во постій­но­го кори­сту­ва­н­ня та пра­во орен­ди земель­ної ділян­ки вини­ка­ють з момен­ту дер­жав­ної реє­стра­ції цих прав.

{Ста­т­тя 125 в реда­кції Зако­ну 1066-VI від 05.03.2009}

Ста­т­тя 126. Оформ­ле­н­ня речо­вих прав на земель­ну ділян­ку

Пра­во вла­сно­сті, кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою оформ­лю­є­ться від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни “Про дер­жав­ну реє­стра­цію речо­вих прав на неру­хо­ме май­но та їх обтя­жень”.

{Ста­т­тя 126 в реда­кції Зако­ну 1066-VI від 05.03.2009; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3521-VI від 16.06.2011, 5059-VI від 05.07.2012; в реда­кції Зако­ну 3613-VI від 07.07.2011}

Звер­ну­тись до адво­ка­тапо земель­ним пита­н­ням
0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...