Земельний кодекс України

Звер­ну­тись до адво­ка­тапо земель­ним пита­н­ням

Гла­ва 22
При­пи­не­н­ня прав на зем­лю

Ста­т­тя 140. Під­ста­ви при­пи­не­н­ня пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку

Під­ста­ва­ми при­пи­не­н­ня пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку є:

а) добро­віль­на від­мо­ва вла­сни­ка від пра­ва на земель­ну ділян­ку;

б) смерть вла­сни­ка земель­ної ділян­ки за від­су­тно­сті спад­ко­єм­ця;

в) від­чу­же­н­ня земель­ної ділян­ки за ріше­н­ням вла­сни­ка;

г) звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на земель­ну ділян­ку на вимо­гу кре­ди­то­ра;

ґ) від­чу­же­н­ня земель­ної ділян­ки з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті та для суспіль­них потреб;

д) кон­фі­ска­ція за ріше­н­ням суду;

е) невід­чу­же­н­ня земель­ної ділян­ки іно­зем­ни­ми осо­ба­ми та осо­ба­ми без гро­ма­дян­ства у вста­нов­ле­ний строк у випад­ках, визна­че­них цим Коде­ксом.

Ста­т­тя 141. Під­ста­ви при­пи­не­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою

Під­ста­ва­ми при­пи­не­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою є:

а) добро­віль­на від­мо­ва від пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою;

б) вилу­че­н­ня земель­ної ділян­ки у випад­ках, перед­ба­че­них цим Коде­ксом;

в) при­пи­не­н­ня діяль­но­сті релі­гій­них орга­ні­за­цій, дер­жав­них чи кому­наль­них під­при­ємств, уста­нов та орга­ні­за­цій;

{Пункт “в” части­ни пер­шої стат­ті 141 в реда­кції Зако­ну 875-VI від 15.01.2009}

г) вико­ри­ста­н­ня земель­ної ділян­ки спосо­ба­ми, які супе­ре­чать еко­ло­гі­чним вимо­гам;

ґ) вико­ри­ста­н­ня земель­ної ділян­ки не за цільо­вим при­зна­че­н­ням;

д) систе­ма­ти­чна неспла­та земель­но­го пода­тку або орен­дної пла­ти;

е) набу­т­тя іншою осо­бою пра­ва вла­сно­сті на жилий буди­нок, будів­лю або спо­ру­ду, які роз­та­шо­ва­ні на земель­ній ділян­ці;

{Части­ну пер­шу стат­ті 141 допов­не­но пун­ктом “е” згі­дно із Зако­ном 1702-VI від 05.11.2009}

є) вико­ри­ста­н­ня земель­ної ділян­ки у спо­сіб, що супе­ре­чить вимо­гам охо­ро­ни куль­тур­ної спад­щи­ни.

{Части­ну пер­шу стат­ті 141 допов­не­но пун­ктом “є” згі­дно із Зако­ном 2518-VI від 09.09.2010}

Ста­т­тя 142. Добро­віль­на від­мо­ва від пра­ва вла­сно­сті або пра­ва постій­но­го кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою

  1. При­пи­не­н­ня пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку у разі добро­віль­ної від­мо­ви вла­сни­ка зем­лі на користь дер­жа­ви або тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди здій­сню­є­ться за його заявою до від­по­від­но­го орга­ну.
  2. Орга­ни вико­нав­чої вла­ди або орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня у разі зго­ди на одер­жа­н­ня пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку укла­да­ють уго­ду про пере­да­чу пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку. Уго­да про пере­да­чу пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку під­ля­гає нота­рі­аль­но­му посвід­чен­ню.

{Части­на дру­га стат­ті 142 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 402-VII від 04.07.2013}

  1. При­пи­не­н­ня пра­ва постій­но­го кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою у разі добро­віль­ної від­мо­ви зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча здій­сню­є­ться за його заявою до вла­сни­ка земель­ної ділян­ки.
  2. Вла­сник земель­ної ділян­ки на під­ста­ві заяви зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча при­ймає ріше­н­ня про при­пи­не­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою, про що пові­дом­ляє орга­ни дер­жав­ної реє­стра­ції.

Ста­т­тя 143. Під­ста­ви для при­му­со­во­го при­пи­не­н­ня прав на земель­ну ділян­ку

При­му­со­ве при­пи­не­н­ня прав на земель­ну ділян­ку здій­сню­є­ться у судо­во­му поряд­ку у разі:

а) вико­ри­ста­н­ня земель­ної ділян­ки не за цільо­вим при­зна­че­н­ням;

б) неу­су­не­н­ня допу­ще­них пору­шень зако­но­дав­ства (забру­дне­н­ня земель радіо­актив­ни­ми і хімі­чни­ми речо­ви­на­ми, від­хо­да­ми, сті­чни­ми вода­ми, забру­дне­н­ня земель бакте­рі­аль­но-пара­зи­ти­чни­ми і каран­тин­но-шкі­дли­ви­ми орга­ні­зма­ми, засмі­че­н­ня земель забо­ро­не­ни­ми росли­на­ми, пошко­дже­н­ня і зни­ще­н­ня родю­чо­го шару ґрун­ту, об’єктів інже­нер­ної інфра­стру­кту­ри мелі­о­ра­тив­них систем, пору­ше­н­ня вста­нов­ле­но­го режи­му вико­ри­ста­н­ня земель, що осо­бли­во охо­ро­ня­ю­ться, а також вико­ри­ста­н­ня земель спосо­ба­ми, які зав­да­ють шко­ди здоров’ю насе­ле­н­ня) в стро­ки, вста­нов­ле­ні вка­зів­ка­ми (при­пи­са­ми) цен­траль­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі здій­сне­н­ня дер­жав­но­го нагля­ду (кон­тро­лю) в агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі;

{Пункт “б” стат­ті 143 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

в) кон­фі­ска­ції земель­ної ділян­ки;

г) при­му­со­во­го від­чу­же­н­ня земель­ної ділян­ки з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті;

{Пункт “г” части­ни пер­шої стат­ті 143 в реда­кції Зако­ну 1559-VI від 17.11.2009}

ґ) при­му­со­во­го звер­не­н­ня стя­гнень на земель­ну ділян­ку по зобов’язаннях вла­сни­ка цієї земель­ної ділян­ки;

д) невід­чу­же­н­ня земель­ної ділян­ки іно­зем­ни­ми осо­ба­ми та осо­ба­ми без гро­ма­дян­ства у вста­нов­ле­ний строк у випад­ках, визна­че­них цим Коде­ксом.

Ста­т­тя 144. Поря­док при­пи­не­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ни­ми ділян­ка­ми, які вико­ри­сто­ву­ю­ться з пору­ше­н­ням земель­но­го зако­но­дав­ства

  1. У разі вияв­ле­н­ня пору­ше­н­ня земель­но­го зако­но­дав­ства дер­жав­ний інспе­ктор сіль­сько­го госпо­дар­ства, дер­жав­ний інспе­ктор з охо­ро­ни дов­кі­л­ля скла­да­ють про­то­кол про пору­ше­н­ня та вида­ють осо­бі, яка допу­сти­ла пору­ше­н­ня, вка­зів­ку про його усу­не­н­ня у 30-ден­ний строк. Якщо осо­ба, яка допу­сти­ла пору­ше­н­ня земель­но­го зако­но­дав­ства, не вико­на­ла про­тя­гом зазна­че­но­го стро­ку вка­зів­ки дер­жав­но­го інспе­кто­ра щодо при­пи­не­н­ня пору­ше­н­ня земель­но­го зако­но­дав­ства, дер­жав­ний інспе­ктор сіль­сько­го госпо­дар­ства, дер­жав­ний інспе­ктор з охо­ро­ни дов­кі­л­ля від­по­від­но до зако­ну накла­да­ють на таку осо­бу адмі­ні­стра­тив­не стя­гне­н­ня та повтор­но вида­ють вка­зів­ку про при­пи­не­н­ня пра­во­по­ру­ше­н­ня чи усу­не­н­ня його наслід­ків у 30-ден­ний строк.

{Части­на пер­ша стат­ті 144 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. У разі неу­су­не­н­ня пору­ше­н­ня земель­но­го зако­но­дав­ства у 30-ден­ний строк дер­жав­ний інспе­ктор сіль­сько­го госпо­дар­ства, дер­жав­ний інспе­ктор з охо­ро­ни дов­кі­л­ля звер­та­ю­ться до від­по­від­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня з кло­по­та­н­ням про при­пи­не­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою.

{Части­на дру­га стат­ті 144 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Ріше­н­ня орга­ну вико­нав­чої вла­ди або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня про при­пи­не­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою може бути оскар­же­не зем­ле­ко­ри­сту­ва­чем у судо­во­му поряд­ку.

Ста­т­тя 145. При­пи­не­н­ня пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку осо­би, якій земель­на ділян­ка не може нале­жа­ти на пра­ві вла­сно­сті

  1. Якщо до осо­би пере­хо­дить пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку, яка за цим Коде­ксом не може пере­бу­ва­ти в її вла­сно­сті, ця ділян­ка під­ля­гає від­чу­жен­ню її вла­сни­ком про­тя­гом року з момен­ту пере­хо­ду тако­го пра­ва.
  2. У випад­ках, коли земель­на ділян­ка цією осо­бою про­тя­гом вста­нов­ле­но­го стро­ку не від­чу­же­на, така ділян­ка під­ля­гає при­му­со­во­му від­чу­жен­ню за ріше­н­ням суду.
  3. Осо­ба, до якої пере­хо­дить пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку і яка не може набу­ти пра­во вла­сно­сті на зем­лю, має пра­во отри­ма­ти її в орен­ду.

Ста­т­тя 146. Викуп земель­них діля­нок для суспіль­них потреб

Викуп земель­них діля­нок для суспіль­них потреб, які пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті фізи­чних та юри­ди­чних осіб, здій­сню­є­ться у випад­ках та в поряд­ку, вста­нов­ле­них зако­ном.

{Ста­т­тя 146 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1474-VI від 05.06.2009; в реда­кції Зако­нів 1559-VI від 17.11.2009, 3123-VI від 03.03.2011}

{Дода­тко­во див. Закон 1561-VI від 25.06.2009}

Ста­т­тя 147. При­му­со­ве від­чу­же­н­ня земель­них діля­нок з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті

Під­ста­ви та поря­док при­му­со­во­го від­чу­же­н­ня земель­них діля­нок з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті визна­ча­ю­ться зако­ном.

{Ста­т­тя 147 в реда­кції Зако­ну 1559-VI від 17.11.2009}

Ста­т­тя 148. Кон­фі­ска­ція земель­ної ділян­ки

Земель­на ділян­ка може бути кон­фі­ско­ва­на виклю­чно за ріше­н­ням суду у випад­ках, обся­зі та поряд­ку, вста­нов­ле­них зако­ном.

Ста­т­тя 148-1. Пере­хід пра­ва вла­сно­сті на земель­ні ділян­ки, що пере­бу­ва­ють у кори­сту­ван­ні

  1. До осо­би, яка набу­ла пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку, що пере­бу­ває у кори­сту­ван­ні іншої осо­би, з момен­ту пере­хо­ду пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку пере­хо­дять пра­ва та обов’язки попе­ре­дньо­го вла­сни­ка земель­ної ділян­ки за чин­ни­ми дого­во­ра­ми орен­ди, супер­фі­цію, емфі­тев­зи­су, земель­но­го сер­ві­ту­ту щодо такої земель­ної ділян­ки.
  2. У разі пере­хо­ду пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку, що пере­бу­ває у постій­но­му кори­сту­ван­ні, від дер­жа­ви до тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди або від тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди до дер­жа­ви до набу­ва­ча земель­ної ділян­ки пере­хо­дять пра­ва та обов’язки вла­сни­ка земель­ної ділян­ки за пра­во­від­но­си­на­ми постій­но­го кори­сту­ва­н­ня нею.
  3. Осо­ба, яка набу­ла пра­во вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку, про­тя­гом одно­го міся­ця з дня набу­т­тя пра­ва вла­сно­сті на неї зобов’язана пові­до­ми­ти про це її кори­сту­ва­чів із зазна­че­н­ням:

када­стро­во­го номе­ра (за наяв­но­сті), місця роз­та­шу­ва­н­ня та пло­щі земель­ної ділян­ки;

най­ме­ну­ва­н­ня (для юри­ди­чних осіб), прі­зви­ща, ім’я, по батько­ві (для фізи­чних осіб) ново­го вла­сни­ка;

місця про­жи­ва­н­ня (зна­хо­дже­н­ня) ново­го вла­сни­ка, його пошто­вої адре­си;

пла­ті­жних рекві­зи­тів (у разі, якщо зако­ном або дого­во­ром перед­ба­че­на пла­та за кори­сту­ва­н­ня земель­ною ділян­кою у гро­шо­вій фор­мі).

Пові­дом­ле­н­ня над­си­ла­є­ться кори­сту­ва­чу земель­ної ділян­ки реко­мен­до­ва­ним листом з пові­дом­ле­н­ням про вру­че­н­ня або вру­ча­є­ться йому осо­би­сто під роз­пи­ску.

Пові­дом­ле­н­ня про пере­хід пра­ва вла­сно­сті від дер­жа­ви до тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди або нав­па­ки під­ля­гає опу­блі­ку­ван­ню у дру­ко­ва­них засо­бах масо­вої інфор­ма­ції місце­вої сфе­ри роз­по­всю­дже­н­ня із зазна­че­н­ням када­стро­во­го номе­ра, місця роз­та­шу­ва­н­ня та пло­щі земель­ної ділян­ки.

  1. За зго­дою сто­рін дого­во­ру орен­ди, супер­фі­цію, емфі­тев­зи­су, земель­но­го сер­ві­ту­ту чи заста­ви до тако­го дого­во­ру можуть бути вне­се­ні змі­ни із зазна­че­н­ням ново­го вла­сни­ка земель­ної ділян­ки.
  2. Вимо­ги цієї стат­ті поши­рю­ю­ться на випад­ки пере­хо­ду пов­но­ва­жень від одно­го орга­ну дер­жав­ної вла­ди до іншо­го при роз­по­ря­джен­ні земель­ни­ми ділян­ка­ми дер­жав­ної вла­сно­сті, які пере­бу­ва­ють у їх постій­но­му кори­сту­ван­ні.

{Кодекс допов­не­но стат­тею 148-1 згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

Ста­т­тя 149. Поря­док вилу­че­н­ня земель­них діля­нок

  1. Земель­ні ділян­ки, нада­ні у постій­не кори­сту­ва­н­ня із земель дер­жав­ної та кому­наль­ної вла­сно­сті, можуть вилу­ча­ти­ся для суспіль­них та інших потреб за ріше­н­ням орга­нів дер­жав­ної вла­ди, Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим та орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня на під­ста­ві та в поряд­ку, перед­ба­че­них цим Коде­ксом.

{Части­на пер­ша стат­ті 149 в реда­кції Зако­ну 3123-VI від 03.03.2011}

  1. Вилу­че­н­ня земель­них діля­нок про­ва­ди­ться за зго­дою зем­ле­ко­ри­сту­ва­чів на під­ста­ві рішень Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни, Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, місце­вих дер­жав­них адмі­ні­стра­цій, сіль­ських, сели­щних, міських рад від­по­від­но до їх пов­но­ва­жень.

{Дода­тко­во див. части­ну четвер­ту стат­ті 75 Зако­ну 1344-IV від 27.11.2003}

  1. Сіль­ські, сели­щні, міські ради вилу­ча­ють земель­ні ділян­ки кому­наль­ної вла­сно­сті від­по­від­них тери­то­рі­аль­них гро­мад, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, для всіх потреб, крім осо­бли­во цін­них земель, які вилу­ча­ю­ться (вику­пля­ю­ться) ними з ура­ху­ва­н­ням вимог стат­ті 150 цьо­го Коде­ксу.
  2. Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, обла­сні, район­ні ради вилу­ча­ють земель­ні ділян­ки спіль­ної вла­сно­сті від­по­від­них тери­то­рі­аль­них гро­мад, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, для всіх потреб.
  3. Район­ні дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції на їх тери­то­рії вилу­ча­ють земель­ні ділян­ки дер­жав­ної вла­сно­сті (крім випад­ків, визна­че­них части­ною дев’ятою цієї стат­ті), які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, в межах сіл, селищ, міст район­но­го зна­че­н­ня для всіх потреб та за межа­ми насе­ле­них пун­ктів для:

{Абзац пер­ший части­ни п’ятої стат­ті 149 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 4539-VI від 15.03.2012}

а) сіль­сько­го­спо­дар­сько­го вико­ри­ста­н­ня;

б) веде­н­ня водно­го госпо­дар­ства;

{Пункт “б” части­ни п’ятої стат­ті 149 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3404-IV від 08.02.2006, 4539-VI від 15.03.2012}

в) будів­ни­цтва об’єктів, пов’язаних з обслу­го­ву­ва­н­ням жите­лів тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди райо­ну (шкіл, ліка­рень, під­при­ємств тор­гів­лі, інфра­стру­кту­ри опто­вих рин­ків сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції тощо) з ура­ху­ва­н­ням вимог части­ни восьмої цієї стат­ті.

{Пункт “в” части­ни п’ятої стат­ті 149 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3404-IV від 08.02.2006, 1561-VI від 25.06.2009, 3123-VI від 03.03.2011, 4539-VI від 15.03.2012}

  1. Обла­сні дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції на їх тери­то­рії вилу­ча­ють земель­ні ділян­ки дер­жав­ної вла­сно­сті, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, в межах міст обла­сно­го зна­че­н­ня та за межа­ми насе­ле­них пун­ктів для всіх потреб, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми п’ятою, дев’ятою цієї стат­ті.
  2. Київ­ська, Сева­сто­поль­ська міські дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції вилу­ча­ють земель­ні ділян­ки дер­жав­ної вла­сно­сті, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, в межах їх тери­то­рій для всіх потреб, крім випад­ків, визна­че­них части­ною дев’ятою цієї стат­ті.
  3. Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим на тери­то­рії Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим вилу­чає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної вла­сно­сті, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, у межах сіл, селищ, міст та за їх межа­ми для всіх потреб, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми п’ятою, дев’ятою цієї стат­ті, а також пого­джує вилу­че­н­ня таких земель район­ни­ми дер­жав­ни­ми адмі­ні­стра­ці­я­ми на їх тери­то­рії для будів­ни­цтва об’єктів, пов’язаних з обслу­го­ву­ва­н­ням жите­лів тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди райо­ну (шкіл, ліка­рень, під­при­ємств тор­гів­лі, інфра­стру­кту­ри опто­вих рин­ків сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції тощо).

{Части­на восьма стат­ті 149 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3123-VI від 03.03.2011}

  1. Кабі­нет Міні­стрів Укра­ї­ни вилу­чає земель­ні ділян­ки дер­жав­ної вла­сно­сті, які пере­бу­ва­ють у постій­но­му кори­сту­ван­ні, — ріл­лю, бага­то­рі­чні наса­дже­н­ня для несіль­сько­го­спо­дар­ських потреб, ліси для нелі­со­го­спо­дар­ських потреб, а також земель­ні ділян­ки при­ро­до­охо­рон­но­го, оздо­ров­чо­го, рекре­а­цій­но­го при­зна­че­н­ня та суб’єктів госпо­да­рю­ва­н­ня залі­зни­чно­го транс­пор­ту загаль­но­го кори­сту­ва­н­ня у зв’язку з їх реор­га­ні­за­ці­єю шля­хом зли­т­тя під час утво­ре­н­ня публі­чно­го акціо­нер­но­го това­ри­ства залі­зни­чно­го транс­пор­ту загаль­но­го кори­сту­ва­н­ня від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни “Про осо­бли­во­сті утво­ре­н­ня публі­чно­го акціо­нер­но­го това­ри­ства залі­зни­чно­го транс­пор­ту загаль­но­го кори­сту­ва­н­ня”, крім випад­ків, визна­че­них части­на­ми п’ятою — восьмою цієї стат­ті, та у випад­ках, визна­че­них стат­тею 150 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на дев’ята стат­ті 149 в реда­кції Зако­ну 3404-IV від 08.02.2006; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 4442-VI від 23.02.2012, 4539-VI від 15.03.2012}

  1. У разі незго­ди зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча з вилу­че­н­ням земель­ної ділян­ки пита­н­ня вирі­шу­є­ться в судо­во­му поряд­ку.

Ста­т­тя 150. Осо­бли­во цін­ні зем­лі та поря­док при­пи­не­н­ня прав на них

{Назва стат­ті 150 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5245-VI від 06.09.2012}

  1. До осо­бли­во цін­них земель від­но­ся­ться:

а) у скла­ді земель сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня: чор­но­зе­ми нее­ро­до­ва­ні несо­лон­цю­ва­ті на лесо­вих поро­дах; лучно-чор­но­зем­ні неза­со­ле­ні несо­лон­цю­ва­ті суглин­ко­ві ґрун­ти; тем­но-сірі опі­дзо­ле­ні ґрун­ти та чор­но­зе­ми опі­дзо­ле­ні на лесах і гле­ю­ва­ті; бурі гір­сько-лісо­ві та дер­но­во-буро­зем­ні гли­бо­кі і сере­дньо гли­бо­кі ґрун­ти; дер­но­во-підзо­ли­сті суглин­ко­ві ґрун­ти; кори­чне­ві ґрун­ти Пів­ден­но­го узбе­реж­жя Кри­му, дер­но­ві гли­бо­кі ґрун­ти Закар­па­т­тя;

б) тор­фо­ви­ща з гли­би­ною заля­га­н­ня тор­фу біль­ше одно­го метра і осу­ше­ні неза­ле­жно від гли­би­ни;

в) зем­лі, нада­ні в постій­не кори­сту­ва­н­ня НВАО “Масан­дра” та під­при­єм­ствам, що вхо­дять до його скла­ду; зем­лі дослі­дних полів нау­ко­во-дослі­дних уста­нов і навчаль­них закла­дів;

г) зем­лі при­ро­дно-запо­від­но­го та іншо­го при­ро­до­охо­рон­но­го при­зна­че­н­ня, зем­лі істо­ри­ко-куль­тур­но­го при­зна­че­н­ня.

{Части­на пер­ша стат­ті 150 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 1442-VI від 04.06.2009; в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

  1. При­пи­не­н­ня пра­ва постій­но­го кори­сту­ва­н­ня земель­ни­ми ділян­ка­ми осо­бли­во цін­них земель, визна­че­них у пун­ктах “в” і “г” части­ни пер­шої цієї стат­ті, з під­ста­ви добро­віль­ної від­мо­ви від кори­сту­ва­н­ня ними або шля­хом їх вилу­че­н­ня здій­сню­є­ться за пого­дже­н­ням з Вер­хов­ною Радою Укра­ї­ни.

{Части­на дру­га стат­ті 150 в реда­кції Зако­ну 5245-VI від 06.09.2012}

  1. Пого­дже­н­ня мате­рі­а­лів вилу­че­н­ня (вику­пу) земель­них діля­нок осо­бли­во цін­них земель, що пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті гро­ма­дян і юри­ди­чних осіб, про­ва­ди­ться Вер­хов­ною Радою Укра­ї­ни за пода­н­ням Вер­хов­ної Ради Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, обла­сної, Київ­ської і Сева­сто­поль­ської міських рад.

Ста­т­тя 151. Поря­док пого­дже­н­ня питань, пов’язаних з вику­пом земель­них діля­нок для суспіль­них потреб або з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті

{Назва стат­ті 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3123-VI від 03.03.2011}

  1. Юри­ди­чні осо­би, заці­кав­ле­ні у вику­пі земель­них діля­нок, що пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті гро­ма­дян чи юри­ди­чних осіб, для суспіль­них потреб та з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті, зобов’язані до поча­тку про­ве­де­н­ня прое­кт­них робіт пого­ди­ти з вла­сни­ка­ми зем­лі, крім вику­пу земель­них діля­нок з під­став, що допу­ска­ють можли­вість їх при­му­со­во­го від­чу­же­н­ня з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті, і орга­на­ми дер­жав­ної вла­ди, Вер­хов­ною Радою Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Радою міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим або орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, згі­дно з їх пов­но­ва­же­н­ня­ми, місце роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта, роз­мір земель­ної ділян­ки та умо­ви її вику­пу з ура­ху­ва­н­ням ком­пле­ксно­го роз­ви­тку тери­то­рії, який би забез­пе­чу­вав нор­маль­не фун­кціо­ну­ва­н­ня на цій ділян­ці і при­ле­глих тери­то­рі­ях усіх об’єктів та умо­ви про­жи­ва­н­ня насе­ле­н­ня і охо­ро­ну дов­кі­л­ля.

{Части­на пер­ша стат­ті 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 1559-VI від 17.11.2009, 3123-VI від 03.03.2011}

  1. Пого­дже­н­ня мате­рі­а­лів місць роз­та­шу­ва­н­ня об’єктів на осо­бли­во цін­них зем­лях, а також земель­них діля­нок для роз­мі­ще­н­ня та обслу­го­ву­ва­н­ня буді­вель і спо­руд дипло­ма­ти­чних пред­став­ництв та кон­суль­ських уста­нов іно­зем­них дер­жав, пред­став­ництв між­на­ро­дних орга­ні­за­цій про­ва­ди­ться Вер­хов­ною Радою Укра­ї­ни.
  2. Пого­дже­н­ня питань, пов’язаних з вику­пом земель­них діля­нок, крім тих, що перед­ба­че­ні части­ною дру­гою цієї стат­ті, про­ва­ди­ться від­по­від­но Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни, Радою міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, місце­ви­ми дер­жав­ни­ми адмі­ні­стра­ці­я­ми, міськи­ми, сели­щни­ми, сіль­ськи­ми рада­ми згі­дно з їх пов­но­ва­же­н­ня­ми щодо вику­пу цих діля­нок.
  3. У разі вику­пу земель­них діля­нок під об’єкти місто­бу­ду­ва­н­ня, роз­мі­ще­н­ня яких визна­че­но місто­бу­дів­ною або зем­ле­впо­ря­дною доку­мен­та­ці­єю (гене­раль­ні пла­ни насе­ле­них пун­ктів, про­е­кти деталь­но­го пла­ну­ва­н­ня, інша місто­бу­дів­на доку­мен­та­ція, техні­ко-еко­но­мі­чні обґрун­ту­ва­н­ня вико­ри­ста­н­ня та охо­ро­ни земель адмі­ні­стра­тив­но-тери­то­рі­аль­них утво­рень, про­е­кти зем­ле­устрою щодо впо­ряд­ку­ва­н­ня тери­то­рій насе­ле­них пун­ктів тощо), пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта не про­во­ди­ться.
  4. Юри­ди­чні осо­би, заці­кав­ле­ні у вику­пі земель­них діля­нок, звер­та­ю­ться з кло­по­та­н­ням про пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта до від­по­від­ної сіль­ської, сели­щної, міської, район­ної, обла­сної ради, Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, місце­вої дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції. Кло­по­та­н­ня щодо пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта за раху­нок земель, викуп яких про­ва­ди­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни та Вер­хов­ною Радою Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, пода­є­ться від­по­від­но до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, обла­сних, Київ­ської та Сева­сто­поль­ської міських дер­жав­них адмі­ні­стра­цій.
  5. До кло­по­та­н­ня дода­ю­ться:

а) обґрун­ту­ва­н­ня необ­хі­дно­сті вику­пу та/або від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки;

б) зазна­че­не на від­по­від­но­му гра­фі­чно­му мате­рі­а­лі бажа­не місце роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта з орі­єн­тов­ни­ми роз­мі­ра­ми земель­ної ділян­ки;

в) нота­рі­аль­но засвід­че­на письмо­ва зго­да зем­ле­вла­сни­ка (зем­ле­ко­ри­сту­ва­ча) на викуп земель­ної ділян­ки (її части­ни) (крім вику­пу земель­ної ділян­ки (її части­ни) з під­став, що допу­ска­ють можли­вість її при­му­со­во­го від­чу­же­н­ня з моти­вів суспіль­ної необ­хі­дно­сті) із зазна­че­н­ням роз­мі­рів перед­ба­че­ної для вику­пу земель­ної ділян­ки та умов її вику­пу;

{Пункт “в” части­ни шостої стат­ті 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5070-VI від 05.07.2012}

г) копія уста­нов­чих доку­мен­тів.

  1. Типо­ва фор­ма кло­по­та­н­ня про пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта затвер­джу­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.
  2. Від­по­від­ний орган вико­нав­чої вла­ди, Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня згі­дно із сво­ї­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми у тижне­вий строк з дня реє­стра­ції кло­по­та­н­ня направ­ляє:

ори­гі­нал кло­по­та­н­ня з дода­тка­ми до цен­траль­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, за місцем роз­та­шу­ва­н­ня земель­ної ділян­ки;

копію кло­по­та­н­ня та дода­тків до ньо­го до стру­ктур­но­го під­роз­ді­лу район­ної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції у сфе­рі місто­бу­ду­ва­н­ня та архі­те­кту­ри, а якщо місто не вхо­дить до тери­то­рії пев­но­го райо­ну, — до вико­нав­чо­го орга­ну міської ради у сфе­рі місто­бу­ду­ва­н­ня та архі­те­кту­ри, а в разі, якщо такий орган не утво­ре­ний, — до орга­ну вико­нав­чої вла­ди Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим з питань місто­бу­ду­ва­н­ня та архі­те­кту­ри чи стру­ктур­но­го під­роз­ді­лу обла­сної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції з питань місто­бу­ду­ва­н­ня та архі­те­кту­ри.

Орга­ни, зазна­че­ні в абза­цах дру­го­му і тре­тьо­му цієї части­ни, про­тя­гом деся­ти днів з дня одер­жа­н­ня кло­по­та­н­ня нада­ють від­по­від­но­му орга­ну вико­нав­чої вла­ди, Вер­хов­ній Раді Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Раді міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим або орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня висно­вок про пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта або про від­мо­ву в тако­му пого­джен­ні.

{Части­на восьма стат­ті 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3123-VI від 03.03.2011; в реда­кції Зако­нів 5395-VI від 02.10.2012, 365-VII від 02.07.2013}

  1. Якщо викуп земель­них діля­нок про­ва­ди­ться за пого­дже­н­ням з Вер­хов­ною Радою Укра­ї­ни, від­по­від­ні орга­ни дер­жав­ної вла­ди, Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим або орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня готу­ють свої виснов­ки і пода­ють мате­рі­а­ли пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта до Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни, який роз­гля­дає ці мате­рі­а­ли і подає їх до Вер­хов­ної Ради Укра­ї­ни для прийня­т­тя від­по­від­но­го ріше­н­ня.

{Части­на дев’ята стат­ті 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3123-VI від 03.03.2011}

  1. Якщо викуп земель­них діля­нок здій­сню­є­ться Вер­хов­ною Радою Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, мате­рі­а­ли пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта пода­ю­ться до Ради міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, яка роз­гля­дає ці мате­рі­а­ли і в міся­чний строк подає свої про­по­зи­ції до Вер­хов­ної Ради Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим.
  2. Після отри­ма­н­ня виснов­ків, зазна­че­них у части­ні восьмій цієї стат­ті, про пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта та ріше­н­ня Вер­хов­ної Ради Укра­ї­ни (у разі необ­хі­дно­сті) від­по­від­ний орган дер­жав­ної вла­ди, Вер­хов­на Рада Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим, Рада міні­стрів Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим або орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня згі­дно із сво­ї­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми у дво­ти­жне­вий строк роз­гля­дає мате­рі­а­ли пого­дже­н­ня місця роз­та­шу­ва­н­ня об’єкта та надає дозвіл на роз­ро­бле­н­ня про­е­кту зем­ле­устрою щодо від­ве­де­н­ня земель­ної ділян­ки або моти­во­ва­не ріше­н­ня про від­мо­ву.

{Части­на оди­над­ця­та стат­ті 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 3123-VI від 03.03.2011, 365-VII від 02.07.2013}

  1. Спо­ри, пов’язані з пого­дже­н­ням місць роз­та­шу­ва­н­ня об’єктів, вирі­шу­ю­ться в судо­во­му поряд­ку.

{Ста­т­тя 151 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 762-IV від 15.05.2003, 1119-IV від 11.07.2003, 3404-IV від 08.02.2006; в реда­кції Зако­нів 509-VI від 16.09.2008, 1702-VI від 05.11.2009; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3123-VI від 03.03.2011}

Роз­діл V
ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ

Гла­ва 23
Захист прав на зем­лю

Ста­т­тя 152. Спосо­би захи­сту прав на земель­ні ділян­ки

  1. Дер­жа­ва забез­пе­чує гро­ма­дя­нам та юри­ди­чним осо­бам рів­ні умо­ви захи­сту прав вла­сно­сті на зем­лю.
  2. Вла­сник земель­ної ділян­ки або зем­ле­ко­ри­сту­вач може вима­га­ти усу­не­н­ня будь-яких пору­шень його прав на зем­лю, навіть якщо ці пору­ше­н­ня не пов’язані з позбав­ле­н­ням пра­ва воло­ді­н­ня земель­ною ділян­кою, і від­шко­ду­ва­н­ня зав­да­них зби­тків.
  3. Захист прав гро­ма­дян та юри­ди­чних осіб на земель­ні ділян­ки здій­сню­є­ться шля­хом:

а) визна­н­ня прав;

б) від­нов­ле­н­ня ста­ну земель­ної ділян­ки, який існу­вав до пору­ше­н­ня прав, і запо­бі­га­н­ня вчи­нен­ню дій, що пору­шу­ють пра­ва або ство­рю­ють небез­пе­ку пору­ше­н­ня прав;

в) визна­н­ня уго­ди недій­сною;

г) визна­н­ня недій­сни­ми рішень орга­нів вико­нав­чої вла­ди або орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня;

ґ) від­шко­ду­ва­н­ня запо­ді­я­них зби­тків;

д) засто­су­ва­н­ня інших, перед­ба­че­них зако­ном, спосо­бів.

Ста­т­тя 153. Гаран­тії пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку

  1. Вла­сник не може бути позбав­ле­ний пра­ва вла­сно­сті на земель­ну ділян­ку, крім випад­ків, перед­ба­че­них цим Коде­ксом та інши­ми зако­на­ми Укра­ї­ни.
  2. У випад­ках, перед­ба­че­них цим Коде­ксом та інши­ми зако­на­ми Укра­ї­ни, допу­ска­є­ться викуп земель­ної ділян­ки. При цьо­му вла­сни­ко­ві земель­ної ділян­ки від­шко­до­ву­є­ться її вар­тість.
  3. Коли­шній вла­сник земель­ної ділян­ки, яка вику­пле­на для суспіль­них потреб, має пра­во звер­ну­ти­ся до суду з позо­вом про визна­н­ня недій­сним чи розір­ва­н­ня дого­во­ру вику­пу земель­ної ділян­ки та від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, пов’язаних з вику­пом, якщо після вику­пу земель­ної ділян­ки буде вста­нов­ле­но, що земель­на ділян­ка вико­ри­сто­ву­є­ться не для суспіль­них потреб.

Ста­т­тя 154. Від­по­від­аль­ність орга­нів вико­нав­чої вла­ди та орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня за пору­ше­н­ня пра­ва вла­сно­сті на зем­лю

  1. Орга­ни вико­нав­чої вла­ди та орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня без ріше­н­ня суду не мають пра­ва втру­ча­тись у здій­сне­н­ня вла­сни­ком пов­но­ва­жень щодо воло­ді­н­ня, кори­сту­ва­н­ня і роз­по­ря­дже­н­ня нале­жною йому земель­ною ділян­кою або вста­нов­лю­ва­ти непе­ре­дба­че­ні зако­но­дав­чи­ми акта­ми дода­тко­ві обов’язки чи обме­же­н­ня.
  2. Орга­ни вико­нав­чої вла­ди та орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня несуть від­по­від­аль­ність за шко­ду, запо­ді­я­ну їх непра­во­мір­ним втру­ча­н­ням у здій­сне­н­ня вла­сни­ком пов­но­ва­жень щодо воло­ді­н­ня, кори­сту­ва­н­ня і роз­по­ря­дже­н­ня земель­ною ділян­кою.

Ста­т­тя 155. Від­по­від­аль­ність орга­нів вико­нав­чої вла­ди та орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня за вида­н­ня актів, які пору­шу­ють пра­ва вла­сни­ків земель­них діля­нок

  1. У разі вида­н­ня орга­ном вико­нав­чої вла­ди або орга­ном місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня акта, яким пору­шу­ю­ться пра­ва осо­би щодо воло­ді­н­ня, кори­сту­ва­н­ня чи роз­по­ря­дже­н­ня нале­жною їй земель­ною ділян­кою, такий акт визна­є­ться недій­сним.
  2. Зби­тки, зав­да­ні вла­сни­кам земель­них діля­нок вна­слі­док вида­н­ня зазна­че­них актів, під­ля­га­ють від­шко­ду­ван­ню в пов­но­му обся­зі орга­ном, який видав акт.

Гла­ва 24
Від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків вла­сни­кам зем­лі та зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам

Ста­т­тя 156. Під­ста­ви від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків вла­сни­кам зем­лі та зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам

Вла­сни­кам зем­лі та зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам від­шко­до­ву­ю­ться зби­тки, запо­ді­я­ні вна­слі­док:

а) вилу­че­н­ня (вику­пу) сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь, лісо­вих земель та чагар­ни­ків для потреб, не пов’язаних із сіль­сько­го­спо­дар­ським і лісо­го­спо­дар­ським виро­бни­цтвом;

б) тим­ча­со­во­го зайня­т­тя сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь, лісо­вих земель та чагар­ни­ків для інших видів вико­ри­ста­н­ня;

в) вста­нов­ле­н­ня обме­жень щодо вико­ри­ста­н­ня земель­них діля­нок;

г) погір­ше­н­ня яко­сті ґрун­то­во­го покри­ву та інших кори­сних вла­сти­во­стей сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь, лісо­вих земель та чагар­ни­ків;

ґ) при­ве­де­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь, лісо­вих земель та чагар­ни­ків у непри­да­тний для вико­ри­ста­н­ня стан;

д) нео­дер­жа­н­ня дохо­дів за час тим­ча­со­во­го неви­ко­ри­ста­н­ня земель­ної ділян­ки.

Ста­т­тя 157. Поря­док від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків вла­сни­кам зем­лі та зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам

  1. Від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків вла­сни­кам зем­лі та зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам здій­сню­ють орга­ни вико­нав­чої вла­ди, орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, гро­ма­дя­ни та юри­ди­чні осо­би, які вико­ри­сто­ву­ють земель­ні ділян­ки, а також орга­ни вико­нав­чої вла­ди, орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, гро­ма­дя­ни та юри­ди­чні осо­би, діяль­ність яких обме­жує пра­ва вла­сни­ків і зем­ле­ко­ри­сту­ва­чів або погір­шує якість земель, роз­та­шо­ва­них у зоні їх впли­ву, в тому числі вна­слі­док хімі­чно­го і радіо­актив­но­го забру­дне­н­ня тери­то­рії, засмі­че­н­ня про­ми­сло­ви­ми, побу­то­ви­ми та інши­ми від­хо­да­ми і сті­чни­ми вода­ми.
  2. Осо­бли­во­сті від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, запо­ді­я­них вла­сни­кам зем­лі та зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам вна­слі­док ство­ре­н­ня чи змі­ни меж при­ро­дних запо­від­ни­ків, біо­сфер­них запо­від­ни­ків, націо­наль­них при­ро­дних пар­ків, регіо­наль­них ланд­ша­фтних пар­ків, бота­ні­чних садів, ден­дро­ло­гі­чних пар­ків, зоо­ло­гі­чних пар­ків, визна­ча­ю­ться Зако­ном Укра­ї­ни “Про при­ро­дно-запо­від­ний фонд Укра­ї­ни”.

{Ста­т­тю 157 допов­не­но новою части­ною згі­дно із Зако­ном 1472-VIII від 14.07.2016}

  1. Поря­док визна­че­н­ня та від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків вла­сни­кам зем­лі і зем­ле­ко­ри­сту­ва­чам вста­нов­лю­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

Гла­ва 25
Вирі­ше­н­ня земель­них спо­рів

Ста­т­тя 158. Орга­ни, що вирі­шу­ють земель­ні спо­ри

  1. Земель­ні спо­ри вирі­шу­ю­ться суда­ми, орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня та цен­траль­ним орга­ном вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син.

{Части­на пер­ша стат­ті 158 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Виклю­чно судом вирі­шу­ю­ться земель­ні спо­ри з при­во­ду воло­ді­н­ня, кори­сту­ва­н­ня і роз­по­ря­дже­н­ня земель­ни­ми ділян­ка­ми, що пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті гро­ма­дян і юри­ди­чних осіб, а також спо­ри щодо роз­ме­жу­ва­н­ня тери­то­рій сіл, селищ, міст, райо­нів та обла­стей.
  2. Орга­ни місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня вирі­шу­ють земель­ні спо­ри у межах насе­ле­них пун­ктів щодо меж земель­них діля­нок, що пере­бу­ва­ють у вла­сно­сті і кори­сту­ван­ні гро­ма­дян, та додер­жа­н­ня гро­ма­дя­на­ми пра­вил добро­су­сід­ства, а також спо­ри щодо роз­ме­жу­ва­н­ня меж райо­нів у містах.
  3. Цен­траль­ний орган вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, вирі­шує земель­ні спо­ри щодо меж земель­них діля­нок за межа­ми насе­ле­них пун­ктів, роз­та­шу­ва­н­ня обме­жень у вико­ри­стан­ні земель та земель­них сер­ві­ту­тів.

{Части­на четвер­та стат­ті 158 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. У разі незго­ди вла­сни­ків зем­лі або зем­ле­ко­ри­сту­ва­чів з ріше­н­ням орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, цен­траль­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, спір вирі­шу­є­ться судом.

{Части­на п’ята стат­ті 158 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

Ста­т­тя 159. Поря­док роз­гля­ду земель­них спо­рів орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня та цен­траль­ним орга­ном вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син

{Назва стат­ті 159 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Земель­ні спо­ри роз­гля­да­ю­ться цен­траль­ним орга­ном вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, та орга­на­ми місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня на під­ста­ві заяви одні­єї із сто­рін у тижне­вий строк з дня пода­н­ня заяви.

{Части­на пер­ша стат­ті 159 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно з Зако­на­ми 4215-VI від 22.12.2011, 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Земель­ні спо­ри роз­гля­да­ю­ться за уча­стю заці­кав­ле­них сто­рін, які повин­ні бути завча­сно пові­дом­ле­ні про час і місце роз­гля­ду спо­ру. У разі від­су­тно­сті одні­єї із сто­рін при пер­шо­му вирі­шен­ні пита­н­ня і від­су­тно­сті офі­цій­ної зго­ди на роз­гляд пита­н­ня роз­гляд спо­ру пере­но­си­ться. Повтор­не від­кла­да­н­ня роз­гля­ду спо­ру може мати місце лише з пова­жних при­чин.
  2. Від­су­тність одні­єї із сто­рін без пова­жних при­чин при повтор­но­му роз­гля­ді земель­но­го спо­ру не зупи­няє його роз­гляд і прийня­т­тя ріше­н­ня.
  3. У рішен­ні орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня або цен­траль­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, визна­ча­є­ться поря­док його вико­на­н­ня.

{Части­на четвер­та стат­ті 159 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Ріше­н­ня пере­да­є­ться сто­ро­нам у три­ден­ний строк з дня його прийня­т­тя.

{Части­на п’ята стат­ті 159 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно з Зако­ном 4215-VI від 22.12.2011}

Ста­т­тя 160. Пра­ва і обов’язки сто­рін при роз­гля­ді земель­них спо­рів

Сто­ро­ни, які беруть участь у земель­но­му спо­рі, мають пра­во зна­йо­ми­ти­ся з мате­рі­а­ла­ми щодо цьо­го спо­ру, роби­ти з них випи­ски, бра­ти участь у роз­гля­ді земель­но­го спо­ру, пода­ва­ти доку­мен­ти та інші дока­зи, пору­шу­ва­ти кло­по­та­н­ня, дава­ти усні і письмо­ві поясне­н­ня, запе­ре­чу­ва­ти про­ти кло­по­тань та дока­зів іншої сто­ро­ни, одер­жу­ва­ти копію ріше­н­ня щодо земель­но­го спо­ру, і, у разі незго­ди з цим ріше­н­ням, оскар­жу­ва­ти його.

Ста­т­тя 161. Вико­на­н­ня ріше­н­ня цен­траль­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, та орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня щодо земель­них спо­рів

{Назва стат­ті 161 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Ріше­н­ня цен­траль­но­го орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі земель­них від­но­син, орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня всту­пає в силу з момен­ту його прийня­т­тя. Оскар­же­н­ня зазна­че­них рішень у суді при­зу­пи­няє їх вико­на­н­ня.

{Части­на пер­ша стат­ті 161 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно з Зако­ном 5462-VI від 16.10.2012}

  1. Вико­на­н­ня ріше­н­ня щодо земель­них спо­рів здій­сню­є­ться орга­ном, який прийняв це ріше­н­ня.
  2. Вико­на­н­ня ріше­н­ня не звіль­няє пору­шни­ка від від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків або втрат сіль­сько­го­спо­дар­сько­го та лісо­го­спо­дар­сько­го виро­бни­цтва вна­слі­док пору­ше­н­ня земель­но­го зако­но­дав­ства.
  3. Вико­на­н­ня ріше­н­ня щодо земель­них спо­рів може бути при­зу­пи­не­но або його тер­мін може бути про­дов­же­ний вище­сто­я­щим орга­ном або судом.
Звер­ну­тись до адво­ка­тапо земель­ним пита­н­ням
0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...