Сімейний кодекс України

Сімей­ний адво­катотри­ма­ти кон­суль­та­цію

Гла­ва 19
ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ДІТЬМИ

Ста­т­тя 243. Діти, над яки­ми вста­нов­лю­є­ться опі­ка, піклу­ва­н­ня

  1. Опі­ка, піклу­ва­н­ня вста­нов­лю­є­ться над дітьми-сиро­та­ми і дітьми, позбав­ле­ни­ми батьків­сько­го піклу­ва­н­ня.

{Части­на пер­ша стат­ті 243 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006}

  1. Опі­ка вста­нов­лю­є­ться над дити­ною, яка не дося­гла чотир­над­ця­ти років, а піклу­ва­н­ня — над дити­ною у віці від чотир­над­ця­ти до вісім­над­ця­ти років.
  2. Опі­ка, піклу­ва­н­ня над дити­ною вста­нов­лю­є­ться орга­ном опі­ки та піклу­ва­н­ня, а також судом у випад­ках, перед­ба­че­них Цивіль­ним коде­ксом Укра­ї­ни.

Ста­т­тя 244. Осо­ба, яка може бути опі­ку­ном, піклу­валь­ни­ком дити­ни

  1. Опі­ку­ном, піклу­валь­ни­ком дити­ни може бути за її зго­дою пов­но­лі­тня діє­зда­тна осо­ба.
  2. При при­зна­чен­ні дити­ні опі­ку­на або піклу­валь­ни­ка орга­ном опі­ки та піклу­ва­н­ня вра­хо­ву­ю­ться осо­би­сті яко­сті осо­би, її зда­тність до вихо­ва­н­ня дити­ни, став­ле­н­ня до неї, а також бажа­н­ня самої дити­ни.
  3. Не можуть бути опі­ку­на­ми, піклу­валь­ни­ка­ми дити­ни осо­би, зазна­че­ні в стат­ті 212 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на тре­тя стат­ті 244 в реда­кції Зако­ну 1452-VI від 04.06.2009}

Ста­т­тя 245. Опі­ка та піклу­ва­н­ня над дити­ною, яка про­жи­ває у закла­ді охо­ро­ни здоров’я, навчаль­но­му або іншо­му дитя­чо­му закла­ді

{Назва стат­ті 245 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006}

  1. Якщо дити­на постій­но про­жи­ває у закла­ді охо­ро­ни здоров’я, навчаль­но­му або іншо­му дитя­чо­му закла­ді, фун­кції опі­ку­на та піклу­валь­ни­ка щодо неї покла­да­ю­ться на адмі­ні­стра­цію цих закла­дів.

{Ста­т­тя 245 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006}

Ста­т­тя 246. Кон­троль орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня за дотри­ма­н­ням прав дити­ни, над якою вста­нов­ле­но опі­ку або піклу­ва­н­ня

  1. Орган опі­ки та піклу­ва­н­ня кон­тро­лює умо­ви утри­ма­н­ня, вихо­ва­н­ня, навча­н­ня дити­ни, над якою вста­нов­ле­но опі­ку або піклу­ва­н­ня.

Ста­т­тя 247. Пра­ва дити­ни, над якою вста­нов­ле­но опі­ку або піклу­ва­н­ня

  1. Дити­на, над якою вста­нов­ле­но опі­ку або піклу­ва­н­ня, має пра­во:

1) на про­жи­ва­н­ня в сім’ї опі­ку­на або піклу­валь­ни­ка, на піклу­ва­н­ня з його боку;

2) на забез­пе­че­н­ня їй умов для все­бі­чно­го роз­ви­тку, осві­ти, вихо­ва­н­ня і на пова­гу до її люд­ської гідно­сті;

3) на збе­ре­же­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня житлом, у яко­му вона про­жи­ва­ла до вста­нов­ле­н­ня опі­ки або піклу­ва­н­ня. У разі від­су­тно­сті житла така дити­на має пра­во на його отри­ма­н­ня від­по­від­но до зако­ну;

4) на захист від зло­вжи­вань з боку опі­ку­на або піклу­валь­ни­ка.

  1. Вста­нов­ле­н­ня опі­ки та піклу­ва­н­ня не при­пи­няє пра­ва дити­ни на отри­ма­н­ня пен­сії, алі­мен­тів, від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди у зв’язку з втра­тою году­валь­ни­ка та інших соці­аль­них виплат, при­зна­че­них дити­ні від­по­від­но до зако­нів Укра­ї­ни, а також пра­ва вла­сно­сті дити­ни на ці випла­ти.

{Части­на дру­га стат­ті 247 в реда­кції Зако­ну 1390-VI від 21.05.2009}

Ста­т­тя 248. Пра­ва дити­ни-сиро­ти і дити­ни, позбав­ле­ної батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, яка про­жи­ває у закла­ді охо­ро­ни здоров’я, навчаль­но­му або іншо­му дитя­чо­му закла­ді, при­йом­ній сім’ї

{Назва стат­ті 248 в реда­кції Зако­ну 3497-IV від 23.02.2006}

  1. Дити­на-сиро­та і дити­на, позбав­ле­на батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, яка про­жи­ває у закла­ді охо­ро­ни здоров’я, навчаль­но­му або іншо­му дитя­чо­му закла­ді, при­йом­ній сім’ї, має пра­во:

{Абзац пер­ший части­ни пер­шої стат­ті 248 в реда­кції Зако­ну 3497-IV від 23.02.2006}

1) на все­бі­чний роз­ви­ток, вихо­ва­н­ня, осві­ту, пова­гу до її люд­ської гідно­сті;

2) на збе­ре­же­н­ня пра­ва кори­сту­ва­н­ня житлом, у яко­му вона рані­ше про­жи­ва­ла. У разі від­су­тно­сті житла така дити­на має пра­во на його отри­ма­н­ня від­по­від­но до зако­ну;

3) на піль­ги, вста­нов­ле­ні зако­ном, при пра­це­вла­шту­ван­ні після закін­че­н­ня стро­ку пере­бу­ва­н­ня у зазна­че­но­му закла­ді;

4) на без­опла­тну пра­во­ву допо­мо­гу в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му зако­ном, що регу­лює нада­н­ня без­опла­тної пра­во­вої допо­мо­ги.

{Части­ну пер­шу стат­ті 248 допов­не­но пун­ктом 4 згі­дно із Зако­ном 5477-VI від 06.11.2012}

  1. Вла­шту­ва­н­ня дити­ни до закла­ду, зазна­че­но­го у части­ні пер­шій цієї стат­ті, не при­пи­няє пра­ва дити­ни на алі­мен­ти, пен­сії, інші соці­аль­ні випла­ти, а також на від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди у зв’язку з втра­тою году­валь­ни­ка.

Ста­т­тя 249. Пра­ва та обов’язки опі­ку­на, піклу­валь­ни­ка щодо дити­ни

  1. Опі­кун, піклу­валь­ник зобов’язаний вихо­ву­ва­ти дити­ну, піклу­ва­ти­ся про її здоров’я, фізи­чний, пси­хі­чний, духов­ний роз­ви­ток, забез­пе­чи­ти одер­жа­н­ня дити­ною пов­ної загаль­ної сере­дньої осві­ти.

Опі­кун, піклу­валь­ник має пра­во само­стій­но визна­ча­ти спосо­би вихо­ва­н­ня дити­ни з ура­ху­ва­н­ням дум­ки дити­ни та реко­мен­да­цій орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня.

  1. Опі­кун, піклу­валь­ник має пра­во вима­га­ти повер­не­н­ня дити­ни від будь-якої осо­би, яка три­має її у себе не на під­ста­ві зако­ну або ріше­н­ня суду.
  2. Опі­кун, піклу­валь­ник не має пра­ва пере­шко­джа­ти спіл­ку­ван­ню дити­ни з її батька­ми та інши­ми роди­ча­ми, за виня­тком випад­ків, коли таке спіл­ку­ва­н­ня супе­ре­чить інте­ре­сам дити­ни.
  3. Цивіль­ні пра­ва та обов’язки опі­ку­на, піклу­валь­ни­ка вста­нов­лю­ю­ться Цивіль­ним коде­ксом Укра­ї­ни.
  4. Під­ста­ви для вини­кне­н­ня пра­ва на опла­ту послуг опі­ку­на та піклу­валь­ни­ка, її роз­мір і поря­док випла­ти вста­нов­лю­ю­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Части­на п’ята стат­ті 249 в реда­кції Зако­ну 524-V від 22.12.2006}

Ста­т­тя 250. При­пи­не­н­ня опі­ки, піклу­ва­н­ня над дити­ною

  1. Опі­ка, піклу­ва­н­ня над дити­ною при­пи­ня­є­ться у випад­ках, вста­нов­ле­них Цивіль­ним коде­ксом Укра­ї­ни.

Ста­т­тя 251. Звіль­не­н­ня опі­ку­на та піклу­валь­ни­ка дити­ни від їх обов’язків

  1. Осо­ба може бути звіль­не­на від обов’язків опі­ку­на або піклу­валь­ни­ка дити­ни у випад­ках, перед­ба­че­них Цивіль­ним коде­ксом Укра­ї­ни, а також тоді, коли між опі­ку­ном, піклу­валь­ни­ком та дити­ною скла­ли­ся сто­сун­ки, які пере­шко­джа­ють здій­снен­ню ними опі­ки, піклу­ва­н­ня.

Гла­ва 20
ПАТРОНАТ НАД ДІТЬМИ

Ста­т­тя 252. Патро­нат над дити­ною

  1. Патро­нат над дити­ною — це тим­ча­со­вий догляд, вихо­ва­н­ня та реа­бі­лі­та­ція дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля на пері­од подо­ла­н­ня дити­ною, її батька­ми або інши­ми закон­ни­ми пред­став­ни­ка­ми скла­дних жит­тє­вих обста­вин.
  2. Сім’я патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля — це сім’я, в якій за зго­ди всіх її чле­нів пов­но­лі­тня осо­ба, яка про­йшла спе­ці­аль­ний курс під­го­тов­ки, вико­нує обов’язки патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля на про­фе­сій­ній осно­ві.
  3. Патро­на­тний вихо­ва­тель — це осо­ба, яка за уча­стю чле­нів сім’ї надає послу­ги з догля­ду, вихо­ва­н­ня та реа­бі­лі­та­ції дити­ни у сво­їй сім’ї.
  4. Патро­на­тним вихо­ва­те­лем не можуть бути осо­би, зазна­че­ні у стат­ті 212 цьо­го Коде­ксу.
  5. До сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля можуть бути одно­ча­сно вла­што­ва­ні тіль­ки діти, які є між собою рідни­ми бра­та­ми та сестра­ми, або діти, які вихо­ву­ва­ли­ся в одній сім’ї.
  6. Тер­мін пере­бу­ва­н­ня дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля вста­нов­лю­є­ться орга­ном опі­ки та піклу­ва­н­ня і не може пере­ви­щу­ва­ти трьох міся­ців.

У разі наяв­но­сті обста­вин, що обґрун­то­ву­ють необ­хі­дність і доціль­ність пере­бу­ва­н­ня дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля понад зазна­че­ний тер­мін, орган опі­ки та піклу­ва­н­ня може його про­дов­жи­ти.

Загаль­ний тер­мін пере­бу­ва­н­ня дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля не може пере­ви­щу­ва­ти шість міся­ців.

  1. Поря­док ство­ре­н­ня та діяль­но­сті сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля, вла­шту­ва­н­ня, пере­бу­ва­н­ня дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля затвер­джу­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

Патро­на­тний вихо­ва­тель зара­хо­ву­є­ться на робо­ту за тру­до­вим дого­во­ром до бюдже­тної уста­но­ви соці­аль­но­го захи­сту насе­ле­н­ня за визна­че­н­ням від­по­від­но місце­вої дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції або місце­вої ради.

Ста­т­тя 253. Дого­вір про патро­нат над дити­ною

  1. За дого­во­ром про патро­нат над дити­ною орган опі­ки та піклу­ва­н­ня вла­што­вує дити­ну, яка пере­бу­ває у скла­дних жит­тє­вих обста­ви­нах, в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля.

Дого­вір про патро­нат над дити­ною укла­да­є­ться в письмо­вій фор­мі.

Типо­вий дого­вір про патро­нат над дити­ною затвер­джу­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

  1. Дого­вір про патро­нат над дити­ною при­пи­ня­є­ться у разі прийня­т­тя орга­ном опі­ки та піклу­ва­н­ня ріше­н­ня про повер­не­н­ня дити­ни до її батьків, інших закон­них пред­став­ни­ків, її уси­нов­ле­н­ня, вста­нов­ле­н­ня над нею опі­ки чи піклу­ва­н­ня, вла­шту­ва­н­ня її на вихо­ва­н­ня в сім’ю гро­ма­дян (при­йом­ну сім’ю чи дитя­чий буди­нок сімей­но­го типу) або до дитя­чо­го закла­ду, закла­ду охо­ро­ни здоров’я, навчаль­но­го або іншо­го закла­ду, а також у разі дося­гне­н­ня дити­ною пов­но­лі­т­тя, смер­ті дити­ни чи патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля.
  2. Дого­вір про патро­нат над дити­ною може бути розір­ва­ний за зго­дою сто­рін або за ріше­н­ням орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня, суду у разі неви­ко­на­н­ня патро­на­тним вихо­ва­те­лем сво­їх обов’язків за дого­во­ром.

Ста­т­тя 254. Пра­ва дити­ни, яка вла­што­ву­є­ться в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля

  1. Для вла­шту­ва­н­ня дити­ни в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля потрі­бна зго­да дити­ни, якщо вона дося­гла тако­го віку та рів­ня роз­ви­тку, що може її висло­ви­ти.
  2. Вла­шту­ва­н­ня дити­ни в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля здій­сню­є­ться за письмо­вою зго­дою її батьків, інших закон­них пред­став­ни­ків. У разі якщо мати чи батько дити­ни є непов­но­лі­тні­ми, крім їхньої зго­ди на вла­шту­ва­н­ня дити­ни в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля потрі­бна зго­да їхніх батьків.
  3. Вла­шту­ва­н­ня дити­ни в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля здій­сню­є­ться без зго­ди батьків, інших закон­них пред­став­ни­ків у разі віді­бра­н­ня у них дити­ни, від­су­тно­сті відо­мо­стей про місце їх пере­бу­ва­н­ня, а також за наяв­но­сті без­по­се­ре­дньої загро­зи жит­тю чи здоров’ю дити­ни.
  4. На пері­од пере­бу­ва­н­ня дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля за нею збе­рі­га­є­ться пра­во на алі­мен­ти, пен­сію, інші соці­аль­ні випла­ти, а також на від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди у зв’язку з втра­тою году­валь­ни­ка, які вона мала до вла­шту­ва­н­ня в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля.
  5. Дити­на, вла­што­ва­на в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля, має пра­во під­три­му­ва­ти осо­би­сті кон­та­кти з батька­ми та інши­ми роди­ча­ми.
  6. Дити­на, вла­што­ва­на в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля, має інші пра­ва, визна­че­ні зако­но­дав­ством.

Ста­т­тя 255. Обов’язки патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля

  1. Патро­на­тний вихо­ва­тель зобов’язаний:

1) забез­пе­чи­ти дити­ну житлом, одя­гом, хар­чу­ва­н­ням тощо;

2) ство­ри­ти дити­ні умо­ви для навча­н­ня, фізи­чно­го та духов­но­го роз­ви­тку;

3) спів­пра­цю­ва­ти з батька­ми, інши­ми закон­ни­ми пред­став­ни­ка­ми дити­ни задля подо­ла­н­ня скла­дних жит­тє­вих обста­вин у межах та у спо­сіб, визна­че­ні орга­ном опі­ки та піклу­ва­н­ня;

4) забез­пе­чи­ти нада­н­ня чи доступ до послуг, визна­че­них дого­во­ром про патро­нат над дити­ною;

5) спри­я­ти кон­та­ктам дити­ни з батька­ми, інши­ми закон­ни­ми пред­став­ни­ка­ми, роди­ча­ми, крім випад­ків, коли батьки позбав­ле­ні батьків­ських прав або в судо­во­му поряд­ку обме­же­ні у пра­ві спіл­ку­ва­н­ня з дити­ною.

Ста­т­тя 256. Опла­та послуг із здій­сне­н­ня патро­на­ту над дити­ною

  1. Опла­та послуг патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля та випла­та соці­аль­ної допо­мо­ги на утри­ма­н­ня дити­ни в сім’ї патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля здій­сню­ю­ться за раху­нок коштів місце­вих бюдже­тів у роз­мі­рі та поряд­ку, визна­че­них Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.
  2. При вла­шту­ван­ні дити­ни в сім’ю патро­на­тно­го вихо­ва­те­ля її батьки не звіль­ня­ю­ться від обов’язку щодо утри­ма­н­ня дити­ни.

{Гла­ва 20 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006; в реда­кції Зако­ну 936-VIII від 26.01.2016}

Гла­ва 20-1
ПРИЙОМНА СІМ’Я

Ста­т­тя 256-1. При­йом­на сім’я

  1. При­йом­на сім’я — сім’я, яка добро­віль­но взя­ла на вихо­ва­н­ня та спіль­не про­жи­ва­н­ня від одно­го до чоти­рьох дітей-сиріт і дітей, позбав­ле­них батьків­сько­го піклу­ва­н­ня.

Ста­т­тя 256-2. При­йом­ні батьки

  1. При­йом­ні батьки — подруж­жя або осо­ба, яка не пере­бу­ває у шлю­бі, які взя­ли для спіль­но­го про­жи­ва­н­ня та вихо­ва­н­ня дітей-сиріт і дітей, позбав­ле­них батьків­сько­го піклу­ва­н­ня.
  2. При­йом­ні батьки несуть обов’язки по вихо­ван­ню та роз­ви­тку дітей, перед­ба­че­ні стат­тею 150 цьо­го Коде­ксу.
  3. При­йом­ни­ми батька­ми не можуть бути осо­би, зазна­че­ні в стат­ті 212 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на тре­тя стат­ті 256-2 в реда­кції Зако­ну 1452-VI від 04.06.2009}

  1. При­йом­ні батьки є закон­ни­ми пред­став­ни­ка­ми при­йом­них дітей і діють без спе­ці­аль­них на те пов­но­ва­жень як опі­ку­ни або піклу­валь­ни­ки.

Ста­т­тя 256-3. При­йом­ні діти

  1. При­йом­ні діти — діти-сиро­ти і діти, позбав­ле­ні батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, вла­што­ва­ні на вихо­ва­н­ня та спіль­не про­жи­ва­н­ня до при­йом­ної сім’ї.
  2. На вла­шту­ва­н­ня дити­ни-сиро­ти і дити­ни, позбав­ле­ної батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, до при­йом­ної сім’ї потрі­бна зго­да дити­ни, якщо вона дося­гла тако­го віку та рів­ня роз­ви­тку, що може її висло­ви­ти.

Зго­да дити­ни на її вла­шту­ва­н­ня до при­йом­ної сім’ї з’ясовується слу­жбо­вою осо­бою закла­ду, в яко­му вона пере­бу­ває, у при­су­тно­сті при­йом­них батьків і пред­став­ни­ка орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня, про що скла­да­є­ться від­по­від­ний доку­мент.

  1. При­йом­ні діти про­жи­ва­ють і вихо­ву­ю­ться у при­йом­ній сім’ї до дося­гне­н­ня 18-річно­го віку, а в разі навча­н­ня у про­фе­сій­но-техні­чних, вищих навчаль­них закла­дах I-IV рів­нів акре­ди­та­ції — до його закін­че­н­ня.
  2. За при­йом­ни­ми дітьми збе­рі­га­є­ться пра­во на алі­мен­ти, пен­сію, інші соці­аль­ні випла­ти, а також на від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди у зв’язку з втра­тою году­валь­ни­ка, які вони мали до вла­шту­ва­н­ня до при­йом­ної сім’ї.
  3. При­йом­ні діти мають пра­во під­три­му­ва­ти осо­би­сті кон­та­кти з батька­ми та інши­ми роди­ча­ми, крім випад­ків, коли це може зав­да­ти шко­ди їхньо­му жит­тю, здоров’ю та мораль­но­му вихо­ван­ню.

Ста­т­тя 256-4. Ство­ре­н­ня при­йом­ної сім’ї

  1. Ріше­н­ня про ство­ре­н­ня при­йом­ної сім’ї при­йма­є­ться район­ною, район­ною в містах Киє­ві та Сева­сто­по­лі дер­жав­ни­ми адмі­ні­стра­ці­я­ми, вико­нав­чим комі­те­том міської (міст респу­блі­кан­сько­го Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим і міст обла­сно­го зна­че­н­ня) ради в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.
  2. Між при­йом­ни­ми батька­ми та орга­ном, який прийняв ріше­н­ня про ство­ре­н­ня при­йом­ної сім’ї, на осно­ві типо­во­го дого­во­ру укла­да­є­ться дого­вір про вла­шту­ва­н­ня дітей до при­йом­ної сім’ї.
  3. Орган, який прийняв ріше­н­ня про ство­ре­н­ня при­йом­ної сім’ї, зобов’язаний кон­тро­лю­ва­ти вико­на­н­ня при­йом­ни­ми батька­ми сво­їх обов’язків щодо вихо­ва­н­ня та утри­ма­н­ня дітей.
  4. Поло­же­н­ня про при­йом­ну сім’ю та типо­вий дого­вір про вла­шту­ва­н­ня дітей до при­йом­ної сім’ї затвер­джу­ю­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Роз­діл IV допов­не­но гла­вою 20-1 згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006}

Гла­ва 20-2
ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

Ста­т­тя 256-5. Дитя­чий буди­нок сімей­но­го типу

  1. Дитя­чий буди­нок сімей­но­го типу — окре­ма сім’я, що ство­рю­є­ться за бажа­н­ням подруж­жя або окре­мої осо­би, яка не пере­бу­ває у шлю­бі, для забез­пе­че­н­ня сімей­ним вихо­ва­н­ням та спіль­но­го про­жи­ва­н­ня не менш як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбав­ле­них батьків­сько­го піклу­ва­н­ня.

Ста­т­тя 256-6. Батьки-вихо­ва­те­лі дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу

  1. Батьки-вихо­ва­те­лі — подруж­жя або окре­ма осо­ба, що не пере­бу­ває у шлю­бі, які взя­ли дітей-сиріт і дітей, позбав­ле­них батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, для вихо­ва­н­ня та спіль­но­го про­жи­ва­н­ня.
  2. Батьки-вихо­ва­те­лі несуть обов’язки по вихо­ван­ню та роз­ви­тку дітей, перед­ба­че­ні стат­тею 150 цьо­го Коде­ксу.
  3. Батька­ми-вихо­ва­те­ля­ми не можуть бути осо­би, зазна­че­ні в стат­ті 212 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на тре­тя стат­ті 256-6 в реда­кції Зако­ну 1452-VI від 04.06.2009}

  1. Батьки-вихо­ва­те­лі є закон­ни­ми пред­став­ни­ка­ми дітей і діють без спе­ці­аль­них на те пов­но­ва­жень як опі­ку­ни або піклу­валь­ни­ки.
  2. Батькам-вихо­ва­те­лям для потреб дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу поза­чер­го­во нада­є­ться обла­дна­ний інди­ві­ду­аль­ний житло­вий буди­нок або бага­то­кім­на­тна квар­ти­ра за нор­ма­ми, вста­нов­ле­ни­ми зако­но­дав­ством.

Ста­т­тя 256-7. Вихо­ван­ці дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу

  1. Вихо­ван­ця­ми дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу є діти-сиро­ти і діти, позбав­ле­ні батьків­сько­го піклу­ва­н­ня.
  2. На вла­шту­ва­н­ня дити­ни-сиро­ти і дити­ни, позбав­ле­ної батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, до дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу потрі­бна зго­да дити­ни, якщо вона дося­гла тако­го віку та рів­ня роз­ви­тку, що може її висло­ви­ти.

Зго­да дити­ни на вла­шту­ва­н­ня її до дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу з’ясовується слу­жбо­вою осо­бою закла­ду, в яко­му вона пере­бу­ває, у при­су­тно­сті батьків-вихо­ва­те­лів і пред­став­ни­ка орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня, про що скла­да­є­ться від­по­від­ний доку­мент.

  1. Вихо­ван­ці про­жи­ва­ють і вихо­ву­ю­ться у дитя­чо­му будин­ку сімей­но­го типу до дося­гне­н­ня 18-річно­го віку, а в разі про­дов­же­н­ня навча­н­ня у про­фе­сій­но-техні­чно­му, вищо­му навчаль­но­му закла­ді I-IV рів­нів акре­ди­та­ції — до його закін­че­н­ня.
  2. За вихо­ван­ця­ми дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу збе­рі­га­є­ться пра­во на алі­мен­ти, пен­сію, інші соці­аль­ні випла­ти, а також на від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди у зв’язку з втра­тою году­валь­ни­ка, які вони мали до вла­шту­ва­н­ня до дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу.
  3. Вихо­ван­ці мають пра­во під­три­му­ва­ти осо­би­сті кон­та­кти з батька­ми та інши­ми роди­ча­ми, крім випад­ків, коли це може зав­да­ти шко­ди їхньо­му жит­тю, здоров’ю та мораль­но­му вихо­ван­ню.

Ста­т­тя 256-8. Ство­ре­н­ня дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу

  1. Ріше­н­ня про ство­ре­н­ня дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу при­йма­є­ться район­ною, район­ною в містах Киє­ві та Сева­сто­по­лі дер­жав­ни­ми адмі­ні­стра­ці­я­ми, вико­нав­чим комі­те­том міської (міст респу­блі­кан­сько­го Авто­ном­ної Респу­блі­ки Крим і міст обла­сно­го зна­че­н­ня) ради в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.
  2. Між батька­ми-вихо­ва­те­ля­ми та орга­ном, який прийняв ріше­н­ня про ство­ре­н­ня дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу, на осно­ві типо­во­го дого­во­ру укла­да­є­ться дого­вір про орга­ні­за­цію діяль­но­сті дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу.
  3. Орган, який прийняв ріше­н­ня про ство­ре­н­ня дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу, зобов’язаний кон­тро­лю­ва­ти вико­на­н­ня батька­ми-вихо­ва­те­ля­ми сво­їх обов’язків щодо вихо­ва­н­ня та утри­ма­н­ня дітей.
  4. Поло­же­н­ня про дитя­чий буди­нок сімей­но­го типу і типо­вий дого­вір про орга­ні­за­цію діяль­но­сті дитя­чо­го будин­ку сімей­но­го типу затвер­джу­ю­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Роз­діл IV допов­не­но гла­вою 20-2 згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006}

Роз­діл V
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ

Гла­ва 21
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ

Ста­т­тя 257. Пра­ва баби та діда, пра­ба­би та пра­ді­да на вихо­ва­н­ня вну­ків, прав­ну­ків

  1. Баба, дід, пра­ба­ба, пра­дід мають пра­во спіл­ку­ва­ти­ся зі сво­ї­ми вну­ка­ми, прав­ну­ка­ми, бра­ти участь у їх вихо­ван­ні.
  2. Батьки чи інші осо­би, з яки­ми про­жи­ває дити­на, не мають пра­ва пере­шко­джа­ти у здій­снен­ні бабою, дідом, пра­ба­бою, пра­ді­дом сво­їх прав щодо вихо­ва­н­ня вну­ків, прав­ну­ків.

Якщо такі пере­шко­ди чиня­ться, баба, дід, пра­ба­ба, пра­дід мають пра­во на звер­не­н­ня до суду з позо­вом про їх усу­не­н­ня.

Ста­т­тя 258. Пра­ва баби і діда щодо захи­сту вну­ків

  1. Баба і дід мають пра­во на само­за­хист вну­ків.
  2. Баба і дід мають пра­во звер­ну­ти­ся за захи­стом прав та інте­ре­сів мало­лі­тніх, непов­но­лі­тніх та пов­но­лі­тніх непра­це­зда­тних вну­ків до орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня або до суду без спе­ці­аль­них на те пов­но­ва­жень.

Ста­т­тя 259. Пра­ва бра­тів та сестер на спіл­ку­ва­н­ня

  1. Пра­ва та обов’язки, вста­нов­ле­ні зако­ном для бра­тів та сестер, мають рідні (пов­но­рі­дні, непов­но­рі­дні) бра­ти та сестри.
  2. Бра­ти та сестри, зокре­ма ті, які не про­жи­ва­ють разом, мають пра­во на спіл­ку­ва­н­ня.
  3. Мати, батько, баба, дід, інші осо­би, з яки­ми про­жи­ва­ють непов­но­лі­тні бра­ти та сестри, зобов’язані спри­я­ти їхньо­му спіл­ку­ван­ню.
  4. Пов­но­лі­тні осо­би мають пра­во бра­ти участь у вихо­ван­ні сво­їх непов­но­лі­тніх бра­тів та сестер, неза­ле­жно від місця їхньо­го про­жи­ва­н­ня.

Ста­т­тя 260. Пра­во мачу­хи, вітчи­ма бра­ти участь у вихо­ван­ні пасин­ка, пад­чер­ки

  1. Якщо мачу­ха, вітчим про­жи­ва­ють одні­єю сім’єю з мало­лі­тні­ми, непов­но­лі­тні­ми пасин­ком, пад­чер­кою, вони мають пра­во бра­ти участь у їхньо­му вихо­ван­ні.

Ста­т­тя 261. Пра­ва та обов’язки осо­би, яка взя­ла у свою сім’ю дити­ну, щодо її вихо­ва­н­ня

  1. Осо­ба, яка взя­ла у свою сім’ю дити­ну-сиро­ту або дити­ну, позбав­ле­ну батьків­сько­го піклу­ва­н­ня, має пра­ва та обов’язки щодо її вихо­ва­н­ня та захи­сту від­по­від­но до поло­жень ста­тей 249 і 262 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на пер­ша стат­ті 261 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3497-IV від 23.02.2006}

Ста­т­тя 262. Пра­ва сестри, бра­та, мачу­хи, вітчи­ма та інших чле­нів сім’ї на захист дітей

  1. Сестра, брат, мачу­ха, вітчим мають пра­во на само­за­хист сво­їх мало­лі­тніх, непов­но­лі­тніх, пов­но­лі­тніх непра­це­зда­тних бра­тів, сестер, пасин­ка, пад­чер­ки.
  2. Сестра, брат, мачу­ха, вітчим мають пра­во звер­ну­ти­ся за захи­стом прав та інте­ре­сів мало­лі­тніх, непов­но­лі­тніх та пов­но­лі­тніх непра­це­зда­тних бра­тів, сестер, пасин­ка, пад­чер­ки до орга­ну опі­ки та піклу­ва­н­ня або до суду без спе­ці­аль­них на те пов­но­ва­жень.

Ста­т­тя 263. Вирі­ше­н­ня судом спо­рів щодо уча­сті баби, діда, пра­ба­би, пра­ді­да, бра­тів, сестер, мачу­хи, вітчи­ма у вихо­ван­ні дити­ни

  1. Спір щодо уча­сті баби, діда, пра­ба­би, пра­ді­да, бра­та, сестри, мачу­хи, вітчи­ма у вихо­ван­ні дити­ни вирі­шу­є­ться судом від­по­від­но до стат­ті 159 цьо­го Коде­ксу.

Ста­т­тя 264. Обов’язки осо­би піклу­ва­ти­ся про бабу, діда, пра­ба­бу, пра­ді­да, а також про того, з ким вона про­жи­ва­ла одні­єю сім’єю

  1. Вну­ки, прав­ну­ки зобов’язані піклу­ва­ти­ся про сво­їх бабу, діда, пра­ба­бу, пра­ді­да.
  2. Пов­но­лі­тні бра­ти, сестри, пасин­ки, пад­чер­ки зобов’язані піклу­ва­ти­ся про бра­та, сестру, вітчи­ма, мачу­ху, які вихо­ву­ва­ли їх та нада­ва­ли їм мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.

Такий обов’язок мають осо­би і щодо тих, з ким вони про­жи­ва­ли одні­єю сім’єю до дося­гне­н­ня пов­но­лі­т­тя.

Гла­ва 22
ОБОВ’ЯЗОК ПО УТРИМАННЮ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ

Ста­т­тя 265. Обов’язок баби, діда утри­му­ва­ти вну­ків

  1. Баба, дід зобов’язані утри­му­ва­ти сво­їх мало­лі­тніх, непов­но­лі­тніх вну­ків, якщо у них немає мате­рі, батька або якщо батьки не можуть з пова­жних при­чин нада­ва­ти їм нале­жно­го утри­ма­н­ня, за умо­ви, що баба, дід можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.

Ста­т­тя 266. Обов’язок вну­ків, прав­ну­ків утри­му­ва­ти бабу, діда, пра­ба­бу, пра­ді­да

  1. Пов­но­лі­тні вну­ки, прав­ну­ки зобов’язані утри­му­ва­ти непра­це­зда­тних бабу, діда, пра­ба­бу, пра­ді­да, які потре­бу­ють мате­рі­аль­ної допо­мо­ги і якщо у них немає чоло­ві­ка, дру­жи­ни, пов­но­лі­тніх дочки, сина або ці осо­би з пова­жних при­чин не можуть нада­ва­ти їм нале­жно­го утри­ма­н­ня, за умо­ви, що пов­но­лі­тні вну­ки, прав­ну­ки можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.

Ста­т­тя 267. Обов’язок по утри­ман­ню бра­тів та сестер

  1. Пов­но­лі­тні бра­ти, сестри зобов’язані утри­му­ва­ти мало­лі­тніх, непов­но­лі­тніх бра­тів та сестер, які потре­бу­ють мате­рі­аль­ної допо­мо­ги і якщо вони не мають батьків, чоло­ві­ка, дру­жи­ни або ці осо­би з пова­жних при­чин не можуть нада­ва­ти їм нале­жно­го утри­ма­н­ня, за умо­ви, що пов­но­лі­тні бра­ти та сестри можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.
  2. Пов­но­лі­тні бра­ти і сестри зобов’язані утри­му­ва­ти непра­це­зда­тних пов­но­лі­тніх бра­тів і сестер, які потре­бу­ють мате­рі­аль­ної допо­мо­ги, якщо вони не мають чоло­ві­ка, дру­жи­ни, батьків або пов­но­лі­тніх дочки, сина, за умо­ви, що пов­но­лі­тні бра­ти та сестри можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.

Ста­т­тя 268. Обов’язок мачу­хи, вітчи­ма утри­му­ва­ти пад­чер­ку, пасин­ка

  1. Мачу­ха, вітчим зобов’язані утри­му­ва­ти мало­лі­тніх, непов­но­лі­тніх пад­чер­ку, пасин­ка, які з ними про­жи­ва­ють, якщо у них немає мате­рі, батька, діда, баби, пов­но­лі­тніх бра­тів та сестер або ці осо­би з пова­жних при­чин не можуть нада­ва­ти їм нале­жно­го утри­ма­н­ня, за умо­ви, що мачу­ха, вітчим можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.
  2. Суд може звіль­ни­ти вітчи­ма, мачу­ху від обов’язку по утри­ман­ню пад­чер­ки, пасин­ка або обме­жи­ти його пев­ним стро­ком, зокре­ма у разі:

1) нетри­ва­ло­го про­жи­ва­н­ня з їхнім матір’ю, батьком;

2) негі­дної пове­дін­ки у шлю­бних від­но­си­нах мате­рі, батька дити­ни.

Ста­т­тя 269. Обов’язок інших осіб утри­му­ва­ти дити­ну

  1. Осо­би, у сім’ї яких вихо­ву­ва­ла­ся дити­на, зобов’язані нада­ва­ти їй мате­рі­аль­ну допо­мо­гу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, пов­но­лі­тніх бра­тів та сестер, за умо­ви, що ці осо­би можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.

Ста­т­тя 270. Обов’язок пад­чер­ки, пасин­ка утри­му­ва­ти мачу­ху, вітчи­ма

  1. Пов­но­лі­тні пад­чер­ка, паси­нок зобов’язані утри­му­ва­ти непра­це­зда­тних мачу­ху, вітчи­ма, якщо вони потре­бу­ють мате­рі­аль­ної допо­мо­ги і якщо вони нада­ва­ли пад­чер­ці, пасин­ко­ві систе­ма­ти­чну мате­рі­аль­ну допо­мо­гу не менш як п’ять років, за умо­ви, що пад­чер­ка, паси­нок можуть нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.
  2. Обов’язок пад­чер­ки, пасин­ка по утри­ман­ню мачу­хи, вітчи­ма вини­кає, якщо у мачу­хи, вітчи­ма немає чоло­ві­ка, дру­жи­ни, пов­но­лі­тніх дочки, сина, бра­тів та сестер або якщо ці осо­би з пова­жних при­чин не можуть нада­ва­ти їм нале­жно­го утри­ма­н­ня.

Ста­т­тя 271. Обов’язок осо­би утри­му­ва­ти тих, з ким вона про­жи­ва­ла одні­єю сім’єю до дося­гне­н­ня пов­но­лі­т­тя

  1. Якщо осо­ба до дося­гне­н­ня пов­но­лі­т­тя про­жи­ва­ла з роди­ча­ми або інши­ми осо­ба­ми одні­єю сім’єю, вона зобов’язана утри­му­ва­ти непра­це­зда­тних роди­чів та інших осіб, з яки­ми про­жи­ва­ла не менш як п’ять років, за умо­ви, що ця осо­ба може нада­ва­ти мате­рі­аль­ну допо­мо­гу.

Цей обов’язок вини­кає, якщо у того, хто потре­бує мате­рі­аль­ної допо­мо­ги, немає дру­жи­ни, чоло­ві­ка, пов­но­лі­тніх дочки, сина, бра­тів та сестер або ці осо­би з пова­жних при­чин не можуть нада­ва­ти їм нале­жно­го утри­ма­н­ня.

Ста­т­тя 272. Роз­мір алі­мен­тів, що стя­гу­ю­ться з інших чле­нів сім’ї та роди­чів, і стро­ки їх стя­гне­н­ня

  1. Роз­мір алі­мен­тів, що стя­гу­ю­ться з інших чле­нів сім’ї та роди­чів на дітей і непра­це­зда­тних пов­но­лі­тніх осіб, які потре­бу­ють мате­рі­аль­ної допо­мо­ги, визна­ча­є­ться у час­тці від заро­бі­тку (дохо­ду) або у твер­дій гро­шо­вій сумі.

При визна­чен­ні роз­мі­ру алі­мен­тів суд бере до ува­ги мате­рі­аль­ний та сімей­ний стан пла­тни­ка та одер­жу­ва­ча алі­мен­тів.

  1. Якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, роз­мір алі­мен­тів визна­ча­є­ться з ура­ху­ва­н­ням обов’язку всіх зобов’язаних осіб нада­ва­ти утри­ма­н­ня. При цьо­му суку­пний роз­мір алі­мен­тів, що під­ля­гає стя­гнен­ню, не може бути мен­шим, ніж 30 від­со­тків про­жи­тко­во­го міні­му­му для дити­ни від­по­від­но­го віку.

{Части­на дру­га стат­ті 272 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 2901-IV від 22.09.2005}

  1. Суд може визна­чи­ти строк, про­тя­гом яко­го будуть стя­гу­ва­ти­ся алі­мен­ти.

Ста­т­тя 273. Змі­на роз­мі­ру алі­мен­тів та звіль­не­н­ня від їх спла­ти

  1. Якщо мате­рі­аль­ний або сімей­ний стан осо­би, яка спла­чує алі­мен­ти, чи осо­би, яка їх одер­жує, змі­нив­ся, суд може за позо­вом будь-кого з них змі­ни­ти вста­нов­ле­ний роз­мір алі­мен­тів або звіль­ни­ти від їх спла­ти.

Суд може звіль­ни­ти від спла­ти алі­мен­тів осіб, зазна­че­них у ста­т­тях 267–271 цьо­го Коде­ксу, за наяв­но­сті інших обста­вин, що мають істо­тне зна­че­н­ня.

Ста­т­тя 274. Визна­че­н­ня забор­го­ва­но­сті за алі­мен­та­ми, що стя­гу­ю­ться з інших чле­нів сім’ї та роди­чів. Пов­не або час­тко­ве звіль­не­н­ня від забор­го­ва­но­сті за алі­мен­та­ми

  1. Визна­че­н­ня забор­го­ва­но­сті за алі­мен­та­ми, що стя­гу­ю­ться з інших чле­нів сім’ї та роди­чів, а також пов­не або час­тко­ве звіль­не­н­ня їх від спла­ти забор­го­ва­но­сті про­ва­дя­ться від­по­від­но до поло­жень, вста­нов­ле­них ста­т­тя­ми 194–197 цьо­го Коде­ксу.
Сімей­ний адво­катотри­ма­ти кон­суль­та­цію
0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...