Господарський кодекс України

Пред­став­ни­цтво у Госпо­дар­сько­му судіпослу­ги адво­ка­та

Гла­ва 8
ДЕРЖАВНІ ТА КОМУНАЛЬНІ УНІТАРНІ ПІДПРИЄМСТВА

Ста­т­тя 73. Поня­т­тя дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства

  1. Дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство утво­рю­є­ться ком­пе­тен­тним орга­ном дер­жав­ної вла­ди в роз­по­ряд­чо­му поряд­ку на базі від­окрем­ле­ної части­ни дер­жав­ної вла­сно­сті, як пра­ви­ло, без поді­лу її на час­тки, і вхо­дить до сфе­ри його управ­лі­н­ня.
  2. Орган дер­жав­ної вла­ди, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить під­при­єм­ство, є пред­став­ни­ком вла­сни­ка і вико­нує його фун­кції у межах, визна­че­них цим Коде­ксом та інши­ми зако­но­дав­чи­ми акта­ми.
  3. Май­но дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства пере­бу­ває у дер­жав­ній вла­сно­сті і закрі­плю­є­ться за таким під­при­єм­ством на пра­ві госпо­дар­сько­го віда­н­ня чи пра­ві опе­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня.
  4. Най­ме­ну­ва­н­ня дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства повин­но місти­ти сло­ва “дер­жав­не під­при­єм­ство”.
  5. Дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство не несе від­по­від­аль­но­сті за зобов’язаннями вла­сни­ка і орга­ну вла­ди, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно вхо­дить.
  6. Орга­на­ми управ­лі­н­ня дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства є:

керів­ник під­при­єм­ства, який при­зна­ча­є­ться (оби­ра­є­ться) суб’єктом управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством, або нагля­до­вою радою тако­го під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня) і є підзві­тним орга­ну, який його при­зна­чив (обрав);

нагля­до­ва рада під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня), яка в межах ком­пе­тен­ції, визна­че­ної ста­ту­том під­при­єм­ства та зако­ном, кон­тро­лює і регу­лює діяль­ність керів­ни­ка під­при­єм­ства.

Нагля­до­ва рада дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства утво­рю­є­ться за ріше­н­ням суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством. Поря­док утво­ре­н­ня, орга­ні­за­ції діяль­но­сті та лікві­да­ції нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (крім під­при­ємств обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу) та її комі­те­тів визна­ча­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни та пере­гля­да­є­ться не рід­ше ніж раз на п’ять років. Поря­док утво­ре­н­ня, орга­ні­за­ції діяль­но­сті та лікві­да­ції нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу визна­ча­є­ться від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни“Про осо­бли­во­сті управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті в обо­рон­но-про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі”.

Осо­бли­во­сті управ­лі­н­ня дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством визна­ча­ю­ться Зако­ном Укра­ї­ни “Про управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті”.

Осо­бли­во­сті управ­лі­н­ня дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу визна­ча­ю­ться Зако­ном Укра­ї­ни “Про осо­бли­во­сті управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті в обо­рон­но-про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі”.

{Части­на шоста стат­ті 73 в реда­кції Зако­ну 1405-VIII від 02.06.2016}

  1. Зако­ном можуть бути визна­че­ні осо­бли­во­сті ста­ту­су керів­ни­ка дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, в тому числі вста­нов­ле­но під­ви­ще­ну від­по­від­аль­ність керів­ни­ка за резуль­та­ти робо­ти під­при­єм­ства.
  2. Річна фінан­со­ва зві­тність дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства може під­ля­га­ти обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром. Кри­те­рії від­бо­ру неза­ле­жно­го ауди­то­ра та кри­те­рії від­не­се­н­ня дер­жав­них уні­тар­них під­при­ємств до таких, фінан­со­ва зві­тність яких під­ля­гає обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром, визна­ча­ю­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни зале­жно від балан­со­вої вар­то­сті акти­вів дер­жав­них уні­тар­них під­при­ємств.

Дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство опри­лю­днює інфор­ма­цію про свою діяль­ність, крім випад­ків, вста­нов­ле­них зако­ном, шля­хом роз­мі­ще­н­ня її на вла­сній веб-сто­рін­ці (веб-сай­ті) або на офі­цій­но­му веб-сай­ті суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством, у стро­ки та в поряд­ку, визна­че­ні Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни. Доступ до таких веб-сто­рі­нок та веб-сай­тів є ціло­до­бо­вим і без­опла­тним.

Обов’язковому опри­лю­днен­ню під­ля­гає така інфор­ма­ція:

цілі діяль­но­сті дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства та стан їх дося­гне­н­ня;

квар­таль­на, річна фінан­со­ва зві­тність дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства за остан­ні три роки, вклю­ча­ю­чи (за наяв­но­сті) вида­тки на вико­на­н­ня неко­мер­цій­них цілей дер­жав­ної полі­ти­ки та дже­ре­ла їх фінан­су­ва­н­ня;

ауди­тор­ські виснов­ки щодо річної фінан­со­вої зві­тно­сті дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства за остан­ні три роки, якщо аудит про­во­див­ся від­по­від­но до вимо­ги зако­ну або за ріше­н­ням нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня) або суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством;

ста­тут дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства у чин­ній реда­кції, а також у реда­кці­ях, що дія­ли рані­ше;

біо­гра­фі­чна довід­ка (вклю­ча­ю­чи про­фе­сій­ну хара­кте­ри­сти­ку) керів­ни­ка дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (з ура­ху­ва­н­ням вимог зако­но­дав­ства про захист пер­со­наль­них даних);

біо­гра­фі­чні довід­ки (вклю­ча­ю­чи про­фе­сій­ні хара­кте­ри­сти­ки) чле­нів нагля­до­вої ради (у разі її утво­ре­н­ня) дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (з ура­ху­ва­н­ням вимог зако­но­дав­ства про захист пер­со­наль­них даних), прин­ци­пи їх добо­ру, їхнє член­ство у нагля­до­вих радах інших суб’єктів госпо­да­рю­ва­н­ня, а також зазна­ча­є­ться, хто із чле­нів нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства є неза­ле­жним;

річні зві­ти нагля­до­вої ради та керів­ни­ка дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

стру­кту­ра, прин­ци­пи фор­му­ва­н­ня і роз­мір вина­го­ро­ди керів­ни­ка та чле­нів нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, вклю­ча­ю­чи ком­пен­са­цій­ні паке­ти і дода­тко­ві бла­га, які вони отри­му­ють (або на отри­ма­н­ня яких мають пра­во) під час вико­на­н­ня поса­до­вих обов’язків, а також у зв’язку із звіль­не­н­ням (тер­мін “дода­тко­ве бла­го” вжи­ва­є­ться у зна­чен­ні, визна­че­но­му вПода­тко­во­му коде­ксі Укра­ї­ни);

ріше­н­ня суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті щодо дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

опис істо­тних перед­ба­чу­ва­них факто­рів ризи­ку, що можуть впли­ну­ти на опе­ра­ції та резуль­та­ти діяль­но­сті дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, та захо­ди щодо управ­лі­н­ня таки­ми ризи­ка­ми;

відо­мо­сті про дого­во­ри, уча­сни­ком яких є дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, інфор­ма­ція про які під­ля­гає опри­лю­днен­ню від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни “Про від­кри­тість вико­ри­ста­н­ня публі­чних коштів”;

інфор­ма­ція про опе­ра­ції та зобов’язання дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства з дер­жав­ним та/або місце­вим бюдже­том, дер­жав­ни­ми та/або місце­ви­ми уста­но­ва­ми, під­при­єм­ства­ми та орга­ні­за­ці­я­ми, вклю­ча­ю­чи дого­вір­ні зобов’язання дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (фінан­со­ві та нефі­нан­со­ві), що вини­ка­ють у резуль­та­ті дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства.

Дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство опри­лю­днює річну фінан­со­ву зві­тність разом з ауди­тор­ським виснов­ком щодо неї, якщо аудит про­во­див­ся від­по­від­но до вимо­ги зако­ну або за ріше­н­ням нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня) або суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами дер­жав­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством до 30 кві­тня року, що настає за зві­тним пері­о­дом.

Від­по­від­аль­ність за опри­лю­дне­н­ня та досто­вір­ність інфор­ма­ції, визна­че­ної цією стат­тею, несе керів­ник дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства від­по­від­но до зако­нів Укра­ї­ни та умов укла­де­но­го з ним кон­тра­кту.

{Cта­т­тю 73 допов­не­но новою части­ною згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

  1. Дер­жав­ні уні­тар­ні під­при­єм­ства діють як дер­жав­ні комер­цій­ні під­при­єм­ства або казен­ні під­при­єм­ства.

Ста­т­тя 73-1. Госпо­дар­ське зобов’язання дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність

  1. Госпо­дар­ське зобов’язання дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, пре­дмет яко­го під­па­дає під озна­ки, визна­че­ні части­ною тре­тьою цієї стат­ті, і яке укла­да­є­ться з осо­бою, заін­те­ре­со­ва­ною у його вчи­нен­ні, від іме­ні або за раху­нок, або в інте­ре­сах такої осо­би, є госпо­дар­ським зобов’язанням, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність.
  2. Осо­бою, заін­те­ре­со­ва­ною у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання, є:

поса­до­ва осо­ба орга­нів управ­лі­н­ня дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

поса­до­ва осо­ба орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, якщо така осо­ба є осо­бою, від­по­від­аль­ною за прийня­т­тя ріше­н­ня щодо нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня таким дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством госпо­дар­сько­го дого­во­ру;

член сім’ї поса­до­вої осо­би, зазна­че­ної в абза­цах дру­го­му і тре­тьо­му цієї части­ни, — чоло­вік (дру­жи­на), осо­би, які спіль­но про­жи­ва­ють, пов’язані спіль­ним побу­том, мають вза­єм­ні пра­ва та обов’язки, батьки (уси­но­ви­те­лі), опі­кун (піклу­валь­ник), брат, сестра, діти та їхні чоло­ві­ки (дру­жи­ни);

юри­ди­чна осо­ба, в якій будь-яка з осіб, зазна­че­них в абза­цах дру­го­му — четвер­то­му цієї части­ни, є кін­це­вим бене­фі­ці­ар­ним вла­сни­ком (кон­тро­ле­ром) або чле­ном орга­ну управ­лі­н­ня, орга­ну, який здій­снює фун­кції кон­тро­лю та/або нагля­ду.

Осо­би (разом або окре­мо), зазна­че­ні в абза­цах дру­го­му — п’ятому цієї части­ни, мають від­по­від­а­ти при­найм­ні одній із таких ознак:

бути сто­ро­на­ми тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання або чле­на­ми вико­нав­чо­го орга­ну юри­ди­чної осо­би, яка є сто­ро­ною пра­во­чи­ну;

отри­му­ва­ти вина­го­ро­ду за вчи­не­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання від дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (поса­до­вих осіб орга­нів управ­лі­н­ня дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства) або від осо­би, яка є сто­ро­ною госпо­дар­сько­го зобов’язання;

вна­слі­док тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання набу­ва­ти май­но, будь-які май­но­ві пра­ва, виго­ди або бла­га;

бра­ти участь у госпо­дар­сько­му зобов’язанні як пред­став­ни­ки або посе­ре­дни­ки (крім пред­став­ни­цтва дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства поса­до­ви­ми осо­ба­ми).

  1. Дія цієї стат­ті поши­рю­є­ться на госпо­дар­ські зобов’язання дер­жав­них уні­тар­них під­при­ємств, пре­дме­том яких є:

від­чу­же­н­ня або при­дба­н­ня за одним дого­во­ром або декіль­ко­ма пов’язаними дого­во­ра­ми това­рів або іншо­го май­на, балан­со­ва вар­тість яко­го пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання (крім випад­ків отри­ма­н­ня дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством у вла­сність това­рів або май­на без­опла­тно або за одну грив­ню);

пере­да­ча або отри­ма­н­ня в орен­ду, інше пла­тне кори­сту­ва­н­ня това­рів або май­на, балан­со­ва вар­тість яких пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання;

пере­да­ча дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством у без­опла­тне кори­сту­ва­н­ня това­рів або іншо­го май­на, балан­со­ва вар­тість яко­го пере­ви­щує 20 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання;

вико­на­н­ня або замов­ле­н­ня робіт або нада­н­ня послуг, рин­ко­ва вар­тість яких пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання (крім випад­ків отри­ма­н­ня дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством резуль­та­тів робіт або послуг без­опла­тно або за одну грив­ню);

нада­н­ня або отри­ма­н­ня пози­ки, іншо­го фінан­су­ва­н­ня на пово­ро­тній, без­по­во­ро­тній або час­тко­во пово­ро­тній осно­ві на суму, що пере­ви­щує 50 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання (крім випад­ків отри­ма­н­ня дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством пози­ки або іншо­го фінан­су­ва­н­ня без­опла­тно або за одну грив­ню);

нада­н­ня дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством заста­ви, пору­чи­тель­ства або іншо­го забез­пе­че­н­ня вико­на­н­ня зобов’язань, роз­мір яких пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання.

Ста­ту­том дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства може бути вста­нов­ле­но ниж­че гра­ни­чне зна­че­н­ня вар­то­сті май­на, робіт або послуг чи суми коштів, що є пре­дме­том госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність.

  1. Госпо­дар­ське зобов’язання із заін­те­ре­со­ва­ні­стю під­ля­гає пого­джен­ню нагля­до­вою радою дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або, у випад­ках, перед­ба­че­них зако­ном, орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го від­но­си­ться дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, в поряд­ку, перед­ба­че­но­му цією стат­тею.

Осо­ба, яка є заін­те­ре­со­ва­ною у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання, повин­на про­тя­гом трьох робо­чих днів з момен­ту вини­кне­н­ня у неї заін­те­ре­со­ва­но­сті, але до вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, пода­ти на роз­гляд нагля­до­вої ради, а у випад­ках, перед­ба­че­них части­ною дев’ятою цієї стат­ті, — орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство:

про­ект госпо­дар­сько­го зобов’язання із зазна­че­н­ням вар­то­сті оди­ни­ці това­ру або послуг, якщо вона перед­ба­че­на госпо­дар­ським зобов’язанням, і загаль­ної суми госпо­дар­сько­го зобов’язання, перед­ба­че­но­го части­ною тре­тьою цієї стат­ті;

інфор­ма­цію з поси­ла­н­ням на кон­кре­тні нор­ми части­ни дру­гої цієї стат­ті із зазна­че­н­ням озна­ки заін­те­ре­со­ва­но­сті осо­би у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання.

  1. Нагля­до­ва рада дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства про­тя­гом 10 робо­чих днів з дня отри­ма­н­ня інфор­ма­ції, перед­ба­че­ної части­ною четвер­тою цієї стат­ті, при­ймає одне з таких рішень:

про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання;

про від­мо­ву у вчи­нен­ні від­по­від­но­го госпо­дар­сько­го зобов’язання;

про пере­да­чу пита­н­ня на роз­гляд орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство.

  1. Нагля­до­ва рада або орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, з метою про­ве­де­н­ня оцін­ки госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, на від­по­від­ність його умов зви­чай­ним рин­ко­вим умо­вам може залу­чи­ти суб’єкта оці­но­чної діяль­но­сті.
  2. Якщо заін­те­ре­со­ва­на у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання осо­ба є чле­ном нагля­до­вої ради дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, вона не має пра­ва голо­су під час прийня­т­тя ріше­н­ня щодо нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.

Якщо заін­те­ре­со­ва­на у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання осо­ба є осо­бою, зазна­че­ною в абза­ці тре­тьо­му части­ни дру­гої цієї стат­ті, вирі­ше­н­ня кон­флі­кту інте­ре­сів від­бу­ва­є­ться в поряд­ку, перед­ба­че­но­му зако­но­дав­ством про запо­бі­га­н­ня кору­пції.

  1. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, при­йма­є­ться біль­ші­стю голо­сів чле­нів нагля­до­вої ради, які не є заін­те­ре­со­ва­ни­ми у вчи­нен­ні тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  2. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вино­си­ться на роз­гляд орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, якщо:

на під­при­єм­стві не утво­ре­на нагля­до­ва рада;

нагля­до­ва рада ухва­ли­ла ріше­н­ня про пере­да­чу пита­н­ня на роз­гляд орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, із зазна­че­н­ням моти­вів тако­го ріше­н­ня;

біль­шість чле­нів нагля­до­вої ради є заін­те­ре­со­ва­ни­ми у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання;

балан­со­ва вар­тість май­на або послуг чи сума коштів, що під­ля­га­ють надан­ню, від­чу­жен­ню, отри­ман­ню або пере­да­чі від­по­від­но до госпо­дар­сько­го зобов’язання, перед­ба­че­но­го части­ною тре­тьою цієї стат­ті, пере­ви­щує 10 від­со­тків вар­то­сті акти­вів, за дани­ми остан­ньої річної фінан­со­вої зві­тно­сті під­при­єм­ства;

пре­дме­том дого­во­ру є неру­хо­ме або інше май­но, якщо режим його орен­ди або від­чу­же­н­ня регу­лю­є­ться спе­ці­аль­ним зако­но­дав­ством.

  1. Якщо нагля­до­ва рада або орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, не прийня­ли жодно­го ріше­н­ня про­тя­гом 10 робо­чих днів з дня отри­ма­н­ня інфор­ма­ції, перед­ба­че­ної части­ною четвер­тою цієї стат­ті, госпо­дар­ське зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вва­жа­є­ться схва­ле­ним.

У разі якщо з метою про­ве­де­н­ня оцін­ки госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, на від­по­від­ність його умов зви­чай­ним рин­ко­вим умо­вам залу­ча­є­ться суб’єкт оці­но­чної діяль­но­сті, строк прийня­т­тя ріше­н­ня нагля­до­вою радою або орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, збіль­шу­є­ться на пері­од часу, необ­хі­дно­го для здій­сне­н­ня оцін­ки, але не більш як на 30 кален­дар­них днів, які обчи­слю­ю­ться з дня отри­ма­н­ня інфор­ма­ції, перед­ба­че­ної части­ною четвер­тою цієї стат­ті.

  1. Госпо­дар­ське зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вчи­не­не з пору­ше­н­ням поряд­ку, перед­ба­че­но­го части­на­ми четвер­тою — деся­тою цієї стат­ті, ство­рює, змі­нює, при­пи­няє пра­ва та обов’язки його сто­рін лише у разі подаль­шо­го схва­ле­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання нагля­до­вою радою дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го від­но­си­ться дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство. У разі нео­три­ма­н­ня подаль­шо­го схва­ле­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, таке зобов’язання може бути визна­но судом недій­сним за позо­вом дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство.
  2. Подаль­ше схва­ле­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, ство­рює, змі­нює, при­пи­няє пра­ва та обов’язки дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства з дня вчи­не­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  3. Від­по­від­аль­ність за шко­ду, запо­ді­я­ну дер­жав­но­му уні­тар­но­му під­при­єм­ству госпо­дар­ським зобов’язанням, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вчи­не­ним з пору­ше­н­ням вимог цієї стат­ті, несе осо­ба, заін­те­ре­со­ва­на у вчи­нен­ні дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  4. Керів­ник (вико­нав­чий орган) дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або осо­ба, спе­ці­аль­но упов­но­ва­же­на керів­ни­ком (вико­нав­чим орга­ном) або уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, у разі пору­ше­н­ня ними вимог, перед­ба­че­них цією стат­тею, під­ля­га­ють адмі­ні­стра­тив­ній та дисци­плі­нар­ній від­по­від­аль­но­сті за нена­ле­жне вико­на­н­ня сво­їх поса­до­вих обов’язків, а також мають від­шко­ду­ва­ти шко­ду, запо­ді­я­ну їхні­ми дія­ми дер­жав­но­му уні­тар­но­му під­при­єм­ству.

{Кодекс допов­не­но стат­тею 73-1 згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Ста­т­тя 73-2. Зна­чні госпо­дар­ські зобов’язання дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства

  1. Зна­чним госпо­дар­ським зобов’язанням дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства визна­є­ться госпо­дар­ське зобов’язання, що вчи­ня­є­ться дер­жав­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством, якщо рин­ко­ва вар­тість май­на, робіт, послуг, що є його пре­дме­том, ста­но­вить 10 і біль­ше від­со­тків вар­то­сті акти­вів дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, за дани­ми остан­ньої річної фінан­со­вої зві­тно­сті.

Ста­ту­том дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства можуть бути визна­че­ні дода­тко­ві кри­те­рії для від­не­се­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання до зна­чно­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.

Зна­чне госпо­дар­ське зобов’язання під­ля­гає пого­джен­ню нагля­до­вою радою дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або, у випад­ках, перед­ба­че­них зако­ном, орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го від­но­си­ться дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство, в поряд­ку, перед­ба­че­но­му цією стат­тею.

  1. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня зна­чно­го госпо­дар­сько­го зобов’язання, якщо рин­ко­ва вар­тість май­на, робіт або послуг, що є його пре­дме­том, ста­но­вить від 10 до 25 від­со­тків вар­то­сті акти­вів дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, за дани­ми остан­ньої річної фінан­со­вої зві­тно­сті, при­йма­є­ться нагля­до­вою радою (у разі її утво­ре­н­ня) або орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство.
  2. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня зна­чно­го госпо­дар­сько­го зобов’язання, якщо рин­ко­ва вар­тість май­на, робіт або послуг, що є його пре­дме­том, ста­но­вить біль­ше 25 від­со­тків вар­то­сті акти­вів дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, за дани­ми остан­ньої річної фінан­со­вої зві­тно­сті, при­йма­є­ться орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство.
  3. Забо­ро­ня­є­ться діли­ти пре­дмет госпо­дар­сько­го зобов’язання з метою ухи­ле­н­ня від перед­ба­че­но­го цією стат­тею поряд­ку прийня­т­тя рішень про вчи­не­н­ня зна­чно­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  4. Зна­чне госпо­дар­ське зобов’язання, вчи­не­не з пору­ше­н­ням поряд­ку, перед­ба­че­но­го части­на­ми пер­шою — четвер­тою цієї стат­ті, може бути визна­не судом недій­сним за позо­вом дер­жав­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить дер­жав­не уні­тар­не під­при­єм­ство.
  5. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня зна­чно­го госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, має при­йма­ти­ся за пра­ви­ла­ми, вста­нов­ле­ни­ми цією стат­тею.

{Кодекс допов­не­но стат­тею 73-2 згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Ста­т­тя 74. Дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство

  1. Дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство є суб’єктом під­при­єм­ни­цької діяль­но­сті, діє на осно­ві ста­ту­ту або модель­но­го ста­ту­ту і несе від­по­від­аль­ність за наслід­ки сво­єї діяль­но­сті усім нале­жним йому на пра­ві госпо­дар­сько­го віда­н­ня май­ном згі­дно з цим Коде­ксом та інши­ми зако­на­ми, прийня­ти­ми від­по­від­но до цьо­го Коде­ксу.

{Части­на пер­ша стат­ті 74 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 2664-IV від 16.06.2005, 3262-VI від 21.04.2011}

  1. Май­но дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства закрі­плю­є­ться за ним на пра­ві госпо­дар­сько­го віда­н­ня.
  2. Ста­ту­тний капі­тал дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства утво­рю­є­ться упов­но­ва­же­ним орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно нале­жить. Роз­мір ста­ту­тно­го капі­та­лу дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства вста­нов­лю­є­ться зазна­че­ним упов­но­ва­же­ним орга­ном.

Ста­ту­тний капі­тал дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства під­ля­гає спла­ті до закін­че­н­ня пер­шо­го року з дня дер­жав­ної реє­стра­ції тако­го під­при­єм­ства.

{Части­на тре­тя стат­ті 74 в реда­кції Зако­ну 3263-VI від 21.04.2011}

{Части­ну четвер­ту стат­ті 74 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 3263-VI від 21.04.2011}

{Змі­ни до части­ни четвер­тої стат­ті 74 див. в Зако­ні 3262-VI від 21.04.2011}

  1. Дер­жа­ва та орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство, не несуть від­по­від­аль­но­сті за його зобов’язаннями, крім випад­ків, перед­ба­че­них цим Коде­ксом та інши­ми зако­на­ми.
  2. Зби­тки, зав­да­ні дер­жав­но­му комер­цій­но­му під­при­єм­ству вна­слі­док вико­на­н­ня рішень орга­нів дер­жав­ної вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, які було визна­но судом некон­сти­ту­цій­ни­ми або недій­сни­ми, під­ля­га­ють від­шко­ду­ван­ню зазна­че­ни­ми орга­на­ми добро­віль­но або за ріше­н­ням суду.
  3. Дер­жав­не уні­тар­не комер­цій­не під­при­єм­ство може бути пере­тво­ре­не у дер­жав­не акціо­нер­не това­ри­ство, 100 від­со­тків акцій яко­го нале­жать дер­жа­ві, у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Части­на сьо­ма стат­ті 74 в реда­кції Зако­ну 4498-VI від 13.03.2012}

Ста­т­тя 75. Осо­бли­во­сті госпо­дар­ської діяль­но­сті дер­жав­них комер­цій­них під­при­ємств

  1. Дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство зобов’язане при­йма­ти та вико­ну­ва­ти дове­де­ні до ньо­го в уста­нов­ле­но­му зако­но­дав­ством поряд­ку дер­жав­ні замов­ле­н­ня, вра­хо­ву­ва­ти їх при фор­му­ван­ні виро­бни­чої про­гра­ми, визна­чен­ні пер­спе­ктив сво­го еко­но­мі­чно­го і соці­аль­но­го роз­ви­тку та вибо­рі кон­тр­аген­тів, а також скла­да­ти і вико­ну­ва­ти річний та з поквар­таль­ною роз­бив­кою фінан­со­вий план на кожен насту­пний рік.

{Абзац дру­гий части­ни пер­шої стат­ті 75 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 5044-VI від 04.07.2012}

Дер­жав­не під­при­єм­ство, його дочір­ні під­при­єм­ства, а також під­при­єм­ства, госпо­дар­ські това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яких 50 і біль­ше від­со­тків нале­жить дер­жав­но­му під­при­єм­ству, об’єднання таких під­при­ємств, у разі здій­сне­н­ня ними заку­пі­вель за умо­ви, що вар­тість пре­дме­та заку­пів­лі дорів­нює або пере­ви­щує межі, визна­че­ні части­ною пер­шою стат­ті 2 Зако­ну Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, опри­лю­дню­ють на веб-пор­та­лі Упов­но­ва­же­но­го орга­ну, визна­че­но­го Зако­ном Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, звіт про укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю това­рів, робіт і послуг за кошти під­при­ємств та інфор­ма­цію про змі­ну його істо­тних умов не пізні­ше ніж через сім днів з дня укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю або вне­се­н­ня змін до ньо­го. У зві­ті обов’язково зазна­ча­ю­ться: най­ме­ну­ва­н­ня, кіль­кість това­ру та місце його постав­ки, вид робіт і місце їх вико­на­н­ня або вид послуг і місце їх нада­н­ня, інфор­ма­ція про техні­чні та які­сні хара­кте­ри­сти­ки това­рів, робіт і послуг, най­ме­ну­ва­н­ня і місце­зна­хо­дже­н­ня поста­чаль­ни­ка, вико­нав­ця робіт і нада­ва­ча послуг, з яким укла­де­но дого­вір, ціна за оди­ни­цю това­ру, робіт і послуг та сума, визна­че­на в дого­во­рі, дата укла­де­н­ня дого­во­ру, строк постав­ки това­рів, вико­на­н­ня робіт і нада­н­ня послуг тощо.

{Части­ну пер­шу стат­ті 75 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1197-VII від 10.04.2014; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 922-VIII від 25.12.2015 — щодо вве­де­н­ня в дію змі­ни див. пункт 1 роз­ді­лу IX Зако­ну № 922-VIII від 25.12.2015}

{Части­на пер­ша стат­ті 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3205-IV від 15.12.2005}

  1. Основ­ним пла­но­вим доку­мен­том дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства є фінан­со­вий план, від­по­від­но до яко­го під­при­єм­ство отри­мує дохо­ди і здій­снює вида­тки, визна­чає обсяг та спря­му­ва­н­ня коштів для вико­на­н­ня сво­їх фун­кцій про­тя­гом року від­по­від­но до уста­нов­чих доку­мен­тів.

Фінан­со­вий план під­ля­гає затвер­джен­ню до 1 вере­сня року, що пере­дує пла­но­во­му, якщо інше не перед­ба­че­но зако­ном:

{Абзац дру­гий части­ни дру­гої стат­ті 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5213-VI від 06.09.2012}

під­при­ємств, що є суб’єктами при­ро­дних моно­по­лій, та під­при­ємств, пла­но­вий роз­ра­хун­ко­вий обсяг чисто­го при­бу­тку яких пере­ви­щує 50 міль­йо­нів гри­вень, — Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни;

інших під­при­ємств — орга­на­ми, до сфе­ри управ­лі­н­ня яких вони нале­жать.

Під­при­єм­ства еле­ктро­енер­ге­ти­ки, ліцен­зо­ва­на діяль­ність яких регу­лю­є­ться шля­хом затвер­дже­н­ня націо­наль­ною комі­сі­єю, що здій­снює дер­жав­не регу­лю­ва­н­ня у сфе­рі енер­ге­ти­ки, скла­да­ють фінан­со­ві пла­ни з ура­ху­ва­н­ням затвер­дже­ної цією комі­сі­єю стру­кту­ри тари­фів на еле­ктри­чну та тепло­ву енер­гію. Фінан­со­ві пла­ни таких під­при­ємств під­ля­га­ють затвер­джен­ню до 31 гру­дня року, що пере­дує пла­но­во­му.

За несвоє­ча­сне пода­н­ня на роз­гляд, пого­дже­н­ня або затвер­дже­н­ня річно­го фінан­со­во­го пла­ну та зві­ту про його вико­на­н­ня поса­до­ві осо­би дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства несуть адмі­ні­стра­тив­ну від­по­від­аль­ність, уста­нов­ле­ну зако­ном.

{Части­на дру­га стат­ті 75 в реда­кції Зако­ну 4498-VI від 13.03.2012}

  1. Орга­ни, до сфе­ри управ­лі­н­ня яких вхо­дять дер­жав­ні комер­цій­ні під­при­єм­ства, нада­ють цен­траль­но­му орга­ну вико­нав­чої вла­ди, що реа­лі­зує дер­жав­ну полі­ти­ку у сфе­рі еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, до 1 вере­сня року, що пере­дує пла­но­ва­но­му, зве­де­ні пока­зни­ки фінан­со­вих пла­нів та фінан­со­ві пла­ни у роз­рі­зі окре­мих дер­жав­них комер­цій­них під­при­ємств, які вхо­дять до сфе­ри їх управ­лі­н­ня.

{Части­на тре­тя стат­ті 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 4498-VI від 13.03.2012, 5463-VI від 16.10.2012}

  1. Фор­ма та мето­ди­чні реко­мен­да­ції по роз­роб­ці фінан­со­во­го пла­ну затвер­джу­ю­ться цен­траль­ним орга­ном вико­нав­чої вла­ди, що забез­пе­чує фор­му­ва­н­ня дер­жав­ної полі­ти­ки у сфе­рі еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку.

{Части­на четвер­та стат­ті 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 5463-VI від 16.10.2012}

  1. Дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство не має пра­ва без­опла­тно пере­да­ва­ти нале­жне йому май­но іншим юри­ди­чним осо­бам чи гро­ма­дя­нам, крім випад­ків, перед­ба­че­них зако­ном. Від­чу­жу­ва­ти май­но­ві об’єкти, що нале­жать до основ­них фон­дів, дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство має пра­во лише за попе­ре­дньою зго­дою орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно нале­жить, і лише на кон­ку­рен­тних заса­дах, якщо інше не вста­нов­ле­но зако­ном. Роз­по­ря­джа­ти­ся в інший спо­сіб май­ном, що нале­жить до основ­них фон­дів, дер­жав­не комер­цій­не під­при­єм­ство має пра­во лише у межах пов­но­ва­жень та у спо­сіб, що перед­ба­че­ні цим Коде­ксом та інши­ми зако­на­ми.

Від­чу­же­н­ня неру­хо­мо­го май­на, а також пові­тря­них і мор­ських суден, суден вну­трі­шньо­го пла­ва­н­ня та рухо­мо­го скла­ду залі­зни­чно­го транс­пор­ту здій­сню­є­ться за умо­ви дода­тко­во­го пого­дже­н­ня в уста­нов­ле­но­му поряд­ку з Фон­дом дер­жав­но­го май­на Укра­ї­ни.

{Части­ну п’яту стат­ті 75 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 549-V від 09.01.2007}

Фонд дер­жав­но­го май­на Укра­ї­ни висту­пає орга­ні­за­то­ром про­да­жу неру­хо­мо­го май­на в поряд­ку, що вста­нов­лю­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Части­ну п’яту стат­ті 75 допов­не­но абза­цом тре­тім згі­дно із Зако­ном 3713-VI від 08.09.2011}

{Части­на п’ята стат­ті 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 549-V від 09.01.2007}

  1. Кошти, одер­жа­ні від про­да­жу май­но­вих об’єктів, що нале­жать до основ­них фон­дів дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства, вико­ри­сто­ву­ю­ться від­по­від­но до затвер­дже­но­го фінан­со­во­го пла­ну, якщо інше не перед­ба­че­но зако­ном.

Кошти, одер­жа­ні від про­да­жу неру­хо­мо­го май­на, за вира­ху­ва­н­ням балан­со­вої (зали­шко­вої) вар­то­сті тако­го май­на, якщо інше не вста­нов­ле­но зако­ном, зара­хо­ву­ю­ться до загаль­но­го фон­ду Дер­жав­но­го бюдже­ту Укра­ї­ни.

{Части­ну шосту стат­ті 75 допов­не­но абза­цом дру­гим згі­дно із Зако­ном 3713-VI від 08.09.2011}

{Части­на шоста стат­ті 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3713-VI від 08.09.2011}

  1. Спи­са­н­ня з балан­су не пов­ні­стю амор­ти­зо­ва­них основ­них фон­дів, а також при­ско­ре­на амор­ти­за­ція основ­них фон­дів дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства можуть про­во­ди­ти­ся лише за зго­дою орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить дане під­при­єм­ство.
  2. Дер­жав­ні комер­цій­ні під­при­єм­ства утво­рю­ють за раху­нок при­бу­тку (дохо­ду) спе­ці­аль­ні (цільо­ві) фон­ди, при­зна­че­ні для покри­т­тя витрат, пов’язаних з їх діяль­ні­стю:

амор­ти­за­цій­ний фонд;

фонд роз­ви­тку виро­бни­цтва;

фонд спо­жи­ва­н­ня (опла­ти пра­ці);

резерв­ний фонд;

інші фон­ди, перед­ба­че­ні ста­ту­том під­при­єм­ства.

Поря­док вико­ри­ста­н­ня цих фон­дів визна­ча­є­ться від­по­від­но до затвер­дже­но­го фінан­со­во­го пла­ну.

  1. Роз­по­діл при­бу­тку (дохо­ду) дер­жав­них комер­цій­них під­при­ємств здій­сню­є­ться від­по­від­но до затвер­дже­но­го фінан­со­во­го пла­ну з ура­ху­ва­н­ням вимог цьо­го Коде­ксу та інших зако­нів.
  2. В фінан­со­во­му пла­ні затвер­джу­ю­ться суми коштів, які направ­ля­ю­ться дер­жа­ві як вла­сни­ку і зара­хо­ву­ю­ться до Дер­жав­но­го бюдже­ту Укра­ї­ни.
  3. Орга­ни, до сфе­ри управ­лі­н­ня яких від­но­ся­ться дер­жав­ні комер­цій­ні під­при­єм­ства, до 15 липня року, що пере­дує пла­но­во­му, нада­ють Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни інфор­ма­цію про обся­ги пере­ра­ху­ва­н­ня при­бу­тку дер­жав­них комер­цій­них під­при­ємств для їх вра­ху­ва­н­ня при фор­му­ван­ні дер­жав­но­го бюдже­ту.
  4. У разі змі­ни керів­ни­ка дер­жав­но­го комер­цій­но­го під­при­єм­ства обов’язковим є про­ве­де­н­ня реві­зії фінан­со­во-госпо­дар­ської діяль­но­сті під­при­єм­ства в поряд­ку, перед­ба­че­но­му зако­ном.
  5. Інші осо­бли­во­сті госпо­дар­ської та соці­аль­ної діяль­но­сті дер­жав­них комер­цій­них під­при­ємств визна­ча­ю­ться зако­ном.

{Ста­т­тя 75 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 2505-IV від 25.03.2005; в реда­кції Зако­ну 2668-IV від 16.06.2005}

Ста­т­тя 76. Казен­не під­при­єм­ство

  1. Казен­ні під­при­єм­ства ство­рю­ю­ться у галу­зях еко­но­мі­ки, в яких:

зако­ном дозво­ле­но здій­сне­н­ня госпо­дар­ської діяль­но­сті лише дер­жав­ним під­при­єм­ствам;

основ­ним (понад п’ятдесят від­со­тків) спо­жи­ва­чем про­ду­кції (робіт, послуг) висту­пає дер­жа­ва;

за умо­ва­ми госпо­да­рю­ва­н­ня немо­жли­ва віль­на кон­ку­рен­ція това­ро­ви­ро­бни­ків чи спо­жи­ва­чів;

пере­ва­жа­ю­чим (понад п’ятдесят від­со­тків) є виро­бни­цтво суспіль­но необ­хі­дної про­ду­кції (робіт, послуг), яке за сво­ї­ми умо­ва­ми і хара­кте­ром потреб, що ним задо­воль­ня­ю­ться, як пра­ви­ло, не може бути рен­та­бель­ним;

при­ва­ти­за­цію май­но­вих ком­пле­ксів дер­жав­них під­при­ємств забо­ро­не­но зако­ном.

  1. Казен­не під­при­єм­ство ство­рю­є­ться за ріше­н­ням Кабі­не­ту Міні­стрів Укра­ї­ни. У рішен­ні про ство­ре­н­ня казен­но­го під­при­єм­ства визна­ча­ю­ться обсяг і хара­ктер основ­ної діяль­но­сті під­при­єм­ства, а також орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить під­при­єм­ство, що ство­рю­є­ться. Реор­га­ні­за­ція і лікві­да­ція казен­но­го під­при­єм­ства про­во­дя­ться від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу за ріше­н­ням орга­ну, до ком­пе­тен­ції яко­го нале­жить ство­ре­н­ня дано­го під­при­єм­ства.
  2. Май­но казен­но­го під­при­єм­ства закрі­плю­є­ться за ним на пра­ві опе­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня.

{Части­на тре­тя стат­ті 76 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3262-VI від 21.04.2011}

  1. Казен­не під­при­єм­ство є юри­ди­чною осо­бою, має від­по­від­ні рахун­ки в уста­но­вах дер­жав­но­го бан­ку, печа­тку із сво­їм най­ме­ну­ва­н­ням.
  2. Орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить казен­не під­при­єм­ство, затвер­джує ста­тут під­при­єм­ства, при­зна­чає його керів­ни­ка, дає дозвіл на здій­сне­н­ня казен­ним під­при­єм­ством госпо­дар­ської діяль­но­сті, визна­чає види про­ду­кції (робіт, послуг), на виро­бни­цтво та реа­лі­за­цію якої поши­рю­є­ться зазна­че­ний дозвіл.
  3. Най­ме­ну­ва­н­ня казен­но­го під­при­єм­ства повин­но місти­ти сло­ва “казен­не під­при­єм­ство”.

Ста­т­тя 77. Осо­бли­во­сті госпо­дар­ської діяль­но­сті казен­них під­при­ємств

  1. Казен­не під­при­єм­ство здій­снює госпо­дар­ську діяль­ність від­по­від­но до виро­бни­чих зав­дань орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно вхо­дить.
  2. Казен­не під­при­єм­ство само­стій­но орга­ні­зо­вує виро­бни­цтво про­ду­кції (робіт, послуг) і реа­лі­зує її за ціна­ми (тари­фа­ми), що визна­ча­ю­ться в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни, якщо інше не перед­ба­че­но зако­ном.

{Абзац дру­гий части­ни дру­гої стат­ті 77 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 5044-VI від 04.07.2012}

Казен­не комер­цій­не під­при­єм­ство, його дочір­ні під­при­єм­ства, а також під­при­єм­ства, госпо­дар­ські това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яких 50 і біль­ше від­со­тків нале­жить казен­но­му комер­цій­но­му під­при­єм­ству, у разі здій­сне­н­ня ними заку­пі­вель та за умо­ви, що вар­тість пре­дме­та заку­пів­лі дорів­нює або пере­ви­щує межі, визна­че­ні части­ною пер­шою стат­ті 2 Зако­ну Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, опри­лю­дню­ють на веб-пор­та­лі Упов­но­ва­же­но­го орга­ну, визна­че­но­го Зако­ном Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, звіт про укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю това­рів, робіт і послуг за кошти під­при­ємств та інфор­ма­цію про змі­ну його істо­тних умов не пізні­ше ніж через сім днів з дня укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю або вне­се­н­ня змін до ньо­го. У зві­ті обов’язково зазна­ча­ю­ться: най­ме­ну­ва­н­ня, кіль­кість това­ру та місце його постав­ки, вид робіт і місце їх вико­на­н­ня або вид послуг і місце їх нада­н­ня, інфор­ма­ція про техні­чні та які­сні хара­кте­ри­сти­ки това­рів, робіт і послуг, най­ме­ну­ва­н­ня і місце­зна­хо­дже­н­ня поста­чаль­ни­ка, вико­нав­ця робіт і нада­ва­ча послуг, з яким укла­де­но дого­вір, ціна за оди­ни­цю това­ру, робіт і послуг та сума, визна­че­на в дого­во­рі, дата укла­де­н­ня дого­во­ру, строк постав­ки това­рів, вико­на­н­ня робіт і нада­н­ня послуг тощо.

{Части­ну дру­гу стат­ті 77 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1197-VII від 10.04.2014; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 922-VIII від 25.12.2015 — щодо вве­де­н­ня в дію змі­ни див. пункт 1 роз­ді­лу IX Зако­ну № 922-VIII від 25.12.2015}

  1. Орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить казен­не під­при­єм­ство, здій­снює кон­троль за вико­ри­ста­н­ням та збе­ре­же­н­ням нале­жно­го під­при­єм­ству май­на, і має пра­во вилу­чи­ти у казен­но­го під­при­єм­ства май­но, яке не вико­ри­сто­ву­є­ться або вико­ри­сто­ву­є­ться не за при­зна­че­н­ням, та роз­по­ря­ди­ти­ся ним у межах сво­їх пов­но­ва­жень.
  2. Казен­не під­при­єм­ство не має пра­ва від­чу­жу­ва­ти або іншим спосо­бом роз­по­ря­джа­ти­ся закрі­пле­ним за ним май­ном, що нале­жить до основ­них фон­дів, без попе­ре­дньої зго­ди орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно вхо­дить.

Від­чу­же­н­ня неру­хо­мо­го май­на, а також пові­тря­них і мор­ських суден, суден вну­трі­шньо­го пла­ва­н­ня та рухо­мо­го скла­ду залі­зни­чно­го транс­пор­ту здій­сню­є­ться за умо­ви дода­тко­во­го пого­дже­н­ня в уста­нов­ле­но­му поряд­ку з Фон­дом дер­жав­но­го май­на Укра­ї­ни.

{Части­ну четвер­ту стат­ті 77 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 549-V від 09.01.2007}

Фонд дер­жав­но­го май­на Укра­ї­ни висту­пає орга­ні­за­то­ром про­да­жу неру­хо­мо­го май­на в поряд­ку, що вста­нов­лю­є­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Части­ну четвер­ту стат­ті 77 допов­не­но абза­цом тре­тім згі­дно із Зако­ном 3713-VI від 08.09.2011}

  1. Дже­ре­ла­ми фор­му­ва­н­ня май­на казен­но­го під­при­єм­ства є:

дер­жав­не май­но, пере­да­не під­при­єм­ству від­по­від­но до ріше­н­ня про його ство­ре­н­ня;

кошти та інше май­но, одер­жа­ні від реа­лі­за­ції про­ду­кції (робіт, послуг) під­при­єм­ства;

цільо­ві кошти, виді­ле­ні з Дер­жав­но­го бюдже­ту Укра­ї­ни;

кре­ди­ти бан­ків;

части­на дохо­дів під­при­єм­ства, одер­жа­них ним за резуль­та­та­ми госпо­дар­ської діяль­но­сті, перед­ба­че­на ста­ту­том;

інші дже­ре­ла, не забо­ро­не­ні зако­ном.

  1. Казен­не під­при­єм­ство одер­жує кре­ди­ти для вико­на­н­ня ста­ту­тних зав­дань під гаран­тію орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить під­при­єм­ство.
  2. Казен­не під­при­єм­ство від­по­від­ає за сво­ї­ми зобов’язаннями лише кошта­ми, що пере­бу­ва­ють у його роз­по­ря­джен­ні. У разі недо­ста­тно­сті зазна­че­них коштів дер­жа­ва, в осо­бі орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить під­при­єм­ство, несе пов­ну суб­си­ді­ар­ну від­по­від­аль­ність за зобов’язаннями казен­но­го під­при­єм­ства.
  3. Поря­док роз­по­ді­лу та вико­ри­ста­н­ня при­бу­тку (дохо­ду) казен­но­го під­при­єм­ства визна­ча­є­ться фінан­со­вим пла­ном, який затвер­джу­є­ться у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му стат­тею 75цьо­го Коде­ксу для дер­жав­них комер­цій­них під­при­ємств.

{Части­на восьма стат­ті 77 в реда­кції Зако­нів 2505-IV від 25.03.2005, 2668-IV від 16.06.2005}

  1. Інші осо­бли­во­сті госпо­дар­ської та соці­аль­ної діяль­но­сті казен­них під­при­ємств визна­ча­ю­ться цим Коде­ксом, зако­ном про дер­жав­ні під­при­єм­ства та інши­ми зако­но­дав­чи­ми акта­ми.

Ста­т­тя 78. Кому­наль­ні уні­тар­ні під­при­єм­ства

  1. Кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство утво­рю­є­ться ком­пе­тен­тним орга­ном місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня в роз­по­ряд­чо­му поряд­ку на базі від­окрем­ле­ної части­ни кому­наль­ної вла­сно­сті і вхо­дить до сфе­ри його управ­лі­н­ня.
  2. Орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, є пред­став­ни­ком вла­сни­ка — від­по­від­ної тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди і вико­нує його фун­кції у межах, визна­че­них цим Коде­ксом та інши­ми зако­но­дав­чи­ми акта­ми.
  3. Май­но кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства пере­бу­ває у кому­наль­ній вла­сно­сті і закрі­плю­є­ться за таким під­при­єм­ством на пра­ві госпо­дар­сько­го віда­н­ня (кому­наль­не комер­цій­не під­при­єм­ство) або на пра­ві опе­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня (кому­наль­не неко­мер­цій­не під­при­єм­ство).
  4. Ста­ту­тний капі­тал кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства утво­рю­є­ться орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно нале­жить. Роз­мір ста­ту­тно­го капі­та­лу кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства визна­ча­є­ться від­по­від­ною місце­вою радою.

Ста­ту­тний капі­тал кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства під­ля­гає спла­ті до закін­че­н­ня пер­шо­го року з дня дер­жав­ної реє­стра­ції тако­го під­при­єм­ства.

{Части­на четвер­та стат­ті 78 в реда­кції Зако­ну 3263-VI від 21.04.2011}

  1. Най­ме­ну­ва­н­ня кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства повин­но місти­ти сло­ва “кому­наль­не під­при­єм­ство” та вка­зів­ку на орган місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го вхо­дить дане під­при­єм­ство.
  2. Кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство не несе від­по­від­аль­но­сті за зобов’язаннями вла­сни­ка та орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го воно вхо­дить.
  3. Орга­на­ми управ­лі­н­ня кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства є:

керів­ник під­при­єм­ства, який при­зна­ча­є­ться (оби­ра­є­ться) орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить під­при­єм­ство, або нагля­до­вою радою цьо­го під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня) і є підзві­тним орга­ну, який його при­зна­чив (обрав);

нагля­до­ва рада під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня), яка в межах ком­пе­тен­ції, визна­че­ної ста­ту­том під­при­єм­ства та зако­ном, кон­тро­лює і спря­мо­вує діяль­ність керів­ни­ка під­при­єм­ства.

Нагля­до­ва рада кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства утво­рю­є­ться за ріше­н­ням орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство. Кри­те­рії, від­по­від­но до яких утво­ре­н­ня нагля­до­вої ради кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства є обов’язковим, а також поря­док утво­ре­н­ня, орга­ні­за­ції діяль­но­сті та лікві­да­ції нагля­до­вої ради та її комі­те­тів, поря­док при­зна­че­н­ня чле­нів нагля­до­вої ради затвер­джу­ю­ться ріше­н­ням від­по­від­ної місце­вої ради.

{Части­на сьо­ма стат­ті 78 в реда­кції Зако­ну 1405-VIII від 02.06.2016}

  1. Річна фінан­со­ва зві­тність кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства може під­ля­га­ти обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром в поряд­ку, перед­ба­че­но­му ріше­н­ням від­по­від­ної місце­вої ради. Кри­те­рії від­бо­ру неза­ле­жно­го ауди­то­ра та кри­те­рії від­не­се­н­ня кому­наль­них уні­тар­них під­при­ємств до таких, фінан­со­ва зві­тність яких під­ля­гає обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром, вста­нов­лю­ю­ться ріше­н­ням від­по­від­ної місце­вої ради.

Кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство опри­лю­днює інфор­ма­цію про свою діяль­ність, крім випад­ків, уста­нов­ле­них зако­ном, шля­хом роз­мі­ще­н­ня її на вла­сній веб-сто­рін­ці (веб-сай­ті) або на офі­цій­но­му веб-сай­ті суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами кому­наль­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством, у стро­ки та в поряд­ку, визна­че­ні ріше­н­ням від­по­від­ної місце­вої ради. Доступ до таких веб-сто­рі­нок та веб-сай­тів є ціло­до­бо­вим і без­опла­тним.

Обов’язковому опри­лю­днен­ню під­ля­гає така інфор­ма­ція:

цілі діяль­но­сті кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

квар­таль­на, річна фінан­со­ва зві­тність кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства за остан­ні три роки, вклю­ча­ю­чи (за наяв­но­сті) вида­тки на вико­на­н­ня неко­мер­цій­них цілей дер­жав­ної полі­ти­ки та дже­ре­ла їх фінан­су­ва­н­ня;

ауди­тор­ські виснов­ки щодо річної фінан­со­вої зві­тно­сті кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства за остан­ні три роки, якщо аудит про­во­див­ся від­по­від­но до вимо­ги зако­ну або за ріше­н­ням нагля­до­вої ради кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня) або суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами кому­наль­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством;

ста­тут кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства у чин­ній реда­кції, а також у реда­кці­ях, що дія­ли рані­ше;

біо­гра­фі­чна довід­ка (вклю­ча­ю­чи про­фе­сій­ну хара­кте­ри­сти­ку) керів­ни­ка кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (з ура­ху­ва­н­ням вимог зако­но­дав­ства про захист пер­со­наль­них даних);

біо­гра­фі­чні довід­ки (вклю­ча­ю­чи про­фе­сій­ні хара­кте­ри­сти­ки) чле­нів нагля­до­вої ради (у разі її утво­ре­н­ня) кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (з ура­ху­ва­н­ням вимог зако­но­дав­ства про захист пер­со­наль­них даних), прин­ци­пи їх добо­ру, їхнє член­ство у нагля­до­вих радах інших суб’єктів госпо­да­рю­ва­н­ня, а також зазна­ча­є­ться, хто із чле­нів нагля­до­вої ради кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства є неза­ле­жним;

річні зві­ти керів­ни­ка та нагля­до­вої ради (у разі її утво­ре­н­ня) кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

стру­кту­ра, прин­ци­пи фор­му­ва­н­ня і роз­мір вина­го­ро­ди керів­ни­ка та чле­нів нагля­до­вої ради кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, вклю­ча­ю­чи ком­пен­са­цій­ні паке­ти і дода­тко­ві бла­га, які вони отри­му­ють (або на отри­ма­н­ня яких мають пра­во) під час вико­на­н­ня поса­до­вих обов’язків, а також у зв’язку із звіль­не­н­ням;

ріше­н­ня суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами кому­наль­ної вла­сно­сті щодо кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

опис істо­тних перед­ба­чу­ва­них факто­рів ризи­ку, що можуть впли­ну­ти на опе­ра­ції та резуль­та­ти діяль­но­сті кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, та захо­ди щодо управ­лі­н­ня таки­ми ризи­ка­ми;

відо­мо­сті про дого­во­ри, уча­сни­ком яких є кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, інфор­ма­ція про які під­ля­гає опри­лю­днен­ню від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни “Про від­кри­тість вико­ри­ста­н­ня публі­чних коштів”;

інфор­ма­ція про опе­ра­ції та зобов’язання кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства з дер­жав­ним та/або місце­вим бюдже­том, дер­жав­ни­ми та/або місце­ви­ми уста­но­ва­ми, під­при­єм­ства­ми та орга­ні­за­ці­я­ми, вклю­ча­ю­чи дого­вір­ні зобов’язання кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (фінан­со­ві та нефі­нан­со­ві), що вини­ка­ють у резуль­та­ті дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства.

Кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство опри­лю­днює річну фінан­со­ву зві­тність разом з ауди­тор­ським виснов­ком щодо неї, якщо аудит про­во­див­ся від­по­від­но до вимо­ги зако­ну або за ріше­н­ням нагля­до­вої ради кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (у разі її утво­ре­н­ня) або суб’єкта управ­лі­н­ня об’єктами кому­наль­ної вла­сно­сті, що здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня під­при­єм­ством до 30 кві­тня року, що настає за зві­тним пері­о­дом.

Від­по­від­аль­ність за опри­лю­дне­н­ня та досто­вір­ність інфор­ма­ції, визна­че­ної цією стат­тею, несе керів­ник кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства від­по­від­но до зако­нів Укра­ї­ни та умов укла­де­но­го з ним кон­тра­кту.

{Ста­т­тю 78 допов­не­но новою части­ною згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

  1. Зби­тки, зав­да­ні кому­наль­но­му уні­тар­но­му під­при­єм­ству вна­слі­док вико­на­н­ня рішень орга­нів дер­жав­ної вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня, під­ля­га­ють від­шко­ду­ван­ню зазна­че­ни­ми орга­на­ми добро­віль­но або за ріше­н­ням суду.
  2. Осо­бли­во­сті госпо­дар­ської діяль­но­сті кому­наль­них уні­тар­них під­при­ємств визна­ча­ю­ться від­по­від­но до вимог, вста­нов­ле­них цим Коде­ксом щодо діяль­но­сті дер­жав­них комер­цій­них або казен­них під­при­ємств, а також інших вимог, перед­ба­че­них зако­ном.

{Абзац дру­гий части­ни стат­ті 78 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 5044-VI від 04.07.2012}

Кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, його дочір­ні під­при­єм­ства, а також під­при­єм­ства, госпо­дар­ські това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яких 50 і біль­ше від­со­тків нале­жить кому­наль­но­му під­при­єм­ству, у разі здій­сне­н­ня ними заку­пі­вель та за умо­ви, що вар­тість пре­дме­та заку­пів­лі дорів­нює або пере­ви­щує межі, визна­че­ні части­ною пер­шою стат­ті 2 Зако­ну Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, опри­лю­дню­ють на веб-пор­та­лі Упов­но­ва­же­но­го орга­ну, визна­че­но­го Зако­ном Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, звіт про укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю това­рів, робіт і послуг за кошти під­при­ємств та інфор­ма­цію про змі­ну його істо­тних умов не пізні­ше ніж через сім днів з дня укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю або вне­се­н­ня змін до ньо­го. У зві­ті обов’язково зазна­ча­ю­ться: най­ме­ну­ва­н­ня, кіль­кість това­ру та місце його постав­ки, вид робіт і місце їх вико­на­н­ня або вид послуг і місце їх нада­н­ня, інфор­ма­ція про техні­чні та які­сні хара­кте­ри­сти­ки това­рів, робіт і послуг, най­ме­ну­ва­н­ня і місце­зна­хо­дже­н­ня поста­чаль­ни­ка, вико­нав­ця робіт і нада­ва­ча послуг, з яким укла­де­но дого­вір, ціна за оди­ни­цю това­ру, робіт і послуг та сума, визна­че­на в дого­во­рі, дата укла­де­н­ня дого­во­ру, строк постав­ки това­рів, вико­на­н­ня робіт і нада­н­ня послуг тощо.

{Части­ну стат­ті 78 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1197-VII від 10.04.2014; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 922-VIII від 25.12.2015 — щодо вве­де­н­ня в дію змі­ни див.пункт 1 роз­ді­лу IX Зако­ну № 922-VIII від 25.12.2015}

Ста­т­тя 78-1. Госпо­дар­ське зобов’язання кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність

  1. Госпо­дар­ське зобов’язання кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, пре­дмет яко­го під­па­дає під озна­ки, визна­че­ні части­ною тре­тьою цієї стат­ті, і яке укла­да­є­ться з осо­бою, заін­те­ре­со­ва­ною у його вчи­нен­ні, від іме­ні або за раху­нок або в інте­ре­сах такої осо­би, є госпо­дар­ським зобов’язанням, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність.
  2. Осо­бою, заін­те­ре­со­ва­ною у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання, є:

поса­до­ва осо­ба орга­нів управ­лі­н­ня кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства;

поса­до­ва осо­ба орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, якщо така осо­ба є осо­бою, від­по­від­аль­ною за прийня­т­тя ріше­н­ня щодо нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня таким кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством госпо­дар­сько­го дого­во­ру;

член сім’ї поса­до­вої осо­би, зазна­че­ної в абза­цах дру­го­му і тре­тьо­му цієї части­ни, — чоло­вік (дру­жи­на), осо­би, які спіль­но про­жи­ва­ють, пов’язані спіль­ним побу­том, мають вза­єм­ні пра­ва та обов’язки, батьки (уси­но­ви­те­лі), опі­кун (піклу­валь­ник), брат, сестра, діти та їхні чоло­ві­ки (дру­жи­ни);

юри­ди­чна осо­ба, в якій будь-яка з осіб, зазна­че­них в абза­цах дру­го­му — четвер­то­му цієї части­ни, є кін­це­вим бене­фі­ці­ар­ним вла­сни­ком (кон­тро­ле­ром) або чле­ном орга­ну управ­лі­н­ня.

Осо­би (разом або окре­мо), зазна­че­ні в абза­цах дру­го­му — п’ятому цієї части­ни, мають від­по­від­а­ти при­найм­ні одній із таких ознак:

бути сто­ро­на­ми тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання або чле­на­ми вико­нав­чо­го орга­ну юри­ди­чної осо­би, яка є сто­ро­ною пра­во­чи­ну;

отри­му­ва­ти вина­го­ро­ду за вчи­не­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання від кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства (поса­до­вих осіб орга­нів управ­лі­н­ня кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства) або від осо­би, яка є сто­ро­ною госпо­дар­сько­го зобов’язання;

вна­слі­док тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання набу­ва­ти май­но, будь-які май­но­ві пра­ва, виго­ди або бла­га;

бра­ти участь у госпо­дар­сько­му зобов’язанні як пред­став­ни­ки або посе­ре­дни­ки (крім пред­став­ни­цтва кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства поса­до­ви­ми осо­ба­ми).

  1. Дія цієї стат­ті поши­рю­є­ться на госпо­дар­ські зобов’язання кому­наль­них уні­тар­них під­при­ємств, пре­дме­том яких є:

від­чу­же­н­ня або при­дба­н­ня за одним дого­во­ром або декіль­ко­ма пов’язаними дого­во­ра­ми това­рів або іншо­го май­на, балан­со­ва вар­тість яко­го пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання (крім випад­ків отри­ма­н­ня кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством у вла­сність това­рів або май­на без­опла­тно або за одну грив­ню);

пере­да­ча або отри­ма­н­ня в орен­ду, інше пла­тне кори­сту­ва­н­ня това­рів або май­на, балан­со­ва вар­тість яких пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання;

пере­да­ча кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством у без­опла­тне кори­сту­ва­н­ня тре­тім осо­бам това­рів або іншо­го май­на, балан­со­ва вар­тість яко­го пере­ви­щує 20 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання;

вико­на­н­ня або замов­ле­н­ня робіт або нада­н­ня послуг, рин­ко­ва вар­тість яких пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання (крім випад­ків отри­ма­н­ня кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством резуль­та­тів робіт або послуг без­опла­тно або за одну грив­ню);

нада­н­ня або отри­ма­н­ня пози­ки, іншо­го фінан­су­ва­н­ня на пово­ро­тній осно­ві на суму, що пере­ви­щує 50 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання (крім випад­ків отри­ма­н­ня кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством пози­ки або іншо­го фінан­су­ва­н­ня без­опла­тно або за одну грив­ню);

нада­н­ня кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством заста­ви, пору­чи­тель­ства або іншо­го забез­пе­че­н­ня вико­на­н­ня зобов’язань, роз­мір яких пере­ви­щує 100 міні­маль­них заро­бі­тних плат вихо­дя­чи з роз­мі­ру міні­маль­ної заро­бі­тної пла­ти, вста­нов­ле­ної на 1 січня року, в яко­му вчи­ня­є­ться від­по­від­не госпо­дар­ське зобов’язання.

Ста­ту­том кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства може бути вста­нов­ле­но ниж­че гра­ни­чне зна­че­н­ня щодо вар­то­сті май­на, робіт або послуг чи суми коштів, що є пре­дме­том госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність.

  1. Осо­ба, яка є заін­те­ре­со­ва­ною у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання, повин­на про­тя­гом трьох робо­чих днів з момен­ту вини­кне­н­ня у неї заін­те­ре­со­ва­но­сті, але до вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, пода­ти на роз­гляд нагля­до­вої ради, а у випад­ках, перед­ба­че­них части­ною дев’ятою цієї стат­ті, — орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство:

про­ект госпо­дар­сько­го зобов’язання із зазна­че­н­ням вар­то­сті оди­ни­ці това­ру або послуг, якщо вона перед­ба­че­на госпо­дар­ським зобов’язанням, і загаль­ної суми госпо­дар­сько­го зобов’язання, перед­ба­че­но­го части­ною тре­тьою цієї стат­ті;

інфор­ма­цію з поси­ла­н­ням на кон­кре­тні нор­ми части­ни дру­гої цієї стат­ті із зазна­че­н­ням озна­ки заін­те­ре­со­ва­но­сті осо­би у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання.

  1. Нагля­до­ва рада кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства про­тя­гом 10 робо­чих днів з дня отри­ма­н­ня інфор­ма­ції, перед­ба­че­ної части­ною четвер­тою цієї стат­ті, при­ймає одне з таких рішень:

про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня від­по­від­но­го госпо­дар­сько­го зобов’язання;

про від­мо­ву у вчи­нен­ні від­по­від­но­го госпо­дар­сько­го зобов’язання;

про пере­да­чу пита­н­ня на роз­гляд орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство.

  1. Нагля­до­ва рада або орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, з метою про­ве­де­н­ня оцін­ки госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, на від­по­від­ність його умов зви­чай­ним рин­ко­вим умо­вам може залу­чи­ти суб’єкта оці­но­чної діяль­но­сті.
  2. Якщо заін­те­ре­со­ва­на у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання осо­ба є чле­ном нагля­до­вої ради кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, вона не має пра­ва голо­су під час прийня­т­тя ріше­н­ня щодо нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.

Якщо заін­те­ре­со­ва­на у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання осо­ба є осо­бою, зазна­че­ною в абза­ці тре­тьо­му части­ни дру­гої цієї стат­ті, вирі­ше­н­ня кон­флі­кту інте­ре­сів від­бу­ва­є­ться в поряд­ку, перед­ба­че­но­му зако­но­дав­ством про запо­бі­га­н­ня кору­пції.

  1. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, при­йма­є­ться біль­ші­стю голо­сів чле­нів нагля­до­вої ради, які не є заін­те­ре­со­ва­ни­ми у вчи­нен­ні тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  2. Ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на вчи­не­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вино­си­ться на роз­гляд орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, якщо:

на під­при­єм­стві не утво­ре­на нагля­до­ва рада;

нагля­до­ва рада ухва­ли­ла ріше­н­ня про пере­да­чу пита­н­ня на роз­гляд орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, із зазна­че­н­ням моти­вів тако­го ріше­н­ня;

біль­шість чле­нів нагля­до­вої ради є заін­те­ре­со­ва­ни­ми у вчи­нен­ні госпо­дар­сько­го зобов’язання;

балан­со­ва вар­тість май­на або послуг чи сума коштів, що під­ля­га­ють надан­ню, від­чу­жен­ню, отри­ман­ню або пере­да­чі від­по­від­но до госпо­дар­сько­го зобов’язання, перед­ба­че­но­го части­ною тре­тьою цієї стат­ті, пере­ви­щує 10 від­со­тків вар­то­сті акти­вів, за дани­ми остан­ньої річної фінан­со­вої зві­тно­сті під­при­єм­ства;

пре­дме­том дого­во­ру є неру­хо­ме або інше май­но, якщо режим його орен­ди або від­чу­же­н­ня регу­лю­є­ться спе­ці­аль­ним зако­но­дав­ством.

  1. Якщо нагля­до­ва рада або орган, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить під­при­єм­ство кому­наль­ної вла­сно­сті, не прийня­ли жодно­го ріше­н­ня про­тя­гом 10 робо­чих днів з дня отри­ма­н­ня інфор­ма­ції, перед­ба­че­ної части­ною четвер­тою цієї стат­ті, госпо­дар­ське зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вва­жа­є­ться схва­ле­ним.

У разі якщо з метою про­ве­де­н­ня оцін­ки госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, на від­по­від­ність його умов зви­чай­ним рин­ко­вим умо­вам залу­ча­є­ться суб’єкт оці­но­чної діяль­но­сті, строк прийня­т­тя ріше­н­ня нагля­до­вою радою або орга­ном, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить кому­наль­не уні­тар­не під­при­єм­ство, збіль­шу­є­ться на пері­од часу, необ­хі­дно­го для здій­сне­н­ня оцін­ки, але не більш як на 30 кален­дар­них днів, які обчи­слю­ю­ться з дня отри­ма­н­ня інфор­ма­ції, перед­ба­че­ної части­ною четвер­тою цієї стат­ті.

  1. Госпо­дар­ське зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вчи­не­не з пору­ше­н­ням поряд­ку прийня­т­тя ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на його вчи­не­н­ня, ство­рює, змі­нює, при­пи­няє пра­ва та обов’язки його сто­рін лише у разі подаль­шо­го схва­ле­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му для прийня­т­тя ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на його вчи­не­н­ня. У разі нео­три­ма­н­ня подаль­шо­го схва­ле­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, у поряд­ку, вста­нов­ле­но­му для прийня­т­тя ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на його вчи­не­н­ня, таке зобов’язання визна­є­ться судом недій­сним за позо­вом кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або орга­ну, до сфе­ри управ­лі­н­ня яко­го нале­жить під­при­єм­ство кому­наль­ної вла­сно­сті.
  2. Подаль­ше схва­ле­н­ня госпо­дар­сько­го зобов’язання, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му для прийня­т­тя ріше­н­ня про нада­н­ня зго­ди на його вчи­не­н­ня, ство­рює, змі­нює, при­пи­няє пра­ва та обов’язки кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства з дня вчи­не­н­ня тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  3. Від­по­від­аль­ність за шко­ду, запо­ді­я­ну кому­наль­но­му уні­тар­но­му під­при­єм­ству госпо­дар­ським зобов’язанням, щодо вчи­не­н­ня яко­го є заін­те­ре­со­ва­ність, вчи­не­ним з пору­ше­н­ням вимог цієї стат­ті, несе осо­ба, заін­те­ре­со­ва­на у вчи­нен­ні кому­наль­ним уні­тар­ним під­при­єм­ством тако­го госпо­дар­сько­го зобов’язання.
  4. Керів­ник (вико­нав­чий орган) кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства або осо­ба, спе­ці­аль­но упов­но­ва­же­на керів­ни­ком (вико­нав­чим орга­ном) або уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми кому­наль­но­го уні­тар­но­го під­при­єм­ства, у разі пору­ше­н­ня ними вимог, перед­ба­че­них цією стат­тею, під­ля­га­ють адмі­ні­стра­тив­ній, дисци­плі­нар­ній від­по­від­аль­но­сті за нена­ле­жне вико­на­н­ня сво­їх поса­до­вих обов’язків, а також мають від­шко­ду­ва­ти шко­ду, запо­ді­я­ну їхні­ми дія­ми кому­наль­но­му уні­тар­но­му під­при­єм­ству”;

{Кодекс допов­не­но стат­тею 78-1 згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Гла­ва 9
ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА

Ста­т­тя 79. Поня­т­тя госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Госпо­дар­ськи­ми това­ри­ства­ми визна­ю­ться під­при­єм­ства або інші суб’єкти госпо­да­рю­ва­н­ня, ство­ре­ні юри­ди­чни­ми осо­ба­ми та/або гро­ма­дя­на­ми шля­хом об’єднання їх май­на і уча­сті в під­при­єм­ни­цькій діяль­но­сті това­ри­ства з метою одер­жа­н­ня при­бу­тку. У випад­ках, перед­ба­че­них цим Коде­ксом, госпо­дар­ське това­ри­ство може дія­ти у скла­ді одно­го уча­сни­ка.
  2. Заснов­ни­ка­ми і уча­сни­ка­ми това­ри­ства можуть бути суб’єкти госпо­да­рю­ва­н­ня, інші уча­сни­ки госпо­дар­ських від­но­син, зазна­че­ні у стат­ті 2 цьо­го Коде­ксу, а також гро­ма­дя­ни, які не є суб’єктами госпо­да­рю­ва­н­ня. Обме­же­н­ня щодо засну­ва­н­ня та уча­сті в госпо­дар­ських това­ри­ствах суб’єктів госпо­да­рю­ва­н­ня або інших осіб вста­нов­лю­ю­ться цим Коде­ксом, інши­ми зако­на­ми.
  3. Госпо­дар­ські това­ри­ства є юри­ди­чни­ми осо­ба­ми.
  4. Суб’єкти госпо­да­рю­ва­н­ня — юри­ди­чні осо­би, які ста­ли заснов­ни­ка­ми або уча­сни­ка­ми госпо­дар­сько­го това­ри­ства, збе­рі­га­ють ста­тус юри­ди­чної осо­би.
  5. Госпо­дар­ські това­ри­ства можуть здій­сню­ва­ти будь-яку під­при­єм­ни­цьку діяль­ність, якщо інше не перед­ба­че­но зако­ном.

{Абзац дру­гий части­ни п’ятої стат­ті 79 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 5044-VI від 04.07.2012}

Госпо­дар­ське това­ри­ство, дер­жав­на час­тка у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го пере­ви­щує 50 від­со­тків, його дочір­ні під­при­єм­ства, а також під­при­єм­ства, госпо­дар­ські това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яких 50 і біль­ше від­со­тків нале­жить госпо­дар­сько­му това­ри­ству, дер­жав­на час­тка у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го пере­ви­щує 50 від­со­тків, у разі здій­сне­н­ня ними заку­пі­вель та за умо­ви, що вар­тість пре­дме­та заку­пів­лі дорів­нює або пере­ви­щує межі, визна­че­ні части­ною пер­шою стат­ті 2 Зако­ну Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, опри­лю­дню­ють на веб-пор­та­лі Упов­но­ва­же­но­го орга­ну, визна­че­но­го Зако­ном Укра­ї­ни “Про публі­чні заку­пів­лі”, звіт про укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю това­рів, робіт і послуг за кошти під­при­ємств та інфор­ма­цію про змі­ну його істо­тних умов не пізні­ше ніж через сім днів з дня укла­де­н­ня дого­во­ру про заку­пів­лю або вне­се­н­ня змін до ньо­го. У зві­ті обов’язково зазна­ча­ю­ться: най­ме­ну­ва­н­ня, кіль­кість това­ру та місце його постав­ки, вид робіт і місце їх вико­на­н­ня або вид послуг і місце їх нада­н­ня, інфор­ма­ція про техні­чні та які­сні хара­кте­ри­сти­ки това­рів, робіт і послуг, най­ме­ну­ва­н­ня і місце­зна­хо­дже­н­ня поста­чаль­ни­ка, вико­нав­ця робіт і нада­ва­ча послуг, з яким укла­де­но дого­вір, ціна за оди­ни­цю това­ру, робіт і послуг та сума, визна­че­на в дого­во­рі, дата укла­де­н­ня дого­во­ру, строк постав­ки това­рів, вико­на­н­ня робіт і нада­н­ня послуг тощо.

{Части­ну п’яту стат­ті 79 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1197-VII від 10.04.2014; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 922-VIII від 25.12.2015 — щодо вве­де­н­ня в дію змі­ни див. пункт 1 роз­ді­лу IX Зако­ну № 922-VIII від 25.12.2015}

{Части­на п’ята стат­ті 79 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 3205-IV від 15.12.2005}

Ста­т­тя 80. Види госпо­дар­ських това­риств

  1. До госпо­дар­ських това­риств нале­жать: акціо­нер­ні това­ри­ства, това­ри­ства з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю, това­ри­ства з дода­тко­вою від­по­від­аль­ні­стю, пов­ні това­ри­ства, коман­ди­тні това­ри­ства.
  2. Акціо­нер­ним това­ри­ством є госпо­дар­ське това­ри­ство, яке має ста­ту­тний капі­тал, поді­ле­ний на визна­че­ну кіль­кість акцій одна­ко­вої номі­наль­ної вар­то­сті, і несе від­по­від­аль­ність за зобов’язаннями тіль­ки май­ном това­ри­ства, а акціо­не­ри несуть ризик зби­тків, пов’язаних із діяль­ні­стю това­ри­ства, в межах вар­то­сті нале­жних їм акцій, крім випад­ків, визна­че­них зако­ном.

{Части­на дру­га стат­ті 80 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 629-VIII від 16.07.2015}

  1. Това­ри­ством з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю є госпо­дар­ське това­ри­ство, що має ста­ту­тний капі­тал, поді­ле­ний на час­тки, роз­мір яких визна­ча­є­ться уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми, і несе від­по­від­аль­ність за сво­ї­ми зобов’язаннями тіль­ки сво­їм май­ном. Уча­сни­ки това­ри­ства, які пов­ні­стю спла­ти­ли свої вкла­ди, несуть ризик зби­тків, пов’язаних з діяль­ні­стю това­ри­ства, у межах сво­їх вкла­дів.
  2. Това­ри­ством з дода­тко­вою від­по­від­аль­ні­стю є госпо­дар­ське това­ри­ство, ста­ту­тний капі­тал яко­го поді­ле­ний на час­тки визна­че­них уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми роз­мі­рів і яке несе від­по­від­аль­ність за сво­ї­ми зобов’язаннями вла­сним май­ном, а в разі його недо­ста­тно­сті уча­сни­ки цьо­го това­ри­ства несуть дода­тко­ву солі­дар­ну від­по­від­аль­ність у визна­че­но­му уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми одна­ко­во кра­тно­му роз­мі­рі до вкла­ду кожно­го з уча­сни­ків.
  3. Пов­ним това­ри­ством є госпо­дар­ське това­ри­ство, всі уча­сни­ки яко­го від­по­від­но до укла­де­но­го між ними дого­во­ру здій­сню­ють під­при­єм­ни­цьку діяль­ність від іме­ні това­ри­ства і несуть дода­тко­ву солі­дар­ну від­по­від­аль­ність за зобов’язаннями това­ри­ства усім сво­їм май­ном.
  4. Коман­ди­тним това­ри­ством є госпо­дар­ське това­ри­ство, в яко­му один або декіль­ка уча­сни­ків здій­сню­ють від іме­ні това­ри­ства під­при­єм­ни­цьку діяль­ність і несуть за його зобов’язаннями дода­тко­ву солі­дар­ну від­по­від­аль­ність усім сво­їм май­ном, на яке за зако­ном може бути звер­не­но стя­гне­н­ня (пов­ні уча­сни­ки), а інші уча­сни­ки при­су­тні в діяль­но­сті това­ри­ства лише сво­ї­ми вкла­да­ми (вкла­дни­ки).
  5. Уча­сни­ка­ми пов­но­го това­ри­ства, пов­ни­ми уча­сни­ка­ми коман­ди­тно­го това­ри­ства можуть бути лише осо­би, заре­є­стро­ва­ні як суб’єкти під­при­єм­ни­цтва.

{Ста­т­тю 81 виклю­че­но на під­ста­ві Зако­ну 514-VI від 17.09.2008}

Ста­т­тя 82. Уста­нов­чі доку­мен­ти госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Уста­нов­чим доку­мен­том пов­но­го това­ри­ства і коман­ди­тно­го това­ри­ства є заснов­ни­цький дого­вір. Уста­нов­чим доку­мен­том акціо­нер­но­го това­ри­ства, това­ри­ства з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю і това­ри­ства з дода­тко­вою від­по­від­аль­ні­стю є ста­тут.
  2. Уста­нов­чі доку­мен­ти госпо­дар­сько­го това­ри­ства повин­ні місти­ти відо­мо­сті про вид това­ри­ства, пре­дмет і цілі його діяль­но­сті, склад заснов­ни­ків та уча­сни­ків, склад і ком­пе­тен­цію орга­нів това­ри­ства та поря­док прийня­т­тя ними рішень, вклю­ча­ю­чи пере­лік питань, з яких необ­хі­дна одно­стай­ність або ква­лі­фі­ко­ва­на біль­шість голо­сів, інші відо­мо­сті, перед­ба­че­ністат­тею 57 цьо­го Коде­ксу.
  3. Ста­тут акціо­нер­но­го това­ри­ства, крім зазна­че­них у части­ні дру­гій цієї стат­ті відо­мо­стей, пови­нен місти­ти також відо­мо­сті про види акцій, що випу­ска­ю­ться, їх номі­наль­ну вар­тість, спів­від­но­ше­н­ня акцій різних видів, кіль­кість акцій, що купу­ю­ться заснов­ни­ка­ми, наслід­ки неви­ко­на­н­ня зобов’язань по вику­пу акцій.
  4. Ста­тут това­ри­ства з обме­же­ною від­по­від­аль­ні­стю, крім відо­мо­стей, зазна­че­них у части­ні дру­гій цієї стат­ті, пови­нен місти­ти відо­мо­сті про роз­мір часток кожно­го з уча­сни­ків, роз­мір, склад та поря­док вне­се­н­ня ними вкла­дів.

Ста­ту­том може бути вста­нов­ле­но поря­док визна­че­н­ня роз­мі­ру часток уча­сни­ків зале­жно від змі­ни вар­то­сті май­на, вне­се­но­го як вклад, та дода­тко­вих вне­сків уча­сни­ків.

  1. Заснов­ни­цький дого­вір пов­но­го това­ри­ства і коман­ди­тно­го това­ри­ства, крім відо­мо­стей, зазна­че­них у части­ні дру­гій цієї стат­ті, повин­ні визна­ча­ти роз­мір час­тки кожно­го з уча­сни­ків, фор­му їх уча­сті у спра­вах това­ри­ства, роз­мір, склад і поря­док вне­се­н­ня ними вкла­дів. Сто­сов­но вкла­дни­ків коман­ди­тно­го това­ри­ства в заснов­ни­цько­му дого­во­рі вка­зу­ю­ться тіль­ки суку­пний роз­мір їх часток у май­ні това­ри­ства та роз­мір, склад і поря­док вне­се­н­ня ними вкла­дів.
  2. Най­ме­ну­ва­н­ня госпо­дар­сько­го това­ри­ства повин­но місти­ти зазна­че­н­ня виду това­ри­ства, для пов­них това­риств і коман­ди­тних това­риств — прі­зви­ща (най­ме­ну­ва­н­ня) уча­сни­ків това­ри­ства, які несуть дода­тко­ву від­по­від­аль­ність за зобов’язаннями това­ри­ства усім сво­їм май­ном, а також інші необ­хі­дні відо­мо­сті. Най­ме­ну­ва­н­ня госпо­дар­сько­го това­ри­ства не може вка­зу­ва­ти на нале­жність това­ри­ства до орга­нів дер­жав­ної вла­ди чи орга­нів місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня.
  3. До уста­нов­чих доку­мен­тів можуть бути вклю­че­ні також відо­мо­сті щодо інших умов діяль­но­сті госпо­дар­сько­го това­ри­ства, які не супе­ре­чать зако­ну. Якщо в уста­нов­чих доку­мен­тах не вка­за­но строк діяль­но­сті госпо­дар­сько­го това­ри­ства, воно вва­жа­є­ться ство­ре­ним на неви­зна­че­ний строк.
  4. Уста­нов­чі доку­мен­ти госпо­дар­сько­го това­ри­ства у перед­ба­че­них зако­ном випад­ках пого­джу­ю­ться з Анти­мо­но­поль­ним комі­те­том Укра­ї­ни.
  5. Пору­ше­н­ня вста­нов­ле­них цією стат­тею вимог щодо змі­сту уста­нов­чих доку­мен­тів госпо­дар­сько­го това­ри­ства є під­ста­вою для від­мо­ви у його дер­жав­ній реє­стра­ції.
  6. Госпо­дар­ське това­ри­ство може ство­рю­ва­ти­ся та дія­ти на під­ста­ві модель­но­го ста­ту­ту в поряд­ку, визна­че­но­му зако­ном.

Якщо госпо­дар­ське това­ри­ство ство­рю­є­ться та діє на під­ста­ві модель­но­го ста­ту­ту в рішен­ні про його ство­ре­н­ня, яке під­пи­су­є­ться усі­ма заснов­ни­ка­ми, зазна­ча­ю­ться відо­мо­сті про вид това­ри­ства, його най­ме­ну­ва­н­ня, місце­зна­хо­дже­н­ня, пре­дмет і цілі діяль­но­сті, склад заснов­ни­ків та уча­сни­ків, роз­мір ста­ту­тно­го (скла­де­но­го) капі­та­лу, роз­мір часток кожно­го з уча­сни­ків, поря­док вне­се­н­ня ними вкла­дів, а також інфор­ма­ція про про­ва­дже­н­ня діяль­но­сті на осно­ві модель­но­го ста­ту­ту.

{Ста­т­тю 82 допов­не­но части­ною деся­тою згі­дно із Зако­ном 3262-VI від 21.04.2011}

Ста­т­тя 83. Дер­жав­на реє­стра­ція госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Дер­жав­на реє­стра­ція госпо­дар­сько­го това­ри­ства здій­сню­є­ться від­по­від­но до зако­ну.

{Части­на пер­ша стат­ті 83 в реда­кції Зако­ну 2424-IV від 04.02.2005}

  1. Осо­бли­во­сті реє­стра­ції госпо­дар­ських това­риств, які здій­сню­ють бан­ків­ську і стра­хо­ву діяль­ність, а також про­фе­сій­ну діяль­ність на рин­ку цін­них папе­рів, визна­ча­ю­ться цим Коде­ксом та від­по­від­ни­ми зако­на­ми.
  2. Госпо­дар­ське това­ри­ство набу­ває ста­ту­су юри­ди­чної осо­би з дня його дер­жав­ної реє­стра­ції.
  3. Змі­ни, які ста­ли­ся в уста­нов­чих доку­мен­тах госпо­дар­сько­го това­ри­ства і які вно­ся­ться до дер­жав­но­го реє­стру, під­ля­га­ють дер­жав­ній реє­стра­ції за тими ж пра­ви­ла­ми, що вста­нов­ле­ні для дер­жав­ної реє­стра­ції това­ри­ства.

{Части­на четвер­та стат­ті 83 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 2424-IV від 04.02.2005}

Ста­т­тя 84. Наслід­ки укла­де­н­ня угод до реє­стра­ції госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Госпо­дар­ське това­ри­ство може від­кри­ва­ти рахун­ки у бан­ках, а також укла­да­ти дого­во­ри та інші уго­ди лише після його дер­жав­ної реє­стра­ції. Уго­ди, укла­де­ні заснов­ни­ка­ми това­ри­ства до дня його реє­стра­ції, визна­ю­ться таки­ми, що укла­де­ні з това­ри­ством, тіль­ки за умо­ви їх подаль­шо­го схва­ле­н­ня това­ри­ством в поряд­ку, визна­че­но­му зако­ном та уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми.
  2. Уго­ди, укла­де­ні заснов­ни­ка­ми до дня реє­стра­ції това­ри­ства і в подаль­шо­му не схва­ле­ні това­ри­ством, тягнуть за собою пра­во­ві наслід­ки лише для осіб, які укла­ли ці уго­ди.

Ста­т­тя 85. Вла­сність госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Госпо­дар­ське това­ри­ство є вла­сни­ком:

май­на, пере­да­но­го йому у вла­сність заснов­ни­ка­ми і уча­сни­ка­ми як вне­ски;

про­ду­кції, виро­бле­ної в резуль­та­ті госпо­дар­ської діяль­но­сті това­ри­ства;

дохо­дів, одер­жа­них від госпо­дар­ської діяль­но­сті това­ри­ства;

іншо­го май­на, набу­то­го това­ри­ством на під­ста­вах, не забо­ро­не­них зако­ном.

Ста­т­тя 86. Вкла­ди уча­сни­ків та заснов­ни­ків госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Вкла­да­ми уча­сни­ків та заснов­ни­ків госпо­дар­сько­го това­ри­ства можуть бути будин­ки, спо­ру­ди, обла­дна­н­ня та інші мате­рі­аль­ні цін­но­сті, цін­ні папе­ри, пра­ва кори­сту­ва­н­ня зем­лею, водою та інши­ми при­ро­дни­ми ресур­са­ми, будин­ка­ми, спо­ру­да­ми, а також інші май­но­ві пра­ва (вклю­ча­ю­чи май­но­ві пра­ва на об’єкти інте­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті), кошти, в тому числі в іно­зем­ній валю­ті.
  2. Вклад, оці­не­ний у грив­нях, ста­но­вить час­тку уча­сни­ка та заснов­ни­ка у ста­ту­тно­му капі­та­лі това­ри­ства. Поря­док оцін­ки вкла­дів визна­ча­є­ться в уста­нов­чих доку­мен­тах госпо­дар­сько­го това­ри­ства, якщо інше не перед­ба­че­но зако­ном.
  3. Забо­ро­ня­є­ться вико­ри­сто­ву­ва­ти для фор­му­ва­н­ня ста­ту­тно­го (скла­де­но­го) капі­та­лу това­ри­ства бюдже­тні кошти, кошти, одер­жа­ні в кре­дит та під заста­ву, вексе­лі, май­но дер­жав­них (кому­наль­них) під­при­ємств, яке від­по­від­но до зако­ну (ріше­н­ня орга­ну місце­во­го самов­ря­ду­ва­н­ня) не під­ля­гає при­ва­ти­за­ції, та май­но, що пере­бу­ває в опе­ра­тив­но­му управ­лін­ні бюдже­тних уста­нов, якщо інше не перед­ба­че­но зако­ном. Фінан­со­вий стан заснов­ни­ків — юри­ди­чних осіб щодо їх спро­мо­жно­сті здій­сни­ти від­по­від­ні вне­ски до ста­ту­тно­го капі­та­лу госпо­дар­сько­го това­ри­ства у випад­ках, перед­ба­че­них зако­ном, має бути пере­ві­ре­ний неза­ле­жним ауди­то­ром (ауди­тор­ською орга­ні­за­ці­єю) у вста­нов­ле­но­му поряд­ку, а май­но­вий стан заснов­ни­ків — гро­ма­дян має бути під­твер­дже­ний довід­кою орга­ну дохо­дів і збо­рів про пода­ну декла­ра­цію про май­но­вий стан і дохо­ди (пода­тко­ву декла­ра­цію).

{Части­на тре­тя стат­ті 86 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 639-VI від 31.10.2008 — змі­ни діють не пізні­ше ніж до 1 січня 2011 року; в реда­кції Зако­ну 1873-VI від 11.02.2010; із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 2457-VI від 08.07.2010, 2756-VI від 02.12.2010, 406-VII від 04.07.2013}

Ста­т­тя 87. Ста­ту­тний капі­тал та фон­ди госпо­дар­сько­го това­ри­ства

{Назва стат­ті 87 в реда­кції Зако­ну 2850-VI від 22.12.2010}

  1. Сума вкла­дів заснов­ни­ків та уча­сни­ків госпо­дар­сько­го това­ри­ства ста­но­вить ста­ту­тний капі­тал това­ри­ства.
  2. Това­ри­ство має пра­во змі­ню­ва­ти (збіль­шу­ва­ти або змен­шу­ва­ти) роз­мір ста­ту­тно­го капі­та­лу в поряд­ку, вста­нов­ле­но­му цим Коде­ксом та зако­ном, прийня­тим від­по­від­но до ньо­го.
  3. Ріше­н­ня това­ри­ства про змі­ни роз­мі­ру ста­ту­тно­го капі­та­лу наби­рає чин­но­сті з дня вне­се­н­ня цих змін до дер­жав­но­го реє­стру.
  4. У госпо­дар­сько­му това­ри­стві ство­рю­ю­ться резерв­ний (стра­хо­вий) фонд у роз­мі­рі, вста­нов­ле­но­му уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми, але не менш як п’ятнадцять від­со­тків ста­ту­тно­го капі­та­лу, а також інші фон­ди, перед­ба­че­ні зако­но­дав­ством Укра­ї­ни або уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми това­ри­ства. Роз­мір щорі­чних від­ра­ху­вань до резерв­но­го (стра­хо­во­го) фон­ду перед­ба­ча­є­ться уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми, але не може бути мен­шим п’яти від­со­тків суми при­бу­тку това­ри­ства.

{Части­на четвер­та стат­ті 87 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 514-VI від 17.09.2008}

  1. При­бу­ток госпо­дар­сько­го това­ри­ства утво­рю­є­ться з над­хо­джень від його госпо­дар­ської діяль­но­сті після покри­т­тя мате­рі­аль­них та при­рів­ня­них до них витрат і витрат на опла­ту пра­ці. З еко­но­мі­чно­го при­бу­тку това­ри­ства спла­чу­ю­ться перед­ба­че­ні зако­ном пода­тки та інші обов’язкові пла­те­жі, а також від­со­тки по кре­ди­тах бан­ків і по облі­га­ці­ях. При­бу­ток, одер­жа­ний після зазна­че­них роз­ра­хун­ків, зали­ша­є­ться у роз­по­ря­джен­ні това­ри­ства, яке визна­чає напря­ми його вико­ри­ста­н­ня від­по­від­но до уста­нов­чих доку­мен­тів това­ри­ства.

Ста­т­тя 88. Пра­ва і обов’язки уча­сни­ків госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Уча­сни­ки госпо­дар­сько­го това­ри­ства мають пра­во:

бра­ти участь в управ­лін­ні спра­ва­ми това­ри­ства в поряд­ку, визна­че­но­му в уста­нов­чих доку­мен­тах, за виня­тком випад­ків, перед­ба­че­них цим Коде­ксом та інши­ми зако­на­ми;

бра­ти участь у роз­по­ді­лі при­бу­тку това­ри­ства та одер­жу­ва­ти його час­тку (диві­ден­ди);

одер­жу­ва­ти інфор­ма­цію про това­ри­ство. На вимо­гу уча­сни­ка това­ри­ство зобов’язане нада­ти йому для озна­йом­ле­н­ня річні балан­си, зві­ти про фінан­со­во-госпо­дар­ську діяль­ність това­ри­ства, про­то­ко­ли реві­зій­ної комі­сії, про­то­ко­ли збо­рів орга­нів управ­лі­н­ня това­ри­ства тощо;

{Абзац части­ни пер­шої стат­ті 88 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 514-VI від 17.09.2008}

вийти в перед­ба­че­но­му уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми поряд­ку зі скла­ду това­ри­ства.

  1. Уча­сни­ки това­ри­ства мають також інші пра­ва, перед­ба­че­ні цим Коде­ксом, інши­ми зако­на­ми та уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми това­ри­ства.
  2. Уча­сни­ки госпо­дар­сько­го това­ри­ства зобов’язані:

додер­жу­ва­ти­ся вимог уста­нов­чих доку­мен­тів това­ри­ства, вико­ну­ва­ти ріше­н­ня його орга­нів управ­лі­н­ня;

вно­си­ти вкла­ди (опла­чу­ва­ти акції) у роз­мі­рі, поряд­ку та кошта­ми (засо­ба­ми), що перед­ба­че­ні уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми, від­по­від­но до цьо­го Коде­ксу та зако­ну про госпо­дар­ські това­ри­ства;

нести інші обов’язки, перед­ба­че­ні цим Коде­ксом, інши­ми зако­на­ми та уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми това­ри­ства.

Ста­т­тя 89. Управ­лі­н­ня госпо­дар­ським това­ри­ством

  1. Управ­лі­н­ня діяль­ні­стю госпо­дар­сько­го това­ри­ства здій­сню­ють його орга­ни та поса­до­ві осо­би, склад і поря­док обра­н­ня (при­зна­че­н­ня) яких визна­ча­є­ться зале­жно від виду това­ри­ства, а у визна­че­них зако­ном випад­ках — уча­сни­ки това­ри­ства.

Осо­бли­во­сті управ­лі­н­ня госпо­дар­ським това­ри­ством, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го є кор­по­ра­тив­ні пра­ва дер­жа­ви, визна­ча­ю­ться зако­на­ми Укра­ї­ни.

{Части­ну пер­шу стат­ті 89 допов­не­но абза­цом дру­гим згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

  1. Поса­до­ві осо­би від­по­від­а­ють за зби­тки, зав­да­ні ними госпо­дар­сько­му това­ри­ству. Від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, зав­да­них поса­до­вою осо­бою госпо­дар­сько­му това­ри­ству її дія­ми (без­ді­яль­ні­стю), здій­сню­є­ться у разі, якщо такі зби­тки були зав­да­ні:

дія­ми, вчи­не­ни­ми поса­до­вою осо­бою з пере­ви­ще­н­ням або зло­вжи­ва­н­ням слу­жбо­ви­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми;

дія­ми поса­до­вої осо­би, вчи­не­ни­ми з пору­ше­н­ням поряд­ку їх попе­ре­дньо­го пого­дже­н­ня або іншої про­це­ду­ри прийня­т­тя рішень щодо вчи­не­н­ня поді­бних дій, вста­нов­ле­ної уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми това­ри­ства;

дія­ми поса­до­вої осо­би, вчи­не­ни­ми з дотри­ма­н­ням поряд­ку їх попе­ре­дньо­го пого­дже­н­ня або іншої про­це­ду­ри прийня­т­тя рішень щодо вчи­не­н­ня від­по­від­них дій, вста­нов­ле­ної това­ри­ством, але для отри­ма­н­ня тако­го пого­дже­н­ня та/або дотри­ма­н­ня про­це­ду­ри прийня­т­тя рішень поса­до­ва осо­ба това­ри­ства пода­ла недо­сто­вір­ну інфор­ма­цію;

без­ді­яль­ні­стю поса­до­вої осо­би у випад­ку, коли вона була зобов’язана вчи­ни­ти пев­ні дії від­по­від­но до покла­де­них на неї обов’язків;

інши­ми вин­ни­ми дія­ми поса­до­вої осо­би.

  1. Госпо­дар­ське това­ри­ство, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток, паїв) пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но нале­жить дер­жа­ві, зобов’язане на кожний насту­пний рік скла­да­ти і вико­ну­ва­ти річний фінан­со­вий план від­по­від­но до стат­ті 75 цьо­го Коде­ксу.

{Ста­т­тя 89 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­на­ми 2505-IV від 25.03.2005, 1255-VII від 13.05.2014, 191-VIII від 12.02.2015; в реда­кції Зако­ну 289-VIII від 07.04.2015}

Ста­т­тя 90. Облік і зві­тність госпо­дар­сько­го това­ри­ства

  1. Облік і зві­тність госпо­дар­ських това­риств здій­сню­ю­ться від­по­від­но до вимог стат­ті 19цьо­го Коде­ксу та інших нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів.
  2. Пере­вір­ки фінан­со­вої діяль­но­сті това­ри­ства здій­сню­ю­ться орга­на­ми дохо­дів і збо­рів, інши­ми орга­на­ми дер­жав­ної вла­ди у межах визна­че­них зако­ном пов­но­ва­жень, реві­зій­ною комі­сі­єю (реві­зо­ром) госпо­дар­сько­го това­ри­ства та/або ауди­то­ра­ми.
  3. Досто­вір­ність та пов­но­та річно­го балан­су і зві­тно­сті госпо­дар­сько­го това­ри­ства у випад­ках, визна­че­них зако­ном, повин­ні бути під­твер­дже­ні ауди­то­ром (ауди­тор­ською орга­ні­за­ці­єю).

Річна фінан­со­ва зві­тність (у тому числі кон­со­лі­до­ва­на) госпо­дар­сько­го това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток) нале­жать дер­жа­ві, може під­ля­га­ти обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром. Кри­те­рії від­бо­ру неза­ле­жно­го ауди­то­ра та кри­те­рії від­не­се­н­ня госпо­дар­ських това­риств до таких, фінан­со­ва зві­тність яких під­ля­гає обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром, визна­ча­ю­ться Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни зале­жно від балан­со­вої вар­то­сті акти­вів госпо­дар­ських това­риств.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Річна фінан­со­ва зві­тність (у тому числі кон­со­лі­до­ва­на) госпо­дар­сько­го това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток) нале­жать тери­то­рі­аль­ній гро­ма­ді, може під­ля­га­ти обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром у поряд­ку, визна­че­но­му від­по­від­ною місце­вою радою. Кри­те­рії від­бо­ру неза­ле­жно­го ауди­то­ра та кри­те­рії від­не­се­н­ня госпо­дар­ських това­риств до таких, фінан­со­ва зві­тність яких під­ля­гає обов’язковій пере­вір­ці неза­ле­жним ауди­то­ром, визна­ча­ю­ться від­по­від­ною місце­вою радою.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Госпо­дар­ське това­ри­ство, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток) нале­жать дер­жа­ві, а також госпо­дар­ське това­ри­ство, 50 і біль­ше від­со­тків акцій (часток) яко­го нале­жать госпо­дар­сько­му това­ри­ству, час­тка дер­жа­ви в яко­му ста­но­вить 100 від­со­тків, опри­лю­дню­ють інфор­ма­цію про свою діяль­ність, крім випад­ків, уста­нов­ле­них зако­ном, шля­хом роз­мі­ще­н­ня її на вла­сній веб-сто­рін­ці (веб-сай­ті) або на офі­цій­но­му веб-сай­ті суб’єкта управ­лі­н­ня, який здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми дер­жа­ви в ньо­му, у стро­ки та в поряд­ку, визна­че­ні Кабі­не­том Міні­стрів Укра­ї­ни.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Госпо­дар­ське това­ри­ство, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток) нале­жать тери­то­рі­аль­ній гро­ма­ді, а також госпо­дар­ське това­ри­ство, 50 і біль­ше від­со­тків акцій (часток) яко­го нале­жать госпо­дар­сько­му това­ри­ству, час­тка тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди в яко­му ста­но­вить 100 від­со­тків, опри­лю­дню­ють інфор­ма­цію про свою діяль­ність, крім випад­ків, уста­нов­ле­них зако­ном, шля­хом роз­мі­ще­н­ня її на вла­сній веб-сто­рін­ці (веб-сай­ті) або на офі­цій­но­му веб-сай­ті суб’єкта управ­лі­н­ня, який здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня його кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми, у стро­ки та в поряд­ку, визна­че­них від­по­від­ною місце­вою радою.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Доступ до веб-сто­рі­нок та веб-сай­тів, зазна­че­них у цій стат­ті, є ціло­до­бо­вим і без­опла­тним.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Обов’язковому опри­лю­днен­ню від­по­від­но до абза­ців четвер­то­го і п’ятого цієї части­ни під­ля­гає така інфор­ма­ція:

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

цілі діяль­но­сті госпо­дар­сько­го това­ри­ства та стан їх дося­гне­н­ня;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

квар­таль­на та річна фінан­со­ва зві­тність (у тому числі кон­со­лі­до­ва­на) госпо­дар­сько­го това­ри­ства за остан­ні три роки, вклю­ча­ю­чи (за наяв­но­сті) вида­тки на вико­на­н­ня неко­мер­цій­них цілей дер­жав­ної полі­ти­ки та дже­рел їх фінан­су­ва­н­ня;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

ауди­тор­ські виснов­ки щодо річної фінан­со­вої зві­тно­сті (у тому числі кон­со­лі­до­ва­ної) госпо­дар­сько­го това­ри­ства за остан­ні три роки, якщо аудит про­во­див­ся від­по­від­но до вимо­ги зако­ну або за ріше­н­ням нагля­до­вої ради госпо­дар­сько­го това­ри­ства чи суб’єкта управ­лі­н­ня, який здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми дер­жа­ви або тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди в тако­му госпо­дар­сько­му това­ри­стві;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

ста­тут госпо­дар­сько­го това­ри­ства у чин­ній реда­кції, а також у реда­кці­ях, що дія­ли рані­ше;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

стру­кту­ра вла­сно­сті госпо­дар­сько­го това­ри­ства;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

біо­гра­фі­чні довід­ки (вклю­ча­ю­чи про­фе­сій­ні хара­кте­ри­сти­ки) голо­ви та чле­нів вико­нав­чо­го орга­ну госпо­дар­сько­го това­ри­ства (з ура­ху­ва­н­ням вимог зако­но­дав­ства про захист пер­со­наль­них даних);

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

біо­гра­фі­чні довід­ки (вклю­ча­ю­чи про­фе­сій­ні хара­кте­ри­сти­ки) чле­нів нагля­до­вої ради (у разі її утво­ре­н­ня) госпо­дар­сько­го това­ри­ства (з ура­ху­ва­н­ням вимог зако­но­дав­ства про захист пер­со­наль­них даних), прин­ци­пи їх добо­ру, їхнє член­ство у нагля­до­вих радах інших суб’єктів госпо­да­рю­ва­н­ня, а також зазна­ча­є­ться, хто із чле­нів нагля­до­вої ради є неза­ле­жним;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

річні зві­ти нагля­до­вої ради та вико­нав­чо­го орга­ну госпо­дар­сько­го това­ри­ства;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

стру­кту­ра, прин­ци­пи фор­му­ва­н­ня і роз­мір вина­го­ро­ди голо­ви та чле­нів вико­нав­чо­го орга­ну та чле­нів нагля­до­вої ради госпо­дар­сько­го това­ри­ства, вклю­ча­ю­чи ком­пен­са­цій­ні паке­ти і дода­тко­ві бла­га, які вони отри­му­ють (або на отри­ма­н­ня яких мають пра­во) під час вико­на­н­ня поса­до­вих обов’язків, а також у зв’язку із звіль­не­н­ням;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

ріше­н­ня загаль­них збо­рів госпо­дар­сько­го това­ри­ства;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

опис істо­тних перед­ба­чу­ва­них факто­рів ризи­ку, що можуть впли­ну­ти на опе­ра­ції та резуль­та­ти діяль­но­сті госпо­дар­сько­го това­ри­ства, та захо­ди щодо управ­лі­н­ня таки­ми ризи­ка­ми;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

відо­мо­сті про дого­во­ри, уча­сни­ком яких є госпо­дар­ське това­ри­ство, інфор­ма­ція про які під­ля­гає опри­лю­днен­ню від­по­від­но до Зако­ну Укра­ї­ни “Про від­кри­тість вико­ри­ста­н­ня публі­чних коштів”;

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

інфор­ма­ція про опе­ра­ції та зобов’язання госпо­дар­сько­го това­ри­ства з дер­жав­ним та/або місце­вим бюдже­том, дер­жав­ни­ми та/або місце­ви­ми уста­но­ва­ми, під­при­єм­ства­ми та орга­ні­за­ці­я­ми, вклю­ча­ю­чи дого­вір­ні зобов’язання госпо­дар­сько­го під­при­єм­ства (фінан­со­ві та нефі­нан­со­ві), що вини­ка­ють у резуль­та­ті дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Госпо­дар­ське това­ри­ство, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток) нале­жать дер­жа­ві або тери­то­рі­аль­ній гро­ма­ді, а також госпо­дар­ське това­ри­ство, 50 і біль­ше від­со­тків акцій (часток) яко­го нале­жать госпо­дар­сько­му това­ри­ству, час­тка дер­жа­ви або тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди в яко­му ста­но­вить 100 від­со­тків, опри­лю­днює річну фінан­со­ву зві­тність (у тому числі кон­со­лі­до­ва­ну) разом з ауди­тор­ським виснов­ком щодо неї, якщо аудит є обов’язковим від­по­від­но до зако­ну або про­во­ди­ться за ріше­н­ням нагля­до­вої ради тако­го госпо­дар­сько­го това­ри­ства чи суб’єкта управ­лі­н­ня, який здій­снює фун­кції з управ­лі­н­ня кор­по­ра­тив­ни­ми пра­ва­ми дер­жа­ви в тако­му госпо­дар­сько­му това­ри­стві до 30 кві­тня року, що настає за зві­тним пері­о­дом.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Від­по­від­аль­ність за опри­лю­дне­н­ня та досто­вір­ність інфор­ма­ції, визна­че­ної цією стат­тею, несе голо­ва вико­нав­чо­го орга­ну госпо­дар­сько­го това­ри­ства, у ста­ту­тно­му капі­та­лі яко­го біль­ше 50 від­со­тків акцій (часток) нале­жать дер­жа­ві або тери­то­рі­аль­ній гро­ма­ді, а також госпо­дар­сько­го това­ри­ства, 50 і біль­ше від­со­тків акцій (часток) яко­го нале­жать госпо­дар­сько­му това­ри­ству, час­тка дер­жа­ви або тери­то­рі­аль­ної гро­ма­ди в яко­му ста­но­вить 100 від­со­тків, від­по­від­но до зако­нів Укра­ї­ни та умов укла­де­но­го з ним кон­тра­кту.

{Части­ну тре­тю стат­ті 90 допов­не­но абза­цом згі­дно із Зако­ном 1405-VIII від 02.06.2016}

Ста­т­тя 91. При­пи­не­н­ня госпо­дар­сько­го това­ри­ства

{Назва стат­ті 91 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 642-VII від 10.10.2013}

  1. При­пи­не­н­ня госпо­дар­сько­го това­ри­ства від­бу­ва­є­ться шля­хом його лікві­да­ції або реор­га­ні­за­ції від­по­від­но до стат­ті 59 цьо­го Коде­ксу.

{Части­на пер­ша стат­ті 91 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 642-VII від 10.10.2013}

  1. Лікві­да­ція госпо­дар­сько­го това­ри­ства про­ва­ди­ться лікві­да­цій­ною комі­сі­єю, при­зна­че­ною його вищим орга­ном, а у разі при­пи­не­н­ня това­ри­ства за ріше­н­ням суду — лікві­да­цій­ною комі­сі­єю, сфор­мо­ва­ною від­по­від­но до ріше­н­ня суду.

{Части­на дру­га стат­ті 91 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 642-VII від 10.10.2013}

  1. З дня утво­ре­н­ня лікві­да­цій­ної комі­сії до неї пере­хо­дять пов­но­ва­же­н­ня по управ­лін­ню спра­ва­ми госпо­дар­сько­го това­ри­ства. Лікві­да­цій­на комі­сія у три­ден­ний строк з момен­ту її утво­ре­н­ня публі­кує інфор­ма­цію про лікві­да­цію госпо­дар­сько­го това­ри­ства і здій­снює інші дії від­по­від­но до вимог ста­тей 58–61 цьо­го Коде­ксу та інших зако­нів.
  2. Роз­ра­хун­ки з кре­ди­то­ра­ми у разі лікві­да­ції госпо­дар­сько­го това­ри­ства здій­сню­ю­ться від­по­від­но до стат­ті 61 цьо­го Коде­ксу з ура­ху­ва­н­ням таких осо­бли­во­стей:

кошти, що нале­жать госпо­дар­сько­му това­ри­ству, у тому числі від про­да­жу його май­на у разі лікві­да­ції, після роз­ра­хун­ків по опла­ті пра­ці осіб, які пра­цю­ють на умо­вах найму, вико­на­н­ня зобов’язань перед бюдже­том, бан­ка­ми, вла­сни­ка­ми облі­га­цій, випу­ще­них това­ри­ством, та інши­ми кре­ди­то­ра­ми роз­по­ді­ля­ю­ться між уча­сни­ка­ми това­ри­ства в поряд­ку і на умо­вах, перед­ба­че­них цим Коде­ксом, зако­ном про госпо­дар­ські това­ри­ства та уста­нов­чи­ми доку­мен­та­ми това­ри­ства, у шести­мі­ся­чний строк після опу­блі­ку­ва­н­ня інфор­ма­ції про його лікві­да­цію;

май­но, пере­да­не това­ри­ству його заснов­ни­ка­ми або уча­сни­ка­ми у кори­сту­ва­н­ня, повер­та­є­ться у нату­раль­ній фор­мі без вина­го­ро­ди. У разі вини­кне­н­ня спо­рів щодо випла­ти забор­го­ва­но­сті това­ри­ства його кошти не під­ля­га­ють роз­по­ді­лу між уча­сни­ка­ми това­ри­ства до вирі­ше­н­ня цьо­го спо­ру або до одер­жа­н­ня кре­ди­то­ра­ми від­по­від­них гаран­тій пога­ше­н­ня забор­го­ва­но­сті.

  1. Лікві­да­ція госпо­дар­сько­го това­ри­ства вва­жа­є­ться завер­ше­ною, а това­ри­ство таким, що при­пи­ни­ло­ся, з дня вне­се­н­ня запи­су про його лікві­да­цію до дер­жав­но­го реє­стру.

{Части­на п’ята стат­ті 91 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 642-VII від 10.10.2013}

Ста­т­тя 92. Зако­но­дав­ство про госпо­дар­ські това­ри­ства

  1. Поря­док ство­ре­н­ня та поря­док діяль­но­сті окре­мих видів госпо­дар­ських това­риств регу­лю­ю­ться цим Коде­ксом, Цивіль­ним коде­ксом Укра­ї­ни та інши­ми зако­на­ми.

Гла­ва 10
ПІДПРИЄМСТВА КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ

Ста­т­тя 93. Поня­т­тя під­при­єм­ства коле­ктив­ної вла­сно­сті

  1. Під­при­єм­ством коле­ктив­ної вла­сно­сті визна­є­ться кор­по­ра­тив­не або уні­тар­не під­при­єм­ство, що діє на осно­ві коле­ктив­ної вла­сно­сті заснов­ни­ка (заснов­ни­ків).
  2. Під­при­єм­ства­ми коле­ктив­ної вла­сно­сті є виро­бни­чі коопе­ра­ти­ви, під­при­єм­ства спо­жив­чої коо­пе­ра­ції, під­при­єм­ства гро­мад­ських та релі­гій­них орга­ні­за­цій, інші під­при­єм­ства, перед­ба­че­ні зако­ном.

Ста­т­тя 94. Госпо­дар­ська діяль­ність коопе­ра­ти­вів

  1. Коопе­ра­ти­ви як добро­віль­ні об’єднання гро­ма­дян з метою спіль­но­го вирі­ше­н­ня ними еко­но­мі­чних, соці­аль­но-побу­то­вих та інших питань можуть ство­рю­ва­ти­ся у різних галу­зях (виро­бни­чі, спо­жив­чі, житло­ві тощо). Діяль­ність різних видів коопе­ра­ти­вів регу­лю­є­ться зако­ном.
  2. Госпо­дар­ська діяль­ність коопе­ра­ти­вів повин­на здій­сню­ва­ти­ся від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу, інших зако­но­дав­чих актів.

З метою здій­сне­н­ня госпо­дар­ської діяль­но­сті на заса­дах під­при­єм­ни­цтва гро­ма­дя­ни можуть утво­рю­ва­ти виро­бни­чі коопе­ра­ти­ви (коопе­ра­тив­ні під­при­єм­ства).

Ста­т­тя 95. Виро­бни­чий коопе­ра­тив

  1. Виро­бни­чим коопе­ра­ти­вом визна­є­ться добро­віль­не об’єднання гро­ма­дян на заса­дах член­ства з метою спіль­ної виро­бни­чої або іншої госпо­дар­ської діяль­но­сті, що базу­є­ться на їх осо­би­стій тру­до­вій уча­сті та об’єднанні май­но­вих пайо­вих вне­сків, уча­сті в управ­лін­ні під­при­єм­ством та роз­по­ді­лі дохо­ду між чле­на­ми коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до їх уча­сті у його діяль­но­сті.
  2. Виро­бни­чі коопе­ра­ти­ви можуть здій­сню­ва­ти виро­бни­чу, пере­ро­бну, заго­ті­вель­но-збу­то­ву, поста­чаль­ни­цьку, сер­ві­сну і будь-яку іншу під­при­єм­ни­цьку діяль­ність, не забо­ро­не­ну зако­ном.
  3. Виро­бни­чий коопе­ра­тив є юри­ди­чною осо­бою і діє на осно­ві ста­ту­ту.
  4. Най­ме­ну­ва­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву повин­но місти­ти сло­ва “виро­бни­чий коопе­ра­тив” або “коопе­ра­тив­не під­при­єм­ство”.

Ста­т­тя 96. Прин­ци­пи діяль­но­сті виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Виро­бни­чі коопе­ра­ти­ви ство­рю­ю­ться та здій­сню­ють свою діяль­ність за таки­ми прин­ци­па­ми:

добро­віль­ність член­ства гро­ма­дян у коопе­ра­ти­ві та віль­ний вихід з ньо­го;

осо­би­ста тру­до­ва участь чле­нів коопе­ра­ти­ву у діяль­но­сті під­при­єм­ства;

від­кри­тість і досту­пність член­ства для тих, хто визнає ста­тут коопе­ра­ти­ву, бажає бра­ти участь у його діяль­но­сті на умо­вах, вста­нов­ле­них ста­ту­том коопе­ра­ти­ву;

демо­кра­ти­чний хара­ктер управ­лі­н­ня коопе­ра­ти­вом, рів­ні пра­ва чле­нів коопе­ра­ти­ву при прийнят­ті рішень;

роз­по­діл дохо­ду між чле­на­ми коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до їх тру­до­вої та май­но­вої уча­сті в діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву;

кон­троль чле­нів коопе­ра­ти­ву за його робо­тою в поряд­ку, визна­че­но­му ста­ту­том.

Ста­т­тя 97. Загаль­ні умо­ви ство­ре­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Заснов­ни­ка­ми (чле­на­ми) виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву можуть бути гро­ма­дя­ни, іно­зем­ці та осо­би без гро­ма­дян­ства. Чисель­ність чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву не може бути мен­шою, ніж три осо­би.
  2. Ріше­н­ня про ство­ре­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву при­йма­є­ться його уста­нов­чи­ми збо­ра­ми.
  3. Виро­бни­чий коопе­ра­тив вва­жа­є­ться ство­ре­ним і набу­ває ста­ту­су юри­ди­чної осо­би з дня його дер­жав­ної реє­стра­ції від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу.

Ста­т­тя 98. Член­ство у виро­бни­чо­му коопе­ра­ти­ві

  1. Чле­на­ми виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву можуть бути гро­ма­дя­ни, які дося­гли 16-річно­го віку, визна­ють ста­тут коопе­ра­ти­ву та дотри­му­ю­ться його вимог, беруть май­но­ву та тру­до­ву участь у діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву.
  2. Гро­ма­дя­ни можуть бути одно­ча­сно чле­на­ми виро­бни­чих коопе­ра­ти­вів, а також чле­на­ми коопе­ра­ти­вів інших типів (спо­жив­чих, житло­вих тощо).
  3. Вступ до виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву здій­сню­є­ться на під­ста­ві письмо­вої заяви гро­ма­дя­ни­на. Член коопе­ра­ти­ву робить всту­пний та пайо­вий вне­ски в поряд­ку, визна­че­но­му ста­ту­том виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву. Ріше­н­ня прав­лі­н­ня (голо­ви) коопе­ра­ти­ву про прийня­т­тя у чле­ни коопе­ра­ти­ву під­ля­гає затвер­джен­ню загаль­ни­ми збо­ра­ми. Поря­док прийня­т­тя тако­го ріше­н­ня та його затвер­дже­н­ня визна­ча­є­ться ста­ту­том коопе­ра­ти­ву.
  4. Член­ство у виро­бни­чо­му коопе­ра­ти­ві при­пи­ня­є­ться у разі:

добро­віль­но­го вихо­ду з коопе­ра­ти­ву;

при­пи­не­н­ня тру­до­вої уча­сті в діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву;

виклю­че­н­ня з коопе­ра­ти­ву у випад­ках і в поряд­ку, визна­че­них ста­ту­том;

неза­твер­дже­н­ня загаль­ни­ми збо­ра­ми чле­нів коопе­ра­ти­ву ріше­н­ня прав­лі­н­ня (голо­ви) про прийня­т­тя до коопе­ра­ти­ву;

смер­ті чле­на коопе­ра­ти­ву.

  1. Поря­док і май­но­ві наслід­ки при­пи­не­н­ня член­ства у виро­бни­чо­му коопе­ра­ти­ві визна­ча­ю­ться цим Коде­ксом та ста­ту­том коопе­ра­ти­ву.
  2. Виклю­че­н­ня з виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву (звіль­не­н­ня чле­на коопе­ра­ти­ву з коопе­ра­тив­но­го під­при­єм­ства) може бути оскар­же­но до суду.

Ста­т­тя 99. Пра­ва та обов’язки чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Основ­ни­ми пра­ва­ми чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву є:

участь в управ­лін­ні коопе­ра­ти­вом, пра­во голо­су на загаль­них збо­рах чле­нів коопе­ра­ти­ву, пра­во оби­ра­ти і бути обра­ним в орга­ни управ­лі­н­ня коопе­ра­ти­вом;

кори­сту­ва­н­ня послу­га­ми коопе­ра­ти­ву;

одер­жа­н­ня коопе­ра­тив­них виплат та час­тки дохо­ду на пай;

одер­жа­н­ня досто­вір­ної та пов­ної інфор­ма­ції про фінан­со­во-госпо­дар­ську діяль­ність коопе­ра­ти­ву;

одер­жа­н­ня паю у разі вихо­ду з коопе­ра­ти­ву в поряд­ку і стро­ки, визна­че­ні його ста­ту­том.

  1. Основ­ни­ми обов’язками чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву є дотри­ма­н­ня ста­ту­ту та вико­на­н­ня рішень орга­нів управ­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву.
  2. Ста­ту­том виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву можуть перед­ба­ча­ти­ся також інші пра­ва та обов’язки чле­нів коопе­ра­ти­ву.

Ста­т­тя 100. Май­но виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Май­но виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву ста­но­вить коле­ктив­ну вла­сність коопе­ра­ти­ву. Виро­бни­чий коопе­ра­тив є вла­сни­ком буді­вель, спо­руд, май­но­вих вне­сків його чле­нів, виго­тов­ле­ної ним про­ду­кції, дохо­дів, одер­жа­них від її реа­лі­за­ції та іншої діяль­но­сті, перед­ба­че­ної ста­ту­том коопе­ра­ти­ву, іншо­го май­на, при­дба­но­го на під­ста­вах, не забо­ро­не­них зако­ном.
  2. Чле­ни коопе­ра­ти­ву можуть пере­да­ва­ти як пайо­вий вне­сок пра­во кори­сту­ва­н­ня нале­жною їм земель­ною ділян­кою у поряд­ку, визна­че­но­му земель­ним зако­но­дав­ством. За земель­ну ділян­ку, пере­да­ну виро­бни­чо­му коопе­ра­ти­ву в кори­сту­ва­н­ня, з коопе­ра­ти­ву може справ­ля­ти­ся пла­та у роз­мі­рах, визна­че­них загаль­ни­ми збо­ра­ми чле­нів коопе­ра­ти­ву.
  3. Для здій­сне­н­ня госпо­дар­ської та іншої діяль­но­сті виро­бни­чий коопе­ра­тив за раху­нок вла­сно­го май­на фор­мує від­по­від­ні фон­ди.
  4. Май­но виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до його ста­ту­ту поді­ля­є­ться на пайо­вий і непо­діль­ний фон­ди. Непо­діль­ний фонд утво­рю­є­ться за раху­нок всту­пних вне­сків і май­на коопе­ра­ти­ву (за виня­тком зем­лі). Пайо­ві вне­ски чле­нів коопе­ра­ти­ву до ньо­го не вклю­ча­ю­ться. Поря­док фор­му­ва­н­ня і роз­мі­ри непо­діль­но­го фон­ду вста­нов­лю­ю­ться ста­ту­том.
  5. Роз­мі­ри пайо­вих вне­сків до коопе­ра­ти­ву вста­нов­лю­ю­ться в рів­них части­нах та/або про­пор­цій­но очі­ку­ва­ній уча­сті чле­на коопе­ра­ти­ву в його госпо­дар­ській діяль­но­сті.
  6. Фінан­со­ві ресур­си виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву фор­му­ю­ться за раху­нок дохо­ду від реа­лі­за­ції про­ду­кції (робіт, послуг), пайо­вих та інших вне­сків чле­нів коопе­ра­ти­ву, кре­ди­тів та інших над­хо­джень, не забо­ро­не­них зако­но­дав­ством.

Ста­т­тя 101. Управ­лі­н­ня виро­бни­чим коопе­ра­ти­вом

  1. Управ­лі­н­ня виро­бни­чим коопе­ра­ти­вом здій­сню­є­ться на осно­ві самов­ря­ду­ва­н­ня, гла­сно­сті, уча­сті його чле­нів у вирі­шен­ні питань діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву.
  2. Вищим орга­ном управ­лі­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву є загаль­ні збо­ри чле­нів коопе­ра­ти­ву. До орга­нів управ­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву нале­жать прав­лі­н­ня (голо­ва) коопе­ра­ти­ву та реві­зій­на комі­сія (реві­зор) коопе­ра­ти­ву.
  3. Ста­ту­том виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву може бути перед­ба­че­но спо­сте­ре­жну раду коопе­ра­ти­ву. Чле­ни реві­зій­ної комі­сії (реві­зор) коопе­ра­ти­ву не можуть бути чле­на­ми його прав­лі­н­ня (голо­вою коопе­ра­ти­ву) чи спо­сте­ре­жної ради.

Ста­т­тя 102. Загаль­ні збо­ри чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Загаль­ні збо­ри:

вно­сять змі­ни до ста­ту­ту коопе­ра­ти­ву;

оби­ра­ють шля­хом пря­мо­го таєм­но­го голо­су­ва­н­ня голо­ву коопе­ра­ти­ву, чле­нів прав­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву, чле­нів реві­зій­ної комі­сії (реві­зо­ра), чле­нів спо­сте­ре­жної ради коопе­ра­ти­ву;

затвер­джу­ють напря­ми роз­ви­тку коопе­ра­ти­ву;

заслу­хо­ву­ють зві­ти орга­нів управ­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву про їх діяль­ність;

визна­ча­ють види і роз­мі­ри фон­дів коопе­ра­ти­ву, поря­док їх фор­му­ва­н­ня та вико­ри­ста­н­ня;

затвер­джу­ють пра­ви­ла вну­трі­шньо­го роз­по­ряд­ку коопе­ра­тив­но­го під­при­єм­ства, річний звіт і баланс коопе­ра­ти­ву, поря­док фор­му­ва­н­ня і роз­по­ді­лу дохо­ду коопе­ра­ти­ву, ріше­н­ня прав­лі­н­ня (голо­ви) коопе­ра­ти­ву про прийня­т­тя нових чле­нів;

вирі­шу­ють пита­н­ня про вхо­дже­н­ня коопе­ра­тив­но­го під­при­єм­ства до об’єднань під­при­ємств (коопе­ра­ти­вів), участь коопе­ра­ти­ву у засну­ван­ні інших суб’єктів госпо­да­рю­ва­н­ня;

при­йма­ють ріше­н­ня про реор­га­ні­за­цію або лікві­да­цію коопе­ра­ти­ву.

  1. Загаль­ні збо­ри мають пра­во при­йма­ти будь-які інші ріше­н­ня, пов’язані зі ста­ту­тною діяль­ні­стю виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву.
  2. Загаль­ні збо­ри чле­нів коопе­ра­ти­ву про­во­дя­ться щорі­чно після закін­че­н­ня фінан­со­во­го року. Вони можуть скли­ка­ти­ся також у будь-який час за ріше­н­ням прав­лі­н­ня (голо­ви) коопе­ра­ти­ву чи з іні­ці­а­ти­ви не менш як тре­ти­ни чле­нів коопе­ра­ти­ву, якщо інше не перед­ба­че­но ста­ту­том.
  3. Загаль­ні збо­ри пра­во­мо­чні при­йма­ти ріше­н­ня, якщо на них при­су­тні біль­ше поло­ви­ни чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву. Ріше­н­ня з питань, зазна­че­них у части­ні пер­шій цієї стат­ті, при­йма­ю­ться біль­ші­стю голо­сів загаль­ної кіль­ко­сті чле­нів коопе­ра­ти­ву.

Ста­т­тя 103. Прав­лі­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Прав­лі­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву ство­рю­є­ться у коопе­ра­ти­ві, до скла­ду яко­го вхо­дить не мен­ше деся­ти чле­нів.
  2. Прав­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву:

роз­ро­бляє і вно­сить на затвер­дже­н­ня загаль­них збо­рів напря­ми роз­ви­тку коопе­ра­ти­ву;

скли­кає загаль­ні збо­ри чле­нів коопе­ра­ти­ву і кон­тро­лює вико­на­н­ня прийня­тих ними рішень;

вно­сить на затвер­дже­н­ня загаль­них збо­рів ріше­н­ня про прийня­т­тя до коопе­ра­ти­ву нових чле­нів та при­пи­не­н­ня член­ства;

забез­пе­чує збе­ре­же­н­ня май­на коопе­ра­ти­ву;

орга­ні­зо­вує про­ве­де­н­ня неза­ле­жних ауди­тор­ських пере­ві­рок діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву;

вирі­шує пита­н­ня навча­н­ня чле­нів коопе­ра­ти­ву, спів­ро­бі­тни­цтва з вітчи­зня­ни­ми та іно­зем­ни­ми орга­ні­за­ці­я­ми;

деле­гує вико­нав­чо­му дире­кто­ру коопе­ра­ти­ву пра­во на прийня­т­тя від­по­від­них рішень з питань ком­пе­тен­ції прав­лі­н­ня, якщо це перед­ба­че­но ста­ту­том коопе­ра­ти­ву;

вирі­шує інші пита­н­ня діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву.

  1. Прав­лі­н­ня очо­лює голо­ва коопе­ра­ти­ву, який оби­ра­є­ться загаль­ни­ми збо­ра­ми чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву. Фун­кції голо­ви коопе­ра­ти­ву і поря­док його від­кли­ка­н­ня визна­ча­ю­ться ста­ту­том коопе­ра­ти­ву.
  2. Чле­ни прав­лі­н­ня можуть оби­ра­ти зі сво­го скла­ду засту­пни­ка голо­ви та секре­та­ря прав­лі­н­ня від­по­від­но до ста­ту­ту коопе­ра­ти­ву.
  3. Чле­ни прав­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву пра­цю­ють пере­ва­жно на гро­мад­ських заса­дах. У ста­ту­ті коопе­ра­ти­ву може бути перед­ба­че­но вина­го­ро­ду за робо­ту чле­нів прав­лі­н­ня.
  4. Пері­о­ди­чність про­ве­де­н­ня засі­дань прав­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву визна­ча­є­ться ста­ту­том коопе­ра­ти­ву. Ріше­н­ня при­йма­є­ться біль­ші­стю голо­сів за наяв­но­сті на засі­дан­ні не мен­ше двох тре­тин чле­нів прав­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву.
  5. У разі якщо до скла­ду виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву вхо­дить мен­ше деся­ти чле­нів, фун­кції та пов­но­ва­же­н­ня прав­лі­н­ня здій­сню­ють загаль­ні збо­ри та голо­ва коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до ста­ту­ту.

Ста­т­тя 104. Вико­нав­чий дире­ктор виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Прав­лі­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву може найма­ти вико­нав­чо­го дире­кто­ра для опе­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня діяль­ні­стю під­при­єм­ства. Вико­нав­чий дире­ктор не може бути чле­ном коопе­ра­ти­ву.
  2. Вико­нав­чий дире­ктор здій­снює свою діяль­ність на умо­вах кон­тра­кту, який укла­дає з ним прав­лі­н­ня коопе­ра­ти­ву, та вико­нує фун­кції від­по­від­но до ста­ту­ту.
  3. Вико­нав­чий дире­ктор несе від­по­від­аль­ність за свою діяль­ність перед коопе­ра­ти­вом.
  4. У разі від­су­тно­сті у виро­бни­чо­му коопе­ра­ти­ві поса­ди вико­нав­чо­го дире­кто­ра робо­тою коопе­ра­тив­но­го під­при­єм­ства керує голо­ва коопе­ра­ти­ву.

Ста­т­тя 105. Спо­сте­ре­жна рада виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. У разі якщо кіль­кість чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву ста­но­вить більш як п’ятдесят осіб, у коопе­ра­ти­ві може утво­рю­ва­ти­ся спо­сте­ре­жна рада для кон­тро­лю за діяль­ні­стю вико­нав­чо­го дире­кто­ра коопе­ра­тив­но­го під­при­єм­ства.
  2. Спо­сте­ре­жна рада оби­ра­є­ться загаль­ни­ми збо­ра­ми з числа чле­нів коопе­ра­ти­ву у скла­ді трьох — п’яти осіб. Член спо­сте­ре­жної ради не може бути чле­ном прав­лі­н­ня чи реві­зій­ної комі­сії.
  3. Поря­док обра­н­ня спо­сте­ре­жної ради та її голо­ви, а також поря­док діяль­но­сті спо­сте­ре­жної ради вста­нов­лю­ю­ться ста­ту­том коопе­ра­ти­ву.

Ста­т­тя 106. Реві­зій­на комі­сія (реві­зор) виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. З метою кон­тро­лю за фінан­со­во-госпо­дар­ською діяль­ні­стю виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву оби­ра­є­ться реві­зій­на комі­сія, а в коопе­ра­ти­ві, до скла­ду яко­го вхо­дить мен­ше деся­ти чле­нів, — реві­зор.
  2. Реві­зій­на комі­сія (реві­зор) оби­ра­є­ться загаль­ни­ми збо­ра­ми з числа чле­нів коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до його ста­ту­ту. Чле­на­ми реві­зій­ної комі­сії (реві­зо­ром) не можуть бути чле­ни прав­лі­н­ня чи спо­сте­ре­жної ради виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву.
  3. Реві­зій­на комі­сія (реві­зор) підзві­тна загаль­ним збо­рам чле­нів виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву.

Ста­т­тя 107. Госпо­дар­ська діяль­ність виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Виро­бни­чий коопе­ра­тив від­по­від­но до його ста­ту­ту само­стій­но визна­чає основ­ні напря­ми госпо­дар­ської діяль­но­сті, здій­снює її пла­ну­ва­н­ня та орга­ні­за­цію.
  2. Виро­бни­чий коопе­ра­тив реа­лі­зує свою про­ду­кцію, надає послу­ги за ціна­ми і тари­фа­ми, які вста­нов­лю­ю­ться ним само­стій­но або на дого­вір­ній осно­ві, а у випад­ках, перед­ба­че­них зако­но­дав­ством, — за дер­жав­ни­ми ціна­ми і тари­фа­ми.
  3. Від­но­си­ни виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву з інши­ми під­при­єм­ства­ми, уста­но­ва­ми, орга­ні­за­ці­я­ми та гро­ма­дя­на­ми в усіх сфе­рах госпо­дар­ської діяль­но­сті вста­нов­лю­ю­ться на осно­ві дого­во­рів.
  4. Доход виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву фор­му­є­ться з над­хо­джень від госпо­дар­ської діяль­но­сті після покри­т­тя мате­рі­аль­них та при­рів­ня­них до них витрат і витрат на опла­ту пра­ці найма­но­го пер­со­на­лу. Доход спря­мо­ву­є­ться на спла­ту пода­тків та інших обов’язкових пла­те­жів, на пога­ше­н­ня кре­ди­тів, покри­т­тя зби­тків, про­ве­де­н­ня від­ра­ху­вань у фон­ди коопе­ра­ти­ву, коопе­ра­тив­ні випла­ти, випла­ту часток дохо­ду на паї тощо.
  5. Коопе­ра­тив­ні випла­ти — части­на дохо­ду виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву, що роз­по­ді­ля­є­ться між чле­на­ми коопе­ра­ти­ву з ура­ху­ва­н­ням їх тру­до­вої та іншої уча­сті в діяль­но­сті коопе­ра­ти­ву. Нара­ху­ва­н­ня і випла­та часток дохо­ду на паї здій­сню­ю­ться за під­сум­ка­ми фінан­со­во­го року з дохо­ду, що зали­ша­є­ться у роз­по­ря­джен­ні коопе­ра­ти­ву з ура­ху­ва­н­ням необ­хі­дно­сті фор­му­ва­н­ня його фон­дів. За ріше­н­ням загаль­них збо­рів чле­нів коопе­ра­ти­ву випла­та часток дохо­ду на паї може здій­сню­ва­ти­ся у гро­шо­вій фор­мі, това­ра­ми, цін­ни­ми папе­ра­ми тощо.
  6. Поря­док вико­ри­ста­н­ня дохо­ду виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву визна­ча­є­ться ста­ту­том коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до зако­ну.
  7. Виро­бни­чий коопе­ра­тив само­стій­но здій­снює зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну діяль­ність від­по­від­но до зако­ну. Поря­док вико­ри­ста­н­ня коштів коопе­ра­ти­ву в іно­зем­ній валю­ті вста­нов­лю­є­ться зако­ном та ста­ту­том коопе­ра­ти­ву.
  8. Май­но­ві від­но­си­ни чле­на виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву з коопе­ра­ти­вом у разі при­пи­не­н­ня член­ства в коопе­ра­ти­ві та щодо пере­хо­ду паю регу­лю­ю­ться цивіль­ним зако­но­дав­ством.

Ста­т­тя 108. Май­но­ва від­по­від­аль­ність виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Виро­бни­чий коопе­ра­тив від­по­від­ає за сво­ї­ми зобов’язаннями усім нале­жним йому май­ном. Чле­ни виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву несуть за зобов’язаннями коопе­ра­ти­ву суб­си­ді­ар­ну (дода­тко­ву) від­по­від­аль­ність сво­їм май­ном у роз­мі­рі, не мен­шо­му їх пайо­во­го вне­ску, якщо біль­ший роз­мір від­по­від­аль­но­сті не перед­ба­че­но зако­ном або ста­ту­том коопе­ра­ти­ву. Виро­бни­чий коопе­ра­тив не несе від­по­від­аль­но­сті за зобов’язаннями чле­нів коопе­ра­ти­ву.
  2. Виро­бни­чий коопе­ра­тив може застра­ху­ва­ти своє май­но і май­но­ві пра­ва за ріше­н­ням загаль­них збо­рів чле­нів коопе­ра­ти­ву, якщо інший поря­док не вста­нов­ле­но зако­ном.

Ста­т­тя 109. При­пи­не­н­ня виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

{Назва стат­ті 109 із змі­на­ми, вне­се­ни­ми згі­дно із Зако­ном 642-VII від 10.10.2013}

  1. Виро­бни­чий коопе­ра­тив за ріше­н­ням загаль­них збо­рів чле­нів коопе­ра­ти­ву може бути реор­га­ні­зо­ва­ний у під­при­єм­ства інших форм госпо­да­рю­ва­н­ня в поряд­ку, визна­че­но­му ста­ту­том коопе­ра­ти­ву від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу.
  2. Виро­бни­чий коопе­ра­тив лікві­ду­є­ться в загаль­но­му поряд­ку лікві­да­ції суб’єкта госпо­да­рю­ва­н­ня, перед­ба­че­но­му цим Коде­ксом, з ура­ху­ва­н­ням тако­го:

лікві­да­ція виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву здій­сню­є­ться лікві­да­цій­ною комі­сі­єю, при­зна­че­ною загаль­ни­ми збо­ра­ми чле­нів коопе­ра­ти­ву, а у разі його лікві­да­ції за ріше­н­ням суду — лікві­да­цій­ною комі­сі­єю, сфор­мо­ва­ною від­по­від­но до цьо­го ріше­н­ня;

роз­по­ря­дже­н­ня зем­лею виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву, що лікві­ду­є­ться, здій­сню­є­ться в поряд­ку і на умо­вах, перед­ба­че­них земель­ним зако­но­дав­ством. Май­но коопе­ра­ти­ву, що зали­ши­ло­ся після роз­ра­хун­ків з бюдже­том та кре­ди­то­ра­ми, роз­по­ді­ля­є­ться між чле­на­ми виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву про­пор­цій­но вар­то­сті їх паю.

Ста­т­тя 110. Інші пита­н­ня діяль­но­сті виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву

  1. Інші пита­н­ня діяль­но­сті виро­бни­чо­го коопе­ра­ти­ву регу­лю­ю­ться цим Коде­ксом, інши­ми зако­на­ми.

Ста­т­тя 111. Спо­жив­ча коо­пе­ра­ція. Під­при­єм­ства спо­жив­чої коо­пе­ра­ції

  1. Спо­жив­ча коо­пе­ра­ція в Укра­ї­ні — систе­ма самов­ря­дних орга­ні­за­цій гро­ма­дян (спо­жив­чих това­риств, їх спі­лок, об’єднань), а також під­при­ємств та уста­нов цих орга­ні­за­цій, яка є само­стій­ною орга­ні­за­цій­ною фор­мою коопе­ра­тив­но­го руху.
  2. Пер­вин­ною лан­кою спо­жив­чої коо­пе­ра­ції є спо­жив­че това­ри­ство — самов­ря­дна орга­ні­за­ція гро­ма­дян, які на осно­ві добро­віль­но­сті член­ства, май­но­вої уча­сті та вза­є­мо­до­по­мо­ги об’єднуються для спіль­ної госпо­дар­ської діяль­но­сті з метою коле­ктив­но­го орга­ні­зо­ва­но­го забез­пе­че­н­ня сво­їх еко­но­мі­чних і соці­аль­них інте­ре­сів. Кожний член спо­жив­чо­го това­ри­ства має свою час­тку в його май­ні.
  3. Спо­жив­че това­ри­ство є юри­ди­чною осо­бою і діє на осно­ві ста­ту­ту.
  4. Спо­жив­чі това­ри­ства можуть на добро­віль­них заса­дах об’єднуватися в спіл­ки, інші фор­ми об’єднання, перед­ба­че­ні зако­ном, єди­ну спіл­ку спо­жив­чих това­риств Укра­ї­ни та мають пра­во віль­но­го вихо­ду з них.
  5. Вла­сність спо­жив­чої коо­пе­ра­ції скла­да­є­ться з вла­сно­сті спо­жив­чих това­риств, спі­лок (об’єднань) та їх спіль­ної вла­сно­сті і є одні­єю з форм коле­ктив­ної вла­сно­сті. Воло­ді­н­ня, кори­сту­ва­н­ня та роз­по­ря­дже­н­ня вла­сні­стю спо­жив­чої коо­пе­ра­ції здій­сню­ють її орга­ни від­по­від­но до уста­нов­чих доку­мен­тів това­риств, спі­лок (об’єднань).

Об’єкти пра­ва вла­сно­сті спо­жив­чої коо­пе­ра­ції можуть пере­бу­ва­ти у спіль­ній вла­сно­сті спо­жив­чих това­риств, спі­лок (об’єднань). Їх час­тка у вла­сно­сті визна­ча­є­ться дого­во­ром.

  1. Пра­во­ві заса­ди орга­ні­за­ції та діяль­но­сті спо­жив­чої коо­пе­ра­ції визна­ча­ю­ться зако­ном.
  2. Спо­жив­чі това­ри­ства, їх спіл­ки (об’єднання) можуть утво­рю­ва­ти для здій­сне­н­ня сво­їх ста­ту­тних цілей під­при­єм­ства, уста­но­ви та інші суб’єкти госпо­да­рю­ва­н­ня від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу та інших зако­нів.
  3. Під­при­єм­ства­ми спо­жив­чої коо­пе­ра­ції визна­ю­ться уні­тар­ні або кор­по­ра­тив­ні під­при­єм­ства, утво­ре­ні спо­жив­чим това­ри­ством (това­ри­ства­ми) або спіл­кою (об’єднанням) спо­жив­чих това­риств від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу та інших зако­но­дав­чих актів з метою здій­сне­н­ня ста­ту­тних цілей цих това­риств, спі­лок (об’єднань).

Ста­т­тя 112. Під­при­єм­ства об’єднань гро­ма­дян, релі­гій­них орга­ні­за­цій

  1. Під­при­єм­ством об’єднання гро­ма­дян, релі­гій­ної орга­ні­за­ції є уні­тар­не під­при­єм­ство, засно­ва­не на вла­сно­сті об’єднання гро­ма­дян (гро­мад­ської орга­ні­за­ції, полі­ти­чної пар­тії) або вла­сно­сті релі­гій­ної орга­ні­за­ції для здій­сне­н­ня госпо­дар­ської діяль­но­сті з метою вико­на­н­ня їх ста­ту­тних зав­дань.
  2. Пра­во вла­сно­сті об’єднань гро­ма­дян реа­лі­зу­ють їх вищі ста­ту­тні орга­ни управ­лі­н­ня в поряд­ку, перед­ба­че­но­му зако­ном та ста­ту­тни­ми доку­мен­та­ми. Пра­во вла­сно­сті релі­гій­них орга­ні­за­цій реа­лі­зу­є­ться їх орга­на­ми управ­лі­н­ня від­по­від­но до зако­ну.
  3. Заснов­ни­ком під­при­єм­ства об’єднання гро­ма­дян є від­по­від­не об’єднання гро­ма­дян, що має ста­тус юри­ди­чної осо­би, а також об’єднання (спіл­ка) гро­мад­ських орга­ні­за­цій у разі, якщо його ста­ту­том перед­ба­че­но пра­во засну­ва­н­ня під­при­ємств. Полі­ти­чним пар­ті­ям та юри­ди­чним осо­бам, що ними ство­рю­ю­ться, забо­ро­ня­є­ться засно­ву­ва­ти під­при­єм­ства, за виня­тком засо­бів масо­вої інфор­ма­ції, під­при­ємств, що здій­сню­ють про­даж суспіль­но-полі­ти­чної літе­ра­ту­ри, інших про­па­ган­дист­сько-агі­та­цій­них мате­рі­а­лів, виро­бів з вла­сною сим­во­лі­кою, про­ве­де­н­ня виста­вок, лекцій, фести­ва­лів та інших суспіль­но-полі­ти­чних захо­дів.
  4. Релі­гій­ні орга­ні­за­ції мають пра­во засно­ву­ва­ти видав­ни­чі, полі­гра­фі­чні, виро­бни­чі, рестав­ра­цій­но-буді­вель­ні, сіль­сько­го­спо­дар­ські та інші під­при­єм­ства, необ­хі­дні для забез­пе­че­н­ня діяль­но­сті цих орга­ні­за­цій.
  5. Під­при­єм­ство об’єднання гро­ма­дян, релі­гій­ної орга­ні­за­ції діє на осно­ві ста­ту­ту і є юри­ди­чною осо­бою, здій­сню­ю­чи свою діяль­ність на пра­ві опе­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня або госпо­дар­сько­го віда­н­ня від­по­від­но до вимог цьо­го Коде­ксу.
  6. Обме­же­н­ня щодо ство­ре­н­ня та діяль­но­сті окре­мих видів під­при­ємств об’єднання гро­ма­дян, релі­гій­ної орга­ні­за­ції вста­нов­лю­ю­ться зако­на­ми.
Пред­став­ни­цтво у Госпо­дар­сько­му судіпослу­ги адво­ка­та
0

Автор публікації

Офлайн 4 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 0Публі­ка­ції: 234Реє­стра­ція: 08-08-2016
Під­три­май­те нас — поді­лі­ться цим запи­сом у соцме­ре­жах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...