Вищим законом у державі України є Конституція. Отже, відповідно до Конституції України згідно, ст.21 – усі люди є рівні і вільні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Статті 22,23 також гарантують права громадян України на вільний розвиток особистості, якщо при цьому не порушуються права та свободи інших людей.
Рівність цих прав забезпечена положеннями ст. 24 Конституції України яка говорить наступне: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом . Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
Однією із основних проблем є проблема відповідальності дітей за батьків – у тому плані що, якщо один із батьків має судимість, то дитина не може займати посади в органах державного управління. Це фактично пряме порушення норми ст. 24 Конституції України в частині, де йдеться про соціальне походження, а отже будь – які нормативні акти, що існують в Україні та обмежують можливості людини у праві обіймати державні посади на підставі судимості її батьків, порушують норми Конституції України, та відповідно до засад Верховенства права, є нелегітимними й такими що, не підлягають виконанню.
[…]