Однієї лише реєстрації недостатньо для залишення особі права користування квартирою

Після побутового насильства з боку зареєстрованої в квартирі особи власник квартири фізично вигнав цю особу з житлового приміщення, а також змінив вхідні замки на дверях та перевіз особисті речі за місцем проживання дочки цієї особи. Після цього власник квартири звернувся із позовом про усунення перешкод у праві власності на житло та примусове виселення зареєстрованої особи з квартири та зобов’язання органу міграційної служби зняти цю особу з реєстрації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у праві власності позивачів на житло шляхом виселення ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав для задоволення вказаних вимог у зв’язку з відсутністю таких перешкод, оскільки 20 грудня 2015 року позивач ОСОБА_4 примусово виселив ОСОБА_5 зі спірної квартири, змінив замок на вхідних дверях та перевіз особисті речі відповідача в інше місце.

Задовольняючи позовні вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаних вимог, оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку знятись з реєстрації за вказаною адресою.

Скасовуючи рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про зняття ОСОБА_5 з реєстраційного обліку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зняття ОСОБА_5 з реєстрації за місцем проживання, оскільки відсутнє остаточне рішення суду про позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням.

Однак касаційний суд не погоджується з такими висновками судів нижчої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК Української РСР, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або   систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному  будинку,  а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними,  виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб  провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно зі ст. 157 ЖК України членів сім’ї власника жилого  будинку  (квартири)  може  бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу.  Виселення провадиться у  судовому  порядку  без  надання іншого жилого приміщення.

Право вимагати у судовому порядку виселення членів сім’ї, у тому числі колишніх, власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК України, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу, зокрема, якщо вони систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.

Тобто для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Під заходами впливу маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що примусове виселення ОСОБА_5 зі спірної квартири, заміна вхідних замків на дверях і недопущення відповідача до квартири є засобом призупинення правопорушення зі сторони відповідача – це дії самозахисту, які не відновили порушених прав власників, а тому  факт використання особою права на самозахист і здійснених у зв’язку із цим дій направлених на припинення правопорушення не може бути підставою відмови особі у судовому захисті.

0

Publication author

Офлайн 3 місяці

Христина

0
Коментарі: 0Публікації: 33Реєстрація: 29-12-2016
Підтримайте нас - поділіться цим записом у соцмережах:

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю
ще...