Вчасне звернення до адвоката, при затриманні вбереже вас від обвинувачення у злочинах яких ви не вчиняли

Сімейний адвокат – це світова практика, при якій сім'я обирає адвоката, який займається юридичними питаннями

Юридичний супровід та юридичні консультації щодо переоформлення нерухомості та земельних питань

Юридичний супровід та юридичні консультації щодо переоформлення нерухомості та земельних питань

Slider

Чи можливо притягнути до відповідальності за порушення авторського права в інтернеті?

Сучасний світ суттєво відрізняється від того світу, у якому я прожила більшу частину свого життя – розвиток інформаційних технологій, тотальне насичення суспільства смартфонами, планшетами, гаджетами. Такий технологічний прорив повністю змінив і інформаційну сферу нашого життя. Вже нікого не здивуєш такими словами, як «веб-сайт», «домен», «сео-оптимізація», «блог»…
Widget not in any sidebars

Widget not in any sidebars

Однак незважаючи на такий стрімкий розвиток прогресу, юридична галузь не є такою прогресивною! Закони спрямовані на регулювання швидко зростаючої сфери інформаційних відносин, приймаються із значним запізненням, а тому цей «новий ринок» фактично є саморегульованим.

Сьогодні в Україні відносини в галузі інтернет-бізнесу, інтернет-відносин тощо, фактично регулюються кількома законами, які на жаль не можна назвати добре відпрацьованими, та такими що відповідають сучасним реаліям суспільства, бізнесу, держави.

Основною проблемою регулювання поширення інформації в інтернеті є авторське право. Це питання стосується як самого контенту розміщеного у мережі на певних ресурсах, так і власності на доменне ім’я чи інформаційний портал (сайт) розміщений на хостингу.

Наприклад ПП ВСУ №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» було роз’яснено, що «Належним  відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу  та  власник веб-сайту.» При цьому також зазначається що у випадку невизначеності автора поширеної інформації та неможливості встановлення місця проживання такої особи чи коли інформація поширена завідомо анонімною а доступ до ресурсу є – вільним, тоді ввжається що належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено інформаційний матеріал. Здвалося б досить вичерпно? Однак на практиці все трохи інакше. А сама інертність законодавства простежується вже навіть у даті прийняття Постанови – 2009 рік. Зауважу, що сьогодні вже 2016 рік, а інтернет сьогодні вже зовсім не схожий на всесвітню мережу 2009 року. Наприклад, дане визначення абсолютно не пояснює яким чином притягнути відповідача, якщо сайт розміщено на закордонному хостингу, а особливо якщо даний хостинг знаходиться у країні, із якою немає відповідних міжнародних договорів про співпрацю з Україною. Також питання відповідача – яким чином притягнути до відповідальності особу з іншої держави? Як змусити її з’явитись на суд? Сподіватись, що країна у якій розміщений хостинг примусить приїхати свого громадянина? Це абсолютно нереально, навіть у разі порушення кримінального провадження – адже жодна країна не видає своїх громадян іншій країні, за які б злочини останні не притягались (винятком є лише злочини проти миру та суспільства – геноцид, розв’язання війни, екоцид тощо).

Добре – з іноземними громадянами зрозуміло. Однак, як притягнути до відповідальності співвітчизника, що порушує авторське право? Або розміщує заборонену законом інформацію на своєму ресурсі. Кого притягати до відповідальності? Власника хостингу? Однозначно не вийде – власник хостингу не несе відповідальності за зміст сайтів, мегабайти яких транслюються з його серверу – про це передбачливо прописано у угодах, при відкритті хостингу. Тоді власник сайту? Однак, як ідентифікувати останнього? Фактично оплатити хостинг може буть-хто під вигаданим ім’ям. Багато систем сприймають оплату різними видами електронної валюти, з таких систем як Web-money, Qiwi, Pay-Pal тощо. І більшість із цих систем не вимагає для створення акаунту та рахунку пред’явлення документів, що посвідчують достовірність правильно введених персональних даних! Наприклад система Web-money Лише пропонує підтвердити персональні дані для видачі відповідного сертифікату. Але такий сертифікат потрібен лише тим хто постійно займається торгівлею у мережі інтернет – він більше спрямований на підтвердження репутації продавця, ніж для верифікацію даних власника рахунку у системі. Тож створивши веб-мані гаманець, та поповнивши рахунок з будь-якого терміналу, анонім може вільно придбати і хостинг для сайту, і сам домен. І тоді притягувати до відповідальності буде нікого.

В судовій практиці, саме тому в більшості випадків позивачі отримують відмови у відкритті позовного провадження. Суд при цьому мотивує зазвичай свою відмову недостатністю доказів, які підтверджують, що власником ресурсу є саме відповідач. При цьому зазвичай в суди надаються у якості доказів витяги з системи реєстрації доменних назв в українському сегменті мережі інтернет. Однак доменних імен є безліч, а доменів українського сегменту лише декілька! Наприклад даний сайт, що присвячений блогу адвокат львів Адвокатське бюро Зелінської, розміщений на домені українського сегменту .lviv.ua, хостинг самого сайту знаходиться у Германії, а будь-хто інший може зареєструвати домен наприклад у російській зоні .ру, .ru і т.д.

Також варто зазначити, що власником доменного імені може бути одна особа, а власником сайту інша – що ще більше заплутує юридичні аспекти відповідальності за порушення авторського права, чи порядку розміщення інформації на сайтах, у судовому порядку.

В загальному практика, коли доменне ім’я належить одній особі, а сайт іншій особі набагато більш поширена, ніж власність на домен та сайт у одних руках. Як правило доменні імена делегуються реєстрантами іншим особам, за як правило низьку символічну плату. Саме на цій системі базується робота багатьох сайтів, присвяченій швидкій реєстрації доменних імен.

Так, у рішенні суду апеляційної інстанції Чернігівської області 28.09. 2015 р. (справа № 750/13264/14) визначається що «Веб-сайт (Website) – це об’єднана однією адресою (доменним іменем) сукупність документів фізичної чи юридичної особи. «Такі рішення неодноразові, і фактично стали постійною судовою практикою. Таку ж думку підтримує і Європейський суд з прав людини, який  в своєму рішенні у справі «Паеффген проти Німеччини (PAEFFGEN GMBH v. Germany, № 25379/04, 21688/05, 21722/05, 21770/05, ECHR 2007)», вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім’я в оренду, продати його).»

Отже по факту, якщо справжній власник ресурсу вжив мінімальних елементарних заходів, для того щоб вберегти себе від судових тяганин, притягнути до відповідальності таку особу є практично неможливо. Звичайно, що є багато інших методів, для притягнення до відповідальності осіб, крім судового розгляду. Можна також використати механізми прокурорського реагування та інші. Однак єдине чого у таких випадках можна добитись – це блокування веб-ресурсу в хостинг-провайдера. Однак, ніхто при цьому не зможе завадити порушнику, придбати інший акаунт у іншої компанії, що надає послуги хостингу, або й навіть створити новий акаунт на тому самому хостингу, і застосувати до нової копії сайту ту саму веб адресу, що й раніше – адже заборонити використання домену неукраїнського сегменту – практично нереально. Звідси й автоматично виникає невелика юридична порада користувачам – більше довіряти сайтам, що мають у своїй адресі домени українського сегменту на зразок .lviv.ua, «місто».ua, ua,com,ua,gov.ua  та інші. Наприклад сайт Адвокатського бюро Зелінської, спрямований на інформування клієнтів про юридичні послуги, та створення ресурсу для спілкування людей на юридичну тематику, розміщений  у домені lviv.ua. І незважаючи на те, що сам сервер хостингу розміщений у Германії, нашим хостинг-провайдер – це відома українська фірма по наданню хостинг послуг. Нам немає потреби купляти домени у іноземному сегменті, адже ми дотримуємось на ресурсі політики поваги до авторського права і завжди надаємо посилання на джерело інформації, у випадку цитування статей з сторонніх веб-ресурсів. І як показує практика – майже усі ресурси із доменами української зони, також пильнують свою репутацію.

Сподіваюсь, що ця стаття була для вас цікавою.

З повагою,

Адвокат Зелінська Світлана Віталіївна

0

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

admin

2
Коментарі: 1Публікації: 65Реєстрація: 08-08-2016

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю