Інфляційні втрати не можуть стягуватись за заборгованістю, вираженою в іноземній валюті

Інфля­цій­ні втра­ти не можуть стя­гу­ва­тись за забор­го­ва­ні­стю, вира­же­ною в іно­зем­ній валю­ті

Вер­хов­ний суд Укра­ї­ни роз­гля­да­ю­чи спра­ву № 6–284цс17 в чер­го­вий раз дослі­джу­вав пита­н­ня щодо стя­гне­н­ня забор­го­ва­но­сті за дого­во­ром пози­ки вира­же­ної в іно­зем­ній валю­ті в пере­ра­хун­ку на націо­наль­ну та дійшов виснов­ку, що інде­кса­ції вна­слі­док зне­ці­не­н­ня під­ля­гає лише гро­шо­ва оди­ни­ця Укра­ї­ни – грив­ня, іно­зем­на валю­та інде­кса­ції не під­ля­гає.

Пре­дме­том супе­ре­чно­стей була пра­во­ва пози­ція Вер­хов­но­го Суду Укра­ї­ни висві­тле­на у гру­дні 2016 року.

Так, 21 гру­дня 2016 року у спра­ві за № 6–1672цс16 Вер­хов­ний суд Укра­ї­ни зро­бив пра­во­вий висно­вок щодо стя­гне­н­ня суми забор­го­ва­но­сті в іно­зем­ній валю­ті, яка визна­ча­є­ться за офі­цій­ним кур­сом націо­наль­ної валю­ти на день ухва­ле­н­ня судо­во­го ріше­н­ня.

Вирі­шу­ю­чи пита­н­ня про усу­не­н­ня роз­бі­жно­стей у засто­су­ван­ні судом каса­цій­ної інстан­ції зазна­че­них норм мате­рі­аль­но­го пра­ва, Судо­ва пала­та у цивіль­них спра­вах Вер­хов­но­го Суду Укра­ї­ни вихо­ди­ла з насту­пно­го.

Згі­дно зі стат­тею 99 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни гро­шо­вою оди­ни­цею Укра­ї­ни є грив­ня. Грив­ня є закон­ним пла­ті­жним засо­бом на тери­то­рії Укра­ї­ни.

ВАЖЛИВО: Згі­дно зі стат­тею 524 ЦК Укра­ї­ни зобов’язання має бути вира­же­не у гро­шо­вій оди­ни­ці Укра­ї­ни – грив­ні. Сто­ро­ни можуть визна­чи­ти гро­шо­вий екві­ва­лент зобов’язання в іно­зем­ній валю­ті. Від­по­від­но до части­ни пер­шої стат­ті 533 ЦК Укра­ї­ни гро­шо­ве зобов’язання має бути вико­на­не у грив­нях.

Отже, грив­ня як націо­наль­на валю­та вва­жа­є­ться єди­ним закон­ним пла­ті­жним засо­бом на тери­то­рії Укра­ї­ни.

Разом з тим части­на дру­га стат­ті 533 ЦК Укра­ї­ни допу­скає, що сто­ро­ни можуть визна­чи­ти в гро­шо­во­му зобов’язанні гро­шо­вий екві­ва­лент в іно­зем­ній валю­ті.

У тако­му разі сума, що під­ля­гає спла­ті за зобов’язанням, визна­ча­є­ться в грив­нях за офі­цій­ним кур­сом НБУ, вста­нов­ле­ним для від­по­від­ної валю­ти на день пла­те­жу, якщо інший поря­док її визна­че­н­ня не перед­ба­че­ний дого­во­ром або зако­ном чи іншим нор­ма­тив­но-пра­во­вим актом.

Отже, поло­же­н­ня чин­но­го зако­но­дав­ства не містять забо­ро­ни на визна­че­н­ня гро­шо­во­го екві­ва­лен­ту зобов’язань в іно­зем­ній валю­ті, а також на здій­сне­н­ня пере­ра­хун­ку гро­шо­во­го зобов’язання у випад­ку змі­ни кур­су націо­наль­ної валю­ти Укра­ї­ни по від­но­шен­ню до іно­зем­ної валю­ти.

 

ВАЖЛИВО: Якщо ж у дого­во­рі перед­ба­че­но інший поря­док, суду слід з’ясувати сутність тако­го визна­че­н­ня (Пра­во­вий висно­вок Вер­хов­но­го суду Укра­ї­ни від 21.12.2016 р. у спра­ві за № 6–2134цс15).

Від­по­від­но до части­ни дру­гої стат­ті 625 ЦК Укра­ї­ни бор­жник, який про­стро­чив вико­на­н­ня гро­шо­во­го зобов’язання, на вимо­гу кре­ди­то­ра зобов’язаний спла­ти­ти суму бор­гу з ура­ху­ва­н­ням уста­нов­ле­но­го інде­ксу інфля­ції за весь час про­стро­че­н­ня, а також три про­цен­ти річних від про­стро­че­ної суми, якщо інший роз­мір про­цен­тів не вста­нов­ле­ний дого­во­ром або зако­ном.

За змі­стом стат­ті 1 Зако­ну Укра­ї­ни від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про інде­кса­цію гро­шо­вих дохо­дів насе­ле­н­ня» індекс інфля­ції (індекс спо­жив­чих цін) — це пока­зник, що хара­кте­ри­зує дина­мі­ку загаль­но­го рів­ня цін на това­ри та послу­ги, які купує насе­ле­н­ня для неви­ро­бни­чо­го спо­жи­ва­н­ня.

Офі­цій­ний індекс інфля­ції, що роз­ра­хо­ву­є­ться Держ­ком­ста­том, визна­чає рівень зне­ці­не­н­ня націо­наль­ної гро­шо­вої оди­ни­ці Укра­ї­ни, тоб­то купі­вель­ної спро­мо­жно­сті грив­ні, а не іно­зем­ної валю­ти.

Отже, інде­кса­ції вна­слі­док зне­ці­не­н­ня під­ля­гає лише гро­шо­ва оди­ни­ця Укра­ї­ни — грив­ня, іно­зем­на валю­та інде­кса­ції не під­ля­гає.

Нор­ми части­ни дру­гої стат­ті 625 ЦК Укра­ї­ни щодо спла­ти бор­гу з ура­ху­ва­н­ня вста­нов­ле­но­го інде­ксу інфля­ції поши­рю­ю­ться лише на випад­ки про­стро­че­н­ня гро­шо­во­го зобов’язання, визна­че­но­го у грив­нях.

 

ВИСНОВОК: У випад­ку пору­ше­н­ня гро­шо­во­го зобов’язання, пре­дме­том яко­го є гро­шо­ві кошти, вира­же­ні в грив­нях з визна­че­н­ням екві­ва­лен­ту в іно­зем­ній валю­ті, перед­ба­че­ні части­ною дру­гою стат­ті 625 ЦК Укра­ї­ни інфля­цій­ні втра­ти стя­гнен­ню не під­ля­га­ють, оскіль­ки втра­ти від зне­ці­не­н­ня націо­наль­ної валю­ти вна­слі­док інфля­ції від­нов­ле­ні екві­ва­лен­том іно­зем­ної валю­ти.

0

Автор публікації

Офлайн 2 міся­ці

admin

2
Комен­та­рі: 1Публі­ка­ції: 69Реє­стра­ція: 08-08-2016

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю