Твердження уповноваженої особи фонду гарантування вкладів про нікчемність договору вкладу недостатньо для анулювання такої угоди!

Одного твердження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемність договору вкладу недостатньо для анулювання такої угоди. Так вирішив суд

В ході розгляду справи про відмову у виплаті гарантованої суми відшкодування ФГВФО з мотивів відсутності даних особи в загальному реєстрі вкладників колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена правом перевірки нікчемності правочинів, однак самого твердження про нікчемність недостатньо. Така позиція Фонду в даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що між фізичною особою і ПАТ «Банк Михайлівський» укладено депозитний договір. Однак в травні 2016 року правлінням Нацбанку прийнято рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних з введенням тимчасової адміністрації, розпочато процедуру виведення банку з ринку і оголошено про його ліквідацію.

В ході розпочатої процедури особа звернулася до банку-агенту з проханням виплатити гарантовану Фондом суму відшкодування, проте отримала відмову, з мотивів відсутності її даних в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, тому і змушена була звернутися до суду, і суд першої інстанції задовольнив її позовні вимоги.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції відповідач стверджував, що договір, укладений позивачем з банком, є нікчемним і укладеними з метою порушення громадського порядку.

Даючи оцінку правовідносин, які виникли між сторонами, колегія суддів ВААС врахувала, що договір банківського вкладу за формою є стандартним, адже пропонувався до укладення невизначеному колу осіб, а умови розміщення такого вкладу були публічно оголошені.

Також апеляційний суд звернув увагу на приписи закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в частині визначення етапів процедури ліквідації банку та формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Крім того, вказав, що для застосування наслідків, передбачених ст. 228 ЦК України, має бути наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, згідно із Законом уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки угод на предмет виявлення серед них нікчемних. При цьому дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов’язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність угоди, тобто самого твердження про нікчемність угоди недостатньо для визнання його таким, оскільки воно в даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Відповідачем не було надано доказів, а судом не встановлено підстав для визнання угоди нікчемною, оскільки відповідний договір банківського вкладу було укладено до прийняття правлінням НБУ постанови про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та мав стандартну форму, яка використовувалася і для інших вкладників, а позивач не був обізнаний на момент укладення договору про неплатоспроможність банку.

 

0

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

admin

2
Коментарі: 1Публікації: 65Реєстрація: 08-08-2016

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю